Основні відмінності факторингу та кредиту

З розвитком економіки та ділової активності підприємств зростає потреба в оборотних коштах, необхідних для фінансування поточної діяльності. Це потребує залучення додаткового капіталу. В останні роки спостерігається зростання обсягу факторингу поряд з іншими способами залучення коштів для фінансування дебіторської заборгованості. Таким чином постає необхідність визначення основних відмінностей факторингу та кредиту в банку.

У зв’язку з проблемою ліквідності коштів підприємств все більшу популярність набуває факторинг, як механізм забезпечення фінансування дебіторської заборгованості.

Факторинг містить елементи традиційного короткострокового кредитування, але має суттєві відмінності наведені в додатку А

Згідно додатку А, факторинг та кредит має різні механізми поповнення оборотних коштів, рівень контролю і можливостей. Кредит фінансує певні етапи функціонування підприємства, в свою чергу факторинг вирішує багато задач, які пов’язані з поточною діяльністю та управлінням ризиками неплатежу.

Гнучке та постійне фінансування при факторингу та ефективне управління дебіторською заборгованістю дозволяє більш високими темпами збільшувати товарообіг підприємств. Відмінність кредитної лінії по факторингу від кредиту в банку в тому, що кредитна лінія за факторингом збільшується разом із зростанням обсягів продажу. Чим більше клієнт приваблює платоспроможних покупців, тим вище у нього кредитна лінія. Обсяги фінансування при факторингу не обмежуються конкретною сумою, а визначаються у відсотках від обсягу реалізації (від 60% до 90% від дебіторської заборгованості). Це дозволяє вести клієнту бізнес в умовах необмежених фінансів і може позбавити його від потреби у зовнішньому фінансуванні. [6, 240]

Фінансовий механізм факторингу надає постачальникам нові можливості розвитку, адже на відміну від банківського кредитування та залучення власних коштів, він не обмежений певними сумами. Факторинг дозволяє протягом одного року збільшити товарообіг в два рази швидше, ніж при кредитуванні на поповнення оборотних коштів.

При мінімізації фінансових витрат факторинг не можна назвати вигідним. Його вартість на кілька процентних пунктів вище ніж звичайне кредитування, тому факторинг належить до витратного банківського фінансування. Факторинг дорожче кредиту у півтора-два рази. Це можна пояснити тим, що факторинг дає змогу підприємству швидше розвиватися та отримати прибуток. Фактор, як правило, одразу звільняє фірму від облікових операцій, витрат на обслуговування дебіторської заборгованості та інкасування.

При вірному розподілі позикових коштів можна ефективно використовувати обидва інструмента. Позикові гроші направляють на вирішення глобальних завдань, наприклад, на закупівлю обладнання. А кошти, отримані за факторингом, витрачають на поточні потреби.

У країнах ЄС факторинг за зовнішньоекономічними контрактами дуже популярний.

В Україні розвиток факторингу стримує недостатня нормативно-правова база, неготовність великої кількості банків до прогресивного розвитку такої галузі.

Отже, факторинг та кредит в банку не є прямо конкурентними, неможливо однозначно визначити який інструмент є більш ефективним. Кредити банків, як правило, обходяться компанії дешевше, ніж гроші, отримані від факторингової компанії. Факторинг для підприємства може стати альтернативою короткостроковому кредитуванню і істотно підвищити його ефективність діяльності на ринку.

РОЗДІЛ 2

ПРОВЕДЕННЯ ФАКТОРИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ В СИСТЕМІ ПАТ «АЛЬФА-БАНК»

2.1. Характеристика діяльності ПАТ «Альфа-банк»

Альфа-Банк Україна — це великий український банк, який входить у приватну міжнародну групу «Альфа-Банк», представлену в 5 країнах: Україні, Росії, Казахстані, Білорусі та Нідерландах.

Найменування банку: Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк»

Місцезнаходження банку: 01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6.

Відомості про акціонерів ПАТ «Альфа-банк» наведено в табл 2.1.

