Практичне заняття №8
Спілкування як інструмент професійної діяльності. Ораторська компетентність майбутнього фахівця
ПЛАН
1. Спілкування і комунікація. Функції спілкування.
2. Види і форми професійного спілкування.
3. Основні закони спілкування.
4. Невербальні компоненти спілкування.
5. Поняття про ораторську (риторичну) компетентність.
6. Публічний виступ як важливий засіб комунікації.
7. Мистецтво аргументації. Техніка і тактика аргументування. Мовні засоби переконування.
8. Комунікативні вимоги до мовної поведінки під час публічного виступу. Види публічного мовлення.
Література
1. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: [підручник] / Ф.С. Бацевич. – К.: ВЦ “Академія”, 2004. – 344 с.
2. Ботвина Н.В. Міжнародні культурні традиції: мова та етика ділової комунікації: [навч. посіб.] / Н.В. Ботвина. – К.: “АртЕк”, 2000. – 208 с.
3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел]. – К.: Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2001. – 602 с.
4. Волкотруб Г.Й. Практична стилістика сучасної української мови: [навч. посібник] / Г.Й. Волкотруб. – К.: ТОВ «ЛДЛ», 1998. – С. 95-130.
5. Гриценко Т.Б. Українська мова та культура мовлення: [Навчальний посібник для вузів]. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 536 с.
6. Культура фахового мовлення: навчальний посібник / [за ред. Н.Д. Бабич]. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2005. – 572 с.
7. Мозговий В.І. Українська мова у професійному спілкуванні. Модульний курс: [навчальний посібник] / В.І. Мозговий. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – С. 68-73.
8. Пентилюк М. Культура мови і стилістика: [пробний підручник для гімназій гуманітарного профілю] / М. Пентилюк. – К.: Вежа, 1994. – 240 с.
9. Російсько-український словник наукової термінології: Суспільні науки / [Й.Ф. Андерш, С.А. Воробйова, М.В. Кравченко та ін.]. – К.: Наукова думка, 2001. – 600 с.
10. Філоненко М.М. Психологія спілкування: [підручник] / М.М. Філоненко. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 224 с.
11. Українська мова за професійним спрямуванням: Практикум: навч. посіб. / [Т.В. Симоненко, Г.В. Чорновол, Н.П. Руденко]. – К.: ВЦ “Академія”, 2009. – 272 с.
12. Український правопис / НАН України: Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні, Ін-т укр. мови. – К.: Наукова думка, 2007. – 288 с.
Контрольні питання
1. Розкрийте спільне й відмінне в поняттях “комунікація” і “спілкування”.
2. Охарактеризуйте структуру комунікативного процесу.
3. Назвіть основні функції спілкування.
4. Охарактеризуйте основні закони спілкування.
5. Стисло прокоментуйте види й форми професійного спілкування.
6. Які невербальні засоби спілкування, на Вашу думку, найбільше впливають на перебіг ділової комунікації?
7. Що таке риторика: наука чи мистецтво?
8. Яку роль відіграє риторика у професійній діяльності спортсмена?
9. Яких видатних ораторів Ви знаєте?
10. Які основні етапи підготовки виступу?
11. Яка структура публічного виступу? Охарактеризуйте кожну частину.
Практичні завдання
Завдання 1. Охарактеризуйте основні невербальні засоби спілкування (за вибором студента).
Завдання 2. Поставте наголос у поданих словах.
Мережа, картопляний, недогарок, двоюрідний, гетьманська булава, судно, байдуже, черговий, типовий, сироватка, вершковий, лозунговий, ліжковий, шампур, дешевизна, дешевіти, шкода, позачергове скликання.
Завдання 3. Підготуйте до виголошення промову на одну із запропонованих тем:
- Найкращий ритор усіх часів і народів
- Риса характеру, яку я можу пробачити.
- Віртуальна реальність, або Відірвись від комп’ютера!
- Маючи три бажання, я б…
- Евтаназія: полегшення страждань чи смертний вирок?
- Ваша тема.
! Пам’ятайте, що промова розрахована на 2-3 хв, докази мають бути збалансованими, композиція чітко продуманою. Не забувайте, що п’ятий етап підготовки до виголошення промови – вивчити її напам’ять.
Проаналізуйте (в аудиторії) промову вашого одногрупника за таким планом:
1. Оцінювання з погляду комунікативних ознак культури мовлення.
2. Ясність і чіткість формулювання теми й тези виступу.
3. Характеристика вступу промови (традиційність/оригінальність, досягнення/недосягнення ефекту активізації уваги й зацікавленості, презентації теми, налаштування аудиторії на позитивне сприйняття).
