Принцип розвитку К. (за А.С. Макаренко)

— гласності — відповідальної залежності — перспективних —

паралельних дій.

1. стадія - вчитель ставить вимоги до групи „Піщаний розсип", функція вчителя - організаторська „М'яка глина".

2. стадія - актив підтримує вимоги і ставить їх до товаришів „Маяк блимаючий". Комунікативна.

3. стадія - К. ставить вимоги до себе та членів К. „Парус". Функція вчителя - корекційна.

4. стадія - кожен вихованець ставить вимоги до себе на фоні вимог К. „Факел".

Шляхи формування колективу:

• спільна діяльність;

• система перспективних ліній;

• традиції колективу;

• стиль і тон;

• принцип паралельної дії;

• організація життя К. на демократичних засадах;

М.Ю.Красовицький про сучасні погляди на колектив та особистість:

- головна мета дитячого К. - О;

- розширення реальних прав дитини у К:

- свобода вибору поглядів;

- система гуманних стосунків у К

- свобода О. в К. та обмеження;

- спільна творча діяльність;

- вимогливість до О. і повага до неї.

- - політичне втручання у К,;

- абсолютизація досвіду А.С. Макаренка;

- К - єдиний інструмент виховання;

- К. відповідає за вчинки конкретної О.;

- підкорення інтересів О. інтересам К.;

- перевага колективної думки над О.;

- обмеження свободи дитини у поглядах;

- заорганізованість життя К.;

- обговорювати в К. Будь-який вчинок.

Т Е М А 25. ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ У СІМ’Ї.

Сімейне виховання, його сутність і завдання. Пріоритетність цінностей родинного виховання. Форми роботи школи з сім’єю. Педагогічне керівництво сімейним вихованням.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ: Досвід успішного родинного виховання (за творами А.С. Макаренка, В.О.Сухомлинського, Нікітіних, Росса Кємбелла, Аллана Фромма та інших).

З Н А Т И: сутність і завдання сімейного виховання, виховні можливості сім’ї, форми роботи школи з сім’єю; принципи, які лежать в основі сімейного виховання; умови ефективності сімейного виховання.

Вміти: вивчати умови виховання учня в сім’ї шляхом її відвідування, бесід з батьками, їх анкетування, аналізу щоденного настрою учня, тактовно виявляти матеріальні умови життя родини та визначати внутрісімейні стосунки, оцінку батьками окремих вчинків дитини; накреслювати перспективну в роботі з батьками (тематика батьківських зборів групових та індивідуальних консультацій тощо); встановлювати правильні (доцільні, тактовні, засновані на спільних інтересах) взаємини з родиною учня, взаємодію з батьками та іншими членами родини.

Завдання для самостійної роботи

1.Конспектування першоджерел: В.О. Сухомлинський “Батьківська педагогіка”.

2. Підготовка повідомлень за книгою М.Г.Стельмаховича „Народна педагогіка про традиції родинного виховання”.

3. Складання пам’ятки для батьків „Умови успішного сімейного виховання”.

4. Зробити огляд статей періодичної преси із проблеми виховання дітей в сім’ї.

5. Складання схеми-опори „Форми роботи з батьками”.

6.Планування роботи з батьками на чверть.

7. Захист повідомлень-виступів на батьківських зборах.

РОДИННЕ ВИХОВАННЯ

Сім'я - форма спільності людей, що складається із поєднаних шлюбом чоловіка

та жінки, їх дітей, а також в деяких випадках інших осіб, пов'язаних між

собою кровородними зв'язками. Сім'я - те природне середовище, де реалізується краса людського життя, куди

приходять відпочивати переможні сили людини, де ростуть і живуть діти

- головна радість життя.

(А.С.Макаренко)

Напрями виховання дітей в сім'ї

1. Формування світогляду і громадянської активності, розвиток соціальних
навичок;

2. Формування основ гуманістичної моралі;

3. Розумове виховання та розвиток пізнавальної активності,
інтелектуальний розвиток;

4. Трудове виховання;

5. Формування естетично розвинутої і фізично здорової особистості в сім'ї.

