Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќзнаки умовних та безумовних рефлекс≥в




Ѕезумовн≥ рефлекси ”мовн≥ рефлекси
  1. ѕрироджен≥ генетично запрограмован≥ реакц≥њ орган≥зму на подразненн€ з зовн≥шнього або внутр≥шнього середовища, вони сформувалис€ ≥ закр≥пилис€ в процес≥ еволюц≥њ ≥ передаютьс€ спадково. 1. –еакц≥њ набут≥, виробл€ютьс€ у тварин ≥ людини в процес≥ ≥ндив≥дуального житт€ ≥ надбудовуютьс€ на баз≥ безумовних рефлекс≥в.
2. ¬≥дносно пост≥йн≥, ст≥йк≥, незм≥нн≥ та збер≥гаютьс€ прот€гом житт€. 2. Ќепост≥йн≥ Ц можуть виникати ≥ зникати.
3. ™ видовими, тобто властив≥ представникам даного виду. 3. ≤ндив≥дуальн≥.
4. «д≥йсненн€ звТ€зане з д≥€льн≥стю нижчих в≥дд≥л≥в ÷Ќ— (п≥дкорков≥ €дра, стовбур головного мозку, спинний мозок). 4. «д≥йснюютьс€ функц≥Їю вищого в≥дд≥лу ÷Ќ— (кори великих п≥вкуль головного мозку).
5. ¬иникають у в≥дпов≥дь на адекватн≥ подразники, €к≥ д≥ють на однор≥дне рецептивне поле. 5. ¬иникають на будь-€к≥ ≥ндиферентн≥ подразники, €к≥ д≥ють на р≥зн≥ рецепторн≥ пол€.

«вук дзв≥нка був умовним подразником.

“епер метод умовних рефлекс≥в у процес≥ вивченн€ д≥€льност≥ кори великих п≥вкуль головного мозку ≥ п≥дкоркових структур поЇднуЇтьс€ з досл≥дженн€м електричних €вищ (електроенцефалограф≥€).

”мовний рефлекс Ц це складна багатокомпонентна реакц≥€, €ка виробл€Їтьс€ на ірунт≥ безумовних рефлекс≥в з використанн€м попереднього ≥ндиферентного подразника. ¬≥н маЇ сигнальний характер та орган≥зм зустр≥чаЇ д≥ю безумовного подразника п≥дготовленим. Ќаприклад, у передстартовий пер≥од виникаЇ перерозпод≥л кров≥, посиленн€ диханн€ ≥ кровооб≥гу, коли мТ€зове навантаженн€ починаЇтьс€, орган≥зм вже до нього п≥дготовлений.

ƒл€ виробленн€ умовного рефлексу необх≥дн≥ наступн≥ умови:

1. ƒва подразники, один з €ких безумовний (њжа, больовий подразник тощо), один викликаЇ безумовно рефлекторну реакц≥ю, а ≥нший - умовну (сигнальну), €кий спов≥щаЇ про майбутнЇ безумовне подразненн€ (св≥тло, звук, вигл€д тощо). Ѕезумовний подразник повинен бути достатньо сильним, ≥накше тимчасовий звТ€зок не сформуЇтьс€.

2. ќсновною умовою утворенн€ умовного рефлексу Ї багатократне поЇднанн€ того чи ≥ншого ≥ндиферентного подразника з безумовним (хоча можливе утворенн€ умовного рефлексу п≥д час њх к≥лькаразового поЇднанн€). ”мовний подразник маЇ бути ≥ндиферентним, збудженн€ в≥д безумовного подразника повинно бути б≥льш сильним, н≥ж в≥д умовного.

3. ≤ндиферентний подразник маЇ передувати безумовному, щоб набути сигнального значенн€.