Таблиця 2.1

Акціонери ПАТ «Альфа-Банк»

Найменування Акціонера	Кількість акцій, шт..	Кількість акцій, %
ABH Ukraine Limited	1 094 907	100%

 

Система корпоративного управління Альфа-Банку Україна відповідає чинному законодавству і міжнародній практиці, забезпечуючи ефективне управління бізнесом і раціональне використання ресурсів Банку для досягнення стратегічних цілей і задоволення інтересів акціонерів, співробітників, клієнтів й інших стейкхолдерів банку.

Процеси і процедури управління в банку структуровані так, щоб забезпечити дотримання всіх законів, норм і правил і створити оптимальні умови для ухвалення далекоглядних і відповідальних рішень.

Поряд із підвищенням рівня корпоративного управління важлива роль в Альфа-Банку Україна відводиться розвитку корпоративної культури.

Альфа-банк Україна був зареєстрований Національним банком України 24 березня 1993 року за реєстраційним номером 158 та його поточна банківська ліцензія була повторно видана 5 жовтня 2011 року. Банк має право на надання різних видів банківських послуг в межах діючого законодавства та на підставі ліцензій, виданих Національним банком України.

Також банком отримані ліцензії Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку, включаючи депозитарну діяльність депозитарної установи, діяльність із зберігання активів інститутів спільного інвестування, діяльність з торгівлі цінними паперами: брокерська діяльність, андеррайтинг, дилерська діяльність.

На підставі банківської ліцензії банк здійснює наступні банківські операції:

× приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

× відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

× розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик;

× надання гарантій і поручительств та інших зобов’язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

× придбання права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);

× лізинг;

× послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;

× випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;

× випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;

× надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.

Крім того, відповідно до письмового дозволу Національного банку України, банк здійснює наступні операції:

× операції з валютними цінностями;

× емісію власних цінних паперів;

× організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

× здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);

× здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб;

× здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї;

× перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів;

× операції за дорученням клієнтів або від свого імені:

× з інструментами грошового ринку;

× з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;

× з фінансовими ф’ючерсами та опціонами;

× довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;

× депозитарну діяльність зберігача цінних паперів;

× діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів ПАТ «Альфа-банк»

Виконує свою місію задоволення щоденних фінансових потреб своїх клієнтів, забезпечуючи простоту фінансових рішень і пропонуючи інноваційні сервіси, які спрощують їхнє життя і залишають місце для важливого.

Даний банк використовує багатий фінансовий досвід банківської групи, глибоке знання українського ринку та міжнародні стандарти ведення бізнесу для надання своїм клієнтам сервісу найвищої якості.

Альфа-Банк Україна займає провідні позиції в ТОП-10 найбільших банків країни за рейтингом НБУ і є одним з найнадійніших банків у країні за показником достатності капіталу.

Стійкість підтверджена рейтингами провідних рейтингових агентств і ділових видань. Банк спирається на підтримку акціонерів на чолі з Михайлом Фрідманом, уродженцем Львова.

ПАТ «Альфа-банк» є відповідальним членом ділового співтовариства та платником податків, а також бере участь у проектах, спрямованих на розвиток національної культури і зміцнення міжнародних культурних зв’язків.

У 2015 році Альфа-Банк Україна вп’яте виступить партнером масштабного культурного проекту — Міжнародного джазового фестивалю Alfa Jazz Fest у Львові.

Альфа-Банк Україна продовжує розвиватися як надійний універсальний банк, що входить у міжнародну банківську групу «Альфа-Банк».

Банк займає провідні позиції в галузі в корпоративному і роздрібному сегментах, інвестиційному бізнесі й активно розвивається в сегменті малих і середніх підприємств, пропонуючи клієнтам інноваційні рішення та забезпечуючи високу якість сервісу.

Банк виконує свою місію задоволення щоденних фінансових потреб клієнтів, забезпечуючи якісне обслуговування, простоту фінансових рішень і пропонуючи сучасні сервіси, які спрощують життя користувачів.