Причини впливу сім'ї на дитину:

• Стійкість перших вражень дитини від навколишнього життя;

• Сила впливу сім'ї, що він здійснюється постійно;

• Сімейне виховання емоційне за своїм впливом і передбачає любов батьків
до дітей і зворотне почуття;

• Людина формується в діяльності, в сім'ї багато можливостей для сумісної
діяльності дітей і дорослих.

- планування роботи з батьками; - вивчення сімей вихованців; - форми роботи вчителя з батьками; - робота з неблагополучними сім’ями.

лекції, бесіди, консультації; - вечори запитань і відповідей; - відкриті уроки для батьків; -конференції з обміну досвідом; - диспути; - усні журнали; - зустрічі за круглим столом; - батьківські університети; - розв’язування задач, практичних завдань; - ознайомлення батьків з педагогічною літературою; - перегляд фільмів на педагогічні теми; - вечори, виставки; - випуск тематичних газет; - конкурси; - педагогічний десант; - родинний лист; - зустрічі зі спеціалістами; - аукціон ідей сімейної педагогіки; - батьківський ринг; - дні довіри; - сімейні свята в школі; - азбука родинного виховання; - родинні університети.

ДЕСЯТЬ „ЗОЛОТИХ ПРАВИЛ" ДЛЯ БАТЬКІВ

Поради американського психолога доктора Віктора Клайна:

1. Не марнуйте часу дитини.

У ранньому дитинстві мозок найкраще сприймає нове, накопичує знання. Отже, подбайте, щоб життя дитини не було нудним, одноманітним, безрадісним. Створивши сприятливе середовище, можна підвищити коефіцієнт розумового розвитку.

Формуйте самоповагу.

Власний образ, закріплений свідомістю, є визначальним на роботі, під час вибору друзів, у сімї. Висока самооцінка додає сміливості, впевненості, вміння ризикувати. Діти повинні усвідомити, що успіх та майбутній добробут залежить від них самих.

З* Навчіть дитину спілкуватися.

Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички: щира любов до батьків, приязне ставлення до оточуючих, зовнішня привабливість (одяг, манери), можливість спостерігати за правильним соціальним спілкуванням (поведінка батьків, викладачів), висока самооцінка, достатній запас слів, вміння підтримувати розмову.

4. Пильнуйте, щоб дитина не стада „телеманом".

Сидіння перед телевізором гальмує у дітей розвиток лівої півкулі головного мозку. А нею визначається розвиток мовлення. Отже, з часом у дитини можуть виникнути ускладнення під час спілкування. „Телемани" швидше реагують, але миттєва реакція, позбавлена осмислення, не завжди корисна.

5. Виховуйте відповідальність, порядність.

Потрібно не просто пояснювати, що добре, а що погано, а й закріплювати гарні навички, карати за негідні вчинки. Прикладом має слугувати гарна поведінка батьків.

6.Навчіть дитину шанувати сім'ю.

Добрі стосунки, любов і повага в сім'ї виховують краще, ніж будь-які лекції.

7. Подбайте про гарне оточення.

Якщо ви живете на соціально-психологічному смітнику, дітям важко буде вийти з нього, розповсюджуючи пахощі троянди. Оточення впливає на моральні орієнтири, поведінку дітей. Тому уважно придивіться, з ким дружать ваші діти, поцікавтесь репутацією навчального закладу, до якого вони ходять.

8. Будьте вимогливими*

Діти з високою самооцінкою, почуттям власної гідності, вмінням робити щось краще за інших, виховуються, як правило, в сім'ях, де до них ставляться високі вимоги. Але не будьте тиранами.

