Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬ св≥т≥ формуЇтьс€ новий, јз≥атсько-тихоокеанський рег≥он (ј“–) -генератор ≥нтеграц≥йних процес≥в




” нього вход€ть наступн≥ крањни: –еспубл≥ка  оре€, “айвань, —≥нгапур ≥ √онконг, а також ћалайз≥€, “ањланд, ‘≥л≥пп≥ни ≥ ≤ндонез≥€. ƒл€ вс≥х цих крањн характерна стратег≥€ п≥двищених вимог до €кост≥ навчанн€ ≥ п≥дготовки кадр≥в.

” основ≥ Ђаз≥атського економ≥чного диваї крањн ј“– лежить р€д чинник≥в. ќдин з вир≥шальних чинник≥в пол€гаЇ у ф≥нансовому пр≥оритет≥ осв≥ти.

” б≥льшост≥ крањн ј“– сформувалас€ розвинена система вищоњ осв≥ти. Ќаприклад, в  орейськ≥й –еспубл≥ц≥ близько 1/3 вс≥х випускник≥в середньоњ школи вступають до ун≥верситет≥в. ѕонад 30 % тайваньських школ€р≥в також йдуть вчитис€ в ун≥верситети (дл€ пор≥вн€нн€: у √ерман≥њ Ч 18%, ≤тал≥њ Ц 26%, ¬еликобритан≥њЧ7%). Ќин≥ кожен трет≥й ≥ноземний студент в св≥т≥ Ч вих≥дець з крањн ј“–. ƒо завершенн€ XX стол≥тт€ осв≥тн≥й потенц≥ал даного рег≥ону досить зр≥с. япон≥€ маЇ найвищу долю вчених м≥р серед крањн св≥ту Ч 68 %, дл€ пор≥вн€нн€ Ч 25 % у —Ўј. –еспубл≥ка  оре€ займаЇ перше м≥сце в св≥т≥ з розрахунку на душу населенн€ по числу ос≥б, що отримали м≥ри доктора наук.

ƒержавн≥ витрати на осв≥ту в розвинених крањнах складають око≠ло 950 млрд долар≥в —Ўј в р≥к, а на осв≥ту що одного вчитьс€ вс≥х р≥вн≥в в середньомуЧ1620 долар≥в.

ƒо другого типа в≥днос€тьс€ рег≥они, що позитивно реагують на ≥нтегра≠ц≥йн≥ процеси. ¬ першу чергу це крањни Ћатинськоњ јмерики.

як в процес≥ ≥стор≥њ, так ≥ в даний час Ћатинська јмерика опин€Їтьс€ в зон≥ д≥њ ≥нтеграц≥йних ≥мпульс≥в з боку —Ўј ≥ «ах≥дноњ ™вропи. √еограф≥чно це вт≥лилос€ в участ≥ цього рег≥ону в ≥нтеграц≥йних процесах «ах≥дноњ п≥вкул≥ на загальноамериканському, рег≥ональному ≥ суперре≠г≥ональному р≥вн€х ≥ включенн≥ крањн Ћатинськоњ јмерики в реал≥зац≥ю р€ду м≥жнародних проект≥в з крањнами ™вропи.

 рањни Ћатинськоњ јмерики розгл€дають зв'€зки з ™вропою €к зас≥б послабленн€ економ≥чноњ ≥ пол≥тичноњ залежност≥ в≥д —Ўј, а також €к можлив≥сть захистити в≥д тотальноњ п≥вн≥чноамериканськоњ д≥њ процес культуроутворенн€, що розвиваЇтьс€, головними елементами €кого залишаютьс€ Ївропей≠ськ≥ культурн≥ традиц≥њ ≥ залишков≥ елементи автохтонних ≥нд≥анських куль≠тур. ¬ пор≥вн€нн≥ з ≥ншими крањнами, що розвиваютьс€, дл€ даного рег≥ону Ї ха≠рактерним вищий р≥вень елемент≥в ≥нфраструктури осв≥ти. Ќаприклад, випуск книг з розрахунку на 1 млн. жител≥в в 2-4 рази вище середнього показника дл€ крањн, що розвиваютьс€. „исло викладач≥в вс≥х р≥вн≥в осв≥ти в 1,5 разу вище за середньосв≥товий р≥вень ≥ практично дор≥внюЇ показнику дл€ групи розвинених крањн. —постер≥гаЇтьс€ поступове скороченн€ неписьменност≥, поширенн€ початковоњ осв≥ти, розвиток системи вищоњ осв≥ти. ѕроте розвиток осв≥ти маЇ, по переваз≥, екстенсивний, свое≠го роду Ђмасиф≥кац≥йн ийї характер.