«Альфа-Банк» послідовний в реалізації стратегії роботи на банківському ринку України. Новий реліз стратегії є продовженням довгострокового бачення розвитку банку з боку своїх акціонерів. Альфа-Банк Україна зосереджується на посиленні позицій у десятці найбільших універсальних банків України, розвиваючись як органічно, так і, можливо, шляхом придбань. «Альфа-Банк» має намір бути в числі провідних банків із цільовою часткою від 5% у кожному сегменті своєї присутності.

Альфа-Банк Україна є відповідальним банком і підтримує спонсорські та благодійні програми, які сприяють соціальному і культурному розвитку суспільства.

Пріоритетними сферами для здійснення соціальних інвестицій є підтримка національної культури і мистецтва, а також допомога дітям-сиротам і тяжкохворим дітям.

 

 

2.2. Аналіз масштабів і динаміки факториногових операцій в ПАТ «Альфа-банк»

Аналіз факторингових операцій починається з визначення їх місця та значення в загальному обсязі активних операцій банку. Ці операції відносять до високодохідних, а відповідно до високоризикованих: ставки за ними на 2 — 3 відсоткові пункти вищі, ніж за кредитами, які надаються позичальникам з аналогічним фінансовим станом. Тому їх розвиток за сприятливого економічного стану в країні є позитивним фактором підвищення ефективності діяльності банку. Для оцінки загальної тенденції розвитку цих операцій аналіз проводиться за тривалий проміжок часу.

Значення факторингових операцій у діяльності комерційного банку визначається за допомогою таких показників:

- питома вага факторингових операцій у загальній сумі активних операцій комерційного банку;

- розмір факторингових операцій на 1 грн капіталу;

- розмір факторингових операцій на 1 грн статутного капіталу;

- рівень купівлі дебіторської заборгованості.

- Для аналізу факторингової активності розраховується показник питомої ваги факторингу за такою формулою:

(2.1)

де А – це Вкладення у факторингові операції;

B – Активи банку,всього

Розмір факторингових операцій на 1 грн капіталу та 1 грн статутного капіталу розраховується діленням залишків за рахунками 2030, 2037, 2038, 2039 на суму балансового капіталу (капіталу-брутто) за рахунками 5-го класу або на суму статутного капіталу на початок або кінець періоду.

Для визначення рівня купівлі дебіторської заборгованості необхідно суму, що перерахована фактор-банком постачальникам за торговельно-комерційними операціями, поділити на суми, первісно пред’явлені платниками, і помножити на 100 %.

Проведемо приклад аналізу масштабів факторингової діяльності ПАТ «Альфа-Банк» (табл. 2.2)

З даних таблиці 2.2 видно, що факторингові операції посідають в активах банку незначне місце, а їх рівень у динаміці знижується. Так, на 1.01.2013 р. їх рівень в активах банку становив 1,6 %, а на 1.01.2014 р. він знизився до 0,94 %, тобто зменшився на 0,66 процентних пункти. Аналогічна тенденція спостерігалась і за іншими показниками: рівень факторингових операцій на 1 грн. капіталу в базисному періоді становив 8,9 коп., а в звітному періоді — 5,2 коп. Ураховуючи, що розмір статутного капіталу не змінився, аналогічна тенденція спостерігалась і щодо цього показника. Рівень факторингових операцій на 1 грн. статутного капіталу в базисному періоді становив 28,8 коп., а в звітному знизився до 18,2 коп., тобто на 10,6 коп. Загальний висновок, який випливає з наведених розрахунків, — банк став проводити обережнішу політику щодо факторингових операцій. Причини цього можна встановити з подальшого аналізу.

