При дослідженні рекреаційно-ресурсного потенціалу території на сучасному етапі розглядається переважно його економіко-географічна сутність. Під РРП території розуміємо совокупну продуктивну спроможність її рекреаційних ресурсів, яка визначається їх якісним впливом на відпочиваючих, а також кількістю людей, які з врахуванням екологічних обмежень можуть задовольнити на даній території свої лікувально-оздоровчі, спортивні та пізнавально-розважальні потреби.
Та чи інша територія спроможна, виходячи з наявних запасів рекреаційних ресурсів, забезпечити рекреаційними послугами певну кількість людей. Іншими словами, для території характерна деяка пропускна спроможність відповідно можливостям окремих її рекреаційних ресурсів, кожний з яких займає певну площу. Визначивши рекреаційні можливості кожного з ресурсів, зможемо визначити сумарний РРП всієї території. Крім того, елементи середовища, будучи носіями рекреаційних властивостей, володіють різною їх якістю, що і визначає, в кінцевому рахунку, неоднаковий рекреаційний ефект.
За рівнем освоєності і реальний і можливий РРП території може бути досягнутим та максимальним. Останній можливий при такому цілеспрямованому впливу на фактори РРП, який призведе до максимальної продуктивної спроможності рекреаційних ресурсів.
При еволюції господарських функцій території змінюється і РРП. Тому необхідно розрізняти сучасний та перспективний РРП.
Географічні відмінності у використанні РРП проявляються в якісному та кількісному аспектах – за функціями, які виконує та чи інша територія, в рівні значимості територіальних рекреаційних систем, які формуються і функціонують на їх основі, географії відпочиваючих, їх соціальній та віковій структурі, ступені організованості, обсягах та динаміці використання. Дані відмінності спричинені впливом ряду факторів.
В рекреаційній географії розглядаються фактори, аналіз яких дозволяє виявити причини формування географічних відмінностей у використанні РРП. Географічні відмінності у використанні РРП спричинені функціонально-територіальною неоднорідністю рекреаційних потреб населення, які проявляються в рекреаційному попиті, і формуються під впливом просторових відмінностей в рекреаційних ресурсах, умовах проведення рекреаційної діяльності та рівні надаваних послуг.
Потенційні можливості рекреаційних ресурсів залежать від об'єктивних (запаси та якість ресурсів, рекреаційно-екологічна емкість, сприяючі та лімітуючи умови рекреаційної діяльності) та суб'єктивних (виконувані рекреаційні та нерекреаційні функції, ступінь благоустрою, організація рекреаційного процесу) факторів.
Просторова мінливість співвідношення даних факторів є причиною територіальних відмінностей в рекреаційно-ресурсному потенціалі.
За функціональною ознакою розрізняємо РРП реальний та можливий. Реальний РРП визначається з врахуванням впливу представлених на даній території нерекреаційних видів діяльності. Можливий РРП буде вказувати продуктивну спроможність рекреаційних ресурсів при умові виконання ними тільки рекреаційних функцій.
За ступенем освоєності і реальний і можливий РРП території може бути досягнутим та максимальним. Останній можливий при такому цілеспрямованому впливу на фактори РРП, який призведе до максимальної продуктивної спроможності рекреаційних ресурсів.
При еволюції господарських функцій території змінюється і РРП. Тому необхідно розрізняти сучасний та перспективний РРП.
Географічні відмінності у використанні РРП спричинені функціонально-територіальною неоднорідністю рекреаційних потреб та попиту населення і формуються під впливом просторових відмінностей в ресурсах, умовах проведення рекреаційної діяльності та рівні надаваних послуг.
Під впливом реалізуючих факторів географічні відмінності у використанні потенційних можливостей рекреаційних ресурсів відображаються на величині рекреаційного та екологічного ефекту і, як наслідок, на ефективності даного процесу. До числа даних факторів відносяться: кількісні та якісні властивості рекреаційного потоку; структура рекреаційних занять; організація рекреаційного процесу; РРП.
Під оптимізацією процесу використання РРП території ми розуміємо знаходження таких параметрів кожного з формуючих та реалізуючих факторів, при яких буде досягнуто максимальний рекреаційний ефект і збережено необхідну якість рекреаційних ресурсів.
