Охарактеризуйте антропометричні засади проектування робочих місць

Ергономічне проектування робочих просторів і робочих місць проводиться для конкретних робочих завдань і видів діяльності з урахуванням антропометричних, біомеханічних, психофізіологічних і психічних можливостей і особливостей працюючих людей. Воно повинно створити найкращі умови для:розміщення працюючої людини з урахуванням робочих рухів і переміщень відповідно до вимог технологічного процесу;

Виконання основних і допоміжних операцій в зручному робочому положенні, відповідному специфіці трудового процесу, і з застосуванням найбільш ефективних прийомів праці;розташування засобів управління в межах оптимальних меж простору переміщень людини;збереження оптимального огляду джерел візуальної інформації при зміні робочої пози і робочого положення;вільного доступу до місць профілактичних оглядів, ремонту та налагодження, зручності їх виконання;раціонального розміщення обладнання, безпеки працюючих.Антропометричні ознаки - соматичні характеристики людини, що відображають його внутрішньовидові варіації будови та закономірності розвитку (лінійні, періметрових, кутові розміри тіла, сила м'язів, форма голови, грудної клітки і ін.) І виражені колічественно.Антропометріческіе дані за способами вимірювань і залежно від сфери використання поділяють на статичні та дінаміческіе.Расчети і вимірювання компонувальних параметрів робочого місця слід проводити в ортогональній системі координат з зовнішньої щодо тіла людини

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 11

1) Характеристика внутрішнього простору житлових будинків стилю рококо.

Стиль інтер'єру Рококо (у перекладі з фр. «Декоративна раковина») зародився у Франції в першій половині 18-го століття і є продовженням стилю Бароко. Його поява тісно пов'язане з декораторами та художниками, які працювали на аристократів Франціі.В відміну від свого попередника Бароко, стилю Рококо притаманне більш світлі кольори. Дизайн інтер'єру оформляється більш ніжно і вишукано, меблі набуває більш вигнуті лінії, з'являється інтригуюча асиметрія форм і простору, а драпірування мають романтичний мотив. Велика увага приділяється декорірованію.Цветовая палітра м'яка, пастельна. Рококо любить поєднання білого з блакитним, ліловим, рожевим, жовтим, теракотовим. У житлових кімнатах переважає тепла колірна гамма, а в нежитлових вибираються більш соковиті кольори (червоний, зелений, синій). І, звичайно ж, невід'ємним є позолота.В оформленні стін чудово виглядає маленький орнамент і звиваються візерунки черепашок, стилізовані голови амурів, тонкі і складні ліпні обрамлення, а також біла і золота ліпнина. Стеля викрашівается в білий колір і декорується лепніной.На підлогу можна покласти як плитку, так і паркетну дошку. Ідеально вживеться антикварні меблі, просочена палацовим духом. Головне, щоб всі форми і переходи були м'які, плавні і вигнуті. Для оббивки використовують оксамит, шовк, ситець і жаккард. Головним у приміщенні вітальні є камін.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 11

2)Історична тема в українському живопису. Яскраво й талановито втілив у своїх картинах окремі сюжети історії нашого народу І. Рєпін, який народився в Україні.. Він написав відомі картини й етюди на українську тематику, серед яких всесвітньо відоме полотно „Запорожці пишуть листа турецькому султанові" (1878 - 1891 p.)Рєпін створив ще низку картин на теми української історії „Гайдамаки" (1902), „Мотря Кочубеївна", „Чорноморська вольниця" (1908), „Останки запорізької фортеці в Покровську", „Козацькі могили". І.Рєпін мав тісні й дружні стосунки з представниками української інтелігенції, М. Мурашком, Д. Багалієм та ін. - підтримував їх культурні заходи, зокрема, приймав участь у конкурсі на проект пам'ятника Т. Шевченку для Києва (1910 - 1914) [7, с 139]. Як бачимо, українська тематика проходить через усю творчість великого художника.Видатний український живописець С.Васильківський (1854-1917), якого по праву вважають одним з фундаторів українського національного стилю в живописі, намалював ряд історичних картин, зокрема „Козачий пікет" (1888), „Сутичка запорожців із татарами" (1892), „Козаки в степу" (бл. 1905), „Чумацький Ромоданівський шлях" (1902), „Запорожець на розвідці", „Похід козаків" - обидва полотна датовані 1917 p., картини за мотивами народних пісень „Огляд Петром І Харківської фортеці у 1707 р.", „Три брати". Пейзаж у творчості С.Васильківського органічно поєднаний з історичними сюжетами з козацької минувшини. Його творчість відіграла значну роль у становленні історичного жанру в образотворчому мистецтві.йому було доручено художнє оздоблення будинку Полтавського земства (архітектор В. Кричевський), де він виконав три композиції - „Чумацький Ромадановський шлях", „Козак Голота" й „Обрання полковником Мартина Пушкаря" [7, с 140].