4. Ќервов≥ центри, до €ких адресован≥ подразненн€, мають знаходитис€ у стан≥ оптимального збудженн€. Ќеобх≥дно усунути сторонн≥ подразники, так €к вони можуть викликати гальмуванн€ умовних рефлекс≥в. Ќаприклад, п≥сл€ попередньоњ ≥зольованоњ д≥њ св≥тлового сигналу собац≥ подавалось п≥дкр≥пленн€ Ц мТ€сосухарний порошок ≥ реЇструвалось вид≥ленн€ слини, тобто був вироблений умовний рефлекс, б≥олог≥чний сенс €кого пол€гаЇ в п≥дготовц≥ орган≥зму до прийому њж≥.

5. ѕ≥д час утворенн€ умовного рефлексу повинна бути виражена мотивац≥€. Ќаприклад, дл€ виникненн€ харчового слиновид≥льного рефлексу тварина повинна бути голодною, у ситоњ цей рефлекс не виробл€Їтьс€.

¬ажливою умовою формуванн€ умовних рефлекс≥в Ї здоровий, д≥€льний стан вищих в≥дд≥л≥в центральноњ нервовоњ системи, особливо кл≥тин кори головного мозку.

”мовн≥ рефлекси легше виробл€ютьс€ на еколог≥чно близьк≥ даному орган≥зму впливи. ” звТ€зку з цим умовн≥ рефлекси д≥л€тьс€ на натуральн≥ та штучн≥.

Ќатуральн≥ умовн≥ рефлекси виробл€ютьс€ на агенти, €к≥ в природних умовах д≥ють разом ≥з подразником, що викликаЇ безумовний рефлекс (наприклад, вигл€д њж≥, запах тощо).

Ўтучними називають умовн≥ рефлекси, що виробл€ютьс€ на подразненн€, €к≥ не мають до безумовноњ рефлекторноњ реакц≥њ природного в≥дношенн€. Ќаприклад, слиновид≥льний рефлекс на дзвоник.

¬ироблений умовний рефлекс може бути основою дл€ утворенн€ нового умовного рефлексу Ц умовного рефлексу другого пор€дку, а на основ≥ другого може бути утворений умовний рефлекс третього пор€дку тощо. ”мовн≥ рефлекси можуть виробл€тись не т≥льки на поодинок≥ зовн≥шн≥ подразники, але й на њх комплекси, на пор€дкове м≥сце подразника, на припиненн€ його д≥њ.

”сю сукупн≥сть безумовних ≥ вироблених на њх основ≥ умовних рефлекс≥в прийн€то за њх функц≥ональним значенн€м под≥л€ти на р€д груп. √оловними з них Ї харчов≥, захисн≥, статев≥, стато-к≥нетичн≥ та локомоторн≥, ор≥Їнтувальн≥, збереженн€ гомеостазу тощо. ” групу статевих рефлекс≥в включаютьс€ рефлекси, повТ€зан≥ ≥з зд≥йсненн€м статевого акту, а також батьк≥вськ≥ рефлекси. ƒо рефлекс≥в збереженн€ гомеостазу можна в≥днести рефлекси терморегул€ц≥йн≥, дихальн≥, серцев≥, судинн≥ та низка ≥нших. ƒо захисних рефлекс≥в в≥днос€ть реакц≥њ орган≥зму, що спр€мован≥ на захист в≥д шк≥дливих вплив≥в ≥ виникають п≥д час виникненн€ нев≥домого дл€ орган≥зму подразника. « њх допомогою утворюютьс€ оптимальн≥ умови сприйманн€ подразненн€. ÷е спри€Ї оц≥нц≥ б≥олог≥чного значенн€ нового подразника. «д≥йсненн€ цього рефлексу забезпечуЇ краще сприйн€тт€ д≥ючого агента та маЇ важливе пристосувальне значенн€. ≤.ѕ. ѕавлов образно назвав ор≥Їнтувальну реакц≥ю рефлексом Ђўо таке?ї.

—кладними формами безумовних рефлекс≥в Ї ≥нстинкти. –озр≥зн€ють чотири види найпрост≥ших ≥нстинкт≥в: материнський, статевий, њжодобувний ≥ захисний. ќсоблив≥стю ≥нстинкт≥в Ї те, що вони викликаютьс€ внутр≥шн≥ми мотивами. ¬ њх регул€ц≥њ велике значенн€ мають гормони та метабол≥чн≥ фактори. ¬≥дм≥нними особливост€ми ≥нстинкт≥в Ї те, що вони мають ланцюговий характер реакц≥й ≥ характеризуютьс€ багатьма властивост€ми дом≥нанти.

