Порядок створення служби енергоменеджменту

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЕНЕРГОМЕНЕДЖМЕНТУ В НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ТА УСТАНОВАХ МОН УКРАЇНИ

1. Вступні положення. Мета та завдання енергоменеджменту

Глобальні енергетичні проблеми, окрім пошуку та розроблення нових ефективних та екологічно чистих джерел енергії, вимагають організації оптимального управління розвитком та експлуатацією існуючих систем виробництва, розподілу та споживання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР). Впровадження системи енергетичного менеджменту та функціонування єдиної системи енергетичного аудиту забезпечують вирішення цих питань.

Служба енергоменеджменту, як одна із форм реалізації державної політики з енергоефективності та енергозбереження, є частиною загальної системи управління навчальними закладами та установами Міністерства освіти і науки України (далі - заклади та установи міністерства), основним завданням якої є управління ефективністю споживання ПЕР.

Закладами та установами міністерства, для забезпечення діяльності, використовуються холодна вода та наступні основні види ПЕР:

· теплова енергія;

· електрична енергія;

· природний газ;

· вугілля;

· альтернативні джерела енергії.

Для спрощення, під ПЕР будемо розуміти перераховані види енергетичних ресурсів та холодну воду.

Впровадження служби енергетичного менеджменту полягає у формуванні професійних управлінських механізмів, спрямованих на забезпечення раціонального використання ПЕР шляхом здійснення обліку, контролю, планування, нормування та аналізування витрат ПЕР, проведення внутрішніх енергетичних аудитів (енергетичних обстежень), впровадження енергозберігаючих заходів, здійснення моніторингу та коригувальних дій у сфері енергоефективності та енергозбереження, а також інформування, стимулювання та навчання персоналу навчальних закладів та установ міністерства у сфері енергозбереження.

Запровадження служби енергетичного менеджменту спрямоване на забезпечення ефективної реалізації державної політики підвищення ефективності використання ПЕР та економію бюджетних коштів за спожиті енергоносії, а також створення відповідних коригувальних механізмів, а в подальшому і оцінювання того, наскільки ці механізми виявляються ефективними в закладах та установах міністерства.

Підвищення енергоефективності можливо досягти за рахунок реалізації системи цілеспрямованих організаційних і технічних заходів.

Управління раціональним використанням ПЕР повинно проводитись на всіх стадіях виробництва (за наявності власних котелень, генеруючих потужностей, тощо), розподілу (розподільчі мережі, що є на балансі закладів та установ міністерства) й споживання, включаючи комплексне оптимальне вирішення технічних, економічних й екологічних проблем, пов’язаних з цими процесами.

Головною метою впровадження енергоменеджменту в закладах та установах міністерства є скорочення витрат закладів за рахунок зниження видатків на паливно-енергетичні та інші ресурси. При цьому енергоменеджмент має являти собою ефективно (результативно) та стабільно працюючу систему, що забезпечує вирішення головної мети.

 

2. Необхідні навички та уміння енергоменеджера

2.1. Кваліфікаційні вимоги до енергоменеджера, згідно державного класифікатора професій

Виробничі функції, типові задачі діяльності та уміння, якими повинен володіти енергоменеджер (спеціалісти за спеціальністю 7.090523, 7.090616 «Енергетичний менеджмент» та магістри за спеціальністю 8.090523, 8.090616 «Енергетичний менеджмент») визначаються вимогами чинного державного класифікатора професій ДК 003-95 [1].

У 2005 році в Україні відповідно до ДК-003 введені кваліфікаційні характеристики професій [1]:

· менеджер (управитель) з організації ефективного використання енергії (енергоменеджер) - код КП 1439.8;

· професіонал із енергетичного менеджменту - код КП 2143.2;

· фахівець із енергетичного менеджменту - код КП 3113.

Введення цих професій завершило формування цілісної системи нормативної бази для широкого впровадження енергетичного менеджменту в економіку України.