Нахил до української історії, до відтворення національних особливостей народного життя властивий був художнику і етнографу О.Сластіону (1855-1933). Впродовж 1883 -1886 pp. він працював над серією ілюстрацій до „Гайдамаків" Т.Шевченка, робив замальовки пам'яток української старовини, створив галерею портретів кобзарів. Серед його полотен на історичну тематику - „Проводи на Січ" (1898), „Миргород" (1901). О. Сластіон мав задум виконати також серію ілюстрацій до історичних пісень та народних дум. Відома одна з таких його ілюстрацій - „Дума про смерть козака-бандуриста" (1897 р.).Національно-визвольній боротьбі українського народу під проводом Б. Хмельницького присвячена картина М. Самокиша (1860 - 1944) „Запорожці обідають" (1917), на якій зображено козаків біля столу в садку. Поруч до дерева прив'язано їхніх коней. Як бачимо, художнику було притаманне висвітлення особливостей життя українців на побутовому рівні.Засновник приватної Київської художньої школи, що відіграла важливу роль у розвитку національного образотворчого мистецтва і художньої освіти в Україні М. Мурашко (1844 - 1909) - автор портретів відомих постатей в історії Т. Шевченка, П. Могили та ін., картин „Дніпро", „Над Дніпром" (останнє десятиліття XIX ст.). Його учнями були племінник О. Мурашко (1875 - 1919), внучатий племінник Т. Шевченка Ф. Красицький (1873 - 1944), І. їжакевич (1864 - 1962) та ін. О. Мурашко і Ф. Красицький були учнями М. Мурашка, а також вчилися у майстерні видатного майстра І. Рєпіна в Петербурзькій академії мистецтв. Вплив Рєпіна і його картини „Запорожці" на учнів його майстерні був такий значний, що навіть ті з них, які потім ніколи не вдавалися до історії, написали конкурсні твори саме на історичні сюжети. Так, О. Мурашко присвятив козацькій добі картину „Похорон кошового" (1900), за яку одержав звання художника, Ф. Красицький - „Гість із Запоріжжя" (1901), в якій відбилося чудове знання художником народного побуту і його повага до козацької давнини. До того ж, Ф.Красицький - автор численних графічних і живописних портретів Т. ШевченкаНа межі XIX - початку XX ст. простежується процес посилення уваги до історичного минулого України й відповідно історична картина стає оригінальним художнім явищем українського образотворчого мистецтва. Високохудожніми творами на історичні теми збагатили український живопис М. Івасюк, П. Чирко, Г. Крушевський, Ілля Шульга, Іван Шульга, Ф. Чуприненко, П. Холодний Старший та ін.Творчість вище названих художників слугувала зміцненню позицій реалістичного мистецтва, стала суттєвим внеском у скарбницю національної демократичної культури. Історична тема в їх працях виокремлюється у самостійний жанр. Картини на теми з історії України відрізнялися тонким колоритом, проникнуті любов'ю до народу, шаною до його побуту, традицій і звичаїв героїчного минулого. Незважаючи на те, що у процесі творчої праці майстрів надихали ідеї і кращі полотна західноєвропейського малярства, їх творам притаманне національне забарвлення, зокрема у побутовій та історичній тематиці. Творчість українських художників сприяла пробудженню національної свідомості народу, залучення його синів і дочок до боротьби за національно-культурне відродження в Україні, що стали етапними в розвитку українського живопису у наступні десятиліття, вони виховали чимало майстрів, які успадкували відданість реалізму й фахову майстерність

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 11

1) Метр і ритм у вирішенні об’ємної композиції

Ритм надає композиції динамізм і породжує рух зі складнішою характеристикою. Динаміка ритму обумовлюється закономірним чергуванням однорідних елементів і простору. У мистецтві ритм розуміється як синтез кількості та якості у виразі художньої форми. Для спостерігача, що сприймає твір мистецтва, існують два типи ритму: активно-динамічний і пасивно-динамічний.Метр – простейший порядок, основанный на повторении равных элементов. Он подобен чередованию тактов в музыке. Повтор облегчает восприятие формы, делает её чёткой и ясной. Однако при большей протяжённости метрическая композиция может выглядеть монотонной. Устранению монотонности способствует:Сочетание в композиции несколько метрических рядов разного построения;Выделение в метрическом ряду групп элементов;Установление разрядок междгруппами;«Оживление» метрического ряда за счёт включения в него акцентов;Изменение отдельных свойств повторяющихся элементов.Наиболее активным средством устранения монотонности в метрическом строе является его сочетание с ритмом или просто – ритмизация формы..

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 11

1) Меблі та обладнання інтер’єру епохи рококо.

