Аналіз якості продукції ґрунтується на системі чисельних показників, серед яких відрізняють: сортність, марочність, строк служби, вміст корисних чи шкідливих речовин, гарантійний термін роботи, кількість рекламацій, відсоток браку, інші параметри.
Для виробів, корисність яких може змінюватися залежно від виробничих характеристик, основним напрямком є аналіз сортності. Виконання плану за сортністю можна визначити декількома способами, основним з яких є спосіб першосортних одиниць. Він ґрунтується на обчисленні посортових коефіцієнтів. Для цього беруть за базовий найвищий з усіх сортів та розраховують коефіцієнти діленням ціни кожного сорту на ціну базового сорту. Далі розраховують середній коефіцієнт сортності множенням посортових коефіцієнтів на відповідну кількість продукції. Отримані умовні суми випуску продукції треба додати та поділити на загальну кількість продукції. Розраховані таким чином плановий та фактичний коефіцієнт сортності порівнюють та визначають ступінь виконання плану за сортністю.
| Сорт | Ціна за шт., грн | За планом | Фактично | ||
| Кількість виробів, шт | Сума, грн | Кількість виробів, шт | Сума, грн | ||
| Вищий | 18 000 | 21 000 | |||
| 1-й | |||||
| 2-й | |||||
| Разом | х |
Посортні коефіцієнти становлять:
для вищого сорту 20: 20 = 1,0;
для 1-го 18: 20 = 0,9;
для 2-го 16: 20 = 0,8.
Плановий коефіцієнт сортності: Кп = (900·1,0+240·0,9+60·0,8):1200 = 0,97.
Фактичний коефіцієнт сортності: Кф=(1050·1,0+180·0,9+270·0,8):1500=0,952.
Оскільки величина фактичного показника є меншою за планову, можна зробити висновок, що план за сортністю не виконано.
ІV. Аналіз ритмічності виробництва
Ритмічність виробництва – це стійка і збалансована діяльність підприємства, яка дозволяє рівномірно випускати продукцію і відповідно виконувати свої зобов’язання перед покупцями. Ритмічністю вважається така робота, коли продукція виробляється рівними частинами за однакові проміжки часу.
Для підприємств серійного виробництва з великою номенклатурою виробів про ритмічність можна судити виходячи з випуску продукції за п’ятиденку або декаду (з урахуванням тривалості виробничого циклу). Для цього складають таблицю, де зазначають відповідні обсяги виробництва за місяць у розрізі окремих декад (п’ятиденок). Узагальнюючим показником є коефіцієнт ритмічності (Крит), який розраховується способом найменшого числа.
| Декада | Обсяг виробництва за місяць, % | Зараховується в плановий ритм, % | |
| За планом | фактично | ||
| Перша | |||
| Друга | |||
| Третя | |||
| Разом |
За даними таблиці коефіцієнт ритмічності дорівнює 0,87, що свідчить про неритмічну роботу підприємства в цьому місяці.
За браком планових показників ритму їх можна самостійно розрахувати, спираючись на саме визначення поняття ритмічності. Наприклад, у розпорядженні аналітика є інформація відображена у таблиці.
Випуск товарної продукції у січні, тис. грн.
| Декада | За планом | Фактично |
| Перша Друга Третя | - - - | |
| Усього |
Планові дані щодо подекадного випуску продукції можна обчислити. врахувавши те, що ритмічність – це однакові обсяги випуску продукції за однакові проміжки робочого часу. Припустимо, у січні поточного року 19 робочих днів, з яких на першу декаду припадає, на другу – 8, на третю – 7 днів. Відповідно середньодобовий випуск продукції за планом становить 16 тис. грн. (304:19), а планові завдання в розрізі декад становитимуть – 64, 128 та 112 тис. грн.
Аналіз ритмічності випуску продукції січні
| Декада | За планом | Фактично | Зараховується у плановий ритм, % | ||
| тис. грн | питома вага,% | тис. грн | питома вага,% | ||
| Перша (4 робочі дні) | |||||
| Друга (8 робочих днів) | |||||
| Третя (7 робочих днів) | |||||
| Разом |
Коефіцієнт ритмічності дорівнює:
Критм = 92:100 = 0,92
Отже, робота підприємства у січні була неритмічною.
На підприємствах дрібносерійного виробництва або з тривалим виробничим циклом, а також із сезонними коливаннями обсягів продукції план може передбачати нерівномірний випуск продукції. В такому випадку оцінка ритмічності дається з урахування планових сум, передбачених у графіках.
Після оцінки ритмічності виробництва з’ясовують можливі, які зумовили порушення ритму. Серед причин аритмічності випуску можуть бути неефективне використання засобів та предметів праці, порушення організації праці, невідповідне оперативне планування виробництва та ін. фактори.
