V. Слухання музики (за вибором учителя)

VI. Фізкультхвилинка.

Імітативні руханки

Руханка 1

Раз, два — дерева, (встати)

Три, чотири — вийшли звірі, (ходьба на місці)

Пять, шість — пада лист, (нагнутися)

Сім, вісім — птахи в лісі, (помахи руками, як крилами) Дев’ять, десять — це сунички

Підняли червоні личка, (підняти руки і голови догори)

VII. Повторення вивчених пісень.

VIII. Пізнавальний екскурс в минуле.

1. Аналіз почутого.

2. Цікаві розповіді.

Українські народні танці.

Народний танець — фольклорний танець, який побутуює у своєму природному середовищі і має певні традиційні для даної місцевості рухи, ритми, костюми тощо. Фольклорний танець — це стихійний вияв почуттів, настрою, емоцій і виконується передовсім для себе, а потім — для глядача (товариства, гурту, громади).

Характерні особливості загальнослов’янської культури почали формуватися в далекому минулому. Це стосується пісень, танців, одягу і навіть зачісок. Перші танці виникли як прояв емоційних вражень від навколишнього світу. Танцювальні рухи розвивалися також і внаслідок імітації рухів тварин, птахів, а пізніше — жестів, що відображали певні трудові процеси (наприклад, деякі хороводи). Первісний танець, як і пісня, виконував магічну роль, тому серед календарно-обрядових танців збереглося чи не найбільше архаїчних рис.

Специфіка життя давніх східнослов’янських племен — древлян, дреговичів, в’ятичів, сіверян, волинян, білих хорватів, бужан та інших — слугувала за основу самобутнього, оригінального, хореографічного мистецтва українського народу. Всі обряди, магічні звертання, заклинання, тощо безпосередньо залежали і були органічно пов’язані із хліборобством та анімалістичним культом.

Танцювальні рухи, характерні для «Гопака», «Козачка», «Метелиці», становлять основу танців Центральної України, визначають головні національні риси української народної хореографії. Якщо переглянути українські хороводи і сюжетні танці, легко помітити, що серед цих творів є однойменні речі. Всі українські народні танці, що збереглися в художньому побуті народу, виконують під музичний супровід. Український народ створив своє самобутнє, оригінальне хореографічне мистецтво, яке посідає одне з провідних місць у світовій духовній культурі.

3. Робота в зошиті.

IX. Підсумок уроку. Релаксація.

X. Вихід з класу під звучання пісні (за вибором учителя).

Музика — справжня загальна людська мова.

Карл Юліус Вебер

УРОК 23

Тема. Симфонічний розвиток музики. Поняття про симфонію та симфонічний оркестр. П. Чайковський «Симфонія № 4» (фінал), В. Сокальський «Симфонія соль мінор» (І частина) — слухання. Слова Дмитра Чередниченка, музика Михайла Катричка «Подарунок мамі» — розучування (с. 75-79).

Мета. Дати поняття «симфонія», «симфонічний оркестр»; продовжувати формувати вміння сприймати музику як виражальне мистецтво; вдосконалювати вокальні навички; розвивати ритмічний слух, увагу; виховувати інтерес до музики.

Методично-дидактичне забезпечення уроку. Музичний інструмент (за наявності — фортепіано, баян, акордеон), музично-темброві інструменти, програвач СО, «Хрестоматія» та «Фонохрестоматія» з музики 3 клас.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

Всі мерщій сідайте, діти!

Домовляймось не шуміти,

На уроці не дрімати,

Руки вчасно підіймати.

1. Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).

2. Музичне привітання.

IV. Повідомлення теми уроку.

1. Робота з підручником, с. 75.

2. Музична абетка, с. 77.

3. Пізнавальна бесіда (з використанням підручника, с. 75—76). Симфонічний оркестр.

4. Музична гра Василя Верховинця «Та це ж венсна» (див. урок № 22).

V. Слухання музики.

П. Чайковський «Симфонія № 4» (фінал), В. Сокальський «Симфонія соль мінор» (І частина).

1. Загальні відомості про композитора.

Петро Ілліч Чайковський (див. урок № 3).

2. Слухання творів.

3. Обговорення. Аналіз творів.

VI. Фізкультхвилинка.

Руханка 2

Ось іде до нас весна,

Все навколо ожива: (встати, ходьба на місці) Підсніжники прокидаються, (потягнутися)

Проліски усміхаються, (усміхнутися)

Пташки прилітають, (махають руками, як крилами)

Діти вибігають, (біг на місці)

На луках стрибають, (стрибки)

VII. Вивчення пісні.

Слова Дмитра Чередниченка, музика Михайла Катричка «Подарунок мамі» — розучування.

1. Слухання пісні у виконанні вчителя чи фонограми +.

2. Робота над піснею, с. 78—79.

VIII. Пізнавальний екскурс в минуле.

1. Аналіз почутого.

2. Цікаві розповіді.

3. Робота в зошиті.

IX. Підсумок уроку. Релаксація.

X. Вихід з класу під звучання пісні (за вибором учителя

Лише музика є світовою мовою і не потребує

перекладу, бо промовляє до душі.

Бертольд Авербах

УРОК 24

Тема. Обряди зустрічі весни. Народні пісні веснянки. Танцювальний карнавал. Микола Лисенко, хор «А вже весна» з опери «Зима і весна» — слухання. Михайло Катричко «Подарунок мамі» — повторення (с. 80—81).

Мета. Удосконалювати набуті знання, вміння та навички; продовжувати знайомство з народними календарно-обрядовими піснями; розвивати музичний слух, співацькі навички, творчі здібності, уміння відтворювати ритмічний супровід заданої мелодії; виховувати любов до музичного мистецтва.

Методично-дидактичне забезпечення уроку. Музичний інструмент (за наявності — фортепіано, баян, акордеон), музично-темброві інструменти, програвач СО, «Хрестоматія» та «Фонохрестоматія» з музики 3 клас.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

Доброго ранку! Доброго дня!

Доброго вчора, сьогодні, щодня.

Хай не псується годинник на вежі,

Хай буде все на землі, як належить,

Сонце — як сонце, літо — як літо,

Дощик — як дощик, діти — як діти.

Миру бажаєм кожній родині,

Щастя, здоров’я — кожній дитині.

1. Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).

2. Музичне привітання.,

III. Ритмічні вправи.

IV. Повідомлення теми уроку.

1. Робота з підручником, с. 80.

У давніх слов’ян рік починався весною, березневе літочислення зберігалося до 1409 року (за цим літочисленням Нестор-літописець розпочав «Повість врем’яних літ»). Новий рік починався з відродженням навколишньої природи і з пробудженням матері-землі від зимового сну, з першою оранкою і сівбою. Весну зустрічали радісно й пишно, з піснями, танцями, іграми. Ці пісні назвали веснянками.

З усіх видів календарно-звичаєвої обрядовості веснянки позначені найроз- маїтішими музично-поетичними засобами.

Веснянки співаються майже завжди одночасно з танцями та іграми, які мають «закликати» весну та добрий урожай. Існують і паралельні назви: на Поліссі — маївки, магівки, у західних регіонах України веснянки називають гагілками, гаївками, а на Яворівщині — риндзівками, на Волині — рогульками. Мелодії веснянск побудовані на багаторазовому повторенні однієї-двох поспівок у межах невеликого діапазону.