Для комплектації служб енергетичного менеджменту закладів та установ міністерства, згідно [2], наводимо основні вимоги до менеджера з організації ефективного використання енергії (енергоменеджер) та фахівця з енергетичного менеджменту.

o Менеджер з організації ефективного використання енергії (енергоменеджер)

1. Завдання і обов'язки. Очолює та організовує роботи із забезпечення діяльності організації у напрямку ефективного використання енергії, розподіляє обов'язки між підлеглими працівниками, визначає ступінь відповідальності та контролює їх роботу. Забезпечує науково-технічну, організаційну роботу щодо підвищення ефективності використання енергетичних потоків. Організовує дослідження, розробку та впровадження прогресивних методів прогнозування, планування та раціональних систем контролю за споживанням енергії, визначає пріоритетні маловідходні, безвідходні та енергозберігаючі технології. Керує розробкою комплексних заходів, програм, нормативних документів, окремих положень тощо з питань енергоспоживання та сприяє в їх подальшому впровадженні. Очолює та організовує роботу із дослідження регіональних та глобальних енерго-економічних проблем, моніторингу викидів шкідливих речовин та парникових газів, аналізує відповідні тенденції використання енергії з метою подальшого розроблення та впровадження у виробництво екологічно чистих технологічних процесів із максимальним забезпеченням економії природних ресурсів в т.ч. використанням вторинних енергетичних ресурсів (ВЕР). Організовує та контролює проведення енергетичних вимірювань та обстежень (енергоаудиту) систем енергопостачання та енергоспоживання закладу або установи щодо проведення комплексного аналізу відповідних організаційно-технічних заходів та вишукування резервів підвищення ефективності. Вивчає та аналізує передовий досвід у сфері енергоменеджменту з метою впровадження новітніх технологій, устаткування тощо. Забезпечує і контролює розробку науково-технічної, проектно-конструкторської та відповідної організаційно-управлінської документації. Організовує розробку перспективних, поточних та оперативних планів у напрямку енерговикористання та енергозбереження, подає керівництву пропозиції щодо формування відповідних статей бюджету організації. Організовує ефективну взаємодію підприємства з громадськими організаціями, державними, недержавними підприємствами, установами, та організаціями, органами місцевого самоврядування з питань енергоспоживання та енергозбереження, проведення енергетичного аудиту та маркетингових досліджень з енергоефективності підприємств тощо та приймає відповідні рішення у межах наданих повноважень. Укладає у межах наданих повноважень договори (контракти) із партнерами установи. Організовує роботу із моніторингових досліджень інноваційних проектів та інвестицій у напрямку енергозбереження організації шляхом економічного оцінювання нововведень, розрахунків тощо. Організовує консультативну роботу із залученням профільних фахівців та керівних працівників інших підприємств у напрямку енергозбереження і енергоспоживання. В межах своєї компетенції або за дорученням керівника представляє установу, організацію у всіх органах, установах, організаціях, засобах масової інформації тощо. В межах своїх повноважень видає розпорядження і доручення, які є обов'язковими для виконання усіма працівниками, підписує та візує документи. Сприяє підвищенню кваліфікації підлеглих працівників.

2. Повинен знати. Законодавство України, стандарти, постанови, розпорядження, накази, методичні і нормативні матеріали з еко-енергетичних питань, енергоефективності та енергозбереження; профіль, спеціалізацію та особливості структури закладу або установи, перспективи його розвитку; використання енергоносіїв, особливості та характеристики обладнання в системах енерговикористання, режими їх роботи; правила функціонування енергоринку, тарифи на енергоресурси, постачальників енергоресурсів, правила використання енергії, порядок укладання договорів із сторонніми організаціями та джерела фінансування проектів з енергоефективності; передовий та світовий досвід з енергозбереження, енергоефективності та охорони навколишнього середовища; порядок планування та нормування енергетичних ресурсів, складання балансів енергії, маркування обладнання; економіку, маркетинг, менеджмент, організацію виробництва, економіку праці, трудове законодавство, правила охорони праці та протипожежного захисту; основні принципи роботи на комп’ютері та відповідні програмні засоби.