‘≥з≥олог≥чною основою дл€ виникненн€ умовних рефлекс≥в Ї утворенн€ функц≥ональних тимчасових звТ€зк≥в у вищих в≥дд≥лах ÷Ќ—. “имчасовий звТ€зок Ц це сукупн≥сть нейроф≥з≥олог≥чних, б≥ох≥м≥чних ≥ ультраструктурних зм≥н у мозку, €к≥ виникають у процес≥ сум≥сноњ д≥њ умовного ≥ безумовного подразник≥в. ≤.ѕ. ѕавлов висловив припущенн€, що при утворенн≥ умовного рефлексу формуЇтьс€ тимчасовий нервовий звТ€зок м≥ж двома групами кл≥тин кори Ц корковим представництвом умовного ≥ безумовного рефлексу. ќск≥льки розТЇднанн€ коркових центр≥в умовного ≥ безумовного рефлекс≥в шл€хом перер≥занн€ кори мозку не перешкоджаЇ зникненню умовного рефлексу, то це св≥дчить про те, що тимчасовий звТ€зок утворюЇтьс€ м≥ж корковим центром умовного рефлексу, п≥дкорковим центром безумовного рефлексу ≥ корковим центром безумовного рефлексу. ” встановлених тимчасових звТ€зках ви€влен≥ так≥ шл€хи: кора Ц п≥дк≥рка Ц кора. ¬ажливу роль в≥д≥грають структури мозку Ц л≥мб≥чна система, таламус, ретикул€рна формац≥€.

ўодо питанн€ про механ≥зми утворенн€ тимчасового звТ€зку висловленн≥ р≥зн≥ теор≥њ. ћожливо, утворенн€ тимчасового звТ€зку прот≥каЇ за принципом дом≥нанти. ќсередок збудженн€ безумовного подразника завжди сильн≥ший, н≥ж умовного, бо безумовний подразник завжди б≥олог≥чно б≥льш значимий. ÷ей осередок збудженн€ Ї дом≥нантним, в≥дпов≥дно прит€гуЇ до себе збудженн€ в≥д осередку умовного подразника.

«г≥дно другого у€вленн€ про механ≥зми формуванн€ тимчасового звТ€зку висловлена конвергентна теор≥€ (ѕ. . јнох≥н). ”мовний ≥ безумовний подразники викликають поширену активац≥ю коркових нейрон≥в завд€ки включенню ретикул€рноњ формац≥њ. ” результат≥ висх≥дн≥ сигнали перекриваютьс€, тобто наступаЇ зустр≥ч цих збуджень на одних ≥ тих самих нейронах кори. ” результат≥ конвергенц≥њ збуджень виникають ≥ стаб≥л≥зуютьс€ тимчасов≥ звТ€зки м≥ж корковими представництвами умовного ≥ безумовного подразник≥в.

” процес≥ виробленн€ умовного рефлексу спостер≥гаютьс€ певн≥ фази цього процесу: 1) генерал≥зац≥њ (узагальненн€ сприймаючого сигналу), основою чого Ї процеси ≥ррад≥ац≥њ збудженн€ в кор≥ великих п≥вкуль; 2) концентрац≥њ збудженн€ (реакц≥€ т≥льки на конкретний сигнал, що про€вл€Їтьс€ за рахунок умовного гальмуванн€ на сторонн≥ сигнали); 3) стаб≥л≥зац≥њ (ст≥йкост≥ умовного рефлексу).

