Концепція освіти рівний-рівному щодо здорового способу життя серед молоді України

Педагоги недостатньо володіють спеціальними методами роботи з формування знань, умінь і навичок із збереження і зміцнення здоров'я підлітків, мало використовують у цій роботі сучасні підходи. Профілактична діяльність державних освітніх закладів зорієнтована на передавання знань від дорослого до дитини з ігноруванням активної позиції самої дитини, її права на самовизначення щодо власного способу життя. А практика показує, що набуття і закріплення установок на здоровий спосіб життя і безпечну поведінку є значно ефективнішим в ході спілкування підлітків між собою.

На це орієнтує метод освіти "рівний-рівному". Його концептуальна основа - це сприяння розумінню дітьми і молоддю через просвітницьку роботу переваг здорового способу життя, стимулювання до самостійного й усвідомленого вибору життєвої позиції, визначення шляхів позитивної соціалізації молоді, здобуття знань, умінь і навичок здорового способу життя та відмова від негативної поведінки.

Сутність методу освіти "рівний-рівному" та його основні поняття

Набутий досвід

Метод освіти "рівний-рівному" (англійською мовою peer education) до середини XIX ст. не розглядався як самостійний метод навчання, а використовувався серед інших у європейській школі. Як самостійний навчальний метод почав впроваджуватись у середині ХХ ст- в країнах Західної Європи та Північній Америці. У західній освітній практиці освіта "рівний-рівному" вже стала одним з базових методів, що використовується в початкових та середніх школах, університетах, за місцем проживання. Але особливо ефективним цей метод виявився у просвітницькій роботі із запобігання негативним явищам. У час, коли знизився інтерес до здорового способу життя, а знання, поширювані дорослими, залишалися лише гаслами, новий підхід до забезпечення превентивних знань за допомоги самою молоддю став рятувальним.

Переваги передавання знань від однолітка до однолітка полягали в тому, що:

• підлітки більше часу спілкуються один з одним;

• глибше розуміють потреби свого оточення;

• на відміну від дорослих розуміють субкультурну мову;

• більше довіряють одне одному, більше готові до розуміння і наслідування поведінки.

Зазначались і економічні переваги методу, оскільки однолітки, підготовлені за методом освіти "рівний-рівному", надають просвітницькі послуги безкоштовно.

Вітчизняний досвід освіти "рівний-рівному" виріс із практики національної освіти в українських сільських школах, особливо малокомплектних, де вчитель вимушений працювати одночасно з кількома класами. Приділяючи увагу певній групі (класу), педагог змушений залучати кращих учнів з інших класів, які виконують роль наставників.

Пошуки освітніх технологій на початку XX ст. викликали у вітчизняних науковців і практиків великий інтерес до методу освіти "рівний-рівному". Теорія культурологічної відповідності учасників педагогічної взаємодії Л.С.Виготського заклала, починаючи з 20-х років XX ст., основи широкого використання цього підходу як педагогічного методу.

Своєї соціальної значущості він набув завдяки використанню досвіду роботи з неповнолітніми за теорією відповідальної залежності та виховуючих стосунків А.С.Макаренка в педагогш1 людяності В.О.Сухомлинського. Метод освіти "рівний-рівному застосовувався у вітчизняній школі у вихованні через колектив; за бригадного та групового методів навчання; в разі закріплення за невстигаючим учнем кращого; у формах роботи вожатих, учнівських комісій, громадських дитячих організацій, а також у діяльності класного, шкільного, районного, обласного та республіканського активів учнів.

Прийоми методу освіти "рівний-рівному" щодо питань здорового способу життя практикувалися в діяльності шкільних санітарних комітетів і санітарних постів, оперативних загонів ("Юні друзі міліції" та "Юні інспектори дорожнього руху"). Отже, метод слід розглядати і в контексті історичного розвитку освітніх процесів в Україні. Багаторічний досвід заклав методологічні основи для розвитку і впровадження методу в сучасних умовах.

Ознакою сьогодення в національній школі є розвиток самодіяльних спілок учнівської молоді, які популяризують здоровий спосіб життя. Це рух учнівського лідерства: лідер класу, лідер школи - є організації лідерів при районних відділах освіти. Нагромаджено досвід роботи учнівського самоврядування, діяльності позашкільних закладів як методичних центрів з підготовки учнів-лідерів у навчальний період і канікулярний час (в оздоровчих таборах учнівського активу). Серед молодіжних організацій, що опікуються проблемами розвитку національних традицій формування здорового способу життя серед однолітків, найактивнішими є "Січ", яка розвиває ідеї і методи здорового способу життя в Східній Україні, і "Пласт" (Українська скаутська організація), що охоплює переважно молодь західних регіонів України. Активністю в поширенні ідей здорового способу життя відзначається також Асоціація гайдів України. Розвитку методу освіти "рівний-рівному" сприяє активна діяльність соціальних служб для молоді, особливо волонтерський рух, який активно використовується в консультуванні, патронажі, групах взаємопідтримки тощо.

