Поняття та сутність судового розгляду

Судовий розгляд - це основний етап цивільного процесу, на якому здійснюється правильний і своєчасний розгляд цивільної справи по суті.

Цивільне процесуальне законодавство чітко регламентує порядок вчинення процесуальних дій під час судового розгляду, їх послідов­ність і зміст, процесуальні права та обов'язки учасників процесу, а також спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебіч­ного й об'єктивного з'ясування необхідних обставин, усуваючи із нього все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Під час судового розгляду яскраво проявляються всі принципи цивільного процесу, серед яких чільне місце займають диспозитив-ність і змагальність. Крім того, одним із основних принципів про­ведення саме судового розгляду є принцип його безпосередності, який полягає в тому, що суд, по-перше, під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі; а по-друге, справа має розглядатися одним і тим самим складом суду.

Суд розглядає цивільні справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі. Од­нак для розгляду двох категорій справ (про поновлення на роботі та про стягнення аліментів) законодавець встановив скорочений строк в один місяць, оскільки інакше може суттєво погіршитися матеріальне становище позивача.

У виняткових випадках, за клопотанням однієї із сторін процесу і з урахуванням особливостей розгляду справи, суд своєю ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на один місяць (ст. 157 ЦПК України).

Розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засі­данні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі (детальніше про судові виклики і повідомлення див. гл. 15 цього посібника). Відсутність відомостей про те, чи повідомлені ці особи, є підставою для відкладення розгляду справи.

Законом встановлено можливість розгляду справи за відсутнос­ті особи, яка бере участь у справі, якщо вона скористалася своїм правом заявити про це клопотання.

223Цивільні справи у судах першої інстанції за окремими винятка­ми, встановленими законом (наприклад, ч. 4 ст. 234 ЦПК України), розглядаються одноособове суддею, який є головуючим і діє від імені суду (ст. 18 ЦПК України).

У ЦПК України (ст. 160) визначено правовий статус головую­чого, зокрема він:

1) керує ходом судового засідання;

2) забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками цивільного процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків;

3) спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічно­го та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи;

4) вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому за­сіданні належного порядку;

5) розглядає скарги на дії чи бездіяльність судового розпоряд­ника стосовно виконання покладених на нього обов'язків, про що постановляє ухвалу.

У разі виникнення заперечень у будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до журналу судового за­сідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.

Особи, які беруть участь у справі, передають документи та інші матеріали головуючому через судового розпорядника.

Учасники цивільного процесу, а також інші особи, присутні в за­лі судового засідання, зобов'язані додержуватися встановленого по­рядку і беззаперечно підкорятися розпорядженням головуючого.

Всі особи, які беруть участь у справі, свідки, перекладачі, екс­перти, спеціалісти звертаються до суду словами «Ваша честь». Крім того, вони дають пояснення, показання, висновки, консуль­тації тощо стоячи. Особи, присутні в залі судового засідання, по­винні встати, коли входить і виходить суд, також стоячи вони за­слуховують рішення суду. Відступ від даних вимог допускається тільки з дозволу головуючого (ст. 162 ЦПК України).

Порядок розгляду справи

Судове засідання як процесуальна форма судового розгляду складається з декількох частин: 1) підготовча;

2) розгляд справи по суті;

3) судові дебати;

4) ухвалення та проголошення рішення суду.

Зазначені складові судового засідання спрямовані на досяг­нення проміжних цілей судового розгляду та об'єднують проце­суальні дії суду й інших учасників цивільного процесу. На кож­ному етапі суд розв'язує визначене коло питань і виконує постав­лені завдання.

У підготовчій частині перед судом стоїть завдання з'ясувати, чи можливо розглядати справу по суті у даному судовому засіданні, чи наявні для цього необхідні умови.

Процесуальні дії проводяться на цьому етапі в такому порядку.

1. У призначений для розгляду справи час головуючий відкри­ває судове засідання і оголошує, яка справа розглядатиметься.