ќкрем≥ умовн≥ рефлекси в певн≥й ситуац≥њ можуть поЇднуватись м≥ж собою в комплекси. якщо зд≥йснюЇтьс€ низка умовних рефлекс≥в у строгому пор€дку з приблизно однаковими ≥нтервалами ≥ весь цей комплекс сп≥впадань багатократно повторювати, то у мозку сформуЇтьс€ Їдина система, €ка маЇ специф≥чну посл≥довн≥сть рефлекторних реакц≥й, тобто ран≥ше в≥докремлен≥ рефлекси повТ€зуютьс€ в Їдиний комплекс. ¬иникаЇ динам≥чний стереотип. Ќейрони ст≥йко можуть утримувати систему в≥дпов≥дних реакц≥й на повторюван≥ умовн≥ подразники. ” подальшому, €кщо застосувати т≥льки перший подразник, то у в≥дпов≥дь розгортаютьс€ вс≥ останн≥ реакц≥њ.

ƒинам≥чний стереотип Ц характерна особлив≥сть псих≥чноњ д≥€льност≥ людини. Ѕагато навичок у людини, наприклад, вм≥нн€ писати, грати на музичних ≥нструментах, танцювати тощо. за своЇю сутн≥стю Ї автоматичними ланцюжками рухливих акт≥в, €к≥ ірунтуютьс€ на утворенн≥ динам≥чних стереотип≥в у кор≥ великих п≥вкуль головного мозку.

ќрган≥зм д≥тей перших рок≥в житт€ значно в≥др≥зн€ютьс€ в≥д орган≥зму дорослого. ”же в перш≥ дн≥ адаптац≥њ до житт€ поза материнським орган≥змом дитина повинна освоњти необх≥дн≥ навички харчуванн€, пристосовуватись до р≥зних температурних умов середовища, реагувати на навколишн≥ подразники тощо. ”с≥ ц≥ реакц≥њ пристосуванн€ до умов зовн≥шнього середовища вимагають швидкого розвитку мозку, особливо його передн≥х в≥дд≥л≥в Ц кори великих п≥вкуль. ќднак, р≥зн≥ зони кори дозр≥вають не одночасно. –ан≥ше всього, у перш≥ роки житт€ дозр≥вають проекц≥йн≥ зони кори (первинн≥ пол€) Ц зоров≥, моторн≥, слухов≥ тощо, пот≥м вторинн≥ пол€ (перифер≥€ анал≥затор≥в) ≥ п≥зн≥ше всього, у дорослому стан≥ Ц третинн≥, асоц≥ативн≥ пол€ кори (зони вищого анал≥зу та синтезу). “ак, моторна зона кори (первинне поле) в основному сформована вже до 4-х рок≥в, однак асоц≥ативн≥ пол€ лобноњ ≥ нижнЇт≥мТ€ноњ област≥ кори за територ≥Їю, товщиною ≥ ступенем диференц≥юванн€ кл≥тин до в≥ку 7-8 рок≥в дозр≥вають лише на 80%, особливо в≥дстаЇ розвиток хлопчик≥в у пор≥вн€нн≥ з д≥вчатками.

”мовн≥ рефлекси у новонароджених в≥дсутн≥, однак успадкований наб≥р безумовних рефлекс≥в не може забезпечити ≥снуванн€ ≥ житт€ людини. « моменту народженн€ на дитину починаЇ д≥€ти безл≥ч р≥зноман≥тних подразник≥в. ѕерех≥д у €к≥сно ≥нш≥ умови житт€ вимагаЇ ≥ нових пристосувальних механ≥зм≥в. “≥льки гранд≥озна робота кори головного мозку з утворенн€ умовних рефлекс≥в забезпечуЇ збереженн€ житт€ орган≥зму ≥ створюЇ умови дл€ подальшоњ р≥зносторонньоњ д≥€льност≥ людини. ¬ажливим моментом в онтогенез≥ людини Ї утворенн€ першого нервового тимчасового звТ€зку в кор≥ головного мозку. « цього моменту починаЇтьс€ новий етап його розвитку.

