Рекомендації щодо форми, місця, методів і прийомів проведення

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

пр. Перемоги, 10, м. Київ, 01135, тел. (044) 481- 32 -21, факс (044) 236-1049

E-mail: [email protected], код ЄДРПОУ 38621185

Від _09.04.2015_№ _1/9-188_

На №від

 

 

Органам управління освітою обласних, районних, міських (районних у містах) державних адміністрацій,

Інститутам післядипломної педагогічної освіти,

навчальним закладам

 

Щодо заходів з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни

На виконання Указу Президента «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни» Міністерство освіти і науки України рекомендує активізувати роботу, спрямовану на формування у молодіжному середовищі шанобливого ставлення і поваги до ветеранів війни та нинішніх захисників Вітчизни.

Зокрема, організувати й провести у навчальних закладах урочисті лінійки, уроки мужності, інформаційні години, лекції, бесіди, тематичні уроки, вечори, науково-практичні конференції, засідання “круглих столів”, виставки книг, історичних документів, інші тематичні заходи присвячені 70-й річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-й річниці завершення Другої світової війни. До проведення заходів активно залучати ветеранів війни та учасників антитерористичної операції. Переглянути експозиції музеїв історичного напряму (бойової слави), що діють в навчальних закладах, доповнивши їх матеріалами, що висвітлюють подвиги воїнів, які нині боронять Україну.

Просимо заходи, що будуть проводитися в навчальних закладах, активно висвітлювати на web-сторінках навчальних закладів та органів управління освітою.

При цьому надсилаємо методичні рекомендації, розроблені Українським інститутом національної пам’яті.

Додаток: на 14 арк.

 

Заступник Міністра Павло Полянський

 

Євтушенко Р.І. 481 47 60

 

Український інститут національної пам’яті

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

до відзначення у загальноосвітніх навчальних закладах

Дня пам’яті та примирення та 70-ї річниці Дня перемоги над нацизмом

у Другій світовій війні

 

Вступ

Історична довідка

Мета проведення заходів у загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладах

Рекомендації щодо форми, місця, методів і прийомів проведення

Орієнтовна тематика заходів

Перелік художніх і документальних фільмів, присвячених Другій світовій війні

Творчість українських письменників і поетів, яка розкриває події та наслідки війни

Добірка українських пісень про мужність, патріотизм українців і трагедію війни.

Корисні інтернет-посилання

Додаток. Маки пам’яті: довідка

Вступ

24 березня 2015 року Президент України Петро Порошенко видав Указ “Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни” (далі – указ). Метою цього указу є:

- гідно вшанувати подвиг Українського народу, його визначний внесок у перемогу антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні;

- висловити повагу усім борцям проти нацизму;

- увічнити пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни;

- посилити турботу про ветеранів війни, учасників українського визвольного руху цього періоду, жертв нацистських переслідувань;

- утвердити спадкоємності традицій воїнів – переможців нацизму та нинішніх захисників Вітчизни, консолідувати суспільство навколо ідеї захисту України.

Указом в Україні встановлюється День пам’яті та примирення, який повинен відзначатися щороку 8 травня.

Понад два десятки років після відновлення незалежності України дата 9 травня святкувалась як “День Перемоги” за типово радянськими зразками. Внаслідок цього, а також за “сприяння” російської пропаганди, у інформаційному просторі нашої держави зберігалися старі, створені комуністичною пропагандою, та поширювалися народжені вже у нинішній Росії міфи про Другу світову війну, які мають на меті:

– викривлення історичної реальності задля посилення власного ідеологічного домінування;

– применшення ролі наших співвітчизників у війні;

– провокування політичних і суспільних конфліктів в Україні на історичному підґрунті;

– спекуляції щодо співпраці українських воїнів з нацистським режимом;

– спробу реабілітації злочинів комуністичного режиму.