2. Після цього секретар судового засідання доповідає судові:

- хто з викликаних у справі осіб з'явився в судове засідання;

- чи вручено судові повістки та повідомлення тим, хто не з'я­вився;

- про причини неявки викликаних осіб, якщо вони відомі.

3. Суд встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників.

4. Якщо у справі бере участь перекладач, головуючий:

- роз'яснює йому права та обов'язки, встановлені ЦПК України;

- попереджає його під розписку про кримінальну відповідаль­ність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поваж­них причин від виконання покладених на нього обов'язків;

- приводить його до присяги, текст якої підписується перекла­дачем і разом з розпискою приєднується до справи: «Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю сумлінно виконувати обов'язки пере­кладача, використовуючи всі свої професійні можливості».

5. Свідки, які з'явилися на судовий розгляд, видаляються із за­ли судового засідання у відведені для цього приміщення. При цьому судовий розпорядник повинен вживати заходів щодо того, щоб допитані судом свідки не спілкувалися з тими, яких суд ще не допитав. Ця дія має на меті забезпечення правдивості й об'єктивності при дачі показань свідками, їх неупередженості, а також запобігання узгодженості дій свідків для досягнення своїх інтересів, що буде заважати встановленню об'єктивної істини у справі.

2256. Головуючий оголошує склад суду, а також прізвища експер­та, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз'яс­нює особам, які беруть участь у справі, право заявляти відводи на підставах, визначених статтями 20-22 ЦПК України.

7. У разі заявления відводу суд повинен вислухати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у справі. Заява про відвід вирішується в на-радчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

8. Після вирішення питань щодо відводів, або якщо відводів не було заявлено, головуючий роз'яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, про що зазнача­ється в журналі судового засідання.

9. Особи, які беруть участь у справі, можуть подати заяви чи за­явити клопотання, що розглядаються судом після того, як буде за­слухана думка решти присутніх у судовому засіданні осіб, які бе­руть участь у справі, про що постановляється ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявлению.

10. Існують непоодинокі випадки нез'явлення осіб у зал засідання на розгляд цивільної справи. В такому разі з'ясовується можливість продовження розгляду справи за їх відсутності. Наслідки неявки в судове засідання бувають різними: суд може відкласти розгляд спра­ви, залишити заяву без розгляду, постановити заочне рішення, притяг­нути осіб до відповідальності (статті 169, 170 ЦПК України).

Ч. звернулася до суду з позовом до ВАТ «Оріон» про поно­влення на роботі, стягнення середнього заробітку за час виму­шеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Однак на судові засідання Ч. не з'явилася і суд залишив її позовну заяву без розгляду.

У апеляційній скарзі Ч., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила скасува­ти ухвалу про залишення заяви без розгляду і направити спра­ву на новий розгляд. Апеляційний суд дійшов висновку, що да­на скарга не підлягає задоволенню, оскільки Ч. заздалегідь у передбаченому законом порядку була повідомлена про час і місце розгляду справи і викликалася в судове засідання двічі. На ці засідання-вона не з'являлася, не повідомляючи про при­чини неявки і не подаючи заяви про розгляд справи за її відсут­ності. Отже, суд першої інстанції постановив ухвалу про зали­шення заяви без розгляду з додержанням вимог п. З ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

Однак, вирішуючи питання, чи продовжувати судовий розгляд за відсутності окремих осіб, чи ні, суд повинен пам'ятати: рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий роз­гляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання (п. З ч. 1 ст. 311, п. З ч. 1 ст. 338 ЦПК України).

Наприклад, П. звернулась до суду з позовом до Т. про по­вернення боргу. У призначений час Т. не з'явився на судове засідання і суд постановив рішення за його відсутності, не ма­ючи даних про те, що він був повідомлений відповідно до правил статтями 74, 76 ЦПК України про час і місце судового розгляду. Т. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанов­лене рішення як незаконне. Апеляційний суд на підставі п. З ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасу­вав і направив справу на новий розгляд.

