Споживання тютюну значно впливає на стан здоров'я людини

В тютюновому диму міститься біля 4000 хімічних компонентів, які можна поділити на наступні групи: нікотин, смоли, монооксид вуглецю, подразнюючі засоби.

Паління сигарети здійснює на організм людини негайний вплив та довгострокові ефекти.

Негайний вплив полягає в збільшенні рівня адреналіну в крові, частоти серцевих скорочень на 30%, артеріального тиску – на 510 мм рт. ст., уповільнення периферичного кровообігу, яке спричиняє зниження температури верхніх і нижніх кінцівок. Довгострокові медичні ефекти пов'язані з смолами, які містять 43 канцерогена й коканцерогена і спричиняють злоякісні захворювання; окисом вуглецю та окисними газами, які сприяють розвитку серцевосудинних захворювань; подразнюючими засобами і ціанистим воднем, які обумовлюють виникнення бронхіту та емфіземи. Нікотин, як такий, не відіграє провідної ролі у розвитку захворювань, однак, з ним пов'язано виникнення залежності від нікотину, яка підтримує споживання тютюну і перешкоджає відмові від паління.

Смертність від серцевосудинних захворювань серед курців в 2 рази вища, ніж серед тих, хто не палить. Паління на 3040% обумовлює смертність від ішемічної хвороби серця. Несмертельний інфаркт міокарда у чоловіків, що палять, в 3045 років виникає в 5 разів, в 5059 років – в 3 рази, а в 6079 років – в 2 рази частіше, ніж у тих, хто не палить. У жінок, які палять, ризик розвитку мозкового інсульту в 20 разів вищий, ніж у жінок, що не палять.

Паління спричиняє 30% всіх випадків смерті від онкологічних захворювань і 90% всіх випадків захворювання раком легень. Зростання поширеності паління серед жінок призвело до того, що в деяких країнах рак легень, як провідна причина смерті від онкологічних захворювань у жінок, випередив рак молочної залози. Тютюнопаління також істотно збільшує ризик розвитку інших форм раку: ротової порожнини, глотки, гортані, стравоходу, підшлункової залози, нирок, сечового міхура, шийки матки.

У курців в 58 разів частіше розвиваються хронічні обструктивні захворювання легень.

Серед курців і членів їх сімей значно частіше, ніж серед тих, хто не курить, відзначається високий рівень імуноглобуліну Е, що свідчить про високу алергічну готовність цих індивідів. Діти курців мають значно гірші імунологічні показники і тому вони більш схильні до частих вірусних та бактеріальних інфекцій.

Встановлено, що тривале паління сприяє збільшенню клітинної маси функціонуючих обкпадкових клітин, які відповідають за продукцію соляної кислоти. У курців пригнічена моторика шлунку, що сприяє утворенню виразки у здорових і поганому загоєнню виразкового дефекту. У курців ризик розвитку гострого нелімфоцитарного лейкозу в 3 рази вищий, ніж у тих, хто не курить.

Паління негативно впливає на ендокринну систему, особливо жіночу. У жінок, які курять, частіше виникають аменорея, кровотечі, зниження естрогенів в крові, рання менопауза. У 15 30% жінок, які курять, діагностується дифузнотоксичний зоб.

Паління жінок під час вагітності спричиняє не тільки збільшення частоти ускладнень вагітності і випадків внутріутробної смерті плода, зростання ризику викиднів і зниження маси тіла новонароджених, але й позначається на здоров'ї дитини протягом перших 79 років життя відставанням психічного і фізичного розвитку.

Кумулятивним впливом хронічної тютюнової інтоксикації є зменшення очікуваної тривалості життя: 35річна жінка, що палить, проживе на 5 років, а 35річний чоловік, що палить, – на 7 років менше, ніж їх однолітки, які не палять.

РИЗИК ПАЛІННЯ: найближчі наслідки: задишка, загострення бронхіальної астми, шкода під час вагітності, безплідність, тахікардія, підвищення артеріального тиску; віддалені наслідки: інфаркт міокарда, мозковий інсульт, рак легенів та інших органів, хронічні обструктивні захворювання легень (хронічний бронхіт та емфізема), стійка втрата працездатності і необхідність сторонньої допомоги; ризик для присутніх: підвищення ризику розвитку раку легень і серцевосудинних захворювань у дружини (чоловіка); підвищення ризику розвитку дітей з недостатньою вагою, синдром раптової дитячої смерті, респіраторні інфекції, хвороби середнього вуха в сім'ях, де палить один із батьків.

Необхідно підкреслити, що вживання сигарет з низьким вмістом нікотину або використання інших форм тютюну (сигари, трубки) не усуває ці ризики.

ВИНАГОРОДИ ТОМУ, ХТО ВІДМОВИТЬСЯ ВІД ПАЛІННЯ: буде почувати себе краще, бадьоріше, енергійніше; буде легше і повніше дихати, припиниться кашель; збереже кошти (помірний курець щорічно витрачає на сигарети від 3000 до 4000 гривень); проживе довше здоровим; буде прикладом для своєї сім’ї; поліпшить нюх і підсилить здатність відчувати смак; зможе позбутися неприємного запаху одягу, волосся, дихання; буде краще переносити фізичні навантаження; поліпшить стан зубів, шкіри, уповільнить появу нових зморшок.