Проекти, в роботі над якими громадські організації використовують у зв'язках з учнівською молоддю та групами ризику в Дніпропетровській, Запорізькій, Вінницькій, Харківській, Чернівецькій, Рівненській та інших областях, метод освіти "рівний-Рівному", засвідчили його безперечну ефективність. На жаль, цей Метод не набув поширення на загальноукраїнському рівні через відсутність інтересу офіційних установ до проектів громадських організацій. Досвід з реалізації зарубіжної моделі освіти "рівний-рівному" в загальноосвітніх навчальних закладах, відомий лише вузькому колу спеціалістів, які працювали над відповідними проектами. Це стримало процеси його наукового узагальнення, адаптації і впровадження в освітній процес як навчального й виховного методу, а в позашкільну роботу - як соціальної технології. Набутий досвід дає підстави стверджувати, що метод освіти "рівний-рівному" вже має певні надбання в системі вітчизняної освіти і специфіку впровадження його в умовах України. Він сприятиме подальшій розбудові як національної освіти, так і демократичних та гуманістичних засад суспільства в цілому. Активна участь молоді в просвітницькому процесі означає новий етап реформування всієї системи національної освіти й превентивної діяльності.

Основні поняття

Визначення "освіта "рівний-рівному" набуло поширення у зв'язку з визнанням ефективності результатів впровадження проектів популяризації здорового способу життя в країнах Європейської співдружності та інших країнах світу. Поняття "освіта рівний-рівному" базується на тому, що головну участь у поширенні знань бере сама молодь. Переваги методу освіти "рівний-рівному" полягають у тому, що підліткове середовище є природним соціокультурним середовищем для однолітків, доступність до якого дорослим обмежена віком, соціальним статусом, мовою, стилями комунікації та ефективності впливів.

Нині в світі діє велика кількість проектів, в основі яких лежить метод освіти "рівний-рівному". Проте єдиного визначення цього поняття немає, що зумовлено тим, що кожна з країн, яка впроваджує метод, орієнтується передусім на культурні традиції своєї системи освіти й особливості своєї нації. Тому кожна національна програма дає своє визначення цього поняття.

Освіта "рівний-рівному" оцінюється як соціально-педагогічне явище. Тому, згідно з Концепцією, вона розглядається в кількох аспектах. Насамперед, це соціальний підхід (політика) формування у молодої людини ідеалу здоров'я і здорового способу життя через набуття превентивних знань, навичок, умінь, психологічних якостей і установок на соціальне відповідальну поведінку. Це й технологія, оскільки передбачає послідовну систему активних дій лідерів-підлітків і тренерів-педагогів, спрямованих на спростування міфів, уявлень, моделей поведінки, які ведуть до втрати здоров'я, і заміну їх позитивними орієнтирами життєвого вибору через поширення достовірної інформації, та зразків власного прикладу життєвої позиції лідерів.

Освіта рівних визначає передавання достовірної інформації авторитетними особистостями, довіра до яких і є основною умовою опанування превентивними знаннями. Вона також є прийомом більшої доступності знань про здоровий спосіб життя, запобігання негативній поведінці і визначає організацію превентивної діяльності, з опанування знань, умінь та навичок, що формують установки, для усвідомлення переваг здорового способу життя. "Рівний-рівному" -це освітній метод, завдяки якому в процесі комунікативної діяльності відбувається обмін знаннями і вміннями, що, у свою чергу, сприяє формуванню достовірних знань, умінь, навичок і ціннісних орієнтацій щодо здорового способу життя й запобігання негативним вчинкам.

Отже, навчання здорового способу життя за методом "рівний-рівному" - це суспільне корисна діяльність молоді, яка полягає в передаванні знань, умінь і навичок здорового способу життя, що сприяє запобіганню тютюнокурінню, алкоголізму, наркоманії, ВІЛ/СНІДу, ХПСШ та іншим негативним явищам.

