Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


√еодезичний пункт — знаходитьс€ на перехрест≥ грунтових дор≥г, €к≥ ведуть в селеще Ѕиково




¬ступ. 2

1. ‘≥зико-географ≥чн≥ ≥ економ≥чн≥ умови району роб≥т. 3

2. √еодезична вивчен≥сть. 4

3. ѕ≥дготовка за€вки на топокарту. 7

4. √еодезична п≥дготовка рекогносцировки. 9

5. ѕ≥дготовка даних дл€ виносу свердловин в натуру. 14

6. ¬изначенн€ площ≥ району роб≥т. 17

ѕобудова проф≥лю м≥сцевост≥ ≥ геолог≥чного розр≥зу по л≥н≥њ

свердловин. 18

8. ћетодика оком≥рноњ зйомки в околиц€х свердловин. 20

Ћ≥тература. 21

 

 

ѕерел≥к граф≥чного матер≥алу:

 

1. ѕроф≥ль м≥сцевост≥ ≥ геолог≥чний розр≥з по л≥н≥њ свердловин.

2. ¬изначенн€ номенклатури карт масштаб≥в 1:25 000 ≥ 1:10 000 на район роб≥т.

 

 

¬—“”ѕ

 

√еодез≥€ необх≥дна дл€ забезпеченн€ геологорозв≥дувальних роб≥т. ¬она маЇ давати оц≥нку геолог≥чним умовам району роб≥т, вести спостереженн€ за деформац≥€ми поверхн≥ «емл≥, правильно вибирати м≥сц€ дл€ встановленн€ геодезичних знак≥в; при зображенн≥ рельЇфу на топограф≥чних планах, в≥дм≥чати елементи геолог≥чноњ будови м≥сцевост≥.

ƒана курсова робота ставить за мету розвТ€занн€ таких задач:

1.) встановленн€ ф≥зико-географ≥чних ≥ економ≥чних умов району роб≥т.

“обто, потр≥бно описати кл≥мат, особливост≥ рельЇфу ≥ г≥дрограф≥њ, рослинн≥сть ≥ ≥нше;

2.) подати загальн≥ в≥домост≥ про заселен≥сть, розвиток промисловост≥

та с≥льського господарства.

3.) визначити, наск≥льки геодезично вивчена д≥л€нка роб≥т;

4.) п≥дготовка за€вки на топокарти;

5.) проведенн€ рекогносцировки;

6.) п≥дготовка даних дл€ виносу свердловин в натуру;

7.) визначенн€ площ≥ району роб≥т;

8.) побудова проф≥лю м≥сцевост≥ ≥ геолог≥чного розр≥зу по л≥н≥њ свердло-

вин;

9.) опануванн€ методики оком≥рноњ зйомки в околиц€х свердловин, €ка

необх≥дна у звТ€зку ≥з зм≥нами ситуац≥й при монтаж≥ бурових устано-

вок ≥ бур≥нн≥ свердловин.

ƒана курсова робота Ї п≥дготовчим етапом до п≥дготовки написанн€ дипломноњ роботи.

 

1.√≈ќ√–ј‘ќ-≈ ќЌќћ≤„Ќ≤ ”ћќ¬»

¬ адм≥н≥стративному в≥дношенн≥ ћикуличинське родовище знаходитьс€ на територ≥њ Ќадв≥рн€нського району ≤вано Ц ‘ранк≥вськоњ област≥ на в≥дстан≥ 80 км на зах≥д в≥д м.  оломињ.

Ќаселиними пунктами, €к≥ розташован≥ на родовищ≥ Ї м. яремча, смт. ƒел€тин, яблун≥в. Ќайближч≥ села: Ѕ≥л≥ ќслави, „орн≥ ќслави, Ѕан€ Ц Ѕерез≥в, ѕ. Ѕерез≥в, ¬. Ѕерез≥в, ћикуличин,  ременц≥, Ѕабиноп≥лл€.

ќбласний центр - м. ≤вано Ц ‘ранк≥вськ, розташований на в≥дстан≥ 100 км на п≥вн≥ч в≥д родовища.

Ѕезпосередньо на ћикуличинському родовищ≥ дорожн€ с≥тка практично в≥дсутн€.

” геоморфолог≥чному в≥дношенн≥ площа роб≥т розташована в межах «овн≥шн≥х  арпат≥ характеризуЇтьс€ сильно перес≥чиним г≥рським рельЇфом з абсолютними в≥дм≥тками вершин б≥льше 1200 м. ” центральн≥й частин≥ родовища знаходитьс€ г. –онета велика (1107 м.). √≥дролог≥чна с≥тка району представлена р. ѕрутом з њњ чисельними притоками (р.р.ѕрутець Ц „ел≥говський, Ћючка, Ћюча, потоки –окетний, Ћевучик, —ухий та ≥нш≥).

 л≥мат району пом≥рно Ц континентальний.ћаксимальна температура дос€гаЇ плюс 350 —, м≥н≥мальна - м≥нус 300 —, середньо-м≥с€чна - дл€ л≥тн≥х м≥с€ц≥в - плюс 200 —, дл€ зимових - м≥нус 100—.