Ћатинська јмерика реал≥зуЇ програму п≥д назвою Ђќсновний проект ёЌ≈— ќ за осв≥тою дл€ крањн Ћатинськоњ јмерики ≥  арибського бассей≠нуї. ” њњ рамках до 2000 року, передбачалось повн≥стю л≥кв≥довувати безгамотн≥сть, вс≥м д≥т€м шк≥льного в≥ку надати восьми- або дес€тир≥чну осв≥ту, стати конкурентоздатними на св≥товому ринку. Ќа субрег≥ональному р≥в≠н≥ ≥нтеграц≥йн≥ процеси охоплюють групи крањн, дл€ €ких певною м≥рою характерн≥ територ≥альна, ≥сторична ≥ культурна сп≥льн≥сть: Ђ√рупа јндї, Ђгрупа  онтадораї, Ђгрупа –≥ої, Ђгрупа триї Ч ћексика,  о≠лумб≥€, ¬енесуела. ѕроцеси даного р≥вн€ зм≥стовно направлен≥ на ко≠ординац≥ю зусиль в розробц≥ сп≥льних стандарт≥в шк≥льноњ ≥ вуз≥вськоњ осв≥ти, €к≥сть п≥дготовки фах≥вц≥в, запоб≥ганн€ Ђвитоку розум≥вї. ѕроект Ђ—п≥льного ринку знаньї латиноамериканських держав реал≥зуЇтьс€ на рег≥ональному р≥вн≥. ƒл€ його координац≥њ створений в≥дпов≥дний орган Ч Ќарада м≥н≥стр≥в осв≥ти, зас≥данн€ €коњ проход€ть в р≥зних крањнах.

«агальноамериканський р≥вень розвитку ≥нтеграц≥њ осв≥ти знаходитьс€ в процес≥ зародженн€ ≥ багато в чому визначатиметьс€ завданн€ми економ≥чного простору «ах≥дноњ п≥вкул≥, що формуЇтьс€, ≥ подоланн€м пол≥тико-культурноњ експанс≥њ з боку —Ўј. ¬с≥ма сучасними модел€ми латиноамериканськоњ осв≥ти Ї прототипи американських або њх модиф≥кац≥њ. —еред латиноамериканських крањн Ѕразил≥€ ≥ јргентина вже давно ор≥Їнтуютьс€ на американську модель осв≥ти. ћексика ≥  оста-–≥ка шукають ≥нш≥ дороги розвитку осв≥тньоњ системи, спираючись на т≥сний контакт з ™вропою. ћережа Ђв≥дкритихї ун≥верситет≥в, що розвиваЇтьс€, також спри€Ї зменшенню впливу —Ўј. “ак≥ ун≥верситети д≥ють при ун≥верситет≥ м. Ѕраз≥л≥а, Ќац≥ональному автономному ун≥верситет≥ ћексики, при ун≥верситетах  оста-–≥ки ≥  олумб≥њ. Ћатиноамериканськ≥ держави (особливо ћексика ≥ „ил≥) в питанн€х осв≥ти ≥ культури розвивають сп≥впрацю з япон≥Їю ≥ крањнами јз≥атсько-тихоокеанського рег≥ону.