3. Кваліфікаційні вимоги. Повна (магістр, спеціаліст) або базова (бакалавр) вища освіта відповідного напряму підготовки. Стаж роботи в галузі за професією: для спеціаліста (магістра) не менше 2 років, для бакалавра – не менше 3 років. Повна вища освіта за спеціальністю «енергетичний менеджмент».

Стаж роботи на посадах керівників нижчого рівня не менше 2 років.

Термін перепідготовки – 1 раз на 5 років.

o Фахівець з енергетичного менеджменту

1. Завдання і обов'язки. Виконує роботи на одному із напрямів діяльності установи чи його структурного підрозділу під загально-методичним керівництвом менеджера з організації ефективного використання енергії (енергоменеджера). У межах наданих повноважень забезпечує своєчасне виконання аналітичних, контрольних, облікових операцій з питань енергоспоживання та енергозбереження закладу або установи або окремого структурного підрозділу. Готує інформаційні матеріали для проведення аналізу, оцінки та контролю енергоефективності виробництва, розробки відповідних проектів нормативних та організаційно-методичних документів. У межах наданих повноважень формує звіти, веде відповідну облікову та довідкову документацію, бере участь у проведенні обстеження (енергоаудиту) систем енергопостачання та енергоспоживання закладу або установи. Під керівництвом менеджера з організації ефективного використання енергії (енергоменеджера) виконує окремі операції щодо складання карти енергоспоживання установи, балансів енергії тощо. Здійснює збирання, накопичення, оброблення, відповідний аналіз та загальну оцінку інформації з питань енергоспоживання та енергозбереження. Бере участь у підготовці проектів перспективних, поточних та оперативних планів у напрямку енергоспоживання та енергозбереження. Виконує окремі операції із проектування, конструювання, розрахунків щодо створення і впровадження у виробництво енергозберігаючих технологій та обладнання, екологічно чистих джерел енергії тощо. Розробляє та веде проектно-конструкторську та іншу технічну документацію. Готує документи для укладання договорів (контрактів) з партнерами у межах наданих повноважень організовує роботу щодо їх виконання. Вносить пропозиції керівництву щодо удосконалення роботи організації з проблем енергозбереження. Застосовує, упроваджує і обслуговує технології з питань енергоспоживання та енергозбереження та відповідні комп'ютерні програми.

2. Повинен знати. Законодавство України, стандарти, постанови, розпорядження, накази, методичні та нормативні матеріали з енергетичних питань, енергоефективності та енергозбереження; виконання технічних розрахунків та обчислювальних робіт, технічні засоби отримання, оброблення та передавання інформації; форми обліку та звітності, порядок їх ведення; основи професійної етики; правила укладання договорів із сторонніми організаціями; основи планування та нормування енергетичних ресурсів, основи складання балансів енергії, маркування обладнання; основи економіки, маркетингу, менеджменту, фінансів, ринкові методи господарювання; правила охорони праці та протипожежного захисту; основні принципи роботи на комп’ютері та відповідні програмні засоби.

3. Кваліфікаційні вимоги

Базова вища освіта із спеціальності «енергетичний менеджмент» або іншої спорідненої спеціальності (енергетика, електротехніка або електромеханіка) за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр і підвищення кваліфікації з енергетичного менеджменту. Без вимог до стажу роботи.