У давніх слов’ян був звичай, зустрічаючи весну, виганяти, ховати або топити зиму. Для цього робили з соломи опудало, одягали його в людську одежу, співали над ним пісні, а потім роздягали, топили, палили або рубали. Після спалення попіл кидали у воду.

Різновидом веснянок є гаївки — твори усної народної словесності, якими супроводжувались обрядові дійства, весняні ігрища та святкування, що відбувались у гаях, лісах чи поблизу водоймищ. С. Килимник заперечує думку

О. Петрицького про те, що термін «гаївка» походить від назви індійського свята весни «гулі» або «голі». Він обстоює думку, висловлену вперше В. Гна- тюком, що «гаївка» походить від «гай» — місця проведення язичницьких оргій та забав, звідси — часті рефрени типу «гай-гай», «ой, гай», «гаю-гаю» та інше.

ВЕСНЯНІ КВІТИ

Хмара дощиком скотилась,

Землю стала напувать.

І малятам захотілось В полі квітів назбирать.

Сміючись, веселі діти Свій таночок завели,

Запашні яскраві квіти У віночки заплели.

Ой ти, веснонько чудова,

Бавить сонце небокрай.

Пісню слухає діброва І чарує зелен-гай.

О. Роговенко

ЧАРІВНА ПОРА

Чуєш? Жебонять струмки!

Чуєш? Цвірінчать пташки!

Глянь! Бруньки он на гіллі,

В синім небі — журавлі..

Перші проліски цвітуть,

Перші джмелики гудуть.

Це прекрасна й чарівна В гості йде до нас весна!

Скоро прилетять в гаї Голосисті солов’ї,

Будуть радо щебетать,

Будуть весноньку вітать.

Т. Корольова

ПІСНЯ ПРО ВЕСНУ

Крап-крап-крагі! —дрібні краплинки

Дзвінко падають з дахів.

Крап-крап-крап! — скляні перлинки

Нам дарують ніжний спів:

«Це весна, весна, весна.

Радість всім несе вона!

Ніжна, добра, чарівна,

Свято нам несе весна!»

Я почула спів краплинок —

Мелодійний передзвін.

Я спитала у перлинок,

«Що за свято прийде в дім?!»

«Це весна, весна, весна.

Радість всім несе вона!

Ніжна, добра, чарівна,

Свято нам несе весна!»

Всім жінкам весна дарує

Свято квітів і тепла,

Радо всім вона готує

Море радості й добра.

Т. Корольова

ВЕСНА

Я дивлюся у віконце,

А мене лоскоче сонце:

«Мамо, глянь, іде сніжок,

Де мій теплий кожушок?»

«Так, мій любий, не буває,

Сніг у травні не літає,

То вишневий білий цвіт Облітає тихо з віт.

Бачиш, сонце землю гріє,

Все довкола зеленіє.

Чуєш, пташечки співають І веснянку викликають».

Ой який чудовий ранок!

Вийду з мамою на ганок,

У струмочку біля хати Буду човники пускати.

О. Роговенко

ВСЕ НАВКОЛО ЗЕЛЕНІЄ...

Все навколо зеленіє,

Річка ллється і шумить.

Тихо, тихо вітер віє І з травою гомонить.

Як тут всидіти у хаті,

Коли все живе, цвіте,

Скрізь дзвенять пташки крилаті, Сяє сонце золоте...

«Швидше, мамо, черевички! Глянь, як весело в саду!

Ти не бійся — до кринички Я і сам не підійду».

О. Олесь

ТАК ПОЧИНАЄТЬСЯ ВЕСНА

Знов починається весна!..

Знов починаються дива...

То серед двору із-під снігу Раптово визирне трава,

То раптом лагідні веснянки Засіють щоки та носи,

Чи розщебечуться —

Ще зранку! —

Птахи на різні голоси!

А вчора...

Вчора...

Що й казати!

Всі веселилися До сліз:

Славко —

Дражнило й задирака —

Наталці проліски приніс!..

І зовсім це не дивина:

Так починається весна!

А. Костецький

ВЕСНЯНІ ДЗВОНИ

Дзвенить на вулицях сріблінь,

Неначе дзвоники: тінь-тінь.

Спинись, прислухайся на мить —

На річці крига аж дзвенить.

, Бурульки краплями дзвенять

І, мов проміння, мерехтять.

І дзвінко десь виводить птах,

І дзвонить вітер у гілках.

Весна-красна до нас іде

І за собою дзвін веде.

А березень спиняється

І з усіма.вітається.

Біжать до нього діти

І просять ще дзвонити.

М. Сингаївський

КОНВАЛІЇ

Із зеленої сорочки,

Що зіткав весною гай,

Білі дивляться дзвіночки.

Як зовуть їх — угадай.

Це конвалії у гаї

На галявині цвітуть.

І ніде, ніде немає

Кращих квіточок, мабуть.

В них так пахощів багато,

Цвіту свіжого, роси.

Хай ростуть, не буду рвати —

Шкода їхньої краси!

М. Познанська

ВЕСНЯНІ КВІТИ

Весна-чарівниця,

Неначе цариця,

Наказ свій послала,

Щоб краса вставала.

І проліски, і травка,

Й зелена муравка,

І кульбаба рясна,

Й фіалочка ясна —

Всі квіти весняні,

Веселі, кохані,

З-під листя виходять

Од сну зимового

До сонця ясного!

Ті квіти дрібненькі,

Мов дітки маленькі,

Розбіглись у гаю,

Я їх позбираю

В пучечок докупки —

Для мами-голубки!

О. Пчілка

* * *

— Ой, ти весно, весно,

Ту чого до нас прийшла?

— Я прийшла до вас з теплом,

Із зеленим житечком!

* * *

Сонечко, сонечко,

Виглянь у віконечко!

Дітки гуляють,

Тебе виглядають!

* * *

Прийди, весно, прийди,

Прийди, прийди, красна,

Принеси нам збіжжя,

Принеси нам красок!

* * *

Стук-стук, молоток,

На тім боці холодок,

А на нашім сонечко Торкає віконечко.

Вийди, вийди, сонечко,

На дідове полечко,

На бабине зіллячко,

На наше подвір’ячко!

* * *

Ой весна, весна днем красна,

Та й що ти нам, весно, принесла?

— Принесла вам літечко,

Зеленеє житечко

Та хрещатий барвінок,

Та запашненький васильок.

* * *

Дівчаточка-гороб’яточка,

Радьмося

Та виходьмо на травицю, Граймося!

Та виходьмо на травицю,

В добрий час.

Нема таких співаночок,

Як у нас.

* * *

Ішла весна-красна У синій хустинці.

Несла весна-красна У скрині гостинці.

Ягнятам — травицю,

Гусятам — водицю,

Каченятам — ряску,

А малятам — ласку.

Т. Коломієць

* * *

Вітер свище,

Хуга злиться,

Та сміється з них синиця І виспівує ще з ранку У саду свою веснянку.

В. Заєць

* * *

Весна-красна надходить,

Свої крила підводить,

Над полями та гаями,

Над вишневими садами,

Над левадами студеними Віє крилами зеленими.

Каже: «Земле, пробудися,

Квітом чистим одягнися!»

ВЕСНЯНКА

А вже краснеє сонечко

Припекло, припекло,

Яснощире золото

Розлило, розлило.

На вулиці струмені

Воркотять, воркотять.

Журавлі курликають Т

а летять, та летять.

