Медіакритика і проблема суспільної довіри до ЗМІ

Медійні організації зацікавлені у формуванні та збереженні свого сприятливого іміджу в очах споживачів інформації, політиків, власників і ділових партнерів, громадськості. Такий імідж сприяє закріпленню позитивної репутації засобів масової інформації, необхідної для завоювання довіри і надання ефективного впливу на суспільство, успішної комерційної діяльності, забезпечення більш міцних позицій в системі конкуруючих відносин. Позитивний імідж і хороша репутація медійної організації не тільки сприяють підвищенню її авторитету в очах аудиторії і комерційних партнерів, але і створюють додаткові стимули для посилення мотивації її співробітників до праці, що веде до більш ефективного використання наявних трудових ресурсів.

В.В. Кожухів охарактеризував репутацію ЗМІ як «комерційне якість».

У свою чергу, втрата ключових іміджевих характеристик призведе до падіння тиражу та погіршення економічного становища медійної організації.

Медіакритика має великі можливості впливу на імідж та репутацію медійних організацій. Тому існує імовірність (і виникають відповідні спокуси) використання її в якості засобу ведення конкурентної боротьби, витіснення комерційних і політичних суперників в особі інших медійних організацій шляхом цілеспрямованого руйнування їх позитивної репутації методами «чорного» піару. У зв'язку з цим питання про те, як повинна співвідноситися діяльність критиків ЗМІ з проблемою формування і зміни іміджів і репутацій медійних організацій, набуває практичного значення.

В.В. Кожухів виділив чотири види репутації медійних організацій:громадську, політичну, комерційну, професійну. Втрата іміджевих рис веде до підриву цих репутації. Засіб масової інформації має хорошу комерційну репутацію, якщо рекламодавці розглядають його як ефективний рекламний засіб, як гідну довіри, надійну комерційну структуру, що забезпечує надійне вкладення капіталів і стабільне отримання прибутку. Якщо засіб масової інформації зарекомендувало себе в якості медійної організації, наступною в своїй діяльності високим професійним стандартам, воно набуває відповідну професійну репутацію.

У сприйнятті публікою того чи іншого засобу масової інформації одні види репутації не обов'язково поєднуються з іншими. Так, гарна комерційна репутація може не супроводжуватися високим рівнем професійної і політична репутацій.

Завдання медіа критики полягає в тому, щоб зіграти істотну роль у подоланні рудиментів несвідомо-довірливого ставлення до ЗМІ-соціально-психологічної характеристики російської аудиторії, Незважаючи на те, що за роки реформ несвідома довірливість більшості росіян до ЗМІ, зформована в радянський період, пішла на спад, і донині у частини аудиторії все ще зберігаються ознаки колишньої довірливості.

Результати соціологічних досліджень показують, що в останні роки телеглядачі незадоволені тенденційністю, необ'єктивністю, сенсаційністю телеканалів.

Низький рейтинг довіри мають газети (їм довіряють лише 13% росіян).

Сьогодні в Росії спостерігається зниження довіри не тільки до ЗМІ, а й до всіх громадських інститутів. Іншою серйозною причиною нестачі суспільної довіри до ЗМІ є дефіцит реального ідейно-політичного та культурного плюралізму, демократичного діалогу в пострадянській друкованої та електронній пресі. За зауваженням Б. Кагарлицького, провідні російські засоби масової інформації, різноманітно підтримуючи владу, «... фактично виключили можливість демократичної дискусії»

Сьогодні надзвичайно важливо, щоб на зміну зникаючої довірливості російської аудиторії прийшло її конструктивне раціонально-критичне ставлення до ЗМІ.