2.2 Основні завдання, що ставляться перед фахівцями з енергетичного менеджменту закладу або установи міністерства

Для досягнення головної мети енергоменеджменту, фахівцям (фахівцю) з енергетичного менеджменту відповідного закладу міністерства, необхідно забезпечити виконання наступних робіт та проведення аналізу стану за напрямками:

· загальна картина споживання енергетичних та інших ресурсів закладом або установою міністерства в цілому та по окремих його підрозділах зокрема;

· обстеження та аналіз існуючої системи обліку споживання енергоресурсів та підготовка пропозицій з облаштування системи обліку та контролю, з метою забезпечення повноти та достовірності інформації з енерговикористання;

· проведення регулярного контролю та аналізу ефективності споживання ПЕР структурними підрозділами закладу або установи міністерства;

· на постійній основі забезпечувати візуальною інформацією щодо рівня споживання та витрат на ПЕР керівника, головного інженера і т.д., розробляти звіти щодо діяльності системи енергоменеджменту;

· організація взаєморозрахунків між підрозділами за статтями видатків за ПЕР;

· прогнозування потреби в паливно-енергетичних та інших ресурсах залежно від плану навчального процесу і т.д.

· аналіз і розроблення рекомендацій щодо зниження питомого енергоспоживання із зазначенням конкретних винуватців кожної конкретної негативної ситуації (якщо остання мала місце);

· розроблення, впровадження та контроль за реалізацією заходів з енергозбереження;

· визначення пріоритетів політики енерго- та ресурсозбереження, а також цільових показників, яких необхідно досягти;

· визначення структури служби енергоменеджменту та обов’язків її працівників;

· організація навчання та підвищення кваліфікації співробітників служби енергоменеджменту з питань енерго- та ресурсозбереження, а також підвищення загального рівня обізнаності в сфері енергозбереження працівників, а найперше – керівників закладу або установи міністерства;

· аналіз існуючої внутрішньої документації у сфері енерговикористання;

· складання детальних балансів споживання паливно-енергетичних та інших ресурсів (бажаним є проведення енергоаудиту);

· розробка процедури проведення внутрішнього енергоаудиту;

· запровадження системи моніторингу та проведення необхідних вимірювань;

· виявлення невідповідностей і недоліків та вироблення на підставі цього корегуючих та профілактичних заходів;

 

3. Організація робіт з енергетичного менеджменту в закладах та установах міністерства

Нормативне забезпечення

Створення СЕМ в закладах МОН проводиться згідно концептуальних засад стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки, наведених в Посланні Президента України до Верховної ради України „Європейський вибір”, міжнародних стандартів ISO 9000 та ІSO 14000, Рекомендацій Ради Європи 77/713/ЄЕС стосовно раціонального використання енергії.

При проведенні робіт зі створення служб енергетичного менеджменту в закладах МОН необхідно керуватися наступними законодавчими актами та нормативними документами:

· Закон України “Про енергозбереження” від 01.07.1994 №74/94-ВР [3].

· ДСТУ 4472-2005. Енергозбереження. Системи енергетичного менеджменту. Загальні вимоги [4]. Стандарт поширюється на діяльність, пов’язану з організацією робіт по створенню та експлуатації системи енергетичного менеджменту на промислових підприємствах, встановлює вимоги до самої служби енергетичного менеджменту, її функцій та складових, підготовки персоналу служби енергетичного менеджменту, проведення внутрішнього енергетичного аудиту, проведення моніторингу і здійснення коригувальних дій у сфері енергоефективності та енергозбереження, аудиту служби енергоменеджменту та критеріїв його проведення;

· ДСТУ 4715-2007. Енергозбереження. Системи енергетичного менеджменту промислових підприємств. Склад та зміст робіт на стадіях розроблення та впровадження [5]. Стандарт встановлює склад та зміст робіт на стадіях розроблення та впровадження служб енергетичного менеджменту на промислових підприємствах, встановлює вимоги до послідовності робіт щодо розроблення та впровадження служб енергоменеджменту, проектної та експлуатаційної документації.

· EN 16001 Системи енергетичного менеджменту – вимоги та керівництво до застосування (Energy management systems - Requirements with guidance for use)

· На затвердження до Держспоживстандарту направлено національний стандарт України – ДСТУ „Енергозбереження. Енергетичний менеджмент у виробничих системах. Перевірка та контроль функціонування системи енергетичного менеджменту”.