Для спрощення сприймання ми визначаємо освіту "рівний-рівному" як соціальний метод (далі просто метод) реалізації просвітницької роботи. За цим визначенням метод є соціально- педагогічним явищем.

Національне визначення поняття апробовано в ході роботи міжнародного (Таллінн, 1999) та Національного (Тернопіль, 1999) семінарів, присвячених розвитку методології освіти "рівний-рівному" у країнах Центральної і Східної Європи, Співдружності Незалежних Держав і Балтійських країн.

Відповідно до методу просвітницька робота розглядається в Широкому і вузькому значенні. У широкому значенні - це просвітницька робота щодо здорового способу життя.

Здоровий спосіб життя розглядається як форма життєдіяльності людини, що забезпечує стан духовного, психічного, фізичного і соціального розвитку, що має безперечну соціальну цінність і користь для самої людини. У вузькому значенні — це просвітницька робота з певних проблем: наркоманії, ВІЛ/СНІДу, ХПСШ, навичок комунікації, розвитку особистості, формування лідерських якостей, знань прав і соціальних гарантій у збереженні здоров'я тощо.

Процес спілкування визначається як основна умова просвітницької роботи в міжособистісній, міжгруповій і соціальній комунікаціях. Результативність методу - система закладених життєвих цінностей молодої людини на активну соціальну позицію, у просвітницькій роботі серед однолітків, і здатність особи вести здоровий спосіб життя та власним прикладом доводити його переваги. Реалізація методу базується на технології ступеневого навчання: підготовці педагогів-тренерів, навчанні ними підлітків-лідерів і проведенні підлітками-лідерами просвітницької роботи серед ровесників.

Підліток-лідер. Метод відрізняється від традиційних превентивних підходів насамперед тим, що молодим людям надається роль експертів та ініціаторів профілактичного впливу на однолітків. Підлітки набувають досвіду позитивного впливу на особистості й групи, недоступні для дорослих. Підліток-лідер - це особистість, що є носієм знань, цінностей, привабливих для однолітків, які вони бажають наслідувати. Лідерські якості підлітка-лідера в колі однолітків завжди оцінювались позитивно. Відповідно до узагальненого поняття метод розглядає лідерів-підлітків як спеціально підготовлених непрофесійних педагогів (рівних педагогів), які навчають і мотивують своїх однолітків на здоровий спосіб життя.

Тренер-педагог. Передумовою ефективності методу є наявність лідерських якостей фахівця (вчителя, лікаря, соціального працівника тощо) серед учнів. З точки зору учнівської молоді такий фахівець має бути лідером: досконало володіти своїми фаховими знаннями бути близьким до розуміння потреб молоді, її прагнень не бути зверхнім, допомагати соціальному становленню не лише в межах своїх формальних функцій, а й виходячи з розуміння проблем підлітків. Складовими цінностей, що сприймають підлітки, є висока духовність, без якої фахівець втрачає свою привабливість як людина і не може повноцінно виконувати свою просвітницьку місію. Виходячи з сучасних визначень, він має створити умови, щоб стати тренером соціальних умінь. Отже, тренер-педагог - це фахівець, який створює умови для ведення просвітницької роботи підлітками-лідерами серед своїх ровесників. Він користується незаперечним авторитетом серед підлітків, володіє технологіями соціального навчання і здатний "відтренувати" інтелектуальні, вольові й емоційні якості підлітків-лідерів, необхідні для здійснення ними освіти "рівний-рівному".

Підходи освіти "рівний-рівному"

Діяльнісний підхід розглядає освіту "рівний-рівному" як активну соціальне корисну діяльність щодо здорового способу життя.

Особистісно орієнтований підхід спрямовує її на активізацію позитивних якостей учасників просвітницької взаємодії. Він забезпечує високий рівень індивідуальної роботи і сприяє розвитку розуміння, співчутливості, взаємодопомоги тощо.

Духовно-змістовий підхід ґрунтується на духовному потенціалі суспільства, надбаннях національної та світової культур.

Системний підхід розглядає освіту "рівний-рівному" як органічний елемент багаторівневої і взаємообумовленої соціально-педагогічної системи формування здорового способу життя.

Конкретно-історичний підхід зумовлює формування здорового способу життя відповідно до гостроти проблеми у конкретній історичній ситуації, зокрема тій, що склалася сьогодні в Україні, яка, на жаль характеризується найвищим у Європі рівнем поширення ВІЛ/СНІДу, ХПСШ, наркоманії і несприятливими чинниками забезпечення здорового способу життя населення в Цілому.