Таблиця 2.2

 

Показники	На 1.01.13 р.	На 1.01.14 р.	Відхилення
абсолютне	відносне, %
1. Факторингові кредити, тис. грн			–3225	–36,7
2. Активи банку, всього, тис. грн	548 900	591 180	+42280	+7,7
3. Капітал банку, тис. грн	98 400	106 790	+8390	+8,5
4. Статутний капітал банку, тис. грн	30 500	30 500
5. Питома вага факторингових операцій в активах банку, %	1,6	0,94	–0,66	-
6. Розмір факторингових операцій на 1 грн капіталу, коп.	8,9	5,2	–3,7	-
7. Розмір факторингових операцій на 1 грн статутного капіталу	28,8	18,2	–10,6	-

 

 

Після визначення місця, яке посідають факторингові операції в банківських операціях, проводиться аналіз їх динаміки та руху (табл. 2.3).

Аналіз динаміки здійснюється за допомогою стандартних показників:

- абсолютного приросту факторингових кредитів;

- темпу зростання факторингових операцій;

- темпу приросту факторингових операцій.

Так, за аналізований період абсолютний приріст факторингових кредитів становив 3225 тис. грн, тобто відбулося скорочення факторингової діяльності банку на 36,7 %, і темп зростання дорівнював 63,3 %. Детальніше причини скорочення факторингової діяльності можна простежити на основі аналізу дебетових та кредитових оборотів за аналітичними рахунками.

Показники	Базисний період	Звітний період	Абсолютне відхилення
1. Факторингові кредити на початок періоду			–3225
2. Факторингові кредити надані, тис. грн			–285
3. Суми, відшкодовані платниками, тис. грн			–4134
4. Факторингові кредити на кінець періоду, тис. грн			+623
5. Співвідношення дебетових та кредитових оборотів за факторингом	0,467	1,325	+0,858
6. Коефіцієнт надання факторингових кредитів	0,509	0,412	–0,097
7. Коефіцієнт повернення факторингових кредитів	0,689	0,346	–0,343

 

З даних табл. 2.3 видно, що банк скорочує обсяги факторингових операцій. Так, у базисному періоді коефіцієнт надання факторингових кредитів становив 0,509, а в звітному періоді — 0,412, тобто зменшився на 0,097. Погіршився і стан повернення сум, вкладених у факторинг. Коефіцієнт повернення у звітному періоді становив 0,346 проти 0,689 у базисному періоді, тобто знизився майже вдвічі. Це свідчить про високий ризик даних операцій, що примусило банк зменшити їх обсяг.

Наступний етап аналізу — структурний аналіз. Передусім необхідно визначити галузеву структуру суб’єктів факторингових операцій. Такий аналіз необхідний для диверсифікації ризику. Зосередження цих операцій серед клієнтів однієї галузі підвищує ризик неплатежів.

Крім галузевої структури, слід також розглянути операції за географічними зонами та термінами.

Отже, аналіз структури факторингових операцій за географічними зонами дає змогу визначити, наскільки банк використовує різноманітні ринки для розширення діяльності та приваблення клієнтів. Проводиться також аналіз динаміки факторингових операцій у часі та аналіз якості цих операцій.

Аналіз руху факторингових кредитів починається з визначення співвідношення дебетових та кредитових оборотів за рахунками факторингових кредитів, тобто визначається коефіцієнт співвідношення наданих та повернутих факторингових кредитів.

Далі розраховуються такі коефіцієнти:

надання факторингових кредитів:

(2.2)

де НФК – надані факторингові кредити;

ЗФКк – залишок факторингових кредитів на кінець періоду

повернення кредитів.

(2.3)

де СВП – суми відшкодовані платникам;

ЗФКп – залишок факторингових кредитів на початок періоду.

 

З даних табл. 2.3 видно, що банк скорочує обсяги факторингових операцій. Так, у базисному періоді коефіцієнт надання факторингових кредитів становив 0,509, а в звітному періоді — 0,412, тобто зменшився на 0,097. Погіршився і стан повернення сум, вкладених у факторинг. Коефіцієнт повернення у звітному періоді становив 0,346 проти 0,689 у базисному періоді, тобто знизився майже вдвічі. Це свідчить про високий ризик даних операцій, що примусило банк зменшити їх обсяг.