ƒл€ першого м≥с€ц€ житт€ дитини характерн≥ умовнорефлекторн≥ реакц≥њ на контактн≥ подразники. ѕ≥зн≥ше д≥ють дистантн≥ подразники. ”мовн≥ рефлекси на них виробл€ютьс€ у в≥ц≥ в≥д 1 до 6 м≥с€ц≥в. « 7-8-го м≥с€ц€ умовним подразником стаЇ слово. Ўвидк≥сть утворенн€ умовних рефлекс≥в з в≥ком прискорюЇтьс€. “ак, дл€ д≥тей у м≥с€чному в≥ц≥ потр≥бно 16-24 повторень, а в 2-4-м≥с€чному Ц 2-8. “аким чином, в≥кова еволюц≥€ вищоњ нервовоњ д≥€льност≥ про€вл€Їтьс€ в прискоренн≥ проторенн€ шл€ху в кор≥ п≥вкуль головного мозку. —т≥йк≥сть тимчасових звТ€зк≥в з в≥ком також зростаЇ. ѕоступово виникаЇ ≥ вдосконалюЇтьс€ здатн≥сть п≥вкуль головного мозку до внутр≥шнього гальмуванн€. ЌаростаЇ складн≥сть рефлекс≥в. ≤з в≥ком у д≥тей починають ви€вл€тись сл≥дов≥ умовн≥ рефлекси й умовн≥ рефлекси вищих пор€дк≥в. ” д≥тей при д≥њ умовного подразника, €кий викликаЇ умовний позитивний рефлекс, збудженн€ виникаЇ у великих п≥вкул€х зони того анал≥затора, на €кий д≥Ї умовний подразник. ” пер≥од утворенн€ умовного рефлексу збудженн€ ≥ррад≥юЇ на близьк≥ нейрони даного анал≥затора та сус≥дн≥х анал≥затор≥в (генерал≥зац≥€). ѕ≥сл€ утворенн€ ≥ зм≥цненн€ умовного рефлексу генерал≥зац≥€ або ≥ррад≥ац≥€ збудженн€ ≥з осередку умовного подразника у великих п≥вкул€х строго обмежена ≥ знаходитьс€ в межах одного анал≥затора, збудженн€ €кого викликаЇ умовний подразник.

„им ст≥йк≥ший умовний рефлекс, тим р≥зк≥ше зменшуЇтьс€ ≥ррад≥ац≥€ збудженн€ ≥ нав≥ть близьк≥ подразники також перестають викликати умовний рефлекс (концентрац≥€ збудженн€). —туп≥нь ≥ррад≥ац≥њ збудженн€ залежить в≥д р≥вн€ розвитку в онтогенез≥ к≥рковоњ област≥ даного анал≥затора. ѕ≥д час слабкост≥ к≥ркових процес≥в у дошк≥льник≥в переважають п≥дк≥рков≥ процеси збудженн€. ƒ≥ти цього в≥ку легко в≥двертають увагу при будь-€ких зовн≥шн≥х подразненн€х. ” такому надзвичайном ви€вленн≥ ор≥Їнтувальноњ реакц≥њ (за ≤.ѕ. ѕавловим, рефлекс Ђўо таке?ї) в≥дображаЇтьс€ мимов≥льний характер њхньоњ уваги. ” той же час дов≥льна увага дуже короткочасна ≥ д≥ти 5-7 рок≥в здатн≥ зосереджувати увагу лише на 15-20 хвилин.

” дитини перших рок≥в житт€ погано розвинуте субТЇктивне в≥дчутт€ часу. „аст≥ше всього вони не можуть правильно в≥дм≥р€ти й в≥дтворювати задан≥ ≥нтервали, вкладатись у час у процес≥ виконанн€ завдань, в≥дчуваЇтьс€ недостатн€ синхрон≥зац≥€ внутр≥шн≥х процес≥в в орган≥зм≥ ≥ малий досв≥д сп≥вв≥дношенн€ власноњ активност≥ з зовн≥шн≥ми синхрон≥заторами (оц≥нкою тривалост≥ прот≥канн€ ситуац≥й, зм≥ни дн€ ≥ ноч≥ тощо). ≤з в≥ком в≥дчутт€ часу покращуЇтьс€, максимум Ц у старшому шк≥льному в≥ц≥. ”мовн≥ рефлекси на час утворюютьс€ в учн≥в завд€ки замиканню тимчасових звТ€зк≥в у кор≥ великих п≥вкуль головного мозку на ≥мпульси в≥д рецептор≥в внутр≥шн≥х орган≥в ≥ мовн≥ сигнали. ¬они залежать в≥д типу нервовоњ системи, њњ збудливост≥, концентрац≥њ уваги, тренуванн€. “очне в≥дчутт€ часу маЇ важливе значенн€ дл€ рац≥ональноњ орган≥зац≥њ навчального процесу, трудовоњ ≥ спортивноњ д≥€льност≥.

