Опис навчальної дисципліни. Найменування показників галузь знань, напрям підготовки, Освітньо-кваліфікаційний рівень характеристика навчальної дисципліни денна

 

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання	заочна форма навчання
Кількість кредитів 3	Галузь знань 1001 Техніка та енергетика аграрного виробництва (шифр і назва)	Нормативна
Напрям підготовки 8.10010203 - механізація сільського ОКР «Магістр»
Модулів – 2	Спеціальність (професійне спрямування): 8.10010203 Механізація сільського ОКР«Магістр»	Рік підготовки:
Змістових модулів –2	6-й	-й
Індивідуальне науково-дослідне завдання ___________ (назва)	Семестр
Загальна кількість годин - 108	1-й	-й
Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 2 самостійної роботи студента - 2	Освітньо-кваліфікаційний рівень: «Магістр»	16 год.	год.
Практичні, семінарські
14 год.	год.
Лабораторні
год.	год.
Самостійна робота
78 год.	год.
Індивідуальні завдання:
Вид контролю: залік

 

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання –30/78

для заочної форми навчання -

 

 

2 МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

Метою курсу «Педагогіка» має за мету підготовку магістрантів до майбутньої педагогічної діяльності в вищих навчальних закладах різного рівня на посадах асистентів, викладачів та старших викладачів, забезпечити глибоке засвоєння специфіки предмету Формування і розвиток сучасної світоглядно-методологічної парадигми майбутніх педагогів неможливе без завдання.

Запропонована програма створена на основі найвищих досягнень класичної і сучасної педагогіки ї і враховує зростаючий попит на оволодіння педагогікою як відповідною дисципліною сучасних викладачів Після вивчення дисципліни випускник магістратури повинен бути готовий до:

· реалізації освітніх програм та навчальних планів у відповідності до державних стандартів вищої освіти;

· аналізу методів та вибору ефективних методичних заходів навчання;

· розробки та проведення всіх видів занять і контрольних заходів у вищому навчальному закладі;

· самостійного засвоєння педагогічної літератури;

· критичної оцінки занять які проводяться.

В результаті вивчення філософії студент повинен

знати:

· основні принципи освіти;

· систему освіти, освітньо-кваліфікаційні рівні та структуру вищих навчальних закладів України;

· права та обов’язки учасників навчально-виховного процесу;

· структуру державних стандартів вищої;

· зміст освітньо-професійної програми свого напряму підготовки та спе­ціальності;

· основні вимоги освітньо-кваліфікаційної характеристики своєї спеціаль­ності;

· вимоги до складу і змісту навчально-методичної документації з спеціальності та дисципліни;

· сутність нових та інформаційних технологій навчання у вищий шко­лі;

· принципи організації педагогічних експериментів і аналізу їх ре­зультатів;

вміти:

· організовувати та аналізувати свою педагогічну діяльність;

· планувати навчальні заняття згідно з навчальним планом та прог­рамою дисципліни;

· розробляти зміст, проводити структурування навчального матеріалу та проводити заняття різних видів;

· забезпечувати послідовність викладення матеріалу та міждисциплінарні зв’язки;

· визначати методи та засоби навчання та контролю;

· організувати та керувати пізнавальною діяльністю студентів, формувати у студентів критичне мислення та уміння здійснювати діяльність зі всіма її складовими;

· аналізувати навчальну та навчально-методичну літературу і вико­ристовувати її в педагогічній практиці;

· здійснювати контроль і оцінку результатів та проводити корекцію процесу навчання.

 

3 ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Змістовий модуль I. Загальні основи педагогіки

 

ТЕМА 1. Педагогіка як наукова дисципліна і учбовий предмет: методологічні основи.

Педагогіка. Витоки походження педагогіки і етапи її розвитку. Педагогіка як наука її об'єкт, предмет і функції. Основні категорії педагогіки. Методологічні основи педагогіки Загальнокультурне значення педагогіки. Основні тенденції розвитку освіти в умовах нової соціокультурної ситуації. Завдання сучасної педагогіки. Педагогіка як область гуманітарного, антропологічного, філософського знання. Об'єкт, предмет і функції педагогіки. Категоріальний апарат педагогіки: виховання, навчання, освіта, самовиховання, педагогічний процес, соціалізація, педагогічна технологія, педагогічна діяльність. Склад і система педагогічних наук. Методологічні основи педагогіки. Завдання сучасної педагогічної науки.

Цілісний педагогічний процес і його основні характеристики. Педагогічний процес - динамічно розвиваюча цілісність, відкрита система. Цілісність педагогічного процесу, як взаємодія його основних компонентів. Джерела й рушійні сили педагогічного процесу. Закономірності й принципи цілісного навчально-виховного процесу. Інтегральні якості особистості і їхня роль у визначенні змісту цілісного педагогічного процесу. Педагогічні умови цілісності навчально-виховного процесу.

 

ТЕМА 2. Навчання як педагогічний процес.

Предмет и завдання дидактики. Категорії дидактики. Цілі і зміст освіти, навчання. Поняття про процес навчання. Види навчання. Принципи навчання, методи. Засоби навчання, їх характеристика, форми навчання.
Освітній процес у вузі. Інноваційні процеси в сучасній вищій освіті. Цілі навчання в системі цілей виховання особистості, що розвивається, майбутнього фахівця.

Навчання й освіта як предмет дидактики вищої школи. Закономірності й принципи навчання. Специфіка реалізації загально дидактичних принципів у системі вузівського навчання. Сутність, рушійні сили й логіка процесу навчання. Навчання як взаємодія культур: культури, «закодованої» у навчальних текстах, культури студентів і особистісної культури викладача. Двосторонній і особистісний характер навчання. Взаємодія «викладання - навчання» як центральне дидактичне відношення.

Навчання як співтворчість викладача й студента.

ТЕМА 3. Лекція 3. Освіта і культура.

Освіта як спосіб входження людини в світ науки і культури. Освіта як система і процес. Вікова динаміка розвитку людини в процесі освіти. Психологічні основи теорії навчання. Навчання, навчальний процес, розумова діяльність та її розвиток. Зв'язок теорії навчання з психофізіологією та психологією навчання. „Інформаційна криза”, пов’язана з наростанням протиріччя між надмірно високою інформаційною насиченістю навчальних програм та відносно низькою здібністю мозку людини сприймати інформацію у великих розмірах. Педагогічний зміст зв’язку теорії навчання у вищій школі з закономірностями психофізіології та психології.