Класифікаційні ознаки цін застосовуваних в логістиці

Тема 5.Ціноутворення в логістичних системах.

Класифікаційні ознаки цін застосовуваних в логістиці.

Основи ціноутворення в логістичних системах.

Ціни в умовах монополістичної конкуренції.

Методи встановлення цін на продукцію і послуги.

Чинники, що визначають стратегії ціноутворення в ЛС.

Способи модифікації цін в ЛС.

Класифікаційні ознаки цін застосовуваних в логістиці.

Економічна природа ціни виявляється в подвійній ролі, яку вона відіграє на ринку. По-перше, ціна – індикатор, що відображає політику і кон'юнктуру ринку (співвідношення попиту і пропозиції, торгівельний і економічний ризик, кредитно-фінансову ситуацію, рівень конкурентоспроможності на ринку і так далі). По-друге, ціна – регулювальник ринку, за допомогою якого здійснюється дія на попит і пропозицію, структуру і ємкість ринку, купівельну спроможність, оборотність товарних запасів та ін. Як регулювальник ціни є мотивацією виробництва.

Ринкова ціна виконує різні функції. Перш за все вона посередник і вимірник при обміні товарів на гроші.Ціна – важливий показник кон'юнктури ринку, чинник рівня, структури і співвідношення попиту і пропозиції, територіального розміщення виробництва. В той же час ціна – інструмент прибутку і управління ефективністю, чинник оподаткування. Вона є віддзеркаленням інфляційних процесів, засобом впливу на інвестиційну політику (підвищення цін часто веде до зростання привабливості інвестицій).

Застосовувані в логістиці ціни класифікують за різними ознаками: сферами товарного обслуговування, способом віддзеркалення транспортних витрат, формам і стадіям продажів, міри регулювання і стійкості в часі та ін.

За сферами обслуговування розрізняють:

- оптові ціни, за якими підприємства реалізують у великих об'ємах продукцію промислово-технічного і споживчого призначення (між галузями, усередині оптової сфери і з опту в роздрібну);

- роздрібні ціни, за якими товари реалізуються кінцевому споживачеві (в основному населенню) в обмеженій кількості;

- закупівельні ціни, за якими держава купує продукцію в сільськогосподарських підприємств (фермерів);

- ціни на тарифи і послуги, причому тарифи можуть відноситися до сфери оптової торгівлі (наприклад, вантажні транспортні тарифи, фрахт) і роздрібної (пасажирські тарифи).

За способом віддзеркалення транспортних витрат в логістиці використовують:

- ціни франко-відправлення, що включають транспортні витрати до пункту магістрального транспорта (порту, залізничної станції), при цьому витрати на останній пункт призначення покриває покупець;

- ціни франко-призначення, що включають транспортні витрати до пункту призначення.

За формами продажів розрізнють:

- контрактні (договірні) ціни – ціни фактичної домовленості між продавцем і покупцем;

- біржові котирування – рівень ціни товару, що реалізовується через біржу;

- ціни ярмарків і виставок (часто пільгові);

- ціни аукціонів, що відображають хід продажів на аукціонах (розрізняються стартові і підкупні ціни).

За стадіями продажів розглядають:

- ціни пропозиції (ціни продавця, або стартові), за якими продавець бажає продати товар. Як правило, це верхня межа діапазону можливих цін конкретного товару (за виключенням аукціонних і цін підряду), які коректуються в ході переговорів з покупцем;

- ціни попиту, за якими покупець зацікавлений придбати товар;

- ціни реалізації (операції, продажі, покупки) – фактичні, або номінальні

За мірою регулювання розрізняють:

- жорстко-фіксовані ціни – незмінні, встановлюються централізований (основний тип цін в умовах адміністративно-командної економіки);

- регульовані – допускаються зміни в певних межах, встановлюються державою, як правило, на продукти підвищеного попиту і соціального призначення;

- вільні – не схильні до прямого втручання держави, формуються відповідно до кон'юнктури ринку.

За стійкістю в часі розрізняють:

- тверді ціни – встановлюються при укладенні договору на весь термін його дії;

- рухливі (зафіксовані в договорі ціни міняються у момент постачання, при зміні ринкової ціни товару, встановленої в контракті);

- ковзаючі (у договорі встановлюється вихідна ціна і порядок внесення поправок в разі зміни вартості ціноутворюючих чинників; ковзаючі ціни встановлюються на товари з тривалими термінами виготовлення);

- з подальшою фіксацією – в договорі визначаються умови фіксації і принцип визначення рівня ціни: періодичність, база, терміни узгодження.

З метою внесення поправок або фіксації рівня ціни, а базова ціна – як орієнтир, використовуються:

- розрахункові ціни, які обгрунтовуються постачальником для кожного конкретного замовлення з врахуванням технічних і комерційних умов;

- довідкові ціни, які публікуються в довідниках, каталогах, періодичних виданнях (середні ціни фактичних операцій за певний період або експертні оцінки, біржові котирування, ціни пропозицій крупних фірм і так далі);

- ціни прейскурантів, що випускаються, як правило, виробником для готових виробів і що розсилаються клієнтам;

Окрім перерахованих виокремлюються і інші види цін:

- трансфертні (внутріфірмові) – для обміну між підрозділами одного підприємства, дочірніми фірмами, зарубіжними філіями, як правило, конфіденційні;

- світові (виступають як умовна середня вартість товарів, що реалізовуються в декількох країнах.

Базовий, або встановлений, рівень ціни може бути скоректований за допомогою різних видів знижок (націнок), (пит. 6).