Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«агальна ф≥з≥олог≥€ нервовоњ системи




 

¬ орган≥зм≥ б≥льшост≥ тварин ≥ людини нервова система в≥д≥граЇ особливо важливу роль. ¬она регулюЇ, зв'€зуЇ й ≥нтегруЇ р≥зн≥ тканини ≥ органи, забезпечу≠ючи ц≥л≥сн≥сть багатокл≥тинних орган≥зм≥в. «м≥ни д≥€льност≥ кл≥тин, тканин ≥ ор≠ган≥в зд≥йснюютьс€ нервовою системою рефлекторно. Ќервовий механ≥зм регу≠л€ц≥њ Ї найб≥льш досконалим, оск≥льки зд≥йснюЇтьс€ швидко, точно ≥ над≥йно. ” вищих тварин ≥ людини нервова система служить матер≥альним субстратом пси≠холог≥чних процес≥в: в≥дчутт€, сприйманн€, пам'€т≥, мисленн€, уваги, вол≥ й емо≠ц≥й.

Ѕудова нервовоњ системи вдосконалювалась з ускладненн€м руховоњ актив≠ност≥ тварин. ¬перше вона сформувалась у кишковопорожнинних у вигл€д≥ дифу≠зноњ, або с≥тчастоњ нервовоњ системи. Ќервов≥ кл≥тини знаход€тьс€ у них п≥д еп≥≠тел≥Їм, розкидан≥ по всьому т≥лу ≥ сполучен≥ м≥ж собою в≥дростками.

¬досконаленн€ руховоњ активност≥ привело до концентрац≥њ нервових кл≥тин ≥ утворенн€ вузлового, або гангл≥онарного типу нервовоњ системи. ” вищих безхребетних (к≥льчаст≥ черви, членистоног≥) нервов≥ кл≥тини концентруютьс€ у п≥дглотковому ≥ надглотковому гангл≥€х, а також - у гангл≥€х черевного нервового ланцюжка. ” молюск≥в сформувавс€ розкидановузловий тип нервовоњ системи. —тосовно вузловоњ нервовоњ системи можна говорити про њњ под≥л на центральну ≥ периферичну.

“рет≥м, найб≥льш досконалим, типом Ї трубчаста нервова система хордо≠вих. ¬она маЇ ч≥ткий под≥л на центральну (спинний ≥ головний мозок) ≥ перифери≠чну (нерви ≥ нердов≥ сплет≥нн€) нервов≥ системи.

”складненн€ сенсорних, анал≥заторних ≥ координуючих рухи процес≥в при≠вело до њх концентруванн€ у головних в≥дд≥лах центральноњ нервовоњ системи. “а≠кий процес називають цефал≥зац≥Їю функц≥й. ” процес≥ цефал≥зац≥њ розвиваЇтьс€ ≥Їрарх≥€, тобто п≥дпор€дкуванн€ нижчерозташованих центр≥в вищерозташованим. ¬ищою формою цефал≥зац≥њ Ї кортикал≥зац≥€ функц≥й у вищих хребетних, коли вс≥ структури нервовоњ системи знаход€тьс€ п≥д контролем кори великих п≥вкуль головного мозку.

 

Ѕудова ≥ функц≥њ нейрон≥в

 

—кладн≥ ≥ життЇво важлив≥ функц≥њ нервова система виконуЇ за участю нер≠вових кл≥тин, або нейрон≥в, €к≥ спец≥ал≥зован≥ до сприйманн€, обробленн€, збе≠реженн€ ≥ передаванн€ ≥нформац≥њ. Ќейрони об'Їднуютьс€ у ланцюги ≥ центри, €к≥ утворюють функц≥ональн≥ системи мозку. ќб'Їднанн€ нервових кл≥тин зд≥йс≠нюЇтьс€ за допомогою синаптичних контакт≥в, важливою функц≥Їю €ких Ї за≠безпеченн€ передач≥ електричних сигнал≥в з одного нейрона на ≥нший. Ќейрони утворюють синаптичн≥ контакти ≥ з ≥ншими типами кл≥тин: з рецепторними ≥ ефекторними (м'€зовими ≥ залозистими).