ƒержавн≥ витрати на осв≥ту в крањнах Ћатинськоњ јмерики ≥ держав  арибського басейну в середньому складають близько 50 млрд. долар≥в в р≥к, а витрати на осв≥ту одного учн€ в≥дпов≥дно складають близько 500 долар≥в.

ƒо третього типа в≥днос€тьс€ т≥ рег≥они, €к≥ ≥нертн≥ до ≥нтеграц≥њ осв≥тн≥х процес≥в.

” цю групу вход€ть велика частина крањн јфрики на п≥вдень в≥д —ахари (окр≥м ёј–), р€д держав ѕ≥вденноњ ≥ ѕ≥вденно-сх≥дноњ јз≥њ, невелик≥ остр≥вн≥ держави басейн≥в “ихого ≥ јтлантичного океан≥в. “ривал≥сть шк≥льного навчанн€ в ц≥л≥й низц≥ африканських крањн нижче м≥н≥мального Ц 4 року. ” даних рег≥онах переважаЇ безграмотне населенн€. Ќаприклад, близько 140 млн. африканц≥в, що проживають на п≥вдень в≥д —ахари, залишаютьс€ неписьменними. Ќайнижча тривал≥сть шк≥льного навчанн€ в Ќ≥гер≥њ Ч 2,l роки пот≥м в Ѕурк≥на-‘асо Ч 2,4 року, в √в≥нењ Ч 2,7 року, в ƒж≥бут≥ Ч 3,4года. «а даними ёЌ≈—№ ќ, в початкових школах таких крањн, €к Ќ≥гер≥€ або √в≥не€, п≥дручники Ї лише у 30% д≥тей. ћатер≥альна база осв≥ти надзвичайно низка. —п≥вв≥дношенн€ ЂученьЧучительї (середнЇ число учн≥в на 1 вчител€) в крањнах цього рег≥ону Ї одним з найвищих в св≥т≥. Ќаприклад, в Ѕурунд≥ цей показник дор≥внюЇ 49, в  ен≥њ Ч 39, в Ќам≥б≥њ Ч 38; при середньосв≥товому показнику Ч 16, а в розвинених крањнах св≥ту Ч 23.

” даних рег≥онах немаЇ передумов дл€ формуванн€ життЇздатних нац≥ональних систем вищоњ осв≥ти. –еальну можлив≥сть п≥дтримки зв'€зк≥в крањн даного рег≥ону з≥ св≥товою науковою ≥ осв≥тньою сп≥льнотою бачать у напр€м≥ студент≥в на навчанн€ за кордон. ” таких крањнах, €к Ѕуркина-‘асо, ћозамб≥к, –уанда, число студент≥в з розрахунку на 100 000 жител≥в вагаЇтьс€ в≥д 16 до 60 чолов≥к. ƒл€ пор≥вн€нн€: у –еспубл≥ц≥  оре€ Ч близько 4000, Ћ≥ван≥ Ч б≥льше 3000, јргентин≥ Ч 3300, ¬енесуел≥ Ч близько 3000, —Ўј ЦЦ близько 6000. ћ≥ж п≥вднем ≥ п≥вн≥ччю јфрики спостер≥гаЇтьс€ г≥гантський розрив в €к≥сному р≥вн≥ осв≥ти. ” крањнах јфрики (на п≥вдень в≥д —ахари) державн≥ витрати на осв≥ту в середньому складають близько 9 млрд. долар≥в —Ўј в р≥к; а на осв≥ту що одного вчитьс€ Ч близько 70 долар≥в.

ƒо к≥нц€ XX стол≥тт€ вид≥л€ютьс€ рег≥они, в €ких по р€ду економ≥чних, пол≥тичних, соц≥альних причин порушуЇтьс€ посл≥довн≥сть осв≥тн≥х ≥ ≥нтеграц≥йних процес≥в. ƒо таких рег≥он≥в в≥днос€тьс€ арабськ≥ крањни, —х≥дна ™вропа ≥ крањни колишнього —–—–.