Засиніли проліски

У ліску, у ліску...

Швидко буде земленька

Вся в вінку, вся в вінку.

Ой сонечку-батечку,

Догоди, догоди,

А ти, земле-матінко,

Уроди, уроди.

О. Олесь

Вийди, вийди, сонечко,

Та й умийсь,

Рушничком-хмаринкою

Та й утрись.

На ясну галявину Подивись,

Пролісок блакитненький

Вже розкривсь

Сонечко:

А я того проліска

Віднайду,

У таночок проліска

Поведу

Потанцюй нам, проліску,

Не журись,

Вже медунка й сон-трава Розцвілись!

2. Музична абетка, с. 81.

3. Музична гра.

А вже весна

Дійові особи

Весна (В)

Дівчина (Д)

Козак (К).

Реквізит:

віночок для Весни,

хустина для Дівчини,

шапка для Козака,

рушниця (автомат) для Козака.

Опис гри

Під спів цієї веснянки діти, побравшись за руки, ходять вільно і ритмічно „ ланцюжком по колу, чи по якійсь іншій кривій лінії, туди, куди поведе їх перша дитина — Весна (рис. 1).

Наприкінці пісні Весна веде дітей так, щоби знов утворилося коло. Тоді вона бере за руку останню дитину — і коло замикається.

Ця веснянка може бути прелюдією до кожної з наступних весняних ігор, проте з неї неважко теж утворити гру.

Ось яку інсценізацію придумали самі вихованці в одній із дитячих установ. Діти утворюють замкнене коло. На середину виходять Дівчина і Козак. Під спів пісні-веснянки коло починає обертатися в якомусь із напрямків. З кож- ним новим куплетом Весна буде змінювати напрямок руху на протилежний.

А вже весна, а вже красна,

Із стріх вода капле. (Тричі) ___

У першому куплеті дійові особи (Дівчина в хустині, Козак у шапці) вільно ходять по колу, начебто гуляють,(рис. 2).

Молодому козакові

Мандрівочка пахне. (Тричі)

У другому куплеті Козак скидає лівою рукою з голови шапку, праву подає Дівчині для прощання, а коли востаннє прозвучить слово «мандрівочка», низько їй вклоняється.

Помандрував козаченько

У чистеє поле. (Тричі)

Під спів наступного куплету Козак іде, не оглядаючись, по колу і в цей час надіває рушницю, яку подає йому вихователька.

За бажанням виконавців, Козак може покинути коло через утворені для цього «ворота», тоді, маршируючи за його межами, він бере рушницю на заздалегідь умовленому місці. Дівчина ж стоїть і сумно дивиться йому вслід.

За ним іде дівчинонька:

«Вернися, соколе». (Тричі)

Тепер рушає зі свого місця Дівчина і, співаючи соло: «Вернися, соколе» (хор підхоплює ці слова за третім разом), рукою запрошує Козака повернутися назад.

Не вернуся, дівчинонько,

Треба воювати (Тричі)

І людові трудовому Волю здобувати. (Тричі)

Козак обертається, махає рукою Дівчині — іди, мовляв, додому, а сам, проспівавши початок п’ятого куплету, продовжує марширувати.

За третім разом на слова «Треба воювати» веснянку підхоплює увесь хор і співає її до кінця. Дівчина вже не гілаче. Вона поволі знімає з голови хустину, махає нею Козакові вслід, бажаючи йому щасливої дороги.

Після закінчення веснянки Дівчина пов’язує свою хустину на голову нової Дівчини. Козак, поклавши рушницю на місце, надіває свою шапку на іншого Козака, і гра починається знову.

V. Слухання музики.

Микола Лисенко, хор «А вже весна» з опери «Зима і весна».

1. Загальні відомості про композитора.

Микола Віталійович Лисенко (див. урок № 12).

VI. Фізкульгхвилинка.

Руханка З

Трава — низенька-низенька, (присісти)

Дерева — високі-високі. (потягнутися)

Вітер дерева колише, гойдає, (нахили тулуба)

То вправо, то вліво хитає, (нахили тулуба)

То вперед, то назад, (нахили тулуба)

То вниз пригинає, (нахили тулуба)

Птахи летять, відлітають,

(помахати руками, як крилами)

А учні тихенько за парти сідають (сісти за парти)

І (назва предмета) вивчають.

VII. Повторення пісні.

Михайло Кагричко «Подарунок мамі».

VIII. Пізнавальний екскурс в минуле.

1. Аналіз почутого.

2. Цікаві розповіді.

3. Робота в зошиті.

IX. Підсумок уроку. Релаксація.

Музика має викрешувати вогонь з людських сердець.

Людвіг ван Бетховен

УРОК 25

Тема. Країна загадкових ритмів. Танець плюс пісня. Симфонічна казка. Сергій Прокоф’єв «Тема Петрика», «Тема Качки», «Тема Пташки» із симфонічної казки «Петрик і Вовк» — слухання. Слова Л. Кроткевич, музика В. Верховинця «Сива шапка» — пісня-гра — розучування (с. 82—84).

Мета. Продовжувати знайомство зі світом балету; ознайомити з поняттям «симфонічна казка», повторити поняття «пісня», «танець» і «марш»; збагачувати знання учнів щодо художніх образів в образотворчому та музичному мистецтвах; розвивати здатність їх аналізувати та порівнювати; засобами художніх образів виховувати інтерес до образотворчого та музичного мистецтва.

Методично-дидактичне забезпечення уроку. Музичний інструмент (за наявності - фортепіано, баян, акордеон), музично-темброві інструменти, програвач СО, «Хрестоматія» та «Фонохрестоматія» з музики 3 клас.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

Доброго ранку, ліси і поля,

Доброго ранку, плането Земля!

Щастя, здоров’я всім людям бажаєм,

З радістю в школу до знань поспішаєм.

1. Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).

2. Музичне привітання.

IV. Повідомлення теми уроку.

1. Робота з підручником, с. 82.

2. Пізнавальна бесіда (з використанням підручника, с. 82).

Оркестр — великий колектив музикантів, які грають разом на різних інструментах. Від того, які інструменти входять до складу оркестру, залежить його вигляд.

Слово «орхестра» означало в Стародавній Греції нівкруглу площадку перед сценою театру, де розташовувався хор — неодмінний учасник драматичних творів в епоху Есхіла та Софокла.

Оркестри бувають духові, струнні, національних народних інструментів, естрадні, джаз-оркестри... Оркестром також називають певний набір багатьох інструментів.

Більше ста різноголосих інструментів об’єднує найбагатший і різноманітний за тембрами симфонічний оркестр.

Симфонічна музика — одна з основних, найважливіших областей музичної творчості. Вона пов’язана перш за все з виконавським складом, для якого вона призначена — симфонічним оркестром. Він об’єднує інструменти різних груп і дає композитору найбагатшу палітру звукових фарб, виразних засобів для втілення своїх задумів.

Поняття «симфонічний оркестр» з’явилося в епоху класицизму, коли жили і творили Глюк, Гайдн, Моцарт. Воно виникло уже після того, як композитори почали точно вказувати в нотах назву інструмента, що грав той чи інший голос.