 ≥льк≥сть нейрон≥в незначна у прим≥тивних тварин ≥ дос€гаЇ у людини до 50-ти млрд. —инаптичн≥ контакти оц≥нюютьс€ астроном≥чними цифрами (1015-1016).

¬иконуючи основну функц≥ю (обробленн€ ≥нформац≥њ), нейрони п≥дтри≠мують власну структуру.  ожен нейрон формуЇтьс€ з одного нейробласта ≥ Ї, от≠же, генетичною одиницею. ” т≥л≥ нейрона знаходитьс€ €дро з €дерцем, де збер≥≠гаЇтьс€ генетична ≥нформац≥€, в≥дпов≥дно до €коњ синтезуютьс€ речовини, що ви≠значають форму, х≥м≥зм ≥ функц≥њ кожного нейрона. —интезован≥ у т≥л≥ речовини транспортуютьс€ у в≥дростки й у цьому пол€гаЇ троф≥чна функц≥€ т≥ла. ѕ≥сл€ в≥докремленн€ в≥дростка в≥д т≥ла його дистальна частина дегенеруЇ, а пот≥м в≥дбуваЇтьс€ його регенерац≥€.

’оча нервову кл≥тину описав ян ѕуркиньЇ ще у 1 836 роц≥, до к≥нц€ XIX ст. велись суперечки: чи можна застосувати кл≥тинну теор≥ю до по€сненн€ будови мозку. “ривалий час розгл€дали нервову систему €к безперервний синцит≥й, ус≥ елементи €кого сполучен≥ пр€мим цитоплазматичним зв'€зком. ¬ажлив≥ докази ≥ндив≥дуальност≥ нервових кл≥тин отримав –. ахал у к≥нц≥ XIX ст.

« використанн€м електронноњ м≥кроскоп≥њ сьогодн≥ переконливо доведено, що вс€ нервова кл≥тина (дендрити, т≥ло ≥ аксон) вкрита плазматичною мембраною ≥ м≥ж окремими нейронами в≥дсутн≥й пр€мий цитоплазматичний зв'€зок.

” нейрон≥ розр≥зн€ють чотири основн≥ частини: т≥ло (сома, перикар≥он), дендрити, аксонаксонн≥ зак≥нченн€, або терм≥нал≥.  ожна з цих частин вико≠нуЇ своњ функц≥њ.

т≥л≥ м≥ст€тьс€ органоњди, необх≥дн≥ дл€ життЇд≥€льност≥ всього нейрона (€дро, рибосоми, ендоплазматичний ретикулум, апарат √ольдж≥, м≥тохондр≥њ, л≥зосоми, м≥кротрубочки ≥ м≥кроф≥ламенти). ≈ндоплазматичний ретикулум добре виражений ≥ св≥дчить про високу синтетичну д≥€льн≥сть соми. Ќа б≥лок припадаЇ 80 % сухоњ маси нейрона, 20 % - на л≥п≥ди ≥ 0,4 % - на гл≥коген. Ќервов≥ кл≥тини хребетних отримують енерг≥ю т≥льки аеробним шл€хом. ÷ентральна нерпова сис≠тема людини споживаЇ 20 % загальноњ к≥лькост≥ кисню. ѕрипиненн€ постачанн€ киснем головного мозку людини на 10 с призводить до втрати св≥домост≥, а на 10-12 хв викликаЇ незворотн≥ пошкодженн€. ”же говорилось, що т≥ло виконуЇ троф≥≠чну функц≥ю в≥дносно в≥дростк≥в. ќкр≥м того, мембрана т≥ла б≥льшост≥ нейрон≥в вкрита синапсами, тому в≥д≥граЇ роль у сприйманн≥ ≥ обробленн≥ ≥нформац≥њ, тобто виконуЇ ≥нтегративну функц≥ю.