Наслідками аритмічності можуть бути: збільшення браку, погіршення якості продукції, збільшення собівартості, затримка реалізації продукції та ін.
Тема 8. Аналіз трудових ресурсів підприємства
1. Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами.
2. Аналіз використання фонду робочого часу.
3. Аналіз продуктивності праці.
4. Аналіз ефективності використання трудових ресурсів підприємства
5. Аналіз використання фонду оплати праці.
І. Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами.
Від забезпеченості підприємства трудовими ресурсами та ефективності їх використання залежать обсяг та своєчасність виконання всіх робіт, ступінь використання виробничого обладнання, та як наслідок – обсяг випуску продукції, її собівартість, прибуток та ряд інших економічних показників.
Завдання аналізу:
- вивчення забезпеченості підприємства та його структурних підрозділів персоналом по кількісним та якісним параметрам;
- оцінка ефективності використання персоналу підприємства;
- виявлення резервів більш повного та ефективного використання персоналу підприємства.
Джерела інформації: планові дані, статистична звітність про чисельність працівників та використання робочого часу, дані табельного обліку та відділу кадрів.
Забезпеченість підприємства трудовими ресурсами визначається шляхом порівняння фактичної кількості працівників по категоріям та професіям з плановою потребою
Промислово-виробничий персонал поділяється на:
а) робітників;
б) службовців (керівники, спеціалісти, інші службовці).
При вивченні структури промислово-виробничого персоналу проводиться порівняння питомої ваги кожної категорії з планом та минулим періодом, а також вивчається склад кожної категорії за стажем роботи, віком, освітою.
Якісний склад працівників основних професій визначають за рівнем кваліфікації, визначається середній тарифний розряд та середній тарифний коефіцієнт.
Аналіз руху робочої сили проводиться за наступними показниками:
3.1. Коефіцієнт обороту з прийому кадрів – відношення чисельності прийнятих працівників до середньоспискової чисельності працівників за певний період.
3.2. Коефіцієнт обороту зі звільнення - відношення чисельності звільнених працівників до середньоспискової чисельності працівників за певний період.
3.3. Коефіцієнт плинності кадрів - відношення чисельності звільнених працівників у зв’язку з плинністю (звільнених за власним бажанням, за порушення трудової дисципліни, через невідповідність кваліфікації) до середньоспискової чисельності працівників за певний період.
Дані про рух робочої сили
| Показники | Попередній рік | Звітний рік |
| 1. Середньоспискова чисельність персоналу | ||
| 2. Прийнято на роботу | ||
| 3. Вибуло з підприємства | ||
| в тому числі: - у зв’язку з виходом на пенсію | ||
| - за власним бажанням | ||
| - за порушення трудової дисципліни | ||
| - через невідповідність кваліфікації | ||
| 4. Коефіцієнт обороту з прийому | 0,3 | 0,4 |
| 5. Коефіцієнт обороту зі звільнення | 0,12 | 0,2 |
| 6. Коефіцієнт плинності кадрів | 0,07 | 0,14 |
Напруженість у забезпеченні підприємства трудовими ресурсами може бути дещо знята за рахунок більш повного використання наявної робочої сили, росту продуктивності праці, інтенсифікації виробництва, автоматизації виробничих процесів, впровадження нової техніки та технологій. У процесі аналізу мають бути виявленні резерви скорочення потреби в трудових ресурсах в результаті проведення перерахованих заходів.
ІІ. Аналіз використання фонду робочого часу.
Повноту використання персоналу підприємства можна оцінити по кількості відпрацьованих днів та годин одним працівником за аналізований період часу, а також по ступеню використання фонду робочого часу (ФРЧ).
ФРЧ залежить від чисельності робітників (ЧР), кількості відпрацьованих днів одним працівником за в середньому за рік (КД) та середньої тривалості робочого дня (ТРД):
ФРЧ = ЧР · КД · ТРД
Аналіз фонду робочого часу
| Показники | Минулий рік | Звітний рік | Абсолютне відхилення (±) |
| Середньоспискова чисельність робітників(ЧР), чол. | +4 | ||
| Середня кількість днів відпрацьованих одним робітником за рік (КД) | -10 | ||
| Середня кількість годин відпрацьованих одним робітником за рік | 1612,5 | -142,5 | |
| Середня тривалість робочого дня (ТРД), годин | 7,8 | 7,5 | -0,3 |
| Загальний фонд робочого часу (ФРЧ), кількість відпрацьованих робітниками людино-годин | 280 800 | 264 450 | -16350 |