Симфонічний оркестр — великий колектив музикантів, які об’єднуються для спільного виконання музичних творів. До складу його входять дерев’яні духові інструменти: флейта, гобої, кларнети, фаготи; мідні духові — валторни, труби, тромбони, туба. Є і розкотисті литаври, тріскучі барабани, тарілки, багато інших ударно-шумових інструментів, від півтораметрового (в попереку) тамтама до маленьких кастаньєт; щипкові — арфа, клавішні — рояль. І душа оркестру — група струнно-смичкових: скрипки, альти, віолончелі, контрабаси.

3. Музична гра Василя Верховинця «А вже весна» (див. урок № 24).

V. Слухання музики.

Сергій Прокоф’єв «Тема Петрика», «Тема Качки», «Тема Пташки» із симфонічної казки «Петрик і Вовк».

1. Загальні відомості про композитора.

Сергій Сергійович Прокофьев (див. урок № 9).

2. Обговорення. Аналіз почутого.

Щоб ознайомити дітей зі звучанням симфонічного оркестру, С. Прокоф’єв 1936 року написав музичну казку «Петрик і Вовк».

Твір виконується оповідачем та оркестром.

Склад оркестру: флейта, гобой, кларнет, фагот, три валторни, труба, тромбон, литаври, трикутник, бубон, кастаньєти, малий барабан, тарілки, великий барабан, перші скрипки, другі скрипки, альти, віолончелі, контрабаси.

Композитор послідовно представляє кожну групу оркестру. Спочатку звучить струнна група, яка виконує тему головного героя казки Петрика.

Далі представлені дерев’яні духові інструменти в тій послідовності, як вони записані в партитурі.

Музика Пташки та Качки так яскраво зображувальна, що ми уявляємо собі їхні рухи та голоси. Легка, ажурна тема флейти дотепно зображає пташиний щебет, а хвилеподібний рух шістнадцятих нот — пурхання пташки.

У тембрі гобоя, який звучить дещо гугняво, так і вчуваємо пташине «кря- кря». Нерівний ритмічний малюнок теми, «запинки» зображають незграбну Качку, що перевалюється з боку на бік. А от Качка плюхнулася в калюжу. Її рухи стали швидкими — і відразу ж прискорився темп, і тема набула рухливості.

З’являється Кішка. Кларнет зображає її обережну ходу.

Дідусь стурбований тим, що Петрик вийшов за ворота. А якщо з лісу прибіжить Вовк? Фагот, який виконує тему Дідуся, звучить по-старечому — буркотливо і хрипло.

Та Петрик сказав, що не боїться вовків. Саме в цій частині ми ознайоми- ¹ лися зі струнними і дерев’яними духовими інструментами.

Побоювання Дідуся виявились не марними. З лісу прибіг Вовк. Його тема звучить грізно — страшним завиванням трьох валторн. Метушня спійманого 1 вовка, його лють зображаються тембрами виконуючих соло тромбонів. їх по- ¹ ява після валторн підсилює жорсткість звучання мідних духових інструментів.

І ось казка закінчується. З’являються браві мисливці, що йдуть слідами І Вовка. Постріли звіроловів ефектно зображені громом литавр і барабанів. «Бо-: йовому маршу» мисливців акомпанують малий барабан, тарілки і бубон. Так ми ознайомлюємося з тембрами інструментів ударної групи.

Руханка 4

Ягіл, ягіл, ягілочка,

Ягілова дочка..

(прискорена ходьба на півпальцях)

Устала ранесенько,

Вмивалася білесенько.

(імітація вмивання)

Голівоньку чесала,

Сережки надівала,

(масаж голови від чола до потилиці)

Квіточки позбирала,

Віночок заплітала.

(присідання і вставання, руки на поясі)

На вулицю вийшла,

Як зіронька зійшла.

(перекочування ніг з пальців на п 'яти)

Взялася попід боки,

Показала скоки.

(стрибки на місці)

VI. Вивчення пісні.

Слова Л. Кроткевич, музика В. Верховинця «Сива шапка» — пісня-гра - розучування.

1. Слухання пісні у виконанні вчителя чи фонограми +.

2. Робота над піснею.

а) Портрет композитора.

б) Тактування.

в) Робота в групах за с. 84-85 підручника.

г) Музична абетка, с. 83.

VII. Пізнавальний екскурс в минуле.

1. Аналіз почутого.

2. Цікаві розповіді.

Струнні народні музичні інструменти в Україні

Бандура — український багатострунний щипковий музичний інструмент. Починаючи з XVI ст., літературні та іконописні джерела згадують про існування на території України струнних музичних інструментів, що звалися кобзами, мали різну форму і конструкцію, вимагали відмінних прийомів гри. Серед цих інструментів з’являлись і такі, що мали поруч з ладовим грифом струни на корпусі. У них і втілили ідею майбутнього акомпануючого інструмента, на якому не перебирають струни, а тільки видобувають щипком сріблясті звуки. Гак, звільнившись згодом від ладів та замінивши їх на грифи, цей інструмент став оригінальним витвором українського народного мистецтва, грою на якому супроводжували свої пісні та думи легендарні кобзарі. Нині бандура служить емблемою українських народних музичних інструментів.

У літературі трапляється назва кобза. Корпус кобзи-бандури — овальний, видовбаний з верби, груші, горіха чи іншого дерева. Кількість струн на інструменті коливалася від 7 до 20 і більше. За формою бандура — інструмент лютневого сімейства, а за звуковидобуванням належить до гусельного сімейства.

Бандура звучить як сольний інструмент, але найчастіше використовується в ансамблі. В Україні створена Державна капела бандуристів.

Бас. Басоля. Козобас. У невеличких народних ансамблях і оркестрах в Україні, зокрема у троїстих музиках, трапляється акомпануючий інструмент, що зветься бас, басоля. Його зовнішній вигляд нагадує скрипку або віолончель. У центральних та східних регіонах України трапляється чотириструнна басоля, а в західних — триструнна. Грають на басолі смичком. На Закарпатті є п’ятиструнна басоля. Оригінальним народним інструментом, що увібрав у себе ряд елементів музичного побуту Гуцульщини, став козобас. Під акомпанемент басолі на весіллі водили козу. Пізніше виникла ідея зробити басолю з прикрасою — голівкою кози. Тож не дивно, що його назвали козобасом. Цей інструмент найчастіше вживається у фольклорних ансамблях.

Ліра — струнний щипковий музичний інструмент — з найдавніших часів відомий народам Близького Сходу, Єгипту, Греції, Риму. Виконавець грає на лірі сидячи, корпус інструмента спирається на його коліно. Звуковидобування на лірі здійснюється переборами струн пальцями (або плектром). За конструкцією ліра близька до кіфари. Класична ліра має 7 струн, але з роками їх кількість змінювалася.

В Україні, Білорусі та Росії ліра відома ще з часів середньовіччя (X ст.). У X—XII ст. ліра заявила про себе урочистою музикою в найбільших королівських палацах Європи. Була пора, коли композитори писали для неї твори, музиканти-віртуози давали відкриті концерти в аристократичних салонах. Та був і період, коли ліру брали в руки лише каліки, старці, щоб заробити на хліб. Ліра (існують інші назви: лера, реля, риле, риля) була часто супутником кобзи- бандури. Проте лірники не відігравали в житті народу такої соціальної ролі, як бандуристи. Темброві можливості та обмежені прийоми гри на лірі зумовили переважно сумний, церковний репертуар лірників.

У наші часи виконання на лірі знову відроджується. Цей інструмент входить до складу оркестру народних музичних інструментів, фольклорних оркестрів та ансамблів.