9. Привчайте дитину до праці*

Певною мірою ви можете запрограмувати життєвий успіх своїх дітей. Не слід надмірно оберігати своїх синів і дочок від труднощів. Нехай вони розуміють, що шлях до успіху вимагає певнцх зусиль.

10. Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі.

Нехай вони все перепробують, нехай вчаться на власних помилках, звикають робити щось для інших. Якнайбільше спілкуйтесь з дітьми.

Т Е М А 26. УЧИТЕЛЬ — КЛАСНИЙ КЕРІВНИК.

Основні завдання і функції вчителя — вихователя і класного керівника. Діагностична, проективна та організаційна діяльність класного керівника. Планування роботи класного керівника. Специфіка роботи класного керівника в початкових класах. Учнівське самоврядування, його роль і форми роботи. Методика роботи класного керівника з активом класу.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ: Підготовка та захист планів виховної роботи на певний період.

ЗНАТИ: основні завдання і функції класного керівника, провідні напрямки роботи класного керівника, основні вимоги до його особистості та діяльності.

ВМІТИ:

- з метою забезпечення виховних впливів на учнів з боку школи, сім’ї та громадськості, спираючись на дані діагностики виховного потенціалу родини кожного учня класу, проектувати й організовувати доцільну щоденну діяльність учнівського колективу, виходячи з прагнень та побажань учнів та їх батьків;

- для забезпечення єдності впливу на учня школи й батьків готувати і проводити батьківські збори, науково —педагогічну доповідь, ілюструючи її конкретними позитивними прикладами життєдіяльності учнів у школі і в сім’ї, залучати до обміну думками, підбирати рекомендовану літературу з питань виховання учня в сім’ї, уважно вислуховувати думки і пропозиції батьків, коректно відповідати на їх запитання давати поради;

- для ознайомлення батьків зі змістом та результатом навчання і виховання учнів у школі вчити відбирати наочний і словесний матеріал (творчі роботи учнів, наробки, малюнки тощо) оформляти виставки, стенди, батьківські куточки і т.д.; використовувати щоденник та зошити учня як засоби спілкування з його батьками, тактовно здійснювати цю форму взаємозв’язку з сім’єю;

- з метою розширення педагогічних знань батьків, підвищення їх педагогічної освіченості та культури на матеріалі з життя учнівського класу готувати і проводити індивідуальні, групові консультації і бесіди, організовувати круглі столи, педагогічні практикуми, конференції тощо як важливі засоби спілкування, співпраці, обміну досвідом батьківського всеобучу;

- з метою ознайомлення батьків з позитивним досвідом родинного виховання, впливу їх на емоційну сферу і підтримання їх прагнення щодо удосконалення виховання своїх дітей, вивчати досвід сімейного виховання учнів шляхом відвідування сімей, бесід з батьками, анкетування батьків тощо, аналізувати й узагальнювати одержаний матеріал та популяризувати його, використовуючи різні засоби вербальної комунікації (виступи на батьківських зборах, круглі столи, оформлення матеріалів у батьківському куточку тощо);

- з метою здійснення якісного ведення шкільної документації на основі знань інструктивних матеріалів щодо її оформлення оформляти класний журнал обліку навчальної роботи та успішності учнів, заповнювати особові справи, табелі, та відомості успішності, перевіряти зошити і щоденники учнів, враховуючи єдині орфографічні вимоги до ведення шкільної документації.

Завдання для самостійної роботи

1. Конспектування „Положення про класного керівника”.

2. Зробити аналіз підходів різних авторів до планування виховної роботи.

3. Підготовка і захист плану виховної роботи на чверть.

4. Підготовка пам’ятки „Методика роботи класного керівника з активом класу”.

5. Зробити огляд статей періодичної преси із питань напрямів діяльності класного керівника.

Особливості роботи класовода:

- працює цілий навчальний день з одним складом учнів;

- формує психологічну атмосферу, стосунки між дітьми;

- значення власного прикладу вчиться;

- виступає в ролі як організатора, так і виконавця виховних заходів, справ у класі;

- згуртовує не лише дитячий колектив, але і батьків.