4. Оцінювання з погляду володіння риторичними уміннями, навичками і прийомами (доведення, знаходження переконливих аргументів, їх доцільність, послідовність, володіння прийомами переконання, визначення моделі подання матеріалу).
5. Висновок: чи реалізовано головну мету промови? Власні думки й зауваження. Пропонована оцінка (виходячи з 5-ти балів).
Орфографічний практикум
Вправа 1. Перепишіть речення, вставляючи пропущені літери (у копіях).
1. Салямі коштува... дуже дорого. 2. Гігантськ... цунамі завда... тоді величезної шкоди. 3. Прадо відом… колекціями іспанського мистецтва. 4. МАГАТЕ бу... створен... в 1957 році для розвитку міжнародного співробітництва в галузі мирного використання атомної енергії. 5. Рожев... фламінго завжди привертає увагу відвідувачів зоопарку. 6. Прошу проконсультувати мо... протеже. 7. Сусід вчора зловив величезн... івасі. 8. Ця студія розташована на П'ят... авеню. 9. Кіото відом... як давня столиця Японії. 10. У 1979 році ООН об’єднува... 151 державу. 11. ДАІ у січні минулого року проводи... тиждень безпеки руху. 12. У 60-ті роки ЮНЕСКО сприя... поверненню молодим африканським державам скарбів, вивезених з їх території незаконним шляхом внаслідок колоніальних війн. 13. Онтаріо зв'язан... каналами з озером Ері та Гудзоном. 14. МЗС України зверну... до генерального секретаря ООН з викладом своєї позиції з цього питання. 15. Ніколи я ще не куштував так... смачн... сулугуні. 16. Запальн... шимі нікого не залиши... байдужим. 17. Всесвітньовідом... «Ла Скала» бу... відкрит... у 1778 році. 18. На своєму засіданні, що проходило в Цюриху, ФІФА прийня... кілька рішень. 19. Про цю подію повідоми… «Торонто стар».
Вправа 2. Доберіть означення до наведених іменників (у зошитах).
Дрож, пектораль, консоль, папороть, шампунь, аерозоль, путь, дріб, перекис, поступ, бандероль, псалтир, собака, покуть, антресоль, кужіль, нежить, підпис, ступінь, тунель, філігрань, тюль, авеню, Ай-Петрі, піаніно, візаві, рефері, сопрано, рандеву, шимпанзе, торнадо, какаду, пантера, інтерв’ю, амплуа, аташе, Токіо, Туапсе, кепі, шосе, ушу, барбекю, НДІ, Хельсінкі, скерцо, заїка, білоручка, кір.
Вправа 3. Складіть речення, вживаючи наведені іменники у сполученні з прикметниками (у зошитах).
1. Бра, цеце, комюніке, кюре, путасу, фрекен, марабу, тореро, бістро, бере, конферансьє, кольрабі, імпресаріо, динго, колі.
2. Кіліманджаро, Лімпопо, Тріполі, Осло, Сан-Ремо, Арагві, Кентуккі, Капрі, ООН, ЧДУ.
!!! Вправу 5 виконувати тільки за Українським правописом (уміти пояснювати)
Вправа 5. Розбийте іменники на дві колонки, поставивши їх у родовому відмінку однини. У першу запишіть слова із закінченням -а (-я), у другу - -у (-ю). Поясніть правопис.
І. Процес, паспорт, індекс, офіс, кемпінг, факс, документ, банк, статут, дипломат, сектор, диплом, сейм, розрахунок, парламент, симпозіум, інвестор, імпічмент, аванс, брелок, кошторис, шампунь, центнер, острів, сад, ринок, ваучер, інсайдер, зоопарк, шлях, ранок, телефон, комиш, директор, конденсатор, вік, центр, фініш, сміх, плач, сум, вівторок, вексель, дебет, курс, кандидат, округ, імідж, тюль, блок, факультет, мир, комітет, лауреат, вапняк, колектив, ювілей, виробіток, план, аналіз, вагон, мільйон, успіх, четвер, журнал, керівник, імпульс, декан, стандарт, актив, прогул, спеціаліст, брат, розвиток, прапор, внесок, снігопад, край, тролейбус, фейлетон, радіус, футбол, звук, благоустрій, пошук, соняшник, ступінь, гість, маршрут, інтер’єр, плащ, приріст, трамвай, випуск, фонд.
ІІ. Алтай, Іран, Кіпр, Лондон, Рим, Канів, Буг, Волгоград, Сахалін, Хуст, Донбас, Донецьк, Ватикан, Вільнюс, Кривий Ріг.