Скрипка — струнний смичковий інструмент. Класичний вид його вироблявся ще в XV-XVI століттях одночасно у різних країнах (Польщі, Італії, Франції). На півночі Італії виникли цілі школи скрипкових майстрів, особливо в Кремоне, де працювали Андре та Ніколо Аматі, Дж. Гварнері, А. Страдіварі. Саме ці віртуози розробили конструкцію скрипки, яка й у наш час є найкращою. Група скрипкових інструментів заклала основу класичного складу симфонічного оркестру ще в середині XVIII ст. Скрипка інтенсивно розвивається і як сольний інструмент. Нові жанри інструментальної музики XVIІ—XVIII століття — сольна соната і сольний концерт — виникли спочатку саме як жанри скрипкової музики.

Торбан. У середні віки в Європі був відомий лютнеподібний інструмент з двоповерховою головкою грифу. На вищому натягувалися струни, що вільно проходили поруч з грифом. Корпус його був глибокий і овальний.

У XVIII ст. торбан з’явився у Польщі та Україні, потім в Росії. Гриф у цього інструмента був значно ширший. Видобування звуку здійснювалося щипком пальця. До нас дійшли відомості, що торбан за своїм походженням є італійським інструментом, який через Польщу потрапив до України. Інші говорять про те, що він виник унаслідок творчого поєднання конструктивних елементів лютні та бандури.

Торбан мав елегантну вишукану форму, вимагав складних прийомів гри і був доступний лише для аристократичних сімей, козацьких старшин. Називали його «панською бандурою».

Цимбали — струнний ударний музичний інструмент, який має дерев’яний корпус трапецієподібної форми з натягнутими на ньому струнами. Видобування звуку на цимбалах здійснюється завдяки ударам спеціальних паличок.

Цимбали належать до найстаріших музичних інструментів. Перші зображення їх знайшли на давньоассирійських пам’ятках. В оркестрі народних музичних інструментів виконавець бере цимбали на коліна. Вони використовуються як сольний, так і оркестровий інструмент. Цимбали і сьогодні входять до складу народних музичних оркестрів Угорщини, Польщі, Румунії, України та Росії.

3. Робота в зошиті.

VIII. Підсумок уроку. Релаксація.

Музика не має вітчизни; батьківщина її — весь усесвіт.

Фридерик Шопен

УРОК 26

Тема. Театралізоване дійство «У Великодню ніч».

Мета. Донести до маленьких дитячих сердець важливість Великодніх свят, оспіваних у піснях, возвеличених у віршах та прозі; поповнити запас знань про традиції та звички рідного краю; виховувати почуття глибокого розуміння і поваги до Господнього Сина; розвивати логічне мислення, вміння декламувати, зв’язне мовлення.

Хід уроку

Ведуча.

Незабаром, дуже скоро

Буде зміна в цілім світі.

Гей, природо, все навколо

воді... і всі умиті!

Почорніли, заіскрились

Всі стежинки і доріжки...

Сонечко в калюжці вмилось,

Сполоснуло ручки й ніжки.

Навкруги сліпуче свято,

Мимоволі мружиш очі...

Витанцьовує завзято

Кожна трісочка в струмочку.

Шпак-пташина легкокрила

По сухих місцях крокує.

Все весна заполонила,

Відтепер вона керує.

Ведучий.

Весна чарівниця, неначе цариця,

Наказ свій послала,

Щоб краса встала.

І проліски, і травка,

Й зелена муравка,

І кульбаба рясна, й фіалочка ясна —

Всі квіти весняні,

Веселі, кохані,

З-під листя виходять,

Голівки підводять.

Ведуча.

Іде весна зеленокоса.

Ось вже над обрієм в імлі,

Її рожеві ніжки босі

Ледь-ледь торкаються землі.

— Що, зимонько? Збирайся! Годі!

Іде весна, кричать граки,

Пора прокинутись природі,

Розправить плечі залюбки.

Ти чуєш, як кричить синичка?

А дні прозорі і ясні,

Біжить, дзюрчить, співа водичка...

Скоряйся, зимонько, весні.

Ведучий.

Коли ми весну зустрічаєм,

Цвітуть сади, цвітуть поля.

Коли ми весну зустрічаєм —

Теплом вже дихає земля.

Коли ми весну зустрічаєм —

Ясніше сонечко сія

І весь народ у нашім краї

Радіє, мов одна сім’я.

Коли ми весну зустрічаєм

Пісень співаємо дзвінких,

Вітання від усіх приймаєм,

Самі вітаємо усіх.

Ведуча.

Прилетіла здалека

Та й Весна.

Ой, що ж ти нам, Веснонько,

Принесла?

Принесла я, діточки,

Вам квітки, ї пташок з пташатами,

І садки.

І тепло, і сонечко,

І пісні,

Гаївки-весняночки

Голосні.

(З'являється дівчина-Весна).

Весна. Як тут гарно. І довго ж я спала. Та думаю, що прийшла вчасно, бо потрапила до вас на свято. Я вже давно царюю, та бабуся-Зима ніяк не хотіла іти далі й поступитися троном.

Ведучий. З чим ти до нас прийшла?

Весна. Цікаве запитання. Але влучне. У самий розпал весни всі християни святкують Пасху — велике свято Воскресіння Христа. Я вам підготувала казкову сцену, яка відбудеться у Великодню ніч, і ще багато цікавого. А чи всіх запросили на свято? Нікого не забули?

У нас здавна

Є традиція славна:

Воду брати з чистої криниці,

Муку з ярої пшениці.

Руками добрими замісити

І гостей на свято запросити!

Просимо на хліб, на сіль, на наше свято.

Ось тепер усе. Усіх запросила. А зараз можна і заспівати. А ви, діти, допоможете?

(У виконанні Весни і дітей звучить веснянка «Повертайся, ластівко!»).

Буде він у ластівки

на крилі. (2)

Тільки ти, весняночко,

не барись (2)

І своєю піснею

озовись. (2)

Не барися, ластівко,

прилітай (2)

В прикарпатський сонячний

рідний край. (2)

Ведуча. У нас сьогодні свято. Велике свято. Ми всі з’єднались у велику родину і хочемо приносити одне одному лише радість і веселість.

Уч. 1.

Христос Воскрес, моя дитино!

Христос Воскрес, Христос Воскрес!

Впадімо вдячно на коліна

І помолімось до небес.

Ану ж бо, донечко, молитись,

Дивись на хмарки до небес,

Бог милосердний любить діти...

Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Уч. 2.

Христос Воскрес! — Воістину!

Воістину воскрес!

Співаймо пісню радості

Царю землі й небес.

Христос Воскрес! О сонечко,

3 високих височин

Подай же радість світові:

Воскрес Господній син!

Христос Воскрес! Повітрячко,

Ти ллєшся із небес,

Співай побожно, радісно:

Воістину Воскрес.

Уч. 3.

Христос Воскрес! Радійте, діти!

Біжіть у поле, у садок,

Збирайте зіллячко і квіти,

Кладіть на Божий хрест вінок.

Нехай бринять і пахнуть квіти,

Нехай почує Божий рай,

Як на Землі радіють діти Та звеселяють рідний край!

На нас погляне Божа Мати,

Радіючи, з святих небес.

Збирайтесь, діточки, співати:

— Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Уч. 4.

-Христос Воскрес! Христос Воскрес! –

Співає жайворон з небес,

I озерце співа тихенько,

І лагідно сміється ненька.