Якщо звернутися до досвіду відзначення дат 8 і 9 травня у деяких країнах світу, то назви свят говорять самі за себе: у Великій Британії та країнах Співдружності – “День Перемоги в Європі” (7 травня); у Вірменії – “День Миру”; у Норвегії – “День визволення”; у Словаччині – “День перемоги над нацизмом”; у США – “День Пам’яті” (кінець травня); у Франції – “День Перемоги”; у Чехії – “Національний День”.

22 листопада 2004 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію №A/RES/59/26, в якій проголосила 8 і 9 травня Днями пам’яті та примирення. У зв’язку з цим було визначено, що державам-членам ООН, неурядовим організаціям, приватним особам, крім святкування своїх Днів Перемоги чи Визволення, щороку відзначати один або два дні (8 і 9 травня) як данину пам’яті всіх жертв Другої світової війни.

Україна обрала європейський шлях розвитку, що передбачає і прийняття європейських моральних і культурних цінностей, у тому числі у вшануванні пам’яті про жертв воєн і конфліктів. Європейський підхід – це передусім вшанування пам’яті усіх жертв війни для недопущення подібних трагедій у майбутньому.

Історична довідка

Друга світова війна (01.09.1939 – 02.09.1945) – найкривавіший глобальний конфлікт, у ході якого загинуло за різними оцінками від 50 до 85 мільйонів людей. Упродовж 21 місяця цієї війниСРСР та Третій Рейх виступали як союзники, а від 22.06.1941 вступили у військову конфронтацію, що увійшла в історію як німецько-радянська або, в радянській історіографії, Велика Вітчизняна війна 1941–1945 років. Цей конфлікт не є тотожний поняттю Другої світової війни. Війна між СРСР і Німеччиною та її союзниками була складовою більш широкого хронологічно і географічно глобального конфлікту, про що раніше дуже часто забувала згадувати радянська історіографія, а тепер – російська пропаганда.

Війна для України почалася 1 вересня 1939 р. із нападу нацистської Німеччини на Польщу. Цього дня німецька військова авіація бомбардувала Львів та інші міста. Від 17 вересня учасником Другої світової війни на боці Німеччини став Радянський Союз.

Внаслідок переділу Центральної і Східної Європи між нацистами і комуністами до складу Радянського Союзу у 1939 році були включені території Західної України та Західної Білорусії, а в 1940 році – країни Балтії, Бессарабія та Північна Буковина. Таким чином, можна говорити про те, що термін “Велика Вітчизняна війна” для України (червень 1941 – травень 1945) з історичної, хронологічної і географічної точки зору некоректний від першого дня війни – 1 вересня 1939 року, і до останнього – 2 вересня 1945 року. Друга світова війна для України не обмежувалася лише бойовими діями та окупацією її сучасної території, але й включала участь українців у бойових діях на всіх воєнних театрах.

Для України Друга світова війна – національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі імперські інтереси і часами вбивати інших українців. Поруч із тим, слід наголосити на внеску саме українців у розгром нацизму і згадати як про солдат Радянської армії (понад 6 млн) та вояків УПА (понад 100 тис.), так і про тих українців і вихідців з України, які перебували у військових з’єднаннях інших держав: Польщі (120 тис. у 1939 р.), США (до 80 тис. у 1945 р.), Канади (до 45 тис. у 1945 р.), Франції (до 5 тис. у 1940 році). З різних причин українці воювали і по інший бік: у військах Німеччини (від 600 осіб у 1939 році до 250 тис. у 1941-45 рр.), Румунії (24 тис.), Угорщини (до 20 тис.), Словаччини (до 2 тис.), Хорватії (1,5 тис.).

Прямі людські втрати України у Другій світовій війні становлять 8-10 млн. осіб, економічні – 285 млн тогочасних рублів. Разом з тим, Друга світова війна відкрила для українців руйнівну “силу” обох тоталітарних режимів. Всім відомі злочини нацистів на окупованих територіях України (Голокост, розстріли мирного населення, спалення сіл). Разом з тим довгий час замовчувались численні злочини комуністичного режиму на нашій землі. Серед яких – розстріли політичних в’язнів у Західній Україні в червні-липні 1941 року, знищення центру Києва восени 1941 року; підрив Дніпрогесу і знищення в Одесі поранених червоноармійців, скинутих в море разом із санітарними машинами тощо.

