Незаконне використання інсайдерської інформації (ст. 232¹ КК)

Особливістю основного безпосереднього об’єкта злочину є те, що ним виступають суспільні відносини в сфері функціонування фондового ринку цінних паперів. Додатковимбезпосереднім об’єктом визнаються право власності та засади добросовісної конкуренції. Суспільна небезпека злочину полягає в тому, що незаконне використання інсайдерської інформації може негативно вплинути на стабільність фондового ринку і призвести до погіршення привабливості емітентів.

Предметом злочину визнається інсайдерська інформація. Відповідно до Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” від 23 лютого 2006 р. – це будь-яка неоприлюднена інформація про емітента, його цінні папери або правочини щодо них, оприлюднення якої може значно вплинути на вартість цінних паперів.

Характер інформації, яка віднесена до інсайдерської, визначається Рішенням ДКЦПФР “Про визначення інформації, яка належить до інсайдерської”. Це переважно інформація про емітента, його цінні папери або правочини щодо них

Інформація щодо оцінки вартості цінних паперів або фінансово-господарського стану емітента, якщо вона отримана виключно на основі оприлюдненої інформації або інформації з інших публічних джерел, не заборонених законодавством, не є інсайдерською інформацією.

З об’єктивної сторони злочин характеризується діянням, суспільно небезпечними наслідками (істотна шкода) та причиновим зв’язком між діянням та суспільно небезпечними наслідками. тобто даний склад злочину матеріальний – вважається закінченим з моменту настання зазначеного у диспозиції наслідку.

Незаконним використанням інсайдерської інформаціїслід вважати вчинення щодо неї дій, які законодавство забороняє вчиняти інсайдерам та особам, які не є інсайдерами, але через певні обставини володіють зазначеною інформацією. Це, насамперед, розголошення у будь-який спосіб інсайдерської інформації, вчинення правочинів, спрямованих на придбання або відчуження цінних паперів, яких стосується інсайдерська інформація, до моменту оприлюднення такої інформації, надання будь-якій особі рекомендацій стосовно придбання або відчуження цінних паперів, щодо яких особа володіє інсайдерською інформацією тощо.

Не визнається злочином розкриття інсайдерської інформації на вимогу уповноважених органів у випадках, передбачених законодавством.

Диспозицією даної норми охоплюється незаконне використання інсайдерської інформації як на біржовому, так і на позабіржовому ринках цінних паперів.

Істотною шкодою, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, визнається шкода, яка в п’ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Вона може полягати як у прямих збитках, так і у втраченій вигоді

При кваліфікації цього злочину слід враховувати, що його суб’єкт – особа, яка володіє інсайдерською інформацією з числа власників голосуючих акцій емітента або часток (паїв) у статутному капіталі емітента, посадових осіб емітента а також осіб, які мають доступ до інсайдерської інформації у зв’язку з виконанням трудових (службових) обов’язків або договірних зобов’язань незалежно від відносин з емітентом. Суб’єктами даного злочину слід визнавати також осіб, які не є інсайдерами, але володіють інсайдерською інформацією (особи, яким така інформація надійшла від інсайдера, колишні працівники емітента, особи, які здобули інсайдерську інформацію протиправним шляхом тощо).

Суб’єктивна сторона характеризується умисною формою вини.

У разі розголошення інсайдерської інформації службовою особою з необережності, яке призвело до заподіяння істотної шкоди чи тяжких наслідків, вчинене слід кваліфікувати як службову недбалість за ст. 367 КК.

Кваліфікуючими ознаками злочину є повторність та спричинення тяжких наслідків (ч. 2 ст. 232¹ КК). Злочин вважається вчиненим повторно, якщо особа раніше вчиняла злочин, передбачений ст. 2321 КК незалежно від того, була вона судима за нього чи ні. Визначальним є те, щоб не минули строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, а судимість була не знятою і не погашеною. Тяжкими наслідками, якщо вониполягають у заподіянні матеріальних збитків, вважається шкода, яка в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.