Дорогі краяни, будьте здорові, живіть довше, радісно, щасливо без тютюнопаління.

 

Анотоція:

 

Газета «Голос з-над Бугу»

Автор: Каліщук А.

Дата: 10.18.2011

http://golossokal.com.ua/cikavo/spozhivannya-tyutyunu-znachno-vplivaye-stan-zdorov.html

 

Стаття 6

Куріння й рак легенів

Тютюновий дим — це вид забруднення повітря, який у сотні тисяч разів перевищує забруднення від будь—якого металургійного чи хімічного комбінату. Проте курці свідомо вдихають таке повітря. Підраховано, що людина, яка палить сигарету, вдихає повітря, забруднення якого в 384 000 разів перевищує ГДК. Вдихати тютюновий дим у чотири рази шкідливіше, ніж вихлопні гази автомобіля безпосередньо з вихлопної труби. Окрім слабкого наркотика — нікотину — в тютюновому димі міститься близько 200 особливо отруйних речовин: чадний газ, бензопірен (сильний канцероген, тобто речовина, що спричиняє рак) і багато інших.
Упродовж останніх десятиліть тютюн став набагато отруйнішим, ніж, скажімо, в ХIХ ст. Адже тютюнові листки, через свою надзвичайну гігроскопічність, активно поглинають з повітря шкідливі домішки й аерозолі, кількість яких дедалі збільшується.
Величезної шкоди завдає пасивне куріння, коли людина, яка не курить, змушена вдихати повітря, отруєне тютюновим димом.. Відповідно з основною дією, шкідливі речовини, що містяться в тютюновому димі й негативно впливають на організм, об’єднані в 4 групи: 1) канцерогенні речовини; 2) подразнюючі речовини; 3) отруйні гази; 4) отруйні алкалоїди. Загалом тютюновий дим містить більше 40 відомих канцерогенів і сполук, що сприяють формуванню канцерогенів в організмі.
Головною причиною виникнення й розвитку «тютюнового кашлю» стають краплі дьогтю, які осіли в легенях. Речовини, що містяться в тютюновому димі, викликають запалення епітелію, що покриває дихальні шляхи. Перш за все, тютюновий дим потрапляє у верхні дихальні шляхи, а потім — у трахею та легені. Це призводить до їх хронічного запалення та розвитку бронхіту й трахеїту. Крім того, тютюновий дим викликає хронічне подразнення слизової оболонки гортані, сприяє запаленню голосових зв’язок, які потовщуються та грубішають. Це призводить до зміни тембру голосу, що особливо помітно в молодих жінок.
Учені встановили, що куріння — один з основних чинників, які призводять до розвитку раку легенів. Захворюваність на нього серед курців у 30 разів більша, ніж серед тих, хто не курить. Окрім того, куріння збільшує ризик розвитку злоякісних новоутворень інших органів: язика, гортані, стравоходу, шлунка, сечового міхура. Ризик розвитку раку легенів залежить від дози й стажу паління: більший стаж і високе споживання збільшують вірогідність розвитку хвороби. Припинення паління знижує ризик раку легенів, через 10 років він знижується наполовину.
Згідно з результатами недавнього спільного дослідження Центру Контролю й Профілактики Захворюваності, Національного Інституту Раку й Американського Ракового Товариства, в США вперше з 30—х років знизилася кількість нових випадків раку. Це обумовлено зміною способу життя людей і зменшенням кількості курців. Одночасно висловлюється застереження: в той час, коли кількість нових випадків раку серед чоловіків різко зменшується, серед жінок і молоді — зростає. Це, у свою чергу, підвищує ризик виникнення хвороби в майбутнього покоління. Тому куріння є проблемою не тільки окремо взятої людини, а й усього людства.
Отруйність нікотину відчув кожен, хто взяв до рота першу в житті сигарету. Адже ніхто не зміг докурити її до кінця. Цьому завадили запаморочення й нудота, а часом і більш неприємні відчуття, такі, як інтенсивне слиновиділення, шум чи біль у голові, серцебиття, загальна слабкість, тремтіння рук, блювання, пронос. У тяжких випадках людина непритомніла. Поступово організм пристосувався до нікотину, й куріння перестало викликати подібні відчуття. Проте отруєння організму не припинилося.
Сьогодні ми не можемо говорити про куріння підлітків як про невинні пустощі. Куріння — соціальне лихо. Через нерозуміння, сліпе слідування моді, поведінці дорослих чи ровесників підліток починає курити: спочатку робить одну затяжку й викурює одну сигарету, а потім тягнеться до злощасної пачки знову й знову. Так куріння стає звичкою, якої потім дуже важко позбутися. Отже, краще не починати.

 

 

Газета «Чернігівські відомості»

Автор: Олена Мітченко

Дата: 25 серпня 2010 р.

http://vid.cn.ua/content/view/3933/65/

 

Стаття 7