Держава у політичній системі суспільства. Механізм держави

Питання теми

1 Поняття держави та її ознаки.

2 Держава в політичній системі суспільства. Механізм держави.

3 Форми держави.

Основні терміни теми: суспільство, влада, соціальна влада, політична влада, державна влада, політика, суверенітет, функції держави, політична система, механізм держави, апарат держави, форма держави, форма державного правління, монархія, республіка, форма державного устрою, політичний режим, унітарна держава, федерація, конфедерація, імперія, демократичний режим, авторитаризм, тоталітаризм.

Інформаційний блок.

Поняття держави та її ознаки

Держава і право - явища історичні. Вони виникають на певному етапі розвитку суспільства і є закономірним результатом розвитку цивілізації.

Тисячі років людство жило і розвивалось без держави і права. У первісному суспільстві формою соціальної організації спочатку було стадо, первісна община, а потім рід, який вже став певною соціальною групою, об'єднаною веденням спільного господарства. Виникає суспільна влада, при якій управління справами здійснюється всіма дорослими членами на загальних зборах, радах старійшин. Повсякденне керівництво покладалося на старійшин, військових вождів тощо. Суспільна влада здійснювалася на основі різноманітних звичаїв, традицій, моралі. Роль універсального регулятора суспільних відносин, правил поведінки майже в усіх випадках життя відігравали звичаї, тобто правила поведінки людей, що склалися історично, в результаті їх багаторазового повторення. З’являються передумови виникнення держави і права. Це перш за все:

а) три великі суспільні розподіли праці (відокремлення скотарства від землеробства, відокрем­лення ремесла від землеробства і скотарства, виділення торгівлі);

б) поява надлишкового продукту, патріархальної сім’ї, приватної власності і майнової нерівності;

в) поява антагонізму в суспільстві, розкол його на класи, виникнення міжкласових конфліктів;

г) неспроможність суспільної влади первісного ладу врегулювати класові суперечності й конфлікти та виникнення публічної влади.

Сукупність цих та інших факторів спричинили виникнення держави.

У різні часи виникло досить багато теорій походження держави, з яких жодна не в змозі самостійно охопити і розкрити як сутність держави, так і передумови її появи.

 

 

У науковій, зокрема юридичній, літературі даються різні тлумачення по­няття “держава”. Одні відповідно до своїх поглядів розуміють під державою організоване в певні об'єднання населення, інші - устрій суспільства, ще інші - апарат влади, державні та правові органи, які здійснюють державну владу.

Поняття та ознаки держави

 

Суттєві ознаки держави

 

Розглянемо ознаки держави. Вони є загальними для всіх держав без винятку, якого б історичного типу, форми вони не були б. Почнемо з першої ознаки – територіальне розселення населення - це безумовна ознака кожної держави. Без неї немає держави. Владні повноваження державних структур поширюються на всіх людей, які перебувають на території країни.

Наступна ознака - суверенітет.

 

Наявність апарату публічної влади. Апарат публічної влади складається з апарату управління й апарату примусу. Апарат управління - законодавчі, виконавчі органи, президент. До апарату примусу відносять: армію, міліцію (поліцію), суди, прокуратуру, установи виконання покарань.

Наявність власних правових норм. Держава встановлює загальнообов’язкові для всього населення правила поведінки і закріплює їх у нормах права. Систему права, її ознаки і характеристику розглянемо у лекції "Основи теорії права".

Здатність стягувати податки. Держава збирає податки, що використовуються для утримання і діяльності державного апарату, функціонування держави.

Крім того держава має і неосновні ознаки, до яких належать: державна символіка (гімн, герб, прапор, столиця та ін. атрибути держави); наявність конституції (основний закон); грошова система та ін.

Соціальна сутність держави полягає в тому, що вона є організуючим елементом суспільства. Її основним завданням є регулювання суспільних відносин і керівництво всіма суспільними процесами, здійснення міждержавних відносин з іншими країнами (виконання внутрішніх і зовнішніх завдань).