І чути голос із небес:

— Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Ведучий. А зараз ми з вами подивимося цікаве дійство, яке відбулось у Великодню ніч в одному із будинків.

Шинка (до ковбаси). Слухай, хтось співає.

Ковбаса. Що ти кажеш, сестрице. Спи. Це тобі щось наснилося.

Ши нка. Та ні. Вставай, ось послухай.

Ковбаса. Ох, аж і справді співають. А я вже думала, що примарилось.

(Прокидаються інші).

Хрін. Чого це ви так розшумілися? Не даєте поспати.

Писанка 1. Ти що, забув? Розпочинається дуже велике свято.

Хрін. Яке ж?

Писанка 2. Святом свят, торжеством із торжеств називають Великдень — світлий празник Воскресіння Христового, символ попрання смерті силою духу, символ духовного воскресіння людства.

Паска. Необхідний складник пасхальних ритуалів — приготування великодніх страв. Випікання паски чи писання писанок було священнодійством, під час якого людина духовно й морально оновлювалась, очищалася від грішних думок і намірів — наче по сходинках піднімалася до світлих врат Великоднього храму.

Писанка 1. Писанки — давній символ життя, весни, сонця, а в християнському своєму доповненні — воскресіння Христа. Дарування писанки слугувало знаком симпатії, любові, єдності, приязні й порятунку.

Сіль. А я ще знаю, що писанка була святинею й оберегом, життям і надією,

і, розписуючи її, не можна було говорити про смерть і сумувати. Шкаралупу від писанки берегли як магічний засіб.

Писанка 2.

Як уродилося, то була біла,

Тепер подивіться, рябенька я ціла.

Мені змалювала Оксаночка бочки У жовті, червоні і білі квіточки.

Лежу на столі коло круглої паски,

Моргаю до сиру, тулюсь до ковбаски,

До хрону, до масла, до баби сміюся,

Ану відгадайте, як же я звуся?

Писанка 1. Я знаю ще одну легенду, дуже давнє повір’я.

Звідки взялись писанки (легенда)

Як Христа вели на муки,

Хрест дали йому у руки.

І,зітхаючи о Бозі,

Хрест той ніс він по дорозі У скорботі і напрузі...

Десь його поділись друзі,

А сторожа навкруги —

Все кати і вороги.

Але ось пройшов гостинцем

З своїм хлопчиком-мізинцем

Чоловік марний, убогий,

Та й вступається з дроги.

Він узяв яєць в торбинку,

Наскладав у кошелинку,

Ніс до міста їх продати,

Щоб на сіль і хлібець мати.

А хлопчина каже: «Тату,

В Бога матимеш заплату

І доступиш в раю чести,

Як поможеш хрест той нести».

І послухав він дитини,

Та й поніс той хрест на спині,

Облегшив Христові біль,

А синок поніс кошіль.

На Голгофі Хрест лишає

І до міста повертає:

Хоче яйця ті продати.

В кошик глянув: «Рідна мати!

Замість яєчок біленьких

Сотня писанок пишненьких».

Всі радіють — чудо! Диво!

І купують радо й живо.

За хвилину розкупили

Й дуже гарно заплатили.

А син каже: «Це дав Біг,

Бо Христові допоміг».

На весь світ, в селі, і в місті,

Люди писанки писали,

Боготворця величали.

Масло. А я знаю гарну пісню про писанки і зараз вам її заспіваю.

Хоч не зразу змалювала,

Зіпсувала п’ять яєць —

Та як шосте закінчила,

Тато мовив: «Молодець!»

Я ту писанку для себе,

Для зразочка залишу,

А для мами і для тата

Дві ще кращих напишу.

Сир. А ви знаєте, чим писанки відрізняються від крашанок?

Крашанки. Авжеж. Глянь на нас. Хіба ж не помітно, що ми такі різні?

Сир. Вибачте, любі сестрички. Це я ще сплю. А вже пора вставати, зараз буде ранок.

Крашанка 1. Добре. Ми тобі вибачаєм. І розкажемо легенду.

Крашанка 2. Третього дня Христос Воскрес. Воїни, що стерегли гріб Хрис- та, перелякались і побігли до свого сотника. Вони казали, що невинні. Але сотник їм не повірив. Він саме снідав, і мав їсти варені яйця.

— Як це може бузи!? — кричав він. — Де ж чоловік може воскреснути з мертвих! Як з мертвого може стати живе, а з білого чорне?!

І тут на сотниковому столі замість білих яєць з’явилися червоні.

Сотник повірив у диво і подарував воїнам життя.

Крашанка 1. І відтоді всі християни кожного Великодня красять крашанки і пишуть писанки та обдаровують себе взаємно на ту пам’ятку, що так, як ті червоні крашанки врятували воїнів від смерті, так Ісус Христос своїми муками врятував увесь людський рід від пекельної заглади.

Квіти. Ану ж побавмось у гру.

Стали діти у кільце —

В кожного в руках яйце.

Марті випало, на славу,

Розпочати цю забаву —

Дуже милу, престару

Великодню гру.

Ходить дівчина кільцем

І постукує яйцем.

Що не стукне — трісь та трісь

Яйця тріскають чиїсь...

Мартине — ціле, тверде, —

Марта рада далі йде...

Стук-стук-стук. І раптом — хрусь!

Гру продовжує Петрусь.

Стукнув всього разів три

І так само вийшов з гри.

За Петром пішов Максим,

Декілька дівчат за ним...

В Олі писанка ціла,

Оля в грі перемогла.

А тепер, відомо всім,

Всі за стіл до Олі в дім.

їсти яйця, все, що є...

Просить той, що виграє.

Писанка 2.

Я писанка-красуня,

Вся в рисках і квітках,

Красу митців несу я,

їх славлячи в віках.

Мене кладуть у свято

На пишному столі,

Щоби моїм убранством

Втішалися малі.

Без мене наше свяго

Не буде тим, чим є,

Бо писанка багато

їм радості дає.

В цій писанці вкраїнська

Душевна глибина,

Жива блакить барвінка

Й хода весни красна.

Квітка 1.

В нашім місті на видочку

Стоїть церква на горбочку.

Біля неї, наче квіти,

Сидять старші, ходять діти.

Ходять хлопці і дівчата —

Українські соколята.

Квітка 2.

І ми сестро, не зіваймо,

Весняночку заспіваймо.

Щоби було її чути

На всі люди, на всі кути,

Щоби голос той змінився,

По Вкраїні постелився.

(У виконанні Квіток звучить «Веснянка» в обробці Ф. Колесси).

Сніги розтопились,

Злилися струмками. (2)

Земля молодіє,

Укрилась квітками. (2)

З чужої чужини,

З далекого раю (2)

Пташки прилетіли

До рідного краю. (2)

Гаї всі і луки

Піснями озвались, (2)

Веселі проміння

З небес засміялись. (2)

Хрін.

Котилася писаночка

З гори на долину,

Прикотилась простісінько

До нас на гостину.

А за нею йде Великдень,

Несе білу паску,

Дзвонить в дзвони, розсипає

Радощі і ласку.

«Христос Воскрес!» — загомонять

На дзвіниці дзвони.

«Воїстину!» — пролунає

Із вуст міліонів.

Сир.

Христос Воскрес! — спаситель світа,

Возвеселись старий і діти,

Возвеселись душа кожна,

Тепер журитися не можна.