Планування роботи класного керівника:

План роботи класного керівника - це науково обґрунтоване проектування становлення і розвитку класного колективу і кожного виховання зокрема.

ЕТАПИ

Попередній (вивчення державних Безпосередній (складання

документів, педагогічної літера- у відповідності до прийнятих

тури, особливостей класу, школі вимог),

визначення завдань, добір матеріалів).

План роботи

Вступ:

1. характеристика учнівського колективу га аналіз виховної роботи у класі;

2. головні завдання виховної роботи;

ТЕМА 27. СИСТЕМА ОСВІТИ В УКРАЇНІ

Поняття про систему освіти. Залежність системи освіти від соціально-політичних, економічних та культурних факторів. Принципи побудови системи освіти в Україні. Структура і основні компоненти системи освіти.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ. Типи навчальних закладів і структура (зарубіжний та вітчизняний досвід). Нові типи навчальних закладів.

ЗНАТИ: принципи побудови, структуру і основні компоненти системи освіти в Україні; типи навчальних закладів, їх завдання і структуру; стратегічні завдання реформування системи освіти і реформування в Україні; документи якими визначається діяльність навчально-виховних закладів системи освіти в України.

ВМІТИ: аналізувати документи якими визначається діяльність навчально-виховних закладів освіти різних типів.

Завдання для самостійної роботи:

1. Конспектування нормативних документів.

2. Підготовка повідомлень „Навчальні заклади нового типу”.

3. Підготовка рефератів „Система освіти в зарубіжних країнах”.

4. Проаналізувати в якій мірі і якими шляхами реалізуються у нашій державі

вимоги принципів освіти. (Закон України „Про освіту”).

5. Ознайомившись з основними положеннями Державної національної програми „Освіта”, випишіть програмні завдання щодо шляхів реформування в Україні, а також шляхи реформування окремих ланок системи освіти; проаналізуйте принципи реалізації програми „Освіта”.

6. Користуючись довідниками, статистичними даними, розповідями батьків і старших членів родини, підготуйте історичну довідку „Особливості розвитку освіти в моєму селі (місті) у ХХ ст”.

Система освіти України

Система освіти – сукупність навчальних і навчально-виховних закладів, які відповідно до законів забезпечують загальну середню і вищу освіту, здобуття спеціальності або кваліфікації, підготовку або перепідготовку кадрів для економіки і культури.

Система освіти складається із закладів освіти, наукових, науково-методичних та методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти (ст.28)

Принципи побудови системи освіти:

Доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою.
Рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей і таланту, всебічного розвитку.
Гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей.
Органічний зв'язок з світовою та національною історією, культурою, традиціями.
Незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій.
Науковий, світський характер освіти.
Взаємозв’язок з освітою інших країн.
Гнучкість і прогностичність системи освіти.
Єдність і наступність системи освіти.
Безперервність і різноманітність освіти.
Поєднання державного управління і громадського самоврядування в освіті (ст.6).

Структура освіти включає:

- дошкільну освіту;

- загальну середню освіту;

- позашкільну освіту;

- професійно-технічну освіту;

- вищу освіту;

- післядипломну освіту;

- аспірантуру;

- докторантуру;

- самоосвіту (ст.29).

В Україні встановлюються такі освітні рівні:

початкова загальна освіта; базова загальна середня освіта; повна загальна середня освіта; професійно-технічна освіта; базова вища освіта; повна вища освіта.

В Україні встановлюються такі освітньо-кваліфікаційні рівні:

кваліфікований робітник; молодший спеціаліст; бакалавр; спеціаліст; магістр (ст.30).

Дошкільна освіта (ст.33) і виховання здійснюється у сім’ї, дошкільних закладах освіти у взаємодії з сім’єю і мають на меті забезпечення фізичного та психічного здоров’я дітей, їх всебічного розвитку, набуття життєвого досвіду, вироблення умінь, навичок, необхідних для подальшого навчання.