Порядок створення служби енергоменеджменту

Роботи з запровадження енергетичного менеджменту в закладах та установах міністерства повинні починатися з призначення компетентного фахівця на посаду енергоменеджера. Це не усуває потреби в існуючих фахівцях, службах і підрозділах, що відповідають за використання енергетичних та інших ресурсів, а скоріше вносить більш чітку спрямованість у вирішення питань раціонального їх використання. Енергоменеджер повинен мати прямий доступ до керівництва закладу або установи міністерства і користуватися повною його підтримкою. Енергоменеджер повинен підпорядковуватися:

· у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації – проректору по адміністративно-господарській діяльності або проректору по економічній діяльності,

· у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації (технікуми) та професійно-технічних навчальних закладах - заступнику директора по адміністративно-господарській діяльності,

на яких і покладено відповідальність за використання ПЕР.

Введення посади енергоменеджера повинно бути закріплено наказом керівника закладу або установи міністерства з подальшим розробленням положення про службу енергоменеджменту та посадових інструкцій фахівців.

Після запровадження системи енергоменеджменту, енергоменеджер закладу або установи міністерства зобов’язаний забезпечити на систематичній основі надання інформації з питань енергоресурсозбереження керівництву закладу для вироблення управлінських дій. Крім того, він доповідає проректору або заступнику директора з адміністративно-господарської діяльності та приймає участь в оперативних нарадах керівництва закладу.

Для ефективного функціонування енергоменеджменту необхідно безперервно повторювати цикл: „Планування – Виконання – Перевірка – Покращення” (рис.2.1) для вдосконалення процесу функціонування системи. Дотримання цього циклу неминуче повинно призводити до покращення енергетичних показників та енергетичної ефективності закладу МОН.

Рис.2.1 Цикл „Планування – Виконання – Перевірка – Покращення” (PDCA)

 

Розроблені та запропоновані заходи щодо енергозбереження доводяться до керівництва закладу або установи міністерства а також до всіх структур для сприяння у їх реалізації.

Усі співробітники навчального закладу або установи МОН зобов’язані дотримуватись положень політики закладу в сфері енерго- та ресурсозбереження, особисто сприяти досягненню мети та виконання завдань, беручи участь в реалізації конкретних енергоощадних заходів тощо.

 

Для кожного закладу МОН структура системи управління енерговикористанням відмінна. Тому впровадження енергоменеджменту необхідно проводити враховуючи суттєву відмінність навчальних закладів та установ МОН, що зумовлена:

• структурою самого закладу або установи міністерства та кількістю студентів (учнів), науково-педагогічного та обслуговуючого персоналу;
• кількістю та типами споруд, що знаходяться в складі закладу або установи міністерства (учбові корпуси, гуртожитки, їдальні, тощо);

Орієнтовний склад фахівців служби з енергетичного менеджменту рекомендується визначати з урахуванням зазначених особливостей та приведеного контингенту студентів закладу:

· вищі навчальні заклади та професійно-технічні навчальні заклади з приведеним контингентом студентів 10 тис. і більше – 2-3 фахівця;

· вищі навчальні заклади та професійно-технічні навчальні заклади з приведеним контингентом студентів до 10 тис. – 1-2 фахівця.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ПОСИЛАНЬ

1. Державний класифікатор професій ДК 003 – 95.

2. Кваліфікаційні характеристики професій (Погоджено міністерством праці та соціальної політики України 03.11.2004 р. та затверджено міністерством палива та енергетики України 05. 11.2004 р.).

3. Закон України “Про енергозбереження” від 01.07.1994 №74/94-ВР.

4. ДСТУ 4472-2005. Енергозбереження. Системи енергетичного менеджменту. Загальні вимоги.

5. ДСТУ 4715-2007. Енергозбереження. Системи енергетичного менеджменту промислових підприємств. Склад та зміст робіт на стадіях розроблення та впровадження.

6. СОУ ЖКГ 74.30-35077234. ННН:2007. Енергозбереження. Служба енергоменеджменту підприємств житлово-комунального господарства. Загальні вимоги.