Визначення якості тканин за фізико-механічними показниками

Якість тканини визначається загальною сумою балів: за де­фектами зовнішнього вигляду, за дефектами, що характе­ри­зу­ють відхилення за фізико-механічними показниками і відхи­лен­ня за ступенем стійкості фарбування.

Відхилення від мінімальних нормативів фізико-механічних показників оцінюються балами на підставі результатів лабо­ра­тор­них випробувань.

Перевищення норм за всіма показниками не враховується.

Порядок та методи визначення основних фізико-механічних показників тканин детально описані у Методиці експертизи ім­порт­них тканин [45].

Основними фізико-механічними показниками тканин є:

– ширина і маса тканини(зразка);

– щільність по основі і по утоку;

– розривні характеристики;

– стійкість фарбування і друку.

Визначення зниження якості вовняних тканин за фізико-механічними показниками проводиться відповідно до таблиці 8, а шовкових, напівшовкових і ворсових тканин – відповідно до таблиці 9 (див. додаток).

Оцінка дефектів бавовняних тканин за фізико-механічними показниками проводиться відповідно до вимог, зазначених в та­блиці 10 (див. додаток).

Бали за фізико-механічними показниками підсумовуються без урахування фактичної довжини куска, тому що їхня оцінка не віднесена на умовну довжину куска.

Тканини за показниками стійкості фарбування повинні від­по­відати нормам, передбаченим технічними умовами контракту.

Тара, маркування, пакування

Текстильні матеріали надходять від інофірм упакованими в тару жорстку (ящики), напівжорстку (картонні ящики, кіпи, ото­рочені металевими або пластмасовими стрічками) і м’яку (ру­ло­ни і кіпи, обшиті шпагатом).

За умовами контрактів інофірми зобов’язані відвантажувати тканину в тарі й упаковуванні, що гарантують цілісність товару під час перевезення з урахуванням можливих перевантажень.

У кожний ящик, кіпу, рулон інофірма зобов’язана вкласти (або прикріпити в конверті зовні тари) пакувальний аркуш.

При перевірці тари експерт повинен звернути увагу на її ці­ліс­ність, наявність слідів ушкодження і скресання, стан мета­ле­вих або пластмасових стрічок і можливість зняття їх, можливі порушення з’єднань металевих або пластмасових стрічок, наяв­ність перебою цвяхів, стійкість пакувального матеріалу, частоту стібків швів пакувальної тканини і можливість доступу через шви до товару.

На одній зі сторін тари незмивною фарбою повинно бути на­несене маркування, що містить номер кіпи, ящика і рулону, но­мер контракту, трансу, найменування матеріалу або артикулу, масу брутто і нетто.

При виявленні експертом ушкодження тари експерт зобов’я­заний звернути на це увагу матеріально-відповідальних осіб, що беруть участь в експертизі.

Усі виявлені дефекти тари, упаковування і маркування екс­перт докладно відзначає в акті експертизи [44].

 

Питання для самоперевірки

1. Основні засоби та обладнання для проведення експертизи тканин.

2. Правила перевірки кількості тканин (послідовність, методи).

3. Методи вимірювання довжини куска.

4. Особливості експертизи кількості тканин, пошкоджених при транспортуванні.

5. Характеристика дефектів зовнішнього вигляду тканин.

6. Особливості визначення якості вовняних тканин за дефек­та­ми зовнішнього вигляду.

7. Особливості визначення якості шовкових, напівшовкових та ворсових тканин за дефектами зовнішнього вигляду.

8. Особливості визначення якості бавовняних тканин за дефек­та­ми зовнішнього вигляду.

9. Особливості визначення якості тканин з розрізним ворсом.

10. Основні фізико-механічні показники тканин та методи їх ви­значення:

– визначення ширини куска та маси тканини;

– визначення щільності по основі та утоку;

– визначення розривних характеристик тканин;

– визначення стійкості фарбування і друку.

11. Порядок визначення якості тканин за фізико-механічними показниками.

12. Вимоги до тари, маркування, пакування тканин.