11. У разі постановления ухвали про продовження судового розгляду головуючий роз'яснює експертові його права та обо­в'язки, встановлені ЦПК України, і попереджає під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і за відмову без поважних причин від виконання покладених на ньо­го обов'язків. Потім головуючий приводить експерта до присяги, яка підписується експертом і разом з розпискою приєднується до справи: «Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю сумлінно вико­нувати обов'язки експерта, використовуючи всі свої професійні можливості». Дія присяги поширюється і на ті випадки, коли вис­новок був складений до її проголошення.

Якщо експертиза призначається під час судового розгляду, права, обов'язки експертів і їх відповідальність роз'яснюються головую­чим відразу після залучення їх до участі в цивільному процесі.

Експертам, які працюють у державних експертних установах, роз'яснення прав і обов'язків експерта та приведення його до при­сяги здійснюються керівником експертної установи під час при­значення особи на посаду та присвоєння кваліфікації судового експерта. Підписаний текст присяги та розписка про ознайомлення з правами і обов'язками експерта та про кримінальну відповідаль­ність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, за завідомо неправдивий висновок приєдну­ється до особової справи. Засвідчені печаткою експертної устано­ви копії цих документів подаються на вимогу суду.

22712. Головуючий роз'яснює спеціалістові його права та обов'яз­ки, встановлені ЦПК України.

На другому та основному етапі судового засідання - розгляду справи по суті - судом встановлюється всі обставини цивільної справи, досліджуються докази, якими вони підтверджуються. По­рядок вчинення процесуальних дії на цьому етапі такий.

1. Розгляд справи по суті розпочинається доповіддю головую­чого про зміст заявлених вимог і про визнання сторонами певних обставин під час попереднього судового засідання.

2. Після доповіді з'ясовується, чи підтримує позивач свої вимо­ги, чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторо­ни укласти мирову угоду або звернутися для вирішення спору до третейського суду.

Якщо позивач змінює свої вимоги, головуючий пропонує ви­класти ці зміни у письмовій формі, встановленій для позовної заяви.

При частковому визнанні позову відповідачем головуючий з'я­совує, у якій саме частині позов визнається. У разі розгляду справи за відсутності відповідача головуючий доповідає про позицію останнього щодо заявлених вимог, викладену в письмових пояс­неннях.

Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов протягом усього часу судового розгляду, також сторони мо­жуть укласти мирову угоду, зробивши усну заяву. Якщо відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем, мирову угоду або повідомлення про неї викладено в адресованих суду письмо­вих заявах, ці заяви приєднуються до справи.

До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову, визнанням позову відповідачем або укладенням сторо­нами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник сто­рони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення.

У разі відмови позивача від позову або укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У випадку визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Якщо визнання відповідачем позову або умови мирової угоди суперечать закону, порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання

відповідачем позову або у визнанні мирової угоди і продовжує су­довий розгляд.

Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем, не визнає мирової угоди у справі, в якій бере участь законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

3. Якщо сторони вирішили продовжувати розгляд справи, суд за­слуховує пояснення осіб, які звернулися до суду за захистом прав, свобод та інтересів інших осіб, а потім позивача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, відповідача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, а також інших осіб, які беруть участь у справі. У випадку, коли поряд із стороною, третьою особою у справі беруть участь їх представники, суд після пояснень сторони, третьої особи заслуховує пояснення їх представників. За клопотанням сто­рони, третьої особи пояснення може давати тільки представник.

У разі наявності у справі письмових пояснень сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, головуючий оголошує їх зміст. Якщо в справі заявлено кілька вимог, суд може зобов'язати сторо­ни та інших осіб, які беруть участь у справі, дати окремо пояснен­ня щодо кожної з них. Якщо дані особи висловлюються нечітко або з їх слів не можна дійти висновку про те, визнають вони об­ставини чи заперечують проти них, суд може зажадати від цих осіб конкретної відповіді - «так» чи «ні».

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть ста­вити питання один одному.