Паска.

Великодній привіт

На дзвіниці дзвонять дзвони,

Великодні, голосні —

Всюди втіха, всюди гомін,

Всюди радісні пісні.

Це Ісус воскрес з могили,

І воскресла з ним весна:

Квіти сині, жовті, білі

Розсипає скрізь вона.

Любі друзі, добрий ранок!

Всім привіт! Христос Воскрес!

Час співати нам веснянок,

Щоб із серця смуток щез.

Великодніми піснями

Звеселяймо Божий світ!

Щоб почули й за морями

Про Вкраїнський славний рід!

(Звучить пісня «Хпистос Воскоес!»)

Христос Воскрес! Усе радіє,

Сміється сонечко з небес,

Прозора річечка леліє —

Христос Воскрес! (2)

В траві фіалочки зітхають,

І пролісок тремтить увесь,

Розквітла яблунька аж сяє —

Христос Воскрес! (2)

Пташки співають в полі, в лісі,

І дзвонить дзвін аж до небес,

Де білі хмарки розпливлися —

Христос Воскрес! (2)

Масло

Вдягла весна мережану сорочку,

Умившись і звільнившись від турбот,

І підіймає волошкові очі

До віщих, до церковних позолот.

Душа стає в цю днину молодою,

Забувши, що слова бувають злі,

І повниться старанням, добротою

При вранішньому скромному столі.

Великдень всіх нас на гостини просить,

Малює сонце полотно небес,

І крашанку, як усмішку, підносить,

Христос Воскрес! Воїстину воскрес!

Сир

«Христос Воскрес!» —

задзвонять гучно дзвони.

«Христос Воскрес!» —

затьохкають пташки.

Й потягнуться до церкви на поклони

З усіх кінців живі людські стежки.

Паска.

Ідуть діди, бабусі і внучата.

Ідуть батьки. Ідуть старі й малі...

Велика служба в церкві розпочата,

Велика вість летить по всій землі.

Шинка.

«Христос Воскрес!» —

Годинонька весела.

Весна в природі, і в душі весна.

Розквітлим садом замаїлись села,

Й полинула гаївка голосна.

(Десь далеко чути спів. У виконанні учнів звучить гаївка «Огірочки»).

Огірочки (гаївка)

Сл. і муз. Народні

Мої милі огірочки, звивайтеся докупочки,

Жовтий цвіт, жовтий цвіт.

Повилися огірочки в зеленії попліточки,

То ся в’ють, то ся в’ють.

Чи великі, чи маленькі —

То ся рвуть, то ся рвуть.

Ведуча. Як же було цікаво і скільки нового ми дізналися! Наші герої чудово впоралися.

Ведучий. Звичайно. Я так заслухався, що мені здалося, ніби я там сам побував.

Ведуча. Ще хочу додати, що весь Страсний тиждень люди готувалися до Великодня.

Цвітна Божа неділенька

Вербою махала,

Що за тиждень вже Великдень,

Всім нам нагадала

Тож не мали понеділок

З вівторком спочинку —

Виганяли і найменшу

З хати порошинку.

А середа-господиня

Мала лиш мороку,

Випікала жовту бабу —

Паску круглобоку.

Четвер «Страсті» прочитав

В смутку та жалобі.

А п’ятниця сторожила

При Господнім Гробі.

Ледве писанки субота

Встигла посвятити,

Вже Великдень нам співає

«Христос Воскрес, діти!»

Ведучий.

Задзвонив воскресний дзвін

І розкрились квіти —

Йде народ з усіх сторін —

Як же не радіти?

Що Христос воскрес для нас,

Сонце засіяло,

Що настав весняний час,

Зла-зими не стало.

Розспівалися пташки

Радісно-святково,

Вкрила гори і горбки

Знов трава шовкова.

На травичці веснянки

Там виводять в свято, —

Не пізнати — чи квітки,

Чи в квітках дівчата.

Ведуча. Настав час прощатися. Ми вдячні всім, хто був з нами.

Ведучий. Ми з вами прощаємося піснею.

Звучить пісня (за вибором учителя).

МУЗИЧНА ФОРМА

Хто не грає разом з фортепіано, не грає і на ньому.

Роберт Шуман

УРОК 27

Тема. Музичні твори одночастинної будови. Одночастинна форма як вираження одного характеру чи настрою. Фридерик Шопен «Мазурка № 5» — слухання. Французька народна «Пісня пастушка» — розучування (с. 86-88).

Мета. Ознайомити учнів з музичними творами одночастинної будови; закріпити поняття «марш»; збагачувати знання учнів з музичного мистецтва; вчити марші; розвивати вміння поєднувати спільне та відмінне в танцях, піснях, маршах; виховувати інтерес до народного та всесвітнього фольклору.

Методично-дидактичне забезпечення уроку. Музичний інструмент (за наявності — фортепіано, баян, акордеон), музично-темброві інструменти, програвач СЭ, «Хрестоматія» та «Фонохрестоматія» з музики 3 клас.

Хід уроку

I. Організаційна частина.

Проспівав дзвінок — починається урок.

З ласки, маминої казки,

З щирого старання,

Гомінких пісень...

Добрий вам, діти, добрий день!

1. Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).

2. Музичне привітання.

Ой до нори, мишко

Дійові особи Котик Мишка.

Реквізит'.

маска для Котика, маска для Мишки.

Опис гри

Це досить відома гра в кота-мишки.

Діти стоять колом, побравшись за рухи, Мишка — посередині, за межами кола — Кіт.

Призначається двоє дітей, що відчинятимуть для Кота «ворота», через які він може вільно бігати. Для Мишки відчинені всі інші «ворота».

Ой до нори, мишко, до нори,

Та до золотої комори!

Моторненька мишка утіка,

А ледачий котик не спійма.

А ледача мишка не втече,

А моторний котик дожене.

Під звуки пісні «Ой до нори, мишко» Кіт намагається спіймати Мишку то вбігаючи за нею в коло, то вибігаючи.

Після того, як Кіт спіймає Мишку, обирають нових дійових осіб — і гра продовжується.

Коли Кіт довго не може зловити Мишки, то перед ним повинні всюди відчинятися «ворота», але тоді він має право бігати лише тією дорогою, якою тікає від нього Мишка.

Так само грають в «диких гусей» (замість Кота — Шуліка, замість Мишки — Гусочка) або в «Селезня та Качку», де Селезень прагне догнати Качку, аби разом з нею летіти до качат. Для останньої гри співають пісню «Качка впірнає». Гру можна ускладнити, запропонувавши дітям водити хоровод або зробивши деякі зміни: призначити замість одного двох Котів, але відкрити їм лише одні ворота (Мишка, як і раніше, бігатиме скрізь).

Дуже весело проходить гра, коли Мишці до пояса прив’язують шнурочок, що, ніби хвостик, звисає аж до землі, і Котик мусить ловити Мишку тільки за «хвостик».

Примітка. Граючи в кота-мишки, не обов’язково весь час співати. Гру треба починати піснею, а потім діти можуть вголос реагувати на події: тупотіти, сміятися, жартувати, вигуками підбадьорювати дійових осіб. Пісню варто періодично повторювати, ніби для заохочування Кота й Мишки, коли ті бігають не дуже жваво.

Мета гри. Виховувати у дітей кмітливість і спритність.

V. Слухання музики.

Фридерик Шопен «Мазурка № 5».