Теоретичний матеріал
Складні випадки визначення роду іменників
1. Визначення роду відмінюваних іменників, як правило, не викликає труднощів: вказівка на рід міститься у зовнішній формі слів - вода, деканат, весло. Якщо ж рід не індикується закінченням, можливі помилки при визначенні цієї категорії.
Слова аерозоль, нежить, псалтир, рояль, сажень, толь, тунель, тюль, фенхель, шампунь належать до чоловічого роду, іменники антресоль, бандероль, бешамель, ваніль, вуаль, емаль, каніфоль, консоль, мігрень, папороть, розкіш, філігрань, фланель - до жіночого.
2. Частина помилок при визначенні роду виникає під впливом російської мови. Рід співвідносних іменників у російській і українській мовах здебільшого збігається, що пояснюється спорідненістю мов. Відзначаються також іменники, що розрізняються за родовою характеристикою в двох мовах.
Іноді вказівкою на розбіжність роду є зовнішня структура слів, наприклад:
українська мова російська мова
криза кризис
недуга недуг
президія президиум
теза тезис
тополя тополь
ярмарок ярмарка
Деякі іменники мають однакову морфологічну структуру в двох мовах, але відрізняються за родовою характеристикою:
українська мова російська мова
путь - ж. р. путь – ч.р.
чоловічий рід: жіночий рід:
біль боль
дріб дробь
живопис живопись
запис запись
зяб зябь
кір корь
літопис летопись
машинопис машинопись
надпис надпись
опис опись
перекис перекись
пил пыль
підпис подпись
полин полынь
поступ поступь
пропис пропись
розсип россыпь
рукопис рукопись
Сибір Сибирь
сип сыпь
степ степь
степінь степень
ступінь степень
3. Деякі іменники мають варіантні родові форми. Найчастіше варіюються форми чоловічого і жіночого роду: абрикос і абрикоса, африкат і африката, веремій (розм.) і веремія (розм.), вольєр і вольєра, жираф і жирафа, зал і зала, кахель і кахля, клавіш і клавіша, лангуст і лангуста, мозоль і мозоля, мотузок і мотузка, пантофель і пантофля, перифраз і перифраза, спазм і спазма, хлющ і хлюща, чинар і чинара. Як слова і чоловічого і жіночого роду вживаються іменники: ґандж (розм.), дрож, жужіль, кужіль, купіль, фальш.
Можлива також варіантність форм чоловічого і середнього роду безлад і безладдя, виднокіл (поет.) і видноколо (поет.), дишель і дишло, свердел і свердло, а також жіночого і середнього роду покуть і покуття.
Наведені вище родові варіанти подаються в словниках сучасної української мови як стилістично рівноправні. Деякі варіантні форми іменників розрізняються за стилістичним забарвленням або частотою вживання. Так у парах бакенбарда - бакенбард, банкнот - банкнота, живокіст - живокість, ковила - ковил, посуд - посуда, продаж - продажа, птах - птаха, санаторій - санаторія, туфля-туфель, чорнобиль (ч. р.) - чорнобиль (ж. р.) перші форми становлять літературну норму, а другі є розмовно-просторічними, діалектними або застарілими. Форми жіночого роду блакить, просіка, цукерка характеризуються активністю функціонування, а їх родові варіанти чоловічого роду блакит, просік, цукерок є рідковживаними.
До різних родів належать деякі словотворчі варіанти. їх стилістичні особливості можуть збігатися або розрізнятися: сутінь (нейтр.) - сутінок (нейтр.), браслет (нейтр.) - браслетка (нейтр.), лорнет (нейтр.) - лорнетка (розм.), табурет (нейтр.) - табуретка (нейтр.), трафарет (нейтр.) - трафаретка (розм.), фасет (спец.) - фасетка (спец.).
4. Деякі родові варіанти іменників виявляють лише частковий збіг значень. Семантичні розбіжності можуть супроводжуватися і функціональними. Наприклад, іменник овоч у формі чоловічого роду вживається із одиничним значенням - «плід городніх (польових) рослин», «плід садових (лісових) дерев, кущів». Реалізовуючи збірне значення («м'які плоди будь-яких рослин»), слово виступає у формах чоловічого і жіночого роду. Варіант жіночого роду є рідковживаним.
До стилістично нейтральних належить іменник метод. Він уживається у двох значеннях - «спосіб пізнання явищ природи та суспільного життя», «прийом або система прийомів, що застосовується в якій-небудь галузі діяльності». Іменник жіночого роду метода збігається зі словом метод у другому значенні і кваліфікується словниками як книжний і застарілий.