” арабських крањнах спостер≥гаЇтьс€ прагненн€ до вид≥ленн€ чотирьох субре≠г≥он≥в, €к≥ т€ж≥ють до внутр≥шньоњ ≥нтеграц≥њ, включаючи ≥ сферу осв≥ти. ÷е рег≥они ћагр≥ба (включаючи Ћ≥в≥ю), Ѕлизького —ходу (™гипет, ≤рак, —ир≥€, Ћ≥ван, …ордан≥€), ѕерсидськоњ затоки (—ауд≥вська јрав≥€,  увейт, ќј≈,  атар, ќман, Ѕахрейн), крањни побережж€ „ервоного мор€ ≥ ћавритан≥€. ” цих крањнах спостер≥гаЇтьс€ крайн€ нер≥вном≥рн≥сть в процес≥ розвитку середнього ≥ вищого р≥вн€ осв≥ти. ” ™гипт≥, —удан≥, ћавритан≥њ, јлжир≥ зосереджене 2/3 безграмотного населенн€ арабського миру. ” арабських крањнах державн≥ витрати на осв≥ту складають приблизно 25 млрд. долар≥в в р≥к (за даними початку 1990-х рок≥в), а на осв≥ту одного навчаючогос€ Ч близько 300 долар≥в.

” крањнах —х≥дноњ ™вропи ≥ колишнього —–—– у зв'€зку з пол≥тичною неста≠б≥льн≥стю, економ≥чною кризою ≥ сусп≥льною дез≥нтеграц≥Їю спостер≥гаЇтьс€ спад в розвитку осв≥ти. ќстанн€ ф≥нансуЇтьс€ за залишковим принципом при тенденц≥њ до диверсиф≥кац≥њ джерел ф≥нансуванн€ середньоњ ≥ вищоњ школи. ¬плив —Ўј ≥ ≥нших крањн прив≥в до поетапного переходу вищоњ школи на багатор≥вневу систему осв≥ти ≥ п≥дготовки спец≥ал≥с≠т≥в. —истеми осв≥ти крањн —х≥дноњ ™вропи ≥ колишнього —–—– провели Ђперебудовуї, що грунтуЇтьс€ на прагненн≥ до демократизац≥њ. ” 1980-90-≥ роки в ”крањн≥ сформувавс€ масовий ≥нновац≥йний рух в област≥ шк≥льноњ осв≥ти. ¬≥н визначивс€ у пошуках нового: моделей школи, зм≥сту осв≥ти, осв≥тн≥х технолог≥й.

Ќе дивл€чись на пов≥льну внутр≥шньо рег≥ональну ре≥нтеграц≥ю, крањни —х≥дноњ ™вропи ≥ колишнього —–—– збер≥гають сп≥льн≥ елементи ≥нфраструктури осв≥ти, придатн≥ дл€ використанн€ в ≥нтеграц≥йних процесах р≥зного р≥вн€ ≥ масштабу. ƒан≥ крањни в≥ддають пр≥оритет зв'€зкам з учбовими закладами «аходу або з≥ своњми Ђзакордоннимиї ≥сторичними сус≥дами. ѕосилюютьс€ м≥жнародн≥ контакти з осв≥тн≥ми системами —Ўј ≥ ≥нших розвинутих держав €к прагненн€ ув≥йти до св≥тового осв≥тнього простору.

¬ процес≥ м≥жнародноњ оц≥нки р≥вн€ розвитку системи вищоњ осв≥ти (за даними початку 1990-х рок≥в) були вид≥лен≥ групи крањн за наступними показниками: ¬Ќѕ (валовий нац≥ональний продукт) на душу населенн€ крањни ≥ чисельн≥сть студент≥в з розрахунку на 100000 жител≥в. Ќа основ≥ отриманих даних можна зробити висновок, що в практично необмежений доступ до вищоњ осв≥ти населенн€ характерний лише дл€ крањн I групи: —Ўј,  анади, ‘–Ќ, япон≥њ ≥ ‘≥нл€нд≥њ.