≤з 5-го м≥с€ц€ другого року житт€ у д≥тей утворюютьс€ сл≥дов≥ умовн≥ рефлекси. —л≥довим називаЇтьс€ умовний рефлекс, €кий по€вл€Їтьс€ п≥сл€ припиненн€ д≥њ умовного подразника на сл≥д його, €кий збер≥гаЇтьс€ в нервових кл≥тинах головного мозку впродовж де€кого ≥нтервалу часу. —л≥довий умовний рефлекс по€вл€Їтьс€ в результат≥ утворенн€ тимчасового нервового звТ€зку м≥ж осередком у великих п≥вкул€х, €к≥ зберегли сл≥ди минулого збудженн€ та осередком збудженн€ безумовного рефлексу. ” д≥тей умовн≥ сл≥дов≥ рефлекси характеризуютьс€ швидким утворенн€м, ст≥йк≥стю, високою специф≥чн≥стю ≥ надзвичайною точн≥стю. Ќаск≥льки старш≥ д≥ти, наст≥льки б≥льша у них тривал≥сть сл≥дового пер≥оду. —л≥дов≥ рефлекси Ї ще б≥льш досконалим ф≥з≥олог≥чним механ≥змом пристосуванн€ повед≥нки дитини до в≥ддалених майбутн≥х ситуац≥й ≥ мають у його житт≥ важливе значенн€.

” в≥ц≥ 6-6,5 рок≥в посл≥довне утворенн€ багатьох стереотип≥в без њх зм≥ни в≥дбуваЇтьс€ швидше ≥ легше, н≥ж у д≥тей 1,5-3 рок≥в.

” д≥тей молодшого шк≥льного в≥ку дуже швидко, пор≥вн€но з дорослими, утворюютьс€ нов≥ та в≥дновлюютьс€ попередн≥ стереотипи. ”творенн€ динам≥чного рухового стереотипу у д≥тей середнього (12-14 рок≥в) ≥ старшого (15-16 рок≥в) шк≥льного в≥ку в≥дбуваЇтьс€ в основному так само, €к у молодших школ€р≥в, тобто спочатку збудженн€ ≥ррад≥юЇ, що про€вл€Їтьс€ в значн≥й тривалост≥ рух≥в ≥ великих коливань њх ампл≥туди, а пот≥м воно концентруЇтьс€, зменшуЇтьс€ прихований пер≥од ≥ тривал≥сть рух≥в, вир≥внюЇтьс€ ампл≥туда. —тереотипи дуже важко п≥ддаютьс€ переробленню. “ому труднощ≥ переробленн€ стереотип≥в змушують звертати особливу увагу на правильн≥сть њх формуванн€, вибору прийом≥в вихованн€ ≥ навчанн€ д≥тей з перших рок≥в житт€.

” д≥тей 7-9 рок≥в позитивн≥ умовнорефлекторн≥ звТ€зки утворюютьс€ швидше. ” де€ких д≥тей вони стають ст≥йкими з початку њх по€ви. якщо умовний рефлекс не став ст≥йким зразу, то дл€ його зм≥цненн€ необх≥дно дек≥лька додаткових повторень ≥з безумовним подразником. –ефлекс на комплекс посл≥довних подразник≥в виробл€Їтьс€ легко ≥ зразу на весь комплекс. Ћатентний пер≥од умовного рефлексу пор≥вн€но з попередньою в≥ковою групою значно коротший.