1. Загальні відомості про композитора. Фридерик Франсуа Шопен (див. урок № 8).

VI. Фізкультхвилинка.

Австралійський дощ

Хід вправи. Учні стоять. Учитель показує рух, усі повторюють його, поступово приєднуючись один до одного.

Чи знаєте ви, який австралійський дощ?

Піднімається вітер, (потираємо руки)

Падають перші краплини дощу, (клацаємо пальцями)

Почалася злива, (плескаємо долонями по стегнах)

Злива перетворилася на бурю, (тупаємо)

Ось буря стихає, (плескаємо долонями по грудині)

Стихає злива, (плескаємо долонями по стегнах)

Закінчується дощ, падають останні краплі, (клацаємо пальцями)

Шумить тільки вітер, (потираємо долоні)

Австралійський дощ скінчився. Сонце! (діти піднімають руки вгору)

VII. Вивчення пісні.

Французька народна «Пісня пастушка» — розучування.

1. Слухання пісні у виконанні вчителя чи фонограми +.

2. Робота над піснею.

3. Музичний калейдоскоп, с. 88.

VIII. Пізнавальний екскурс в минуле.

1. Аналіз почутого.

2. Цікаві розповіді.

3. Робота в зошиті.

IX. Підсумок уроку. Релаксація.

Ніщо так не нагадує минулого, як музика, вона не тільки нагадує його, але викликає його, і, подібно до тіней тих, хто дорогий нам, воно з’являється, оповите таємничим і меланхолійним серпанком.

Анна де Сталь

УРОК 28

Тема. Двочастинна форма музики. Зв’язок зміни частин зі зміною характеру музики, розвитку почуття, настрою. Едвард Гріг «Пісня Сольвейг» з музичної п’єси «Пер Гюнт» — слухання. Повторення вивчених пісень (с. 89-91).

Мета. Ознайомити учнів з музичними творами двочастинної будови; поглиблювати знання вивчених тем; удосконалювати навички правильного дихання, співу, вміння відтворювати ритмічний малюнок зі слуху, створювати правильний ритмічний малюнок вправ; виховувати любов до музики, її історії.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

Проспівав дзвінок — починається урок.

З ласки, маминої казки,

З щирого старання,

Гомінких пісень...

Добрий вам, діти, добрий день!

1. Вхід до класу під звучання пісні (за вибором учителя).

2. Музичне привітання.

II. Розспівування.

Співаємо звук «до». Вчитель може відтворити даний звук на музичному інструменті. Тепер заспіваємо 2 коротких (до-до), один короткий (до), а тепер з’єднаємо (до-до-до).

Гра «Луна».

— А зараз ми пограємо в гру, яка називається «Луна». Я буду співати, а ви повторюєте за мною так, ніби це луна. Ви всі були в лісі. Коли крикнути, то відбивається звук, ніби хтось перемовляється чи дражниться з вами.

III. Ритмічні вправи.

— А тепер спробуймо ритмічно простукати попередні вправи. Спочатку простукує перший ряд, потім другий та третій.

Можна провести невеличкі змагання між рядами або хлопчиками та дівчатками.

IV. Повідомлення теми уроку.

1. Робота з підручником, с. 89.

Поняття про двочастинну форму музики.

2. Музичний калейдоскоп, с. 89.

3. Музична гра Василя Верховинця.

Ой вийтеся, огірочки

Дійові особи Ведучий — для першого опису гри (В)

Жучки — дві особи для другого опису гри (Ж).

Перший опис гри

Діти беруться за руки, стають один за одним і ведуть танок зальотним кроком, ніби в’ється огудина огірочків.

Співаючи, рядочок рухається зигзагами, а потім по кривій лінії, близькій до кола. На заздалегідь умовлених словах пісні остання пара зупиняється, піднімає вгору руки, і під ці «ворота» вслід за ведучим іде увесь рядок (рис. 1).

Передостання дитина теж проходить у «ворота», обернувшись навколо себе (остання ледь тримає її пальці), а тим часом усі діти, рухаючись зигзагами, знову завертають до «воріт».

Другий опис гри

Ця гра дуже красива, коли її вести в два кола. Вона спокійна, а тому до неї можна залучати і старших, і молодших дітей. Маленькі роблять менше коло — внутрішнє, а старші — більше, зовнішнє. На середину виходять двоє Жучків (рис. 2).

Одне коло починає обертатися в один бік, друге — в інший.

Діти співають:

Ой вийтеся, огірочки,

Та в зелені пуп’яночки.

Грай, жучку, грай —

Тут тобі край!

Під спів першого куплету Жучки жвавенько бігають один повз одного.

Ходить жучок і жучина

По високій деревині.

Грай, жучку, грай —

Тут тобі край!

Під спів другого куплету Жучки беруться в боки і поважно ходять та пишаються.

Дайте, хлопці, околота.

Повезем жучків в болото.

Грай, жучку, грай —

Тут тобі край!

Під спів третього куплету Жучки хапаються за голівки, пригинаються і швидко, метушливо бігають, немов хочуть утекти.

Сонце світить, мов золото,

Жучки плачуть у болоті.

Грай, жучку, грай —

Тут тобі край!

Під спів останнього куплету Жучки сідають на підлогу і вдають, що плачуть, а обидва дитячі кола весело танцюють (скачуть) навколо них.

Мета гри. Створити веселий настрій у дітей. Розвивати артистичні здібності. Вивчити з дітьми певні танцювальні рухи.

V. Слухання музики.

Едвард Гріґ «Пісня Сольвейг» з музичної п’єси «Пер Гюнт».

1. Загальні відомості про композитора.

Едвард Гаґеруп Ґріґ (див. урок № 8).

2. Слухання твору.

3. Обговорення прослуханого твору.

VI. Фізкультхвилинка.

Шалене курча

Хід вправи. Учні стоять, і за командою одночасно трусять по вісім разів — спочатку правою рукою, потім лівою рукою, потім правою ногою, потім лівою ногою. Не зупиняючись, продовжують разом робити те ж саме, тільки по сім разів, потім по шість разів тощо. Темп рухів поступово підвищується. Вправа закінчується, коли зроблено по одному струшуванню кожною кінцівкою. Учасникам стає зрозуміло, чому вправа має таку назву.

VII. Повторення вивчених пісень.

VIII. Пізнавальний екскурс в минуле.

1. Аналіз почутого.

2. Цікаві розповіді.

3. Робота в зошиті.

IX. Підсумок уроку. Релаксація.

Музика, не згадуючи ні про що, може сказати все.

Ілля Еренбург

УРОК 29

Тема. Тричастинна форма як вираження двох різних станів, настроїв, характерів, їх структура. Знаки альтерації. Едвард Гріг «Танець Анітри» — слухання. Українська народна пісня «Соловесчку, сватку, сватку» розучування (с. 92-94).

Мета. Ознайомити учнів з музичними творами тричастинної будови; пояснити учням визначення «знаки альтерації»; збагачувати музичні враження від прослуховування українських народних танців; розвивати творчі зді- ^! бності, виконавські навички; удосконалювати співацькі навички; виховувати естетичний смак, толерантність, милосердя, любов до рідної зем- ' лі та гордість за неї; засобами української народної творчості виховувати любов до музики, рідного народу.

Методично-дидактичне забезпечення уроку. Музичний інструмент (за наявності —, фортепіано, баян, акордеон), музично-темброві інструменти,