Наступний етап аналізу — структурний аналіз. Передусім необхідно визначити галузеву структуру суб’єктів факторингових операцій. Такий аналіз необхідний для диверсифікації ризику. Зосередження цих операцій серед клієнтів однієї галузі підвищує ризик неплатежів.

Крім галузевої структури, слід також розглянути операції за географічними зонами та термінами.

Отже, аналіз структури факторингових операцій за географічними зонами дає змогу визначити, наскільки банк використовує різноманітні ринки для розширення діяльності та приваблення клієнтів. Проводиться також аналіз динаміки факторингових операцій у часі та аналіз якості цих операцій.

 

2.3. Аналіз ризикованості та ефективності факторингових операцій ПАТ «Альфа-банк»

Під час підготовки факторингу ПАТ «Альфа-банк» здійснює повний аналіз економічного та фінансового стану клієнта. Лише після цього приймається рішення про оплату рахунків-фактур.

Важливим етапом аналізу факторингових операцій є оцінювання їх ризикованості. При цьому з’ясовується достатність створених банківських резервів, а також оцінюються методи управління активними операціями. Для цього класифікують активи банку з погляду ступеня ризику. Під кредитним ризиком розуміють ризик невиконання позичальником умов кредитного договору, тобто неповернення основної суми боргу та відсотків за ним у встановлені договором терміни (для факторингових кредитів також несплата комісійних). За факторингового кредитування справа ускладнюється тим, що боржник не завжди є клієнтом ПАТ «Альфа-банк» і не так просто перевірити його кредитоспроможність.

На розміри кредитного ризику в нашій країні впливають як мікро-, так і макроекономічні фактори. В останні роки ступінь кредитного ризику для українських банків різко підвищився. Важливими макроекономічними факторами, які вплинули на рівень кредитних та інших ризиків банківської діяльності в Україні, є високий рівень економічного ризику як наслідок економічної, політичної та соціальної кризи в країні; значення кредитних операцій як одного з найважливіших видів діяльності українських банків та основного джерела їх доходу; проведення НБУ жорсткої політики фінансової стабілізації, яка базується на монетарних принципах обмеження грошової маси та скорочення державних видатків, що призвело до спаду виробництва, взаємних неплатежів суб’єктів господарювання та, зрозуміло, до зростання неповернення банківських позик.

Особливостями формування резерву за факторинговими операціями є те, що враховується тільки строк погашення зобов’язання. За ступенем ризику факторингові операції відносять до трьох груп ризику:

- стандартні — заборгованість, за якою строк погашення (повернення), передбачений договором, ще не настав (коефіцієнт ризику 2 %);

- сумнівні — існує прострочена заборгованість за операціями терміном до 90 днів (коефіцієнт ризику 50 %);

- безнадійні — термін простроченості заборгованості понад 90 днів (коефіцієнт ризику 100 %).

Для оцінювання якості портфеля факторингових кредитів з позиції ризику використовують такі коефіцієнти:

; (2.4)

де ФКср – факторингові кредити,зважені за ступенем ризику;

ФК – факторингові кредити,всього.

 

; (2.5)

 

Де ФКб – Факторингові кредити безнадійні;

ФК – факторингові кредити,всього.

 

 

. (2.6)

 

Де пФК – прострочены факторингові кредити;

ФК – факторингові кредити,всього.

 

Розрахуємо якість портфеля факторингових операцій.

Таблиця 2.4

Портфель факторингових кредитів ПАТ «Альфа-банк»

 

Групи ризику факторингових кредитів	2013 р.	2014 р.
Сума факторингових позик, тис. грн	Коефіцієнт ризику, %	Сума факторингових кредитів, зважених на ризик	Сума факторингових кредитів, тис. грн	Коефіцієнт ризику, %	Сума факторингових кредитів, зважених на ризик
1. Стандартні			106,4			45,0
2. Сумнівні						1366,5
3. Безнадійні
Усього		-	2078,4		-	1987,5

 

 

Розрахункові показники якості портфеля факторингових кредитів наведено у табл. 2.5.

Таблиця 2.5