Список використаних джерел. Текст основної частини роботи поділяється на розділи, підрозділи, пункти та підпункти згідно з планом

Основна частина

 

Текст основної частини роботи поділяється на розділи, підрозділи, пункти та підпункти згідно з планом, затвердженим у завданні на виконання курсової роботи.

Відстань між заголовком структурних частин (за винятком заголовка підрозділів) та текстом має дорівнювати 2 інтервалам в основному тексті.

Відстань між заголовком підрозділів має дорівнювати одному інтервалу в основному тексті.

 

 

5.2. Нумерація

 

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака № (шрифтом Times New Roman, 14 кеглем).

Першою сторінкою курсової роботи є титульна сторінка, потім завдання, зміст, які включається до загальної нумерації сторінок і на яких номер сторінки не ставиться. Нумерація наступної сторінки проставляється у правому верхньому куті.

ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ не нумерують як розділи. Номер розділу ставиться арабськими цифрами після слів «РОЗДІЛ» (РОЗДІЛ 1). Назва розділу розміщується нижче симетрично до тексту великими літерами без крапки після назви розділу. Після двох відступів нижче розміщують назву підрозділу або текст.

Наприклад:

РОЗДІЛ 3

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

 

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу, використовуючи номер розділу і порядковий номер підрозділу, між якими ставиться крапка, наприклад, «1.4.» (четвертий підрозділ першого розділу). Потім у тому ж рядку розміщують заголовок підрозділу, який починається з великої літери без крапки після назви підрозділу. Назви підрозділів відокремлюють від тексту одним відступом.

Наприклад:

 

2.1. Завдання та методи дослідження

5.3. Ілюстрації

 

Ілюстрації (схеми, графіки тощо) і таблиці слід подавати в роботі безпосередньо після тексту, де їх згадано вперше або на наступний сторінці з розміщенням по центру аркуша. Якщо вони містяться на окремих сторінках курсової роботи, їх включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстративні або табличні матеріали, розміри яких є більшими за формат А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування у тексті або в додатках. На всі ілюстрації мають бути посилання у тексті.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу за винятком ілюстрацій у додатках. Номер ілюстрації має складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка, наприклад, «Рис. 1.2.» (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщуються з відступом послідовно під ілюстрацією без крапки після назви рисунку.

Графічний матеріал кожного додатку позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка (наприклад, Рис. А.1).

За наявності у тексті таблиць, які доповнюють графічний матеріал, таблиці слід розміщувати після графічного матеріалу.

За необхідності під графічним матеріалом розміщують пояснювальні дані, які відносяться до рисунку. Слово «Рис.», номер рисунку і його назву подають після пояснювальних даних.

Усі цифрові та текстові позначення графічного матеріалу повинні бути представлені у текстовому редакторі Word шрифтом Times New Roman, 14 кеглем.

Після наведеної ілюстрації у тексті роботи необхідно розміщувати її коментар. Ілюстрації з їх назвами та нумерацією відокремлюються від тексту роботи одним відступом.

Наприклад:

Рис. 3.4. Динаміка індексу Руф'є (умов. од.) у хворих контрольної та основної групи до (1) та після (2) проведення реабілітації

5.4. Таблиці

 

Таблиці застосовуються для уточнення та зручності порівняння показників. Назва таблиці має точно і стисло відображати її зміст.

Таблиці розміщують відразу після закінчення абзацу, у тексті якого є перше посилання на таблицю (наприклад, таблиця 1.1), або на наступній сторінці (за необхідності – у додатку). Таблиці нумерують послідовно у межах розділу. У правому верхньому куті над таблицею розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера, який складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад, «Таблиця 2.3» (третя таблиця другого розділу). Нижче, симетрично до тексту, вказується назва таблиці. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Під назвою по центру аркуша подається зображення самої таблиці. Крапка після нумерації таблиці та її назви не ставиться.

Якщо в роботі,або розділі роботи тільки одна таблиця, то її не нумерують і слово "Таблиця" не пишуть.

Якщо рядки або стовпці таблиці виходять за формат сторінки, то таблицю ділять на частини, які розміщують одна під одною, при цьому в кожній частині таблиці повторюють її заголовок.

Наприклад:

Таблиця 3.2

Функціональні показники стану здоров’я дітей дослідних груп

після проведення реабілітації

Показники, одиниці	Дослідні групи	t	p
Основна група	Контрольна група
Кашель, бали	0,36±0,24	0,97±0,15	2,35	< 0,05
Частота дихання, цикл./хв	33,21±4,16	36,72±4,25	0,59	> 0,05

 

На першій частині пишуть слово «таблиця» із зазначенням відповідного номера, а на наступних – «Продовження таблиці 2.3» або «Закінчення таблиці 2.3», використовуючи створену на початку таблиці нумерацію колонок, яку зазначають відразу після назви таблиці.