–≥чна к≥льк≥сть опад≥в дос€гаЇ 700 Ц 900 мм. ћаксимальна к≥льк≥сть опад≥в випадаЇ на л≥тн≥ м≥с€ц≥.

–айон роб≥т маЇ середню к≥льк≥сть населенн€, б≥льшу частину €кого складають украњнц≥.переважна частина населенн€ зайн€та у с≥льському господарств≥(тваринництв≥), деревообробн≥й ≥ нафтов≥й промисловост≥.

 


 

.

√≈ќƒ≈«»„Ќј ¬»¬„≈Ќ≤—“№.

 

” геодезичному в≥дношенн≥ даний район вивчений досить добре, так €к в≥н забезпечений топограф≥чними картами включно до топокарти 1:50 000.

¬ даному район≥ роб≥т дл€ виносу свердловин в натуру будуть використовуватись так≥ геодезичн≥ пункти, опис €ких подано нижче:

√еодезичний пункт ј (Ќ=167.7 м) розташований на п≥вдень в≥д траси номер 13(17) ј на в≥ддал≥ 250 м ≥ п≥вн≥чний-зах≥д на в≥дстан≥ 1200 м в≥д селища  оров≥но.

√еодезичний пункт ¬ з абсолютною в≥дм≥ткою 164.7 м над р≥внем мор€ розташований на зах≥д в≥д зал≥зниц≥ на в≥ддал≥ 250 м., а також на п≥вдень в≥д грунтовоњ дороги на в≥дстан≥ 350м.

√еодезичний пункт — знаходитьс€ на перехрест≥ грунтових дор≥г, €к≥ ведуть в селеще Ѕиково.

√еодезичний пункт ƒ з в≥дм≥ткою Ќ=231.6 м розташований на сход в≥д р≥чки ¬ороновка на в≥ддал≥ 1100 м ≥ на п≥вденний-сх≥д в≥д м≥шаного л≥су на в≥дстан≥ 1500м.

√еодезичний пункт ћ з абсолютною в≥дм≥ткою 277.3 м розташований на зах≥д в≥д дороги номер 5 на в≥дстан≥ 600 м ≥ п≥вденн≥ше в≥д селеща ‘ед≥но на в≥дстан≥ 1600 м.

√еодезичний пункт N з в≥дм≥ткою 293,4 м розташований в м≥шаному л≥с≥, а також на п≥вдень в≥д селеща Ћеб€жьЇ на в≥дстан≥ 1450 м.

 

ѕр€мокутн≥ координати пункт≥в ј, ¬, —, ƒ, ћ, N приведен≥ в таблиц≥ 1.

Ќазва геодезичного пункту ѕр€мокутн≥ координати (м)
ј    
¬    
   
ƒ    
ћ    
N    

 

 

3. ѕ≤ƒ√ќ“ќ¬ ј «јя¬ » Ќј “ќѕќ ј–“».

ƒл€ того, щоб щоб винести родовище на карту будуть використан≥ карти масштаб≥в 1:1 000 000, 1:100 000, 1:50 000, 1:25 000 ≥ 1:10 000.

ќсновою вс≥Їњ розграфки Ї лист масштабу 1:1 000 000. Ќоменкла-

тура складаЇтьс€ з букви, що означаЇ номер р€ду ≥ цифри, що означаЇ номер колони. «а в≥домими географ≥чними координатами визначаЇмо номер р€ду ≥ номер колони (φ =48016, λ=24038). 540:4=13. ÷≥й цифр≥ в≥дпов≥даЇ буква ћ. 300:6+30=35. Ќомер колони 35.

 

ћ-35

φ = 480 φ=520

λ =180 λ=240

                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
 

 

 

Ћист карти масштабу 1:1 000 000 в≥дпов≥дають 144 листи карти масштабу 1:100 000.

ћ-35-134

  ј   Ѕ
  ¬   √

 

ќдному листу карти масштабу 1:100 000 в≥дпов≥дають 4 лис-

ти масштабу 1:50 000, €к≥ позначаютьс€ великими буквами украњнсь-

кого алфав≥ту ј,Ѕ,¬,√).

 

ћ-35-134-ј

 

  а   б
  в   г

 

ќдному листу карти масштабу 1:50 000 вм≥щуЇ 4 лис ти масштабу

1:25 000, що позначаютьс€ малими буквами украњнського алфав≥ту

(а,б,в,г).

ћ-35-134-ј-б

 

   
   

Ћист карти масштабу 1:25 000 д≥литьс€ на 4 листа масштабу

1:10 000, €к≥ позначаютьс€ арабськими числами (1,2,3,4).

 

 

ћ-35-134-ј-б-3

     

 

Ќоменклатура дл€ масштабу карти 1: 25000

 

ћ Ц 35 Ц 134 Ц ј Ц а

ћ Ц 35 Ц 134 Ц ј Ц б

Ќоменклатура дл€ масштабу карти 1: 10000

 

ћ-35-134-ј-а-1

ћ-35-134-ј-а-1

ћ-35-134-ј-а-2

ћ-35-134-ј-а-3

ћ-35-134-ј-а-4

ћ-35-134-ј-б-1

ћ-35-134-ј-б-2

ћ-35-134-ј-б-3

ћ-35-134-ј-б-4

 

 

4.√≈ќƒ≈«»„Ќј ѕ≤ƒ√ќ“ќ¬ ј –≈ ќ√Ќќ—÷»–ќ¬ ».