 

 

Тимчасові

Постійні

Другоряд.

Основні

 

Зовнішні - визначають зміст діяль-ності держави як суб’єкта міжна-родних відносин і забезпечують її зовнішню політику: політична (дипломатична функція); економічна функція; екологічна функція; культурна (гуманітарна) функція; інформаційна функція; функція захисту державного суве-ренітету; функція підтримання світового пра-вопорядку

Внутрішні - характеризують упра-влінські повноваження держави в урегулюванні суспільних відносин і забезпечують її внутрішню політику: політична функція; економічна функція; податкова функція і функція фі-нансового контролю; соціальна функція; екологічна функція; культурна (духовна) функція; інформаційна функція; правоохоронна функція

 

		Гуманітарні

 

 

 

 

Держава у політичній системі суспільства. Механізм держави.

Поняття “держава” невід’ємно від поняття “влада” і, яке є однією з основних категорій в теорії держави. Влада – здатність одного суб’єкта нав’язувати свою волю іншому суб’єкту за допомогою різних засобів.

 

 

 

 

 

 

Види соціальної влади

За соціальними групами: - сімейна; - державна; - в об’єднаннях громадян

За сферою діяльності: - економічна; - політична; - моральна; - релігійна

За суб’єктом (носієм): - народу; - глави держави; - керівника громадської організації; - батьків

 

Роль держави в організації суспільства і здійсненні політичної влади зумовлена тим, що вона є ядром політичної системи суспільства.

 

Призначення державної влади полягає в тому, що вона розбудовує правову державу, організує суспільне виробництво та управління ним, виховує громадян у дусі дотримання законів та норм моралі.

 

Соціальне призначення держави визначається його механізмом, який складається з органів держави, державних підприємств і державних установ, які, в цілому, називаються державними організаціями.

Частина органів держави наділяється державою владними повноваженнями. Саме ця група державних організацій відображається окремим спеціальним поняттям "апарат держави".

Апарат держави посідає головне місце в системі організацій державного механізму, оскільки здійснює державну владу і управління в суспільстві.

 

 

Механізм держави– це система державних організацій, за допомогою яких реалізується державна влада, забезпечується державне керування суспільством

 

 

 

 

 

Державні підприємства,установи та інші державні організації, які не наділені владними повноваженнями

Апарат держави – сукупність всіх держав-них органів, які здійснюють функції держа-ви і наділені владними повноваженнями

 

		Законодавчий орган - Верховна Рада України

 

 

Глава держави - Президент України

 

 

Виконавчі органи: вищі (Кабінет Міністрів України, Уряд АРК); центральні та місцеві органи виконавчої влади; виконавчо-розпорядчі комітети органів місцевого та регіонального самоврядування

 

	Державні підприємства – це вид держав-них організацій, які безпосередньо реалі-зують функції та завдання держави у сфе-рі матеріального виробництва
	Державні установи –це вид державних організацій, на які покладено завдання з реалізації функцій держави у сфері нема-теріального виробництва

 

 

ФОРМИ ДЕРЖАВИ

Кожна держава має певну організацію, певний устрій.

Побудова і функціонування держави можливе на підставі конкретних її форм.

Форма держави – це її устрій, який характеризується трьома взаємозалежними елементами:

- способом організації органів вищої державної влади;

- територіальною організацією держави;

- способом здійснення державної влади.

Зазначені елементи складають форму держави у широкому її розумінні.

Кожен тип держави має свої відповідні форми із притаманними їй особливостями.

Разом з тим форма всіх існуючих держав має загальні ознаки. В залежності від цього розглянемо елементи форми держави.

 

 

Форма державно-правово-го (політичного) режиму- спосіб здійснення держав-ної влади певними методами і прийомами

Форма держав. правління- спосіб утворення та організації органів вищої державної влади

Форма державного устрою - спосіб поділу території держави на певні складові частини і розподілу влади між нею та цими частинами