ƒендрити (dendron - дерево) - чисельн≥ коротк≥ (до 1 мм) в≥дростки, €к≥ дуже розгалужен≥ ≥ з в≥ддаленн€м в≥д т≥ла стають тонкими. ƒендрити мультипол€-рних нейрон≥в мають шипики - коротк≥ (2-3 мкм) в≥дростки. Ќа одному нейрон≥ ѕуркиньЇ мозочка м≥ститьс€ близько 40 тис. шипик≥в. Ќа шипиках розм≥щен≥ си≠наптичн≥ контакти. ƒендрити густо вкрит≥ синапсами, через €к≥ надходить до них ≥нформац≥€. ƒендритна зона нейрон≥в добре розвинута ≥ забезпечуЇ конвергент≠ний зб≥р ≥нформац≥њ, €ка надходить через синапси в≥д ≥нших нейрон≥в. ¬ активно≠му стан≥ кожна терм≥наль вив≥льнюЇ мед≥атор, €кий зм≥нюЇ м≥сцеву проникн≥сть мембрани дендрита. ” результат≥ виникаЇ постсинаптичиий потенц≥ал, €кий пе≠редаЇтьс€ в≥д дендрит≥в до початкового сегмента. √оловн≥ органоњди т≥ла нейро≠на заход€ть у стовбури дендрит≥в. ” дендритах в≥дсутн≥ синаптичн≥ м≥хурц≥.

Ќейрон маЇ один головний в≥дросток, €кий називають аксоном (axis - в≥сь), або нейритом. ќсновна функц≥€ аксона - проведенн€ нервових ≥мпульс≥в до ≥н≠ших кл≥тин - нервових, м'€зових та секреторних. Ѕ≥льш≥сть аксон≥в Ї довгими (до 1 м) нитчастими в≥дростками, €к≥ в≥дход€ть в≥д т≥ла нейрона, утворюючи у цьому м≥сц≥ конусопод≥бний виступ - аксонний горбик. ѕочаток аксона (початковий сегмент) позбавлений м≥Їл≥новоњ оболонки. јксонний горбик ≥ початковий сег≠мент утворюють тригерну зону, в €к≥й виникають постсинаптичн≥ потенц≥али д≥њ. ” аксон≥, в тому числ≥ ≥ у початковому сегмент≥, в≥дсутн≥й гранул€рний ендоплаз≠матичний ретикулум, тому синтез б≥лка неможливий. ѕо вс≥й довжин≥ аксон маЇ м≥кротрубочки ≥ м≥кроф≥ламенти, м≥тохондр≥њ ≥ синаптичн≥ м≥хурц≥.

ƒендрити ≥ аксони збер≥гають свою форму завд€ки м≥кротрубочкам, €к≥ забезпечують також транспорт р≥зних речовин з т≥ла нейрон≥в у в≥дростки.

јксон може утворювати колатерал≥, по €ких поширюютьс€ ≥мпульси на р≥≠зн≥ нейрони. ¬они можуть бути зворотними, горизонтальними або косими.  ола≠терал≥ аксон≥в об'Їднують п≥рам≥дн≥ ≥ з≥рчаст≥ нейрони у функц≥ональн≥ попул€ц≥њ, можуть утворювати замкнут≥ ланцюги, €кими циркулюЇ збудженн€.

јксони утворюють к≥нцев≥ галуженн€, терм≥нал≥, або телодендр≥њ. ¬они позбавлен≥ м≥Їл≥новоњ оболонки, тому швидк≥сть поширенн€ збудженн€ у них не≠велика. ѕлазматична мембрана зак≥нчень формуЇ пресинаптичну частину синап-с≥в. ‘орма зак≥нчень може бути р≥зною, а найчаст≥ша вона булавопод≥бна. ” ци≠топлазм≥ пресинаптичних зак≥нчень на€вн≥ м≥тохондр≥њ ≥ синаптичн≥ м≥хурц≥. ће≠мбрана пресинаптичних зак≥нчень м≥стить специф≥чн≥ рецептори, чутлив≥ до мед≥≠атор≥в ≥ модул€тор≥в. ќкр≥м того, у мембран≥ пресинаптичних зак≥нчень на€вн≥ кальц≥Їв≥ канали, що забезпечують надходженн€ у терм≥нал≥ кальц≥ю. “ерм≥нал≥ пристосован≥ дл€ передач≥ збудженн€ на ≥нш≥ нейрони або ефекторн≥ кл≥тини.