” д≥тей 10-12 рок≥в позитивн≥ умовн≥ рефлекси €к на прост≥ так ≥ на складн≥ подразники по€вл€ютьс€ швидко ≥, €к правило, зразу стають ст≥йкими. ѕ≥д час утворенн€ рефлекс≥в на комплекс посл≥довно д≥ючих подразник≥в умовна реакц≥€ виробл€Їтьс€ зразу на весь комплекс, додатков≥ рухи та неадекватн≥ реакц≥њ в≥дсутн≥. ”мовн≥ рефлекси в≥др≥зн€ютьс€ великою ст≥йк≥стю до зовн≥шн≥х подразник≥в. Ћегко наступаЇ переробка умовних рефлекс≥в. Ќов≥ умовнорефлекторн≥ звТ€зки характеризуютьс€ ст≥йк≥стю. ƒиференц≥юванн€ утворюЇтьс€ легко ≥, €к правило, стаЇ ст≥йким ≥з моменту по€ви.

ѕ≥дл≥тковий в≥к у д≥вчаток починаЇтьс€ на р≥к ран≥ше, н≥ж у хлопчик≥в. ” д≥вчаток в≥н починаЇтьс€ у 12 ≥ зак≥нчуЇтьс€ у 15 рок≥в, а у хлопчик≥в починаЇтьс€ у 13 ≥ зак≥нчуЇтьс€ у 16 рок≥в. ” цей пер≥од безпосередньо переважають процеси збудженн€. ¬ електроенцефалограм≥ по€вл€ютьс€ ритми, €к≥ характерн≥ дл€ п≥дк≥ркових структур, що даЇ змогу припустити, що п≥двищенн€ збудливост≥ в≥дбуваЇтьс€ не т≥льки кори, а й п≥дк≥рки. ¬≥дпов≥дн≥ реакц≥њ не адекватн≥ подразненню Ц вони б≥льш виражен≥. ѕог≥ршуЇтьс€ диференц≥юванн€. «будженн€ маЇ б≥льш високий ступ≥нь ≥ррад≥ац≥њ. ÷им по€снюЇтьс€ присутн≥сть великоњ к≥лькост≥ додаткових рух≥в рук, тулуба, голови, н≥г п≥д час т≥Їњ чи ≥ншоњ реакц≥њ, особливо у хлопчик≥в. ”мовн≥ рефлекси на безпосередн≥ сигнали утворюютьс€ швидше, а на словесн≥ сигнали Ц пов≥льн≥ше. „асто спостер≥гаютьс€ де€к≥ зм≥ни вегетативних функц≥й. –≥зко п≥двищуЇтьс€ емоц≥йн≥сть. Ќа думку де€ких автор≥в, усе це св≥дчить про пониженн€ гальм≥вного впливу кори головного мозку ≥ збудливий стан п≥дк≥ркових структур. ÷≥ €вища б≥льш виражен≥ у д≥вчаток, н≥ж у хлопчик≥в. ” хлопчик≥в р≥зко виражена рухлива активн≥сть на в≥дм≥ну в≥д гальмуванн€ рух≥в у д≥вчаток. ƒ≥вчатка стають сльозливими. ƒал≥ зТ€вл€ютьс€ €вища псих≥чноњ нест≥йкост≥ Ц швидкий перех≥д в≥д пригн≥ченого стану до радост≥ та навпаки. ѕо€вл€Їтьс€ р≥зко критичне ставленн€ до дорослих, негатив≥зм.  ≥рков≥ процеси характеризуютьс€ наростанн€м збудженн€ ≥ поглибленн€м ус≥х вид≥в внутр≥шнього гальмуванн€.