Дошкільними закладами освіти є (ст.34): дитячі ясла, дитячі садки, дитячі ясла-садки, сімейні, прогулянкові, дошкільні заклади компенсу ючого та комбінованого типів, короткотривалим, денним, цілодобовим перебуванням дітей, а також дитячі ясла інтернатного типу, дитячі будинки та інші.

Загальна середня освіта (ст.35).

1.Загальна середня освіта забезпечує всебічний розвиток дитини як особистості, її нахилів, здібностей, талантів, трудову підготовку, професійне самовизначення, формування загальнолюдської моралі, засвоєння визначеного суспільними, національно-культурними потребами обсягу знань про природу, людину, суспільство і виробництво, фізичне вдосконалення.

2.Держава гарантує молоді право на отримання повної загальної середньої освіти і оплачує її здобуття. Повна загальна середня освіта в Україні є обов’язковою і може отримуватись у різних типах закладів освіти.

3.За рахунок коштів підприємств, установ, батьків та інших добровільних внесків можуть вводитись додаткові навчальні курси понад обсяг, визначений державними стандартами для відповідного освітнього рівня.

Середні заклади освіти (ст.36, 37): середня загальноосвітня школа (початкова, основна, старша), навчально-виховне об’єднання школа-дитячий садок, спеціалізовані школи, гімназії, ліцеї, колегіуми, вечірні (змінні) школи, школи-інтернати, дитячі будинки (в т.ч. сімейного типу), санаторні школи-інтернати, спеціальні загальноосвітні школи-інтернати, школи соціальної реабілітації.

Позашкільні заклади освіти (ст.39): палаци, будинки, центри, станції дитячої, юнацької творчості, учнівські та студентські клуби, дитячо-0юнацькі спортивні школи, школи-мистецтв, студії, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади.

ТЕМА 28. КЕРІВНИЦТВО ОСВІТОЮ І ШКОЛОЮ

Поняття про управлінську діяльність в системі освіти, принципи управління освітою. Організація керівництва освітою в Україні. Внутрішкільне керівництво і контроль. Функції загальноосвітньої конференції, ради школи, методичної ради школи, адміністрації школи.

ЗНАТИ: принципи управління сучасною школою; структуру управління освітою; особливості внутрішкільного контролю, структуру та функції управлінських органів у школі.

ВМІТИ: розрізняти та аналізувати види, форми, методи внутрішкільного контролю; складати план роботи школи на певний період.

Завдання для самостійної роботи:

1. Законспектуйте нормативні документи з даної теми.

2. Проаналізуйте план роботи школи.

3. Підготуйте повідомлення про досвід управлінської діяльності в школах.

4. Підготуйте огляд статей періодичної преси із даної проблеми.

5. проаналізуйте форми і методи роботи методичних об’єднань вашої школи.

6. Складіть картотеку передового досвіду роботи.

7. Проаналізуйте структуру місцевого Управління освітою та наукою.

8. Проаналізуйте організаційно-управлінські дії адміністрації школи.

9. Ознайомтеся з інструкціями про організацію та діяльність гімназії та ліцею, проаналізуйте структурно-організаційні відмінності між гімназією, ліцеєм, школою.

10. Проаналізуйте зміст річного плану роботи школи, де ви проходили практику.

Керівництво освітою і школою

Сутністю управління освітою можна визначити як цілеспрямований вплив суб’єктів управління різних рівнів (державного, регіонального, місцевого) на всі ланки освіти з метою гармонійного розвитку підростаючого покоління, життєдіяльність якого необхідно забезпечує збереження і подальший розвиток соціального організму та культури суспільства.