ќтже, ≥нформац≥€ надходить до нейрон≥в через чисельн≥ синапси, розташо≠ван≥ на дендритах ≥ т≥л≥. ¬она передаЇтьс€ нейроном до ≥нших нейрон≥в або кл≥тин робочих орган≥в через синапси, що утворюють нервов≥ зак≥нченн€ аксона нейрона.

“ому плазматична мембрана т≥ла, дендрит≥в ≥ нервових зак≥нчень б≥льш чутлива до х≥м≥чних речовин, н≥ж мембрана аксона. ” мембран≥ т≥ла нейрон≥в також на€вн≥ кальц≥Їв≥ канали.

 

 ласиф≥кац≥€ нейрон≥в

 

Ќа сьогодн≥ Ї багато п≥дход≥в до класиф≥кац≥њ нейрон≥в. ‘орма њхнього т≥ла може бути р≥зною ≥ залежно в≥д цього њх назвали: п≥рам≥дн≥, кошикопод≥бн≥, з≥р≠част≥, овальн≥, веретенопод≥бн≥ тощо. –озм≥ри т≥ла нейрон≥в коливаютьс€ в≥д 5 мкм {нейрони мозочка) до 900 мкм (нейрони гангл≥њв черевоногих молюск≥в). “≥ло великих п≥рам≥дних нейрон≥в кори головного мозку маЇ розм≥ри в≥д 120-ти до 150-ти мкм. „им б≥льше т≥ло нейрона, тим б≥льшою Ї дендритна зона, тим довший аксон ≥ б≥льше €дро. ” великих нейрон≥в розм≥ри €дра дос€гають 20 мкм, а в др≥б≠них воно майже повн≥стю заповнюЇ т≥ло. ¬елик≥ нейрони отримують б≥льше ≥н≠формац≥њ ≥ на б≥льшу в≥дстань њњ передають.

«а довжиною аксона розр≥зн€ють довгоаксонн≥ (мотонейрони, п≥рам≥дн≥ нейрони) ≥ короткоаксонн≥ (пром≥жн≥ нейрони спинного мозку, нейрони ретику≠л€рноњ формац≥њ).

«а к≥льк≥стю в≥дростк≥в розр≥зн€ють мультипол€рн≥, б≥пол€рн≥, ун≥пол€р≠н≥ ≥ псевдоун≥пол€рн≥ нейрони. ћультипол€рн≥ нейрони мають багато дендрит≥в ≥ один аксон. “ак≥ нейрони найб≥льш характерн≥ дл€ мозку хребетних. Ѕ≥пол€рн≥ нейрони мають два в≥дростки - дендритаксон. Ѕ≥пол€рн≥ нейрони на€вн≥ у слу≠хов≥й, зоров≥й ≥ нюхов≥й системах. ”н≥пол€рн≥ нейрони мають один в≥дросток ≥ властив≥ гангл≥онарн≥й нервов≥й систем≥ безхребетних. ѕсевдоун≥пол€рн≥ нейрони на€вн≥ у спинальних гангл≥€х хребетних ≥ чутливих гангл≥€х черепних нерв≥в. ¬≥д €йцепод≥бного т≥ла такого нейрона в≥дходить один в≥дросток, €кий пот≥м д≥литьс€ γ- або “-под≥бно на дв≥ г≥лки. ќдна г≥лка йде у центральну нервову систему, а друга - на перифер≥ю.  ожна з г≥лок утворюЇ галуженн€.

