Лекции.Орг


Поиск:




Моральна культура спілкування та етикет




Моральна культура спілкування є різновидом людської діяльності, коли соціально-моральна активність спрямована на вирішений комунікативних протиріч таким чином, щоб перемога все-таки залишалася за принципами гуманізму й соціальної справедливості.

Моральна культура спілкування – це ті способи поведінки, які забезпечують гармонійний перебіг процесу спілкування між людьми і ґрунтуються на принципах гуманізму і соціальної справедливості; вона включає знання культурних моделей поведінки (загальних зразків етикетних правил, стратегій) і уміння їх адекватно використовувати в кожній конкретній ситуації.

Моральна культура спілкування особи, з одного боку, це знання і володіння культурними інструментами спілкування і моральними нормами поведінки, які вироблені в ході суспільно-історичної практики і прийняті в тій соціокультурній групі, до якої належить людина; і з другого боку, це розвинені комунікативні здібності людини, вміння створюва­ти гармонійне спілкування.

Пристосовуючись до певного культурного середовища людина виробляє стратегію, модель для даної конкретної ситуації. Вироблення і втілення стратегій спілкування передбачає врахування психологічних закономірностей спілкування і ці­лий ряд умінь:

1. вміння координувати свою поведінку з поведінкою партнера на рівні психофізичної взаємодії. (враховується сила голосу, швидкість реакцій тощо),

2. "інтелектуальних операцій (врахування кмітливості співбесідника, його тезаурус тощо), 3. уміння давати зворотній зв'язок, не викликаючи захисних реакцій забезпечувати психологічну підтримку, здійснювати самопрезентацію.

1. врахування психологічних закономірностей спілкування і цілий ряд умінь

2. вміння координувати свою поведінку з поведінкою партнера на рівні психофізичної взаємодії (враховується сила та тембр голосу, швидкість реакції).

3. інтелектуальних операцій (кмітливість співрозмовника)

4. вміння забезпечувати психологічну підтримку;

5. здійснювати самопрезентацію.

Всі ці вміння входять до структури комунікативним здібностей.

 

Етикет – це знання і виконання оптимальних моделей поведінки в конкретних, заздалегідь відомих ситуаціях стосунків людей. Етикет називають морально-естетичною культурою спілкування так як етикет полегшує спілкування і взаєморозуміння між людьми і зберігає гідність кожної особистості, сприяє гуманізації людських стосунків.

Історія етикету: включає

- ритуали родоплемінного ладу (пов’язані зі звичаями, традиціями);

- античність: яскраво виражена показна пристойність як умова доброзичливих стосунків між людьми (Римські мудреці висловлювання і зараз складають частину етикетних вимог до сучасної людини)

- феодалізм: класичний вигляд етикету: правила поведінки при дворі монарха, які регламентували ієрархічну залежність глави держави та його оточення.

Від вміння реалізувати етикет залежали положення, кар’єра і навіть життя людей.

У різні історичні часи етикет змінював свої риси, норми, значущість. Але завжди зберігав універсальні, загальновизнані форми ввічливості, такту, коректності, які мають значення ес­тетичних і моральних потреб людського співіснування. їх цін­ність перевірена часом. І в сучасному суспільстві етикет не втратив свого авторитету, більш того, він набув вигля­ду обов'язковості і став необхідністю для кожної сучасної людини.

 

Етикет (від франц. «etiguette» - «ярлик, етикетка») – це сукупність правил поведінки, які регулюють зовнішні вияви людських стосунків.

Види етикету:

- дипломатичний,

- військовий,

- спортивний,

- етикет наукових спільнот,

- релігійний

- тощо, які регламентують поведінку і сто­сунки людей на прийомах, зустрічах у відповідних ситуаціях і мають специфічний кодекс необхідних норм.

Етикет сучасного суспільства - це, головним чином, фор­ма стосунків людей у повсякденному житті. Це своєрідний вид угоди між людьми про те, що прийняте і є правильним у стосунках у конкретно-історичному суспільстві. Його вико­нання сприяє нормалізації людських стосунків..

Людське життя і діяльність багатопланові. Не можна охопити правилами етикету всі види та умови здійснення людського життя. Але усвідомлення типовості сфер суспільного життя і визначених ситуацій дало можливість виділити і згрупувати ці норми в такі правила:

- правила поведінки в громадських місцях;

- службовий етикет;

- етикет знайомства,

- привітання, прощання;

- етикет різних видів спілкування;

- телефонний етикет;

- правила прийому і відвідування гостей, поведінки за столом;

- етикет стосун­ків між людьми різного віку, статі, соціального статусу,

- сімей­ний етикет.

Зовнішні правила етикету (правила поведінки і спілкування) базуються на моральних принципах:

1) «золо­те правило» моральності - поводитися з іншими так, як ти хочеш, щоб поводилися з тобою;

2) пріоритет старшого;

3) пріоритет жінки;

4) принцип гігієнічності та принцип есте­тичності.

Ці принципи конкретизуються загальними внутрішніми вимогами ети­кету, що задають нормативний зразок поведінки людини:

- ввічливість - доброзичливість, привітність, зовнішніми виявами ввічливості є посмішка на обличчі, слова подяки, вибачення чи прохання, небайдужі очі, при­хильні жести і пози.

Сервантес: «Нічого не коштує нам так дешево і не ціниться так дорого, як ввічливість»

- коректність - вміння тримати себе у межах загальноприйнятих норм порядності в будь-яких ситуаціях ;

- так­товність - це почуття міри, якої необхідно дотри­муватися у розмові, це вміння відчути межу, за яку не можна переступати у стосунках з людьми,

- делікатність - у вага до людини, вміння ставити себе на місце іншого, обережність, не надокучливість, що дає можливість попередити не­зручність ситуацій і досягти успіху навіть там, де не діє сила.

- скромність - природність по­ведінки, стриманість, врівноваженість, вміння володіти собою, є показником самоповаги і поважного ставлення до інших

- точність -пунктуальність

- обов'язковість – необхідність виконання обіцянок, зобов’язань.

Принципи та вимоги етикету раціональні. Керуючись ни­ми, людина, навіть якщо не знає конкретних правил етикету, за конкретних обставин має змогу завжди залишитись на ви­сокому рівні загальнопристойності.

Професійна етика.

Людське суспільство багатопланове. Професійна діяльність, об’єктом якої виступають живі люди, утворює складну систему моральних стосунків. Тому у кожній трудовій діяльності існує свій моральний кодекс поведінки. Найбільш відомими є медична, педагогічна, юридична, етика, дипломатична, військова етика, популярними стають адміністративна і депутатська етика, міліцейська і спортивна, етика вченого і журналіста, інженера і працівника сфери обслуговування.

 





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-11-05; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 636 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Есть только один способ избежать критики: ничего не делайте, ничего не говорите и будьте никем. © Аристотель
==> читать все изречения...

782 - | 750 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.007 с.