ѕриблизно з 15 рок≥в роль другоњ сигнальноњ системи починаЇ знову зростати. «будливий процес в кор≥ та п≥дк≥рц≥ починаЇ затихати. ѕосилюЇтьс€ внутр≥шнЇ гальмуванн€ ≥ п≥дл≥ток вступаЇ в юнацький в≥к з в≥дносно гармон≥йним функц≥онуванн€м двох сигнальних систем. ” д≥тей утворюютьс€ мовн≥ рефлекси на д≥ю додаткових умовних подразник≥в, здатних спец≥ально прискорювати або упов≥льнювати, посилювати або послаблювати розвиток харчових або рухових рефлекс≥в щодо основного умовного подразника. ” них маЇ м≥сце також прискоренн€ або упов≥льненн€, посиленн€ або послабленн€ умовних слухових або ≥нших рефлекс≥в п≥д час д≥њ словесних подразник≥в Ц Ђскор≥шеї, Ђпов≥льн≥шеї, Ђсильн≥шеї, Ђслабшеї, Ђбагатої, Ђмалої. ≈фект на додатков≥ умовн≥ подразники представництва того чи ≥ншого анал≥затора залежить в≥д функц≥онального стану кори великих п≥вкуль головного мозку.

”мовний рефлекс може бути одержаний у процес≥ застосуванн€ сумарного подразника, €кий м≥стить два ≥ б≥льше умовних подразник≥в, €к≥ ран≥ше застосовувались окремо ≥ нар≥зно п≥дкр≥плювались безумовними подразниками. Ќа в≥дм≥ну в≥д сумарного комплексним подразником називаЇтьс€ складний подразник, €кий складаЇтьс€ ≥з двох ≥ б≥льше ≥ндиферентних подразник≥в, €к≥ п≥дкр≥плюютьс€ одночасним безумовним подразником. ” цьому випадку комплексний подразник Ї одночасним. якщо ≥ндиферентн≥ подразники д≥ють один за одним ≥ останн≥й з них п≥дкр≥плюЇтьс€ безумовним подразником, то такий комплекс називаЇтьс€ посл≥довним. ѕрикладом одночасного комплексу Ї умовний рефлекс на всю ситуац≥ю, в €к≥й виконуЇтьс€ розумова або ф≥зична робота, частина €коњ Ї певний умовний подразник, €кий сигнал≥зуЇ про початок даноњ роботи. ѕрикладом посл≥довного комплексу Ї умовний рефлекс на слово, €ке складаЇтьс€ ≥з склад≥в або реченн€ ≥з к≥лькох сл≥в.  омплексний умовний подразник може викликати позитивний або негативний умовний рефлекс. ”мовн≥ рефлекси на комплексн≥ умовн≥ подразники утворюютьс€ за тими ж законами, €к ≥ на поодинок≥ умовн≥ подразники.

” процес≥ вивченн€ у д≥тей динам≥чних сп≥вв≥дношень м≥ж окремими подразниками, €к≥ складають комплексний подразник, ви€вилось, що вс≥ вони д≥ють €к умовн≥ подразники ≥ найб≥льшу силу мають т≥ з них, €к≥ Ї ф≥зично б≥льш сильн≥шими ≥ розм≥щен≥ ближче до безумовного подразника. „им б≥льше число умовних подразник≥в в комплекс≥, тим коротший час њх д≥њ ≥ тим вони слабш≥ п≥д час ≥зольованого застосуванн€.

” процес≥ пор≥вн€нн€ швидкост≥ утворенн€ умовних рефлекс≥в в учн≥в молодшого, середнього ≥ старшого в≥ку встановлено, що чим старше учень, тим б≥льше число компонент≥в умовного комплексного подразника, на €кий в≥н може утворити умовний рефлекс.

Ўвидк≥сть утворенн€ умовного рефлексу на комплексний подразник, €кий складаЇтьс€ ≥з багатьох компонент≥в, б≥льша в учн≥в старшого в≥ку, н≥ж в учн≥в середнього й особливо молодшого в≥ку. Ўвидк≥сть утворенн€ ≥ ст≥йк≥сть умовних рефлекс≥в на комплексний подразник €к Їдине ц≥ле зб≥льшуЇтьс€ у д≥тей ≥з в≥ком.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2307 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќеосмысленна€ жизнь не стоит того, чтобы жить. © —ократ
==> читать все изречени€...

1185 - | 1021 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.032 с.