Допускається розміщення таблиці вздовж довгого боку аркуша.

Таблиці кожного додатку позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка (наприклад, Таблиця А.1).

Заголовки стовпців і рядків таблиці слід друкувати з великої літери, підзаголовки стовпців – з малої, якщо вони є продовженням заголовку, або з великої, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять, заголовки і підзаголовки стовпців друкують в однині. Заголовки стовпців і рядків таблиці, як правило, розміщуючи горизонтально.

Після наведеної таблиці у тексті роботи необхідно розміщувати її коментар.

Таблиці з їх назвами та нумерацією відокремлюються від тексту роботи одним відступом.

 

Посилання

 

Посилання у тексті курсової роботи на джерела інформації слід зазначити порядковим номером посилань за переліком посилань у списку використаних джерел, які виділені двома квадратними дужками з крапкою після дужок, але не більш 5 джерел. Зазвичай, посилання розміщують у тому місці, де це найзручніше за змістом (як правило в кінці речення).

Наприклад: «…текст...» [8, 12].

Усі джерела літератури, які наведені в списку використаних джерел (див. п. 5.7) повинні бути представленні у вигляді посилань в тексті розділів роботи.

При необхідності посилання на нормативні акти слід вказати відповідні розділи або статті із зазначенням повної назви акта. Якщо в тексті роботи наведено всі реквізити нормативного акта, а саме: назву, вид, номер та дату прийняття, то виноски не наводяться, але є обов’язковим наведення даного джерела в списку літератури. При виконанні курсової роботи забороняється дослівне списування тексту з літературного джерела, нормативних матеріалів. Якщо за текстом необхідно навести цитату, вона береться в лапки з посиланням на відповідне джерело (із зазначенням номерів сторінок джерела).

Формули

 

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині рядка і нумеруються арабськими цифрами. Вище і нижче кожної формули повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.

Розміри літер та знаків повинні бути надруковані таким шрифтом: великі літери та цифри – 16, малі – 14, показники степенів та індексів над літерами та під літерами – 8. Номер формули відповідного розділу і підрозділу наводять у круглих дужках, навпроти них праворуч. Номер пишуть на рівні рядка формули, до якої він належить. При посиланні в тексті на формулу необхідно вказати її повний номер в дужках, наприклад, “…у формулі (2.1)…”. Після формули пишуть слово “де” і розшифровують позначення словами в такій послідовності, в якій вони подані у формулі. Після слова “де” двокрапка не ставиться.

Наприклад:

Розрахувати стандартне відхилення за наступною формулою (2.1):

 

 

де x_{і max} – найбільший показник;

x_{і mix}– найменший показник;

К – табличний коефіцієнт.

Список використаних джерел

 

Список використаних джерел повинен містити всі джерела, використані при написанні курсової роботи, та розміщуватись за їх значущістю в алфавітному порядку (російськомовні джерела включаються до загального списку). До списку літератури включають тільки ті публікації, на які є посилання в тексті наукової роботи.

Відомості про включені до списку джерела слід подавати відповідно до державного стандарту ДСТУ ГОСТ 7.1: 2006. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис – Загальні вимоги та правила складання, введеного в дію 07.01.2007 р.

Формуючи список літератури за темою роботи, студент обов’язково повинен зазначити прізвище та ініціали автора, назву роботи, видавництво, місце та рік видання. Якщо до списку входять періодичні публікації, то обов’язково слід зазначити прізвище та ініціали автора, назву статті, журналу, газети тощо, рік видання, номер та сторінки, на яких надрукована стаття (додаток В). Якщо студент використовував Інтернет-ресурси, то слід зазначити прізвище та ініціали автора матеріалу, назву та Web-site.

Список використаних джерел формується у такій послідовності:

- або у порядку появи посилань у тексті;

- або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків;

До 70% загального обсягу використаних джерел наукової літератури мають бути останніх 10 років видання.

Курсова робота передбачає вивчення не менш 25-30 джерел літератури.

 

Додатки

 

Додатки оформлюються як продовження курсової роботи і розміщуються у порядку появи посилань у тексті. До додатків необхідно включати допоміжні матеріали. Кожний додаток починають із нової сторінки. На першому чистому аркуші посередині великими літерами пишуть “Додатки”. Додаток повинен мати заголовок, надрукований малими літерами з першої великої літери симетрично відносно тексту сторінки. У правому верхньому куті сторінки (над заголовком додатку) пишуть слово “Додаток”. Всі додатки послідовно нумеруються великими літерами української абетки. Наприклад, Додаток А. Посилання на додатки в текстовій частині дипломної роботи є обов’язковим.