Із Україною також пов’язане і завершення війни. 2 вересня 1945 р. генерал Кузьма Дерев’янко від імені СРСР приймав беззастережну капітуляцію Японії.

Мета проведення заходів, присвячених Дню пам’яті та примирення, у ракурсі подій минувшини й сьогодення:

– висвітлити для широкого учнівського загалу “ціну” війни – реальні людські та матеріальні втрати України в результаті Другої світової війни;

– наголосити на внеску України в перемогу антигітлерівської коаліції над нацистською Німеччиною та її союзниками;

– звернути увагу на участь українців у арміях та військових формувань інших країн;

– сприяти формуванню кожного учня/учениці як особистості, яка усвідомлює свою належність до Українського народу, сприймає війну як складний суспільно-політичний процес, протистояння між країнами, народами, поглядами, але завжди – як лихо, як руйнівний процес, що дорого коштує кожному громадянину й руйнує економіку, культури держав та долі звичайних людей.

Рекомендації щодо форми, місця, методів і прийомів проведення

У виборі календарної дати проведення заходів рекомендуємо кінець першої декади травня, що пов’язано з наступними подіями: капітуляція націонал-соціалістичної Німеччини й офіційне святкування Дня Перемоги антигітлерівської коаліції значною частиною країн світу – 8 та 9 травня 1945 року відповідно.

Обираючи місце, форми, методи та прийоми проведення заходу, педагогам слід враховувати вікові особливості учнів; забезпечення класу (школи) технічними засобами навчання. Заходи, присвячені Дню пам’яті та примирення і Дню перемоги, можуть бути проведені на рівні навчального закладу, кількох паралельних класів та (або) на рівні класу.

Рекомендовані форми проведення:

· Урок-реквієм.

· Вистави, спектаклі тощо.

· Екскурсія.

· Урок-обговорення.

· Урок-презентація.

· Історична реконструкція.

· Круглий стіл, семінар (для учнів старших класів).

· Відео-урок з обговоренням.

· Зустріч двох поколінь: воїни Другої світової війни та АТО в Україні: “Одна родина у двох війнах”.

· Краєзнавчо-пошукові експедиції для учнів-дослідників.

Можливе місце проведення:

· Шкільні приміщення (актова зала, клас тощо).

· Краєзнавчі, історичні музеї, музеї зброї та техніки.

· Меморіальні комплекси.

· Могили невідомих воїнів.

· Місця проведення визначних боїв.

· Місця проведення краєзнавчо-пошукових експедиції.

Прийоми роботи з визначеними формами проведення заходу:

· Розповідь вчителя (має бути інформаційна, емоційна, ціннісно-патріотична насиченість матеріалу).

· Залучення фото-, аудіо-, відеоматеріалів, використання мап, відповідних і доречних художніх творів, листів учасників бойових дій з метою створення емоційного фону, більш яскравого та чіткого засвоєння матеріалу, особистісного сприйняття й “проживання” болі війни.

· Залучення до заходів воїнів Другої світової війни, учасників АТО.

· Організація конкурсу малюнків і творчих робіт “Життя заради України: нам є чим пишатися (1939–1945)”.

· Підготовка й організація історичної реконструкції (відтворення певної події війни у реальному часі, яка передбачає кілька етапів, зокрема: вибір власне події, території проведення, безпосередніх учасників, костюмів, декорацій тощо).

· Підготовка учнями презентацій в електронному форматі з цієї проблематики.

· Підготовка й організація краєзнавчо-пошукової експедиції (пошуки могил невідомих воїнів, історично-пошукова робота зі збору усної історії у свідків війни).