Основними завданнями управління ЗСО є:

Забезпечення реалізації єдиної державної політики в галузі ЗСО;

Прогнозування розвитку ЗСО, в т.ч. оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів;

Координація діяльності органів управління ЗСО;

Забезпечення самоврядування та подвійного підпорядкування управлінських структур з урахуванням специфіки різних рівнів управління;

Створення умов для одержання загальної середньої освіти;

Охорона життя, здоров’я та захист прав учнів і педагогічних працівників;

Забезпечення виконання державних стандартів загальної середньої освіти.

Державні органи управління Органи громадського самоврядування

Міністерство освіти і науки України, міністерства і відомства України, яким підпорядковані заклади освіти, ВАК України Всеукраїнський з’їзд працівників освіти

Міністерство освіти і науки АР Крим З’їзд працівників освіти АР Крим

Управління освіти обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій Обласна, міська, районна конференція педагогічних працівників загальної середньої освіти

Відділи освіти районних державних адміністрацій, виконкомів міських рад Загальні збори (конференція) колективу закладу освіти

Алгоритм управління:

ціле встановлення, що включає формулювання мети, її формалізацію у вигляді моделі із заданими параметрами та способами їх вимірювання;

передача мети низхідним потоком та її адаптація на всіх рівнях управління у місцевих умовах та особливостях;

організація діяльності досягнення мети з поточним контролем для спрямування цієї діяльності на запрограмований результат. Взаємоузгодження та координація суб’єкт-об’єктної взаємодії. Встановлення поточного зворотного зв’язку в горизонтальних шарах;

контроль результату, висновки про ступінь його відповідності розробленій моделі. Передача інформації висхідним потоком, встановлення зворотного зв’язку по вертикалі;

прогнозування подальшого розвитку об’єкту на основі аналізу результату та способів його досягнення.

Принципи управління:

державність;

демократичність;

гуманізація;

гласність і відкритість;

цілісного комплексного підходу до організації навчально-виховного процесу і розвитку колективу;

постійного розвитку та самовдосконалення;

наукової організації творчої діяльності;

співтворчості у колективі;

компетентності, діловитості, громадянської активності;

поєднання колегіальності, єдино начальності з персональною відповідальністю;

перевірки фактично виконаних рішень;

плановості;

перспективності;

оптимізації;

участі громадськості.

Функції управління:

1. організація;

2. планування;

3. контроль (облік, аналіз);

4. рішення;

5. мотивація;

6. регулювання;

7. координація.

Міністерство освіти і науки України: визначення державної політики в галузі освіти, науки, професійної підготовки кадрів, виробленні програми розвитку освіти, державних стандартів освіти; навчально-методичному керівництві, контролю за дотриманням державних стандартів, державному інспектуванні; забезпеченні зв’язку із закладами освіти, державними органами інших країн з питань, що належать до його компетенції; проведення акредитації вищих та професійно-технічних закладів освіти незалежно від форм власності та підпорядкування, видача їм ліцензій, сертифікатів; розробка умов прийому до закладів освіти, випуск підручників, посібників, методичної літератури, розробка проектів положень про заклади освіти, організація атестації педагогічних і науково-педагогічних працівників щодо присвоєння їм кваліфікаційних категорій, педагогічних та вчених звань; здійснює контроль за практичним втіленням державної політики в галузі освіти, дотриманням актів законодавства про освіту в усіх закладах освіти; здійснює керівництво закладами освіти.

Вища атестаційна комісія України: організовує і проводить атестацію наукових, науково-педагогічних кадрів, керує роботою з присудження наукових ступенів.

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування:

Встановлюють обсяги бюджетного фінансування закладів освіти, установ; забезпечують розвиток їх мережі, зміцнення матеріальної бази, господарське обслуговування; соціальний захист працівників освіти, дітей, учнівської та студентської молоді, створюються умови для їх виховання, навчання і роботи відповідно до нормативів матеріально-технічного та фінансового забезпечення; організація обліку дітей дошкільного та шкільного віку; контроль виконання вимог щодо їх