Додатки оформляються як продовження курсової роботи і розміщуються після списку літератури. Додатками можуть бути таблиці, графічний матеріал, розрахунки тощо, які можуть бути рекомендованого або довідкового характеру. Додатки позначаються великими літерами української абетки, починаючи з літери А, за винятком літер Г ^’,Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

У тексті роботи не повинно бути граматичних помилок, а виправлення (обмежені) мають бути зроблені акуратно чорною пастою або чорнилом.

Завершуючи роботу, необхідно прочитати її, звернути особливу увагу на взаємозв’язок між частинами, літературну редакцію, виправлення помилок, повтори, суперечності, невдало підібрані порівняння тощо. Особливо детальної перевірки потребують цитати, цифри, бібліографічні посилання. При необхідності потрібно доопрацювати рукопис.

Завершену курсову роботу підписують студент і науковий керівник.

Подання тексту курсової роботи державною мовою в друкованій формі та дотримання зразка титульного листа (додаток А) – обов’язкові вимоги університету. Припускається подання курсових робіт російською мовою іноземними студентами. Заява на отримання дозволу на виконання роботи російською мовою подається на ім’я ректора на випускову кафедру не пізніше ніж за 8 тижнів до терміну захисту курсової роботи.

Підготовку тексту курсової роботи студент здійснює відповідно до графіку подання окремих розділів науковому керівнику, який затверджується в складі «Завдання на курсову роботу» (додаток Б).

6. ВИКОНАННЯ І ПРЕДСТАВЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

ДО ЗАХИСТУ

 

Курсова робота повинна бути виконана строго в терміни і захищена студентом до початку заліково-екзаменаційної сесії. При виконанні курсової студент повинен виконувати строки, зазначені в завданні або у графіку виконання курсової роботи для групи студентів.

Студент повинен передбачити, що керівникові курсової необхідний час на перевірку курсової. Крім того, треба врахувати, що можлива ситуація пов'язана з «доопрацюванням» курсової, а також час для перевірки курсової на плагіат.

Перед захистом курсової роботи студент повинен підготувати текст виступу та необхідні для цього ілюстративні матеріали. При цьому потрібно враховувати, що виступ за тривалістю не повинен перевершувати 10 хвилин.

До захисту допускаються студенти, які своєчасно представили керівникові виконану відповідно до завдання і встановленим вимогам курсову роботу, пройшли процедуру перевірки на плагіат (що підтвердила оригінальність тексту) і мають позитивну рецензію керівника.

Перевірка курсової на плагіат здійснюється керівником роботи. У разі оригінальності тексту курсової, керівник допускає студента до захисту.

Курсова робота повертається студенту на «доопрацювання» у разі наявності в ній істотних зауважень.

Слід звернути увагу, що попередня оцінка курсової й підсумкова оцінка на захисті можуть не збігтися за балами, якщо студент демонструє погане знання власного тексту або суті розглянутих питань.

Захист є завершальним і обов'язковим етапом виконання курсової. Захист проводиться публічно (у присутності студентів групи). Захист здійснюється комісією (не менше 3-х викладачів, у тому числі керівник курсової роботи).

Студент на захисті повинен бути готовий до:

- викладу основного змісту курсової роботи і результатів дослідження;

- співбесіди з окремих ключових моментів курсової роботи;

- відповіді на додаткові уточнюючі зміст курсової роботи питання.

При отриманні незадовільної оцінки (у т. ч. внаслідок неявки на захист) студент має право на одноразовий повторний захист курсової роботи (проекту) комісії.

Порядок захисту курсової роботи:

1. Виступ автора (до 10 хвилин), у якому розкривається основний зміст роботи, результати експериментального дослідження, висловлюються власні пропозиції та методичні рекомендації.

2. Відповіді автора на запитання щодо досліджуваної проблеми членів комісії та присутніх на захисті слухачів.

3. Оцінювання членами комісії змісту та захисту курсової роботи слухача.

Захист курсової роботи проводиться перед комісією в складі 2-3 викладачів кафедри, у т.ч. керівника курсової роботи. Члени комісії задають студенту питання, як правило, за темою курсової роботи, не виключаючи питань, що відносяться до теоретичної підготовки. Відповідаючи на питання, студент може використовувати текст свого виступу, ілюстративний матеріал, курсову роботу, робочі записи. Результати захисту курсових робіт оцінюються за стобальною системою оцінювання. Протоколи захисту курсових робіт підписуються кожним членом комісії і зберігаються на кафедрі протягом 5 років.

Після проведення захисту курсової роботи, члени комісії у присут­ності студента виносять рішення про оцінку роботи. При розбіжності оцінок висновок наукового керівника є вирішальним. Оцінка заноситься до залікової відомості та до залікової книжки студента.

Студент, який не з'явився на захист або отримав незадовільну оцінку при захисті курсової роботи, ліквідовує академзаборгованість у встановленому порядку.