4. Після цього суд встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються. По­рядок дослідження доказів визначається судом залежно від змісту спірних правовідносин і в разі потреби може бути змінений.

Під час попереднього судового засідання сторона могла визнати деякі обставини, які після цього не підлягають доказуванню (ч. 1 ст. 61 ЦПК України). За загальним правилом відмовитися від ви­знання обставин не можна. Однак, якщо сторона доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози, тяжкої обставини або обставини ви­знано у результаті зловмисної домовленості її представника з дру­гою стороною, суд може прийняти відмову такої особи від визнан­ня обставин, про що постановляє ухвалу. У разі прийняття судом

229відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загаль­ному порядку.

Під час дослідження доказів суд може скористатися усними консультаціями або письмовими роз'ясненнями (висновками) спе­ціалістів щодо суті яких спеціалісту можуть бути поставлені пи­тання. Першою ставить питання особа, за клопотанням якої залу­чено спеціаліста, та її представник, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Якщо спеціаліста залучено за клопотанням обох сторін або за ініціативою суду, першим ставить питання спеціаліс­тові позивач і (або) його представник. Суд має право з'ясовувати суть відповіді спеціаліста на питання осіб, які беруть участь у справі, а також ставити питання спеціалісту після закінчення його опитування такими особами. Викладені письмово і підписані спе­ціалістом роз'яснення приєднуються до справи.

Для встановлення у судовому засіданні фактів, які обґрунтову­ють заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, вис­новки експертів.

Дослідження показань свідків. Кожний свідок допитується окре­мо. При цьому свідки, які ще не дали показань, не можуть перебу­вати в залі судового засідання під час розгляду справи.

Перед допитом свідка головуючий встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання і стосунки із сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, роз'яснює його права і з'я­совує, чи не відмовляється свідок із встановлених законом підстав від давання показань. За наявності відповідних підстав суд приймає відмову від давання показань шляхом постановления ухвали.

Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий під розписку попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань та приводить його до присяги, яка підписується свідком і разом із розпискою приєднується до справи: «Я, (ім'я, по батькові, прізви­ще), присягаю говорити правду, нічого не приховуючи і не спо­творюючи».

Допит свідка розпочинається з пропозиції суду розповісти все, що йому особисто відомо у справі, після чого першою задає пи­тання особа, за заявою якої викликано свідка, а потім інші особи,

які беруть участь у справі. Суд має право з'ясовувати суть відпові­ді свідка на питання осіб, які беруть участь у справі, а також ста­вити питання свідку після закінчення його допиту особами, які бе­руть участь у справі. Ставити питання свідкам можна і під час до­слідження інших доказів. Головуючий має право за заявою осіб, які беруть участь у справі, знімати питання, поставлені свідку, як­що вони за змістом ображають честь чи гідність особи, є навідни­ми або не стосуються предмета розгляду.

Кожний допитаний свідок залишається в залі судового засідання до закінчення розгляду справи. За згодою сторін суд може дозво­лити допитаним свідкам залишити залу засідання суду до закін­чення розгляду справи.

Свідок може бути допитаний повторно в тому самому або на­ступному засіданні за його власною заявою, заявою сторін та ін­ших осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду. Крім того, суд може одночасно допитати свідків для з'ясування причин розходжень у їхніх показаннях.

Якщо показання свідка пов'язані з будь-якими обчисленнями та іншими даними, які важко зберегти в пам'яті, він може користува­тися записами. Ці записи подаються судові та особам, які беруть участь у справі, і можуть бути приєднані до справи за ухвалою суду.

Допит малолітніх свідків і неповнолітніх свідків має деякі особ­ливості. Так, малолітні і, за розсудом суду, неповнолітні свідки допитуються в присутності педагога або батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, якщо вони не заінтересовані у справі.

Свідкам, які не досягли шістнадцятирічного віку, головуючий роз'яснює обов'язок про необхідність дати правдиві показання, не попереджуючи про відповідальність за відмову від давання пока­зань і за завідомо неправдиві показання, і не приводить до присяги. Після закінчення допиту такі свідки видаляються із зали судового засідання, крім випадків, коли суд визнав необхідною їх присут­ність.

