Міжнародна та зовнішня політика. Цілі та функції

Міжнародна політика — це вся сукупність дій політичних суб'єктів у відносинах між державами та на міжнародній арені в цілому. Суперечності між зовн політикою держави та окремими діячами: біржі, банки, корпорації. Вони можуть діяти всупереч загальнонаціональним інтересам. Особливості зовн політики: 1.не має владного характеру 2.залежить не тільки від держави, а й від ступеня погодженості 3.повноваження щодо здійснення зовн політики наділяються вищим органам законодавчої і виконавчої влади. Особливістю зовнішньої політики є її зумовленість певним етапом розвитку міжнародних відносин і конкретною ситуацією на міжнародній арені. 4. особливість зовнішньої політики полягає в тому, що вона має власне інституціональне забезпечення. ЦІЛІ 1.забезпечення націон безпеки держави 2.збільшення сили держави 3.зростання престижу та зміцнення міжнародних позицій

Рівні національної безпеки 1.безпека особи 2.суспільства 3.держави Функції зовн політики 1. охоронна складає захист суверенітету й територіальної цілісності держави від зовнішніх посягань.2. Представницько-інформаційна зовнішньої політики полягає у представництві держави в зовнішніх зносинах через її органи. 3.Переговорно-організаторська зовнішньої політики полягає в організації і використанні міжнародних контактів.

Засоби зовнішньої політики.

Політичні засоби охоплюють передусім сферу дипломатичних відносин — від традиційних форм дипломатії (посольства, консульства) до дипломатії на рівні глав держав. Ці засоби можуть використовуватись у формі переговорів, зустрічей, участі в міжнародних організаціях тощо. ВОЄННІ ЗАСОБИ, основними з яких є війна і воєнний тиск. Формами воєнного тиску можуть бути маневри, навчання, паради, публічні демонстрації нових видів зброї, концентрація військ у прикордонних районах, провокації на кордоні, участь у миротворчих операціях під егідою міжнародних організацій та ін. Економічні засоби означають використання економічного потенціалу держави для впливу на економіку й політику інших держав. До економічного потенціалу держави належать її промисловість, сировинні ресурси, стан робочої сили, зовнішня торгівля До ідеологічних, або інформаційно-пропагандистських засобів належать різноманітні форми й засоби пропаганди, інформації, культурної політики, які використовуються державою у відносинах з іншими державами передусім з метою формування позитивного зовнішнього іміджу і міжнародного престижу даної держави (виставки)

Міжнародні відносини та їх структура.

Міжнародні відносини визначаються як система політичних, економічних, соціальних, культурних, воєнних,правових та інших зв'язків між державами й народами. Міжнародні політичні відносини — це відносини між державами, політичними партіями, громадсько-політичними організаціями і рухами, міжнародними організаціями та іншими суб'єктами політики на міжнародній арені. Вони опосередк державами 1. через охорону кордонів 2. митний контроль 3. закорд паспорти 4. Через візові режими Особливості МВ: 1. невладний характер 2. Децентралізований характер 3. Консенсус 4. Суб’єктивний чинник

Структура:Міжнародні міжурядові організації, міжнародними організаціями регіонального масштабу, інтеграційні угруповання, воєнно-політичні блоки, міжнародні неурядові організації, міжнародних суспільних рухів, глобальні проблеми сучасності, регіональний рівень двосторонній рівень.

Міжнародне право — це «система договірних і звичайних норм та принципів, які виражають відносно узгоджену волю держав і регулюють відносини між державами

24.Основні концепції світового політичного процесу: Марксистка, геополітична, модерніські, політичного реалізму. (на 2 ручки)

МАРКС - процес суспільно-історичного розвитку є послідовною зміною п'яти суспільно-економічних формацій: первіснообщ, рабовласн, феодальної, капіталіст і комуністич. Засобом переходу від однієї формації до іншої є соціальна революція. Світовий політичний процес постає як світовий революційний процес — процес революційного переходу від капіталізму до соціалізму у всесвітньому масштабі. Головними рушійними силами цього процесу визнавались світова система соціалізму, робітничий клас і нац-визв рух. М. С. Горбачов висунув ідею про перехід до правових, договірних стосунків між усіма державами світу ГЕОПОЛІТ Термін «геополітика» - (земля + політика) ввів політичний діяч Рудольф Челлен. Головна ідея різних геополітичних концепцій — зв'язок політики держав, особливо зовнішньої, з особливостями їх територіально-просторового розташування. Хелфорд Маккіндер ” Географічна вісь історії» висунув ідею про фіксований поділ світу на окремі зони, кожна з яких відіграє в історії певну роль. Вважав, що існує хартленд) — «серединна земля». X. Маккіндер дійшов висновку, що глибинна суть міжнародних відносин протягом усієї світової історії полягає у протистоянні хартленду й навколишніх земель.

ПОЛ РЕАЛІЗМ Вихідною в кон пол реал є теза про те, що недосконалість становища у світі — це результат дії сил, закладених у недосконалій природі самої людини. Найважливішим орієнтиром, який допомагає знайти раціональний шлях у сфері міжнародної політики, є інтерес. За Г. Моргентау, нац інтерес у міжн політ відносинах містить постійну (визн 3 чинник: природою інтересу, який має бути захищеним; політичним оточенням; раціональною необхідністю)і змінну складові (визначається обставинами). Особлива увага в концепції політичного реалізму приділяється співвідношенню моральності й доцільності у зовнішній політиці..Згідно з концепцією політичного реалізму суттю міжнародних відносин є боротьба за владу між суверенними державами. Саме ця боротьба є основним детермінуючим чинником міжнародної політики. МОДЕРНІСТСЬКІ КОНЦЕПЦ - сукупність концепцій різних напрямів. Модерністські концепції виходять із необхідності зміни підходів в аналізі зовнішньої політики держав. Якщо раніше держави розглядались як цілісні явища, шо мають чітко визначену позицію у міжнародних відносинах, яка базується на національному інтересі, то тепер їх почали розглядати як системи, що зазнають зовнішніх впливів і нерозривно пов'язані з існуючими міжнародними структурами. концепція загальної безпеки полягає в необхідності відходу від базування міжнародної безпеки на принципі «балансу сил», на протистоянні й конфронтації великих ядерних держав.