Після захисту науковий керівник передає на кафедру курсову роботу, де вона після відповідної реєстрації зберігається протягом одного року. Знищення курсових робіт відбувається наприкінці серпня по акту. Акти зберігаються на кафедрі разом з протоколами захисту курсових робіт.

7. ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

При оцінюванні курсової роботи враховуються:

1. Науково-теоретичний рівень змісту, теоретична обґрунтованість теми, чітко розроблений науковий апарат.

2. Вироблення навичок щодо розробки і вирішення наукової проблеми, уміння самостійно працювати з літературними джерелами, виділяти й аналізувати провідні концепції, ставити експеримент, грамотно оформляти бібліографію.

3. Використання методів дослідження, самостійний і творчий підхід до аналізу явищ і процесів.

4. Планомірний і систематичний характер роботи студента над темою.

5. Правильність оформлення курсової роботи і своєчасність її здачі.

Якщо при захисті курсової роботи слухач отримав оцінку «незадовільно», то рішенням кафедри йому пропонується нова тема роботи, яку він повинен виконати у встановлений комісією термін.

6. У разі порушення термінів здачі робіт без поважних причин на кафедру (терміни визначені кафедрою), курсова робота лаборантом не приймається, а слухач не допускається до захисту. Незахист курсової роботи вважається академічною заборгованістю. Ліквідація академзаборгованості здійснюється аналогічно до інших форм підсумкового контролю. В інших випадках (хвороба тощо) студент має право на продовження сесії.

7. Після захисту курсова робота здається науковим керівником лаборанту для зберігання.

Курсові роботи, що мають теоретичну та практичну цінність, подаються на конкурси наукових робіт слухачів, пропонуються до впровадження.

Курсові роботи оцінюються за 100-бальною шкалою:

«Відмінно» (90-100 балів - А). Курсова робота відповідає всім вимогам до навчально-наукових робіт такого типу:

- тема розкрита повністю;

- матеріал проаналізований ефективно;

- одержані результати достовірні й систематизовані;

- висновки логічні й розкривають результати розв’язання поставлених завдань;

- оформлення відповідає чинним вимогам до робіт такого типу.

- доповідь на захисті відображає зміст курсової роботи.

 

«Добре» (85-89 балів - В). Тема роботи розкрита, але є окремі недоліки непринципового характеру:

- недостатньо використані інформаційні матеріали останніх 10 років видання;

- доповідь логічна, але відображає не всі змістові акценти курсової роботи;

- робота загалом оформлена згідно з чинними вимогами, проте містить окремі несистематичні огріхи.

«Добре» (75-84 бали - С). Тема курсової роботи розкрита, але є окремі недоліки принципового характеру:

- поверхово проаналізовані літературні джерела;

- недостатньо використані інформаційні матеріали;

- доповідь логічна, але не відображає змістові акценти курсової роботи;

- робота загалом оформлена згідно з чинними вимогами, проте містить систематичні огріхи.

 

«Задовільно» (70-74 балів - D). Тема роботи в основному розкрита, але є окремі недоліки змістового характеру:

- теоретичний розділ має виключно реферативний характер;

- в аналітичній частині спостерігається надлишок елементів описовості;

- висновки сформульовані з надмірною узагальненістю;

- добір інформаційно-ілюстративних матеріалів (таблиці, графіки, схеми тощо) не завжди обґрунтований;

- є незначні зауваження щодо оформлення роботи.

«Задовільно» (60-69 балів-Е). Тема курсової роботи в основному розкрита, але є численні недоліки змістового характеру:

- теоретичний розділ роботи не містить аналізу підходів до висвітлення проблем, заявлених у темі курсової роботи;

- в аналітичній частині спостерігається надлишок елементів описовості;

- висновки сформульовані загально;

- неохайне оформлення роботи.

 

«Незадовільно» (35-59 балів- Fx). Тема курсової роботи не розкрита або розкрита поверхово, є такі недоліки:

- зміст роботи не відповідає темі;

- аналіз виконаний поверхово;

- у роботі переважають описовість і реферативність, відсутня системність;

- висновки не видаються достовірними;

- фактичний (ілюстративний) матеріал дослідження не паспортизований;

- є суттєві огріхи в оформленні роботи;

 

Додаток А

 

Шаблон титульного аркуша курсової роботи

 

Форма № 17

 

 

_______________________________________________________________

(повна назва кафедри)

 

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

(РОБОТА)

з ___________________________________________________________

(назва дисципліни)

на тему:_____________________________________________________

____________________________________________________________

 

Студента (ки) ___ курсу ____ групи

напряму підготовки_______________

спеціальності___________________

________________________________

(прізвище та ініціали)

Керівник _____________________

______________________________

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

 

Національна шкала ___________________

Кількість балів: ____ Оцінка: ECTS _____

Члени комісії ____________ ______________ __________

(підпис) (прізвище та ініціали)

_____________ _______________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

 

м. Запоріжжя

201__ рік

Додаток Б