Педагог, батьки, усиновлювачі, опікуни або піклувальники мо­жуть з дозволу суду задавати свідкові питання, а також висловлю­вати свою думку стосовно особи свідка, змісту його показань.

У виняткових випадках, коли це необхідно для об'єктивного з'ясування обставин справи, на час допиту осіб, які не досягли ві­сімнадцятирічного віку, із зали судового засідання за ухвалою су­ду може бути видалена та чи інша особа, яка бере участь у справі.

231Після повернення цієї особи до зали судового засідання головую­чий повідомляє її про показання цього свідка і надає можливість задати йому питання.

У разі відкладення розгляду справи показання свідків, зібрані за судовими дорученнями в порядку забезпечення доказів під час до­питу їх за місцем проживання, або показання, дані ними у судово­му засіданні, в якому було ухвалено скасоване рішення, повинні бути оголошені і досліджені в судовому засіданні, в якому ухвале­но рішення, якщо участь цих свідків у новому судовому засіданні є неможливою. Особи, які беруть участь у справі, мають право ви­словити своє ставлення до цих показань і дати щодо них свої по­яснення.

Якщо сторона, третя особа, їх представники заявляють, що фак­ти, які мають значення для справи, їм відомі особисто, вони за їх згодою можуть бути допитані як свідки у порядку, встановленому статтями 180-182 ЦПК України.

Дослідження письмових доказів. Письмові докази або протоко­ли їх огляду оголошуються в судовому засіданні та надаються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках - також експертам, спеціалістам і свідкам. Особи, які бе­руть участь у справі, можуть давати свої пояснення, ставити пи­тання свідкам, експертам, спеціалістам з приводу цих доказів або протоколу їх огляду.

У разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду особою, яка бере участь у справі, для ознайомлення доку­мент викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальши­вим, особа, яка подала цей документ, може просити суд виключи­ти його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.

Зміст особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, те­леграм та інших видів кореспонденції фізичних осіб може бути ого­лошений і досліджений у відкритому судовому засіданні тільки за згодою осіб, визначених ЦК України, зокрема в ст. 306 цього Кодексу.

Дослідження речових доказів. Речові докази оглядаються судом або досліджуються ним іншим способом, пред'являються для озна­йомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випад­ках - також експертам, спеціалістам і свідкам. Особи, яким пре­д'явлено для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов'язані з оглядом. Ці заяви зано­сяться до журналу судового засідання.

Протоколи огляду речових доказів оголошуються в судовому за­сіданні. Особи, які беруть участь у справі, можуть дати свої пояс­нення з приводу цих протоколів, а також ставити питання з приводу речових доказів свідкам, експертам, спеціалістам, які їх оглядали.

Відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису прово­дяться в судовому засіданні або в іншому приміщенні, спеціально підготовленому для цього, з відображенням у журналі судового засідання особливостей оголошуваних матеріалів і зазначенням часу демонстрації. Після цього суд заслуховує пояснення осіб, які беруть участь у справі.

У разі потреби відтворення звукозапису і демонстрація відеоза­пису можуть бути повторені повністю або у певній частині.

З метою з'ясування відомостей, що містяться у матеріалах зву-ко- і відеозапису, а також у зв'язку з надходженням заяви про їх фальшивість судом може бути залучено спеціаліста або призначе­но експертизу.

Під час відтворення звукозапису, демонстрації відеозапису, що мають приватний характер, а також під час їх дослідження засто­совуються правила ЦПК України щодо оголошення і дослідження змісту особистого листування і телеграфних повідомлень.

Дослідження висновку експерта. Висновок експерта оголошу­ється в судовому засіданні. Для його роз'яснення і доповнення експерту можуть бути поставлені питання. Першою ставить пи­тання особа, за заявою якої призначено експертизу, та її представник, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Якщо експертизу призначено за клопотанням обох сторін, першим ставить питання експертові позивач і його представник. Суд має право з'ясовувати суть відповіді експерта на питання осіб, які беруть участь у справі, а також ставити питання експерту після закінчення його допиту такими особами.