Рококо - стиль у мистецтві (в основному, в дизайні інтер'єрів), що став блискучим завершенням стилю бароко. Характерними рисами рококо є комфорт, вишуканість, велика декоративна навантаженість інтер'єрів і композицій, граціозний орнаментальний ритм, підвищена увага до міфологіі.Оформленіе інтер'єрів салонів і будуарів в стилі рококо злегка перенасичене предметами на відміну від більш стриманою епохи бароко. Скульптура, живопис, ліпнина, меблі, предмети декоративно-прикладного мистецтва створюються кращими майстрами і витримуються в одному стилі. Кімнати в рококо стають трохи менше і нижче, створюючи атмосферу інтимності. Кути кімнат закруглюються, всі стіни прикрашаються різьбленими панелями, позолоченими орнаментами і дзеркалами, які немов розширюють пространство.Характернимі предметами інтер'єру є пересувні ширми, візуально змінюють простір; гобелени із зображеннями квітів, пагод, людей в китайському одязі; знаменитий китайський фарфор, вишукані орхідеї, тонкоствольние дерева, акваріумні рибки, а також витончені лаковані меблі китайських майстрів.

У колориті інтер'єру в стилі рококо переважають ніжні пастельні тони. Найбільш популярні колірні поєднання - біле в з блакитним, зеленим або рожевим і неодмінне золото.Мебель рококо відрізняється характерними рисами. Одна з найяскравіших - вигнуті лінії, вигнуті ніжки. Меблі в стилі рококо більш легка і витончена в порівнянні з меблями бароко. З'являються нові предмети меблів, консольні столики, секретери, бюро, комоди, шифоньєри. Два найбільш поширених типу кресел- «Бержер» і «Маркіза».

 

Для форм меблів рококо характерна повна відмова від симетрії, прямих ліній і автономності окремих елементів конструкцій. Деталі меблів розчиняються в загальному обсязі предметів. У прикрасі меблів стилю рококо різьблення по дереву займає дуже скромне місце, її замінюють бронзові накладки. Іноді замість фанеровки вся поверхня предметів обробляється кольоровими лаками і теж декорується накладками або позолоченій резьбой.Мебель розставляються певними групками (зазвичай - стіл, диван і кілька стільців), створюючи центри для зібралося. Головним же мотивом кімнати в стилі рококо є невисокий, покритий мармуровою плитою камін з висячим над ним дзеркалом в розкішній рамі і заставлений канделябрами, годинами, порцеляновими статуетками та іншими прикрасами. ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 11

1) Роль кольору у створенні оптимальних умов праці.

Значення кольору в ергономічному вдосконаленні виробництва. Особливе місце серед емоційних факторів належить кольору. Кольори діють по-різному: одні — збуджують психіку, змушуючи працюючого активізувати свої дії, інші — знижують активність. Крім того, кольоровий фон здатний послаблювати або підсилювати інші фактори навколишнього середовища. Для нормальної виробничої діяльності людини велике значення має колір навколишніх об'єктів. Людини з дня народження живе в світі кольорів. Око дуже чутливо реагує на кольори й менше втомлюється, якщо навколишнє середовище достатньо різноманітне за кольором. 27 Одноманітність або різкі контрасти кольору негативно впливають на психіку людини. Кількість кольорових сприймань працівника на виробництві не повинна перевищувати відповідних меж. Раціональне використання кольору набагато підвищує освітленість на робочих місцях, підвищує настрій працюючих Відомі випадки, коли від неправильного добору кольорів для фарбування виробничих приміщень і обладнання у працюючих спостерігається цілий ряд хворобливих явищ, з яких найпоширеніший є розлад зору. Тривалий час вплив кольорів на око, а через нього й на загальний стан людського організму недооцінювався і не враховувався під час практичного розв'язання завдань кольорового оформлення виробничих підрозділів. Добираючи кольори, виходили лише з архітектурних традицій і наявності фарб. Установлено, що кольори різних частин спектра різного ступеня насиченості й рівня яскравості впливають неоднаково на зір людини. Існує відповідна залежність рівня збудженості нервових центрів, ритму і періодичності ряду фізіологічних функцій, особливо в зоровому аналізаторі, від спектрального складу, інтенсивності випромінювань, тривалості їх дії і контрастних відношень. Механізм дії кольорових подразників на зоровий аналізатор пов'язаний з центральним і периферичним відділами нервової системи і пояснюється законами загальної фізіології. Кольорове оформлення зорових об'єктів на виробництві або позитивно впливає на працездатність людини, продуктивність її праці, або, навпаки, призводить до зорового і загального стомлення. Функціональне фарбування — ефективніший засіб, ніж численні гасла з техніки безпеки. Для нього використовують в основному зелений, жовтий, синій і червоний кольори. Таким чином, раціональне застосування кольору у виробничих майстернях професійних закладів полегшує організацію праці учнів, 28 зменшує їхню втомлюваність і знижує травматизм, підвищує продуктивність праці.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 12

1) Місце досліджень в процесі дизайн-проектування.

