режимі, режимі звітів, режимі програмування

POS-терміна́л (від англ. Point Of Sale — точка продажу) — це електронний пристрій, що зчитує дані пластикової картки з магнітної смуги або чіпа, розташованого на пластиковій картці, і зв'язується з банком по електронних каналах зв'язку. Сума операції вводиться із клавіатури (якщо це POS-термінал, інтегрований у касу, то сума береться з даних каси до оплати). Всі дані операції друкуються на чеку терміналом.

Наявність POS-терміналу дозволяє приймати до оплати всі типи міжнародних банківських карт, включаючи найбільш поширені електронні карти «Visa» та «MasterCard», що значно прискорює проведення операції оплати і скорочує термін відшкодування грошових коштів по проведених операціях.

Одна з відмінностей POS- системи від POS-терміналу полягає в тому, що модуль фіскальної пам'яті у POS- системи знаходиться в друкуючому пристрої, а саме, у фіскальному реєстраторові. У POS-терміналу модуль фіскальної пам'яті знаходиться усередині корпусу комп'ютерного блоку. З цим пов'язана ще одна особливість застосування POS-систем і POS-терміналів. POS-термінали можуть продаватися тільки з певними спеціалізованими касовими програмами. Для POS-систем не потрібна сертифікація програмного забезпечення, оскільки все необхідне для фіскального обліку програмне забезпечення (ПО) записане у внутрішній пам'яті друкуючого пристрою - фіскального реєстратора.

Касир або особа, яка відповідає за операції з платіжними картками, повинен виконувати такі операції з розрахунку карткою:

1. Перед здійсненням операції авторизації необхідно перевірити наявність елементів безпеки і справжність карти, згідно з інструкцією банку-екваєра;

2. Провести картку (магнітною смугою) через зчитувальний пристрій електронного POS-термінала або використовувати чип за допомоги чип-електронного ридера POS-термінала (у разі використання карти, оснащеної чипом);

3. Протягом усієї операції картка має бути на очах у клієнта;

4. Після авторизації необхідно порівняти номер картки (останні чотири цифри), надрукований на чеку, з останніми чотирма цифрами, надрукованими або ембосованими на карті, і отримати підпис власника карти на чеку.

Після того як касир упевнився у достовірності карти, він вставляє її у картридер термінала, набирає на клавіатурі останні чотири цифри, ембосовані на карті, і підтверджує введення. Якщо на екрані термінала відображається тип, номер, термін дії картки, а також ім'я і прізвище власника, касир звіряє інформацію з даними на карті. У разі їхнього збігу — підтверджує, вводить суму транзакції і підтверджує введення, ініціює сеанс зв'язку і процес авторизації карти. Одержавши дозвіл проведення операції та код авторизації, касир роздруковує на терміналі документи, що свідчать про ініціацію клієнтом торговельної транзакції. Один зразок чека термінала передається для підпису клієнта, при цьому касир обов'язково звіряє підпис клієнта на чеку і на платіжній карті. Підпис власника картки потрібний майже завжди за успішного проходження оплати через термінал.

Другий примірник чека касир зобов'язаний видати клієнту. Наявність чека у працівника є підтвердженням факту проведення операції. Послідовність дій касира під час проведення операції оплати може різнитися, залежно від моделі та налаштувань термінала.

Якщо операція проводиться в казино або є оплатою грального бізнесу, лотереї, то працівник на спеціально відведеному місці ручкою записує цифри попередньо надрукованого БІН (4 цифри, нанесені на лицьовому боці картки друкарським способом як елемент дизайну), які повинні збігатися з 4 першими цифрами номера платіжної картки. Найчастіше під час оплати за допомоги платіжної картки її власник має ввести на POS-терміналі пін-код.

Щоб запобігти шахрайству, банк встановлює в таких закладах мобільні GSM-термінали, які дають можливість проведення операції на очах у клієнта.

Правила проведення платежу через POS-термінал однакові для всіх, незалежно від виду діяльності торговця. У ресторанах і кав’ярнях часто використовують мобільні/переносні термінали, які дають можливість розрахувати клієнта просто за столиком.

Працівники торговельних точок навчаються навичкам роботи з POS-терміналами під час установлення цього обладнання

Відповідна розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Тобто, підприємство при проведенні розрахунків з використанням POS-термінала зобов’язано проводити розрахункові операції через, належним чином зареєстрований, реєстратор розрахункових операцій в тому числі при поверненні раніше придбаних товарів.

Відповідно до пункту 4.7 розділу 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, реєстрація видачі коштів у разі повернення товару здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів за допомогою операції «службова видача». Забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Як визначено нормами Положення про форму та зміст розрахункових документів затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614 «Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» при видачі коштів покупцеві при поверненні товару видається розрахунковий документ, який має бути надрукований реєстратором розрахункових операцій і мати форму № ФКЧ-2 — фіскальний касовий чек (видаткового чека).

Згідно із пунктом 2.1 розділу 2 Порядку обліку бракованих товарів, повернутих покупцями, у разі здійснення гарантійних замін товарів, а також обліку покупців, що отримали таку заміну або послуги з ремонту (обслуговування) затвердженого наказом ДПА України від 27.06.1997 р. № 203 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 липня 1997 р. за № 276/208) при поверненні товару покупець пред`являє квитанцію, товарний чи касовий чек, рахунок (розрахунковий документ), який підтверджує купівлю товару, а щодо товарів, на які встановлено гарантійні терміни, — технічний паспорт чи інший документ, що його замінює.

Матеріально відповідальна особа господарської одиниці, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити: дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар; відомості про товар; суму виданих коштів; номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару. Акти про видачу коштів передаються до бухгалтерії СПД і зберігаються протягом 3 років (пункт 4.8 розділу 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги).

Таким чином, при повернені покупцем товару, який розрахувався пластиковою карткою, реєстрація видачі (повернення) коштів провадитись через POS-термінал, поєднаний з РРО з оформленням розрахункових документів щодо перерахування коштів на рахунок такого покупця у банк.