Викладені письмово і підписані експертом роз'яснення і допов­нення висновку приєднуються до справи.

5. Після з'ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказа­ми головуючий надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість дати додаткові пояснення, що можуть допов­нити матеріали справи. У зв'язку з цими додатковими поясненнями суд може ставити питання іншим учасникам цивільного процесу.

Вислухавши додаткові пояснення і вирішивши заявлені при цьому клопотання осіб, які беруть участь у справі, суд постановляє

233ухвалу про закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.

Отже, наступним у судовому розгляді є етап судових дебатів, на якому підводяться підсумки проведеного дослідження доказів.

У судових дебатах особи, які беруть участь у справі, виступають з промовами, посилаючись лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні. Послідовність виступу із промовами така.

Першим виступає позивач та його представник. Якщо провад­ження у справі відкрито за заявою органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, пер­шими у судових дебатах виступають вони, а за ними - особи, в інтересах яких відкрито таке провадження.

Треті особи без самостійних вимог виступають у судових деба­тах після особи, на стороні якої вони беруть участь.

Третя особа, яка заявила самостійні позовні вимоги щодо пред­мета спору, та її представник у судових дебатах виступають після сторін.

Суд не може обмежувати тривалість судових дебатів певним ча­сом. Головуючий може зупинити промовця лише тоді, коли він ви­ходить за межі справи, що розглядається судом, або повторюється.

З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками. Пра­во останньої репліки завжди належить відповідачеві та його пред­ставникові.

Якщо під час судових дебатів виникає необхідність з'ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повернення до з'ясу­вання обставин у справі, тобто до другої частини судового засі­дання - розгляду справи по суті. Після закінчення з'ясування об­ставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться в загальному порядку.

Заключною частиною судового засідання, в якій суд вирішує справу по суті та оголошує прийняте рішення, є ухвалення та проголошення рішення суду.

Отже, після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для прийняття судових рішень примі­щення) для ухвалення рішення, визначивши орієнтовний час його проголошення.

При ухваленні судового рішення повинна дотримуватися таєм­ниця нарадчої кімнати, а саме:

- ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу;

- суддя не має права розглядати інші судові справи. Крім того, судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення у нарадчій кімнаті.

Під час ухвалення рішення суд повинен вирішити такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давно­сті тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених об­ставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Рішення суду підписується суддею, а в разі колегіального роз­гляду - суддями, які розглядали справу. Виправлення в ньому по­винні бути застережені перед підписом.

У виняткових випадках залежно від складності справи складан­ня повного рішення може бути відкладено на строк не більше ніж п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, але вступну і резолю­тивну частини суд зобов'язаний проголосити в тому самому засі­данні, в якому закінчився розгляд справи. Проголошені вступна і резолютивна частини рішення мають бути підписані всім складом суду і приєднані до справи.

Рішення суду або його вступна та резолютивна частини прого­лошуються негайно після закінчення судового розгляду і прилюд­но, крім випадків, коли розгляд проводився у закритому судовому засіданні (ч. 9 ст. 6 ЦПК України).

Головуючий роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин судового рішення суд повідом­ляє, коли особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду.

Під час ухвалення рішення у суду може виникнути потреба з'ясувати будь-яку обставину шляхом повторного допиту свідків

235або вчинення іншої процесуальної дії, тоді суд, не ухвалюючи рі­шення, постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду, який проводиться виключно в межах з'ясування обставин, що по­требують додаткової перевірки.

Після закінчення поновленого розгляду справи суд залежно від його результатів відкриває судові дебати з приводу додатково до­сліджених обставин і виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення або, якщо вчинення необхідних процесуальних дій у да­ному судовому засіданні виявилося неможливим, постановляє ухвалу про відкладення розгляду справи чи оголошує перерву.