Створення дизайн проекту починають з виконання проектної пропозиції. Успішне її виконання – це запорука вдалого майбутнього проекту, створення якісної продукції, що буде мати попит і з часом буде реалізованою у серійне виробництво.Роботу над дизайн-проектом потрібно починати з ознайомленням з завданням та збору інформації про об’єкт технологічної діяльності, який потрібно розробити. На даному етапі потрібно зібрати та проаналізувати усю інформацію, яка відноситься до даного типу об’єкту проектування. Джерелом інформації можуть бути публікації у вітчизняних та закордонних виданнях, каталоги промислових фірм та відомих виставок, зразки асортименту різноманітних фірм, інформація з Інтернету тощо. Уся зібрана про об’єкт технологічної діяльності інформація систематизується.Художнє конструювання не мета, а засіб, що забезпечує зв'язок між виробництвом та споживанням. Проміжними моментами даної системи є сфера розподілу та торгівля. Тому, загальна модель предметної дійсності включає чотири, взаємозв’язані між собою сфери діяльності – проектування, виробництво, розподіл, споживання. Річ народжується у вигляді проекту, створеного конструктором спільно з художником-конструктором; набуває матеріальної форми, стає промисловим виробом у наслідок співпраці дизайнера, інженера, працівника, а потім перетворившись на товар, попадає до споживачів та стає предметом споживання.

Етапи дизайн-проектування.

І. Попередній аналіз та складання технічного завдання.

ІІ. Попередній аналіз та розробка художньо-конструкторської пропозиції.

ІІІ. Ескізний проект.

ІУ. Художньо-конструкторський проект.

V. Робоче проектування та авторський нагляд.

VІ. Експертиза

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 12

2)Досягнення українського живопису в 30-х роках.

Період історії від початку 30-х до середини 50-х років був трагічним для українського мистецтва. Це час пану­вання культу особи Сталіна, жорстких ідеологічних обмежень, репресій, вар­варського нищення пам'яток культу­ри. Численні творчі організації, які іс­нували в Україні в 20-х роках, було розігнано, різні мистецькі те чи та на­прями заборонено. Єдино можливим методом творчості було проголошено так званий соціалістичний реалізм. В образотворчому мистецтві запанува­ли сірість, брехливість, примітивне копіювання натури. Ідеологічна заліз­на завіса надовго ізолювала україн­ську творчу інтелігенцію від світового художнього процесу. Крім того, знач­ної шкоди культурі завдала Друга сві­това війна, під час якої загинуло чи­мало митців, було знищено пам'ятки архітектури, музейні колекції. Для талановитих українських художників, вихованих на загальноєвропейській культурі, настали скрутні часи. Щоб вижити, вони були змушені в той чи інший спосіб віддавати належне вимо­гам панівної ідеології. Однак і в такий тяжкий час з являлися високоху­дожні твори, що увійшли в історію українського мистецтва.

У 30-х роках продовжував працю­вати класик українського живопису Ф. Кричевський. До кращих творів художника цього періоду належить масштабне монументальне полотно «Переможці Врангеля», сповнене життєствердної сили, серія картин за мотивами поеми Т. Шевченка «Кате­рина».

Значним внеском у мистецтво жи­вопису були твори Карпа Трохименка (1885-1979) «Кадри Дніпробуду», «Шевченко і Енгельгардт». Особливо приваблюють його пейзажі «Київська гавань», «Ранок у колгоспі», які ви­різняються вільною живописною ма­нерою, майстерністю у відтворенні нюансів природи, повітряного середо­вища.

Талановитим пейзажистом був Ми­кола Бурачек(1871—1942). До золото­го фонду українського мистецтва увій­шли його картини «Яблуні в цвіту», «Золота осінь», «Хмари насуваються», «Дорога до колгоспу», «Реве та стогне Дніпр широкий».

Значні здобутки українського жи­вопису цього періоду пов'язані з роз­витком портретного жанру.Одним із провідних портретистів 30-х років був Павло Волокидін(1877-1936). Його твори «Портрет дружини художника», «Портрет спі­вачки Зої Гайдай» вирізняє глибина психологічної характеристики, вишу­каний колорит, продумана компози­ція.Серед кращих представників укра­їнського портретного жанру слід та­кож згадати ОлексіяШовкуненка (1884-1974).Портрети письменників Р. Роллана та А. Барбюса, створені художником у 30-ті роки, вражають досконалою тех­нікою живопису, гостротою тракту­вання образів, енергійною манерою виконання.