«а ф≥з≥олог≥чною функц≥Їю нейрони под≥л€ють на три групи: чутлив≥ (сен≠сорн≥, рецепторн≥, аферентн≥), що сприймають ≥нформац≥ю ≥з зовн≥шнього або внутр≥шнього середовища; асоц≥ативн≥ (контактн≥, пром≥жн≥, вставн≥, ≥нтер-нейрони), що зв'€зують р≥зн≥ нервов≥ кл≥тини м≥ж собою; рухов≥ (ефекторн≥, ефе≠рентн≥), що провод€ть низх≥дн≥ впливи в≥д вищерозташованих в≥дд≥л≥в централь≠ноњ нервовоњ системи до нижчерозташованих або до робочих орган≥в.

јферентн≥ нейрони провод€ть збудженн€ в≥д рецептор≥в у центральну нер≠вову систему. њх т≥ла розм≥щен≥ поза центральною нервовою системою ≥ знаход€≠тьс€ у спинномозкових гангл≥€х та у в≥дпов≥дних њм гангл≥€х головного мозку. ÷е - псевдоун≥пол€рн≥ нейрони. њх, власне, аксони провод€ть збудженн€ в≥д соми у центри спинного мозку або стовбура мозку, а аксопод≥бн≥ дендрити ≥дуть на пе≠рифер≥ю ≥ утворюють чутлив≥ нервов≥ зак≥нченн€ - рецептори в шк≥р≥, м'€зах ≥ сухожилл€х. ƒо аферентних належать також нейрони, аксони €ких утворюють вис≠х≥дн≥ шл€хи спинного ≥ головного мозку.

≈ферентн≥ нейрони провод€ть збудженн€ з центральноњ нервовоњ системи до робочих орган≥в (ефектор≥в) або до нижчерозташованих центр≥в. “≥ ефекторн≥ нейрони, €к≥ посилають ≥мпульси до скелетних м'€з≥в, називаютьс€ мотонейро-нами. њх т≥ла знаход€тьс€ у передн≥х рогах с≥роњ речовини спинного мозку, у дов≠гастому ≥ середньому мозку. ƒе€к≥ еферентн≥ нейрони (кори великих п≥вкуль, чер≠воного €дра) провод€ть збудженн€ до мотонейрон≥в. ≈ферентн≥ нейрони вегетати≠вноњ нервовоњ системи регулюють роботу серц€, гладеньких м'€з≥в внутр≥шн≥х ор≠ган≥в ≥ залоз. “≥ла перших рухових нейрон≥в вегетативноњ нервовоњ системи роз≠м≥щен≥ в стовбур≥ мозку ≥ спинному мозку, а других - у периферичних гангл≥€х.

≤нтернейрониутворюють найб≥льшу групу нейрон≥в центральноњ нервовоњ системи. њх в≥дростки не виход€ть за меж≥ центральноњ нервовоњ системи. ÷≥ ней≠рони зд≥йснюють зв'€зки м≥ж рецепторними ≥ ефекторними нейронами. ” цент≠ральн≥й нервов≥й систем≥ вставн≥ нейрони утворюють ланцюги, що анал≥зують вх≥дну сенсорну ≥нформац≥ю, збер≥гають њњ (пам'€ть)≥ формують команди. ¬став≠н≥ нейрони, €к≥ виконують однаков≥ функц≥њ (з однаковими входами ≥ виходами), згрупован≥ у вигл€д≥ €дер.

«а електроф≥з≥олог≥чною функц≥Їю розр≥зн€ють збудлив≥ (ексцитац≥йн≥)гальм≥вн≥ (≥нг≥б≥ц≥йн≥) нейрони.

ќдна з функц≥й нейрон≥в пол€гаЇ у синтез≥, збереженн≥ ≥ виведенн≥ (секре≠ц≥њ) мед≥атора. «алежно в≥д х≥м≥чноњ природи мед≥атора, розр≥зн€ють хол≥нерг≥чн≥, норадренерг≥чн≥, дофам≥нерг≥чп≥, серотон≥нерг≥чн≥, гл≥цинерг≥чн≥, глутам≥нерг≥чн≥ ≥ √јћ -ерг≥чн≥ нейрони. ¬≥дпов≥дно до принципу ƒейла, нейрон синтезуЇ один мед≥атор ≥ використовуЇ його у вс≥х своњх терм≥нал€х.