Ќа початок XXI стол≥тт€ чисельн≥сть учн≥в у всьому св≥т≥ складала близько 1060 млн чолов≥к, а дол€ грамотного населенн€ у в≥ц≥ б≥льше 15 рок≥в Ч лише 75 %. ¬ пор≥вн€нн≥ з даними 1960-х рок≥в, на початок 1990-х число ≥ноземних студент≥в, асп≥рант≥в ≥ стажист≥в у вс≥х крањнах св≥ту зросло майже у в≥с≥м раз≥в ≥ перевищило 1 млн. 200 тис. чолов≥к. ‘актично в св≥т≥ два з кожних ста, €к≥ отримують вищу осв≥ту, ≥ноземн≥ студенти. «начна дол€ всього м≥жнародного студентського обм≥ну доводитьс€ на ™вропу.

ƒл€ педагог≥чних систем розвинених крањн характерна тенденц≥€ синтезу на≠уки, осв≥ти ≥ виробництва через створенн€ найб≥льших технопол≥с≥в.

“ехнопол≥си вражають своњми масштабами, науковим, осв≥тн≥м ≥ техн≥чним потенц≥алом. ” формуванн≥ таких технопарк≥в пров≥дна роль належить вищим учбовим закладам. Ќаприклад, в япон≥њ 2/3 вс≥ науков≥ кадри крањни (близько 80 досл≥дницьких ≥ учбових заклад≥в), де виучуютьс€ сотн≥ тис€ч студент≥в з 50 крањн св≥ту, зосереджено в такому центр≥, об'Їднуючому в соб≥ €к ф≥рми, так ≥ вищ≥ учбов≥ заклади ≥ Ќƒ≤, в €ких провод€тьс€ фундаментальн≥ ≥ прикладн≥ досл≥дженн€. Ќа баз≥ р€ду ун≥верситет≥в на п≥вдн≥ ‘ранц≥њ зосереджений крупний науковий потенц≥ал Ч ЂЎл€х високоњ техно≠лог≥њї.

‘ормуванню Їдиного св≥тового осв≥тнього простору спри€Ї розвиток дистанц≥йних форм навчанн€. —истеми дистанц≥йного навчанн€ заснован≥ на використанн≥ комп'ютерноњ мереж≥ ≥ супутникового зв'€зку. ¬они дозвол€ють вир≥шувати осв≥тн≥ завданн€ в масштабах ц≥лих континент≥в. “ак реал≥зуЇтьс€ проект Їдиного ™вропейського навчального середовища. Ўведський Ѕалт≥йський ун≥≠верситет, об'Їднуючий б≥льш н≥ж 50 ун≥верситет≥в дес€ти крањн балт≥йсько≠го рег≥ону, служить прикладом використанн€ дистанц≥йних метод≥в. ” —Ўј (за даними середини 1990-х рок≥в) в програм≥ дистанц≥йного навчанн€ приймають участь б≥льше 1 млн. студент≥в. ¬ св≥т≥ функц≥онують глобальн≥ системи дис≠танц≥йного навчанн€: Ђ√лобальний лекц≥йний залї, Ђ”н≥верситет св≥туї, Ђћ≥жнародний електронний ун≥верситетї, забезпечуючи обм≥н ≥нформац≥Їю в оперативному режим≥. —аме у зв'€зку з розвитком метод≥в дистанционого навчанн€ св≥това осв≥та отримала один з потужних ≥нструмент≥в формуванн€ свого Їдиного простору. “епер воно здатне залучати безл≥ч крањн до ≥нтеграц≥йних процес≥в у сфер≥ осв≥ти ≥ п≥дготовки фах≥вц≥в вир≥внювати €к≥сний стан складових св≥тового осв≥тнього простору.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 439 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент может не знать в двух случа€х: не знал, или забыл. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1729 - | 1331 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.015 с.