 

ƒл€ усп≥шного проведенн€ рекогносцировки, забезпеченн€ ор≥Їнтуванн€ та пошуку на м≥сцевост≥ за допомогою топокарти м≥сць розташуванн€ свердловин, а також дл€ п≥дготовки даних дл€ виносу свердловин в натуру визначаЇмо наступн≥ елементи:

1.) дирекц≥йний кут - α

2.) ≥стиний азимут - ј

3.) магн≥тний азимут - јм

4.) кут повороту л≥н≥й свердловин.

 оординати ’ ≥ Y точок, де знаход€тьс€ свердловини ≥ њхн€ висота

наведен≥ у вигл€д≥ таблиц≥ 2.

 

 

“аблиц€ 2.-  оординати свердловин ≥ њхн€ висота.

  Ќомер свердловини    оординати, м.   ¬исота Ќ, м.
  ’   Y
       
       
       
       

 

ƒл€ того, щоб знайти висоту точки свердловини 2 необх≥дно знайти горизонталь, €ка ближче проходить до даноњ точки. Ќбл=150 м.

„ерез цю точку провести перпендикул€рну пр€му м≥ж двома ближн≥ми горизонтал€ми. “од≥ визначаЇмо в≥дстань м≥ж цими горизонтал€ми. ÷е буде заложенн€ (d), d= 4 мм. “епер м≥р€Їмо в≥дстань в≥д точки до ближчоњ горизонтал≥ (’), ’= 2,5 мм.

ќск≥льки с≥ченн€ в≥дбуваЇтьс€ через 10 м., то

 

5 мм Ц 10 м; ’= 3,5 мм 10 м / 5 мм = 7 м.

3,5 мм Ц ’ м

Ќ= Ќбл+’= 183 м + 7 м = 190 м.

 

јналог≥чно шукаЇмо висоти ≥нших точок.

ƒл€ п≥дготовки рекогносцировки потр≥бно визначити дирекц≥йн≥ кути (α) магн≥тн≥ азимути (јм) ≥ ≥стин≥ азимути (ј) л≥н≥й, що зТЇднюють сус≥дн≥ свердловини. ƒирекц≥йний кут α вим≥рюЇтьс€ безпосередньо транспортиром на карт≥. ћагн≥тний ≥ ≥стиний азимути обраховуютьс€ за дирекц≥йним кутом, враховуючи зближенн€ мерид≥ан≥в ≥ схиленн€ магн≥тноњ стр≥лки (ц≥ дан≥ Ї на карт≥).

γ Ц зближенн€;

δ Ц схиленн€;

јм = α Ц (γ + δ) = α Ц (20,21' + 60 15') = α Ц 80 36'

ј = α Ц γ = α Ц 2021'

 ут, €кий в≥драховуЇтьс€ в≥д п≥вн≥чного к≥нц€ осьового мерид≥ану за ходом годинниковоњ стр≥лки за даним напр€мком називають дирекц≥йним кутом. ¬с≥ ц≥ кути, що зТЇднюють сус≥дн≥ свердловини наведен≥ в таблиц≥ 3.

 

“аблиц€ 3- «наченн€ кут≥в, що зТЇднюють сус≥дн≥ свердловини.

  Ќомер свердловини   α   јм   ј   β  
  —вердловина 1    
  990 00' 00"   900 24' 00   960 39' 00     15000' 00  
  —вердловина 2  
    840 00' 00"     75024' 00"     81039' 00"  
  —вердловина 3   90 00' 00"  
    930 00' 00"       84024' 00"     90039' 00"  
  —вердловина 4  
   

 

 

5. ѕ≤ƒ√ќ“ќ¬ ј ƒјЌ»’ ƒЋя ¬»Ќќ—” —¬≈–ƒЋќ¬»Ќ ¬ Ќј“”–”.

 

ƒл€ того, щоб винести свердловину 1 необх≥дно визначити кут βј ≥ горизонтальне положенн€ Sј-1, де:

 

βј = αј-1 Ц αј¬

 

Sј-1 = (Y1 Ц YA)2/ sin αј-1; Sј-1 = (’1 Ц ’A)2/ cos αј-1;

 

Sј-1 = (’1 Ц ’A)2 + (Y1 Ц YA)2

 

ƒл€ цього необх≥дно визначити αј-1 ≥ αј¬ за формулами:

tg ј-1 = (Y1 Ц YA)/ (Y1 Ц YA);

tg αј¬ = (Y¬ Ц YA) + (’1 Ц ’A);





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 428 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬аше врем€ ограничено, не тратьте его, жив€ чужой жизнью © —тив ƒжобс
==> читать все изречени€...

1454 - | 1417 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.042 с.