 

Ќейрогл≥€

 

 р≥м нейрон≥в, до нервовоњ системи належать ≥ кл≥тини гл≥њ, або нейрогл≥њ (досл≥вно - "нервовий клей"). –озм≥ри гл≥альних кл≥тин у 3-4 рази менш≥, а к≥ль≠к≥сть њх у 10 раз≥в б≥льша, н≥ж нервових. ¬они становл€ть майже 50 % об'Їму цен≠тральноњ нервовоњ системи. « в≥ком к≥льк≥сть нервових кл≥тин зменшуЇтьс€, а гл≥≠альних зб≥льшуЇтьс€.

√л≥альн≥ кл≥тини на€вн≥ €к у хребетних, так ≥ безхребетних тварин. ¬они виконують опорну функц≥ю в≥дносно нейрон≥в ≥ беруть участь у регул€ц≥њ складу м≥жкл≥тинного середовища. √л≥альн≥ кл≥тини позбавлен≥ електричноњ збудливост≥, оск≥льки у њх мембран≥ в≥дсутн≥ натр≥Їв≥ або кальц≥Їв≥ потенц≥алозалежн≥ канали. ѕроте њх мембрана пол€ризована ≥ характеризуЇтьс€ високою проникн≥стю дл€ кал≥ю. ћембранний потенц≥ал спокою становить -90 м¬ ≥ його р≥вень наближаЇ≠тьс€ до кал≥Ївого р≥вноважного потенц≥алу.

–озр≥зн€ють три типи гл≥альних кл≥тин: астроцити, ол≥годендроцити ≥ кл≥≠тини м≥крогл≥њ. јстроцити мають в≥дростки, що в≥дход€ть в≥д њх т≥ла у вс≥ боки, надаючи њм форму з≥рки. ƒе€к≥ в≥дростки зак≥нчуютьс€ на поверхн≥ кровоносних судин. ” кор≥ головного мозку астроцит≥в Ї найб≥льше (61,5 %). јстроцити спо≠лучен≥ м≥ж собою високопроникними контактами. ¬важають, що астроцити вико≠нують так≥ функц≥њ: 1) служать опорою дл€ нейрон≥в; 2) забезпечують процеси репарац≥њ; 3) ≥золюють ≥ об'Їднують нервов≥ волокна; 4) беруть участь у регул€ц≥њ складу м≥жкл≥тинного середовища. ќстанн€ функц≥€ пол€гаЇ в тому, що астроци≠ти знижують зовн≥шньокл≥тинну концентрац≥ю кал≥ю п≥сл€ њњ п≥двищенн€ внасл≥≠док активност≥ нейрон≥в. «авд€ки висок≥й проникност≥ њх мембрани дл€ кал≥ю ≥ зв'€зкам м≥ж астроцитами, вони виконують роль буфера у випадку п≥двищенн€ зовн≥шньокл≥тинноњ концентрац≥њ кал≥ю. ћожливо, що астроцити поглинають нейромед≥атори у де€ких синапсах, обмежуючи тривал≥сть њх д≥њ.

 л≥тини ол≥годендрогл≥њ мають т≥льки один в≥дросток.  ≥льк≥сть кл≥тин ол≥годендрогл≥њ б≥льша у п≥дкоркових структурах ≥ стовбур≥ мозку, н≥ж у кор≥. ‘ункц≥њ, за вин€тком утворенн€ навколо аксон≥в у центральн≥й нервов≥й систем≥ м≥Їл≥≠новоњ оболонки, нез'€сован≥. ” периферичн≥й нервов≥й систем≥ м≥Їл≥нова оболон≠ка утворюЇтьс€ шванн≥вськими кл≥тинами.

 л≥тини м≥крогл≥њ дуже др≥бн≥ ≥ розс≥€н≥ по вс≥й нервов≥й систем≥. ¬они прол≥ферують у м≥сц€х пошкодженн€ ≥ дегенерац≥њ, перетворюютьс€ у велик≥ макрофаги ≥ фагоцитують продукти розпаду.

Ќеобх≥дно зауважити, що функц≥њ гл≥њ, мабуть, не вичерпуютьс€ на цьому. ¬становлено, що навколо функц≥онуючих нейрон≥в к≥льк≥сть гл≥альних кл≥тин зб≥льшуЇтьс€. «а короткотривалоњ активац≥њ нервових центр≥в њх к≥льк≥сть зб≥льшуЇтьс€ завд€ки перем≥щенню, а за тривалоњ - завд€ки м≥тозу. ≤снують р≥зн≥ припу≠щенн€ про р≥зн≥ функц≥њ гл≥њ у нервов≥й д≥€льност≥: 1) нейрони отримують ≥нст≠рукц≥њ в≥д гл≥њ; 2) гл≥€ маЇ в≥дношенн€ до навчанн€ ≥ пам '€т≥; 3) гл≥€ вид≥л€Ї фактор росту нерв≥в; 4) гл≥€ маЇ в≥дношенн€ до утворенн€ ≥ зм≥цненн€ тимчасових зв'€зк≥в.

 

Ќервов≥ волокна

 

¬≥дростки р≥зних нейрон≥в в≥дход€ть на перифер≥ю у склад≥ нерв≥в (нерво≠вих стовбур≥в). Ќерв складаЇтьс€ з великоњ к≥лькост≥ нервових волокон, €к≥ ото≠чен≥ сп≥льною сполучнотканинною оболонкою (периневр≥Їм). ¬≥дросток нейро≠на, що оточений гл≥альною оболонкою, називаЇтьс€ нервовим волокном. Ќерви Ї чутлив≥, рухов≥зм≥шан≥. ¬с≥ спинномозков≥ нерви Ї зм≥шан≥.

«м≥шан≥ нерви м≥ст€ть волокна р≥зного типу ≥ д≥аметра. Ќаприклад, с≥днич≠ний нерв м≥стить рухов≥ волокна (аксони мотонейрон≥в), чутлив≥ волокна (аксоно- под≥бн≥ дендрити сенсорних нейрон≥в) ≥ волокна нейрон≥в симпатичних гангл≥њв.

Ќервов≥ волокна д≥л€ть на м≥Їл≥нов≥ (м'€кушев≥) ≥ безм≥Їл≥нов≥ (безм'€кушев≥). ћ≥Їл≥нов≥ нервов≥ волокна властив≥ хребетним тваринам. ¬они вхо≠д€ть до складу соматичноњ нервовоњ системи, тобто чутливих, рухових ≥ зм≥шаних нерв≥в, €к≥ йдуть до скелетноњ мускулатури ≥ орган≥в чутг€. ™ вони ≥ у вегетативн≥й нервов≥й систем≥ (прегангл≥онарн≥ волокна). Ѕезм≥Їл≥нов≥ волокна на€вн≥ у безхре≠бетних, а також у хребетних - в основному у симпатичн≥й нервов≥й систем≥ (постгангл≥онарн≥).

ћ≥Їл≥нове нервове волокно маЇ осьовий цил≥ндр, поверхню €кого утворюЇ плазматична мембрана, а вм≥ст називаЇтьс€ аксоплазмою. «верху волокно вкрите м≥Їл≥новою оболонкою, €ка формуЇтьс€ за рахунок того, що шванн≥вська кл≥тина багаторазово обгортаЇ осьовий цил≥ндр. ”насл≥док такого обгортанн€ утворюЇть≠с€ жиропод≥бний футл€р. ћ≥Їл≥н складаЇтьс€ на 80 % з л≥п≥д≥в ≥ на 20 % з б≥лк≥в, €к≥ вход€ть до складу мембрани шванн≥вських кл≥тин. ћ≥Їл≥н характеризуЇтьс€ високим електричним опором. ћ≥Їл≥нова оболонка не Ї суц≥льною. ќдна шванн≥в≠ська кл≥тина у периферичних нервах утворюЇ м≥Їл≥нову оболонку довжиною бли≠зько 1 мм. “ому через кожн≥ 1-2 мм вона перериваЇтьс€, залишаючи в≥дкритими д≥л€нки плазматичноњ мембрани, ширина €ких приблизно 1 мкм. ÷≥ д≥л€нки нази≠ваютьс€ перехватами –анв'Ї.

ћ≥Їл≥н≥зац≥€ нервових волокон п≥двищуЇ швидк≥сть проведенн€ збудженн€. ¬ онтогенез≥ ссавц≥в вона починаЇтьс€ спочатку у спинному мозку, пот≥м охоплюЇ довгастий мозок ≥ вищ≥ в≥дд≥ли центральноњ нервовоњ системи. ” периферичних нервах вона починаЇтьс€ у плечовому сплет≥нн≥, п≥зн≥ше - у с≥дничному нерв≥. ѕри де€ких захворюванн€х (розс≥€ний склероз) порушуЇтьс€ м≥Їл≥нова оболонка волокон головного ≥ спинного мозку.

Ѕезм≥Їл≥нов≥ нервов≥ волокна не мають м≥Їл≥новоњ оболонки. ¬они ≥зольова≠н≥ одне в≥д одного т≥льки шванн≥вськими кл≥тинами. ” безхребетних тварин, €к≥ мають т≥льки безм≥Їл≥нов≥ волокна, п≥двищенн€ швидкост≥ проведенн€ збудженн€ дос€гаЇтьс€ за рахунок зб≥льшенн€ д≥аметра волокон до 1000 мкм (г≥гантський аксон кальмара).

Ќервов≥ волокна хребетних тварин д≥л€ть на три групи (ј, ¬ ≥ —) за њхн≥м д≥аметром, електрозбудлив≥стюшвидк≥стю проведенн€ збудженн€. «а цими ж ознаками волокна групи ј д≥л€ть на чотири п≥дгрупи (α, β, γ, δ). √рупа ј вклю≠чаЇ найб≥льш товст≥ ≥ добре м≥Їл≥н≥зован≥ рухов≥ ≥ чутлив≥ нервов≥ волокна. ƒо групи ¬ вход€ть тонш≥ ≥ слабо м≥Їл≥н≥зован≥ прегангл≥онарн≥ нервов≥ волокна веге≠тативноњ нервовоњ системи. √рупа — складаЇтьс€ з найтонших безм≥Їл≥нових постгангл≥онарних симпатичних нервових волокон. ƒо ц≥Їњ ж групи належать т≥ нерво≠в≥ волокна, €к≥ провод€ть збудженн€ в≥д рецептор≥в болю, холоду, тепла ≥ тиску.

¬олокна јα найтовст≥ш≥ ≥ провод€ть збудженн€ найшвидше (70-120 м/с). ƒ≥аметр волокон јβ становить 8-13 мкм, швидк≥сть проведенн€ 40-70 м/с; јγ - 4-8 мкм, швидк≥сть - 15-40 м/с; јδ - 1-4 мкм, швидк≥сть - 5-15 м/с. ¬олокна групи ¬ мають д≥аметр 1-3 мкм, провод€ть збудженн€ з≥ швидк≥стю 3-14 м/с. ¬олокна групи - найтонш≥ (0,5-1 мкм) ≥ найпов≥льн≥ше провод€ть збудженн€ (0,5-2 м/с).

Ќайб≥льш збудливими Ї волокна јα, найменш збудливими - —-волокна (р≥≠зниц€ у 100 раз≥в).

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1148 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—туденческа€ общага - это место, где мен€ научили готовить 20 блюд из макарон и 40 из доширака. ј майонез - это вообще десерт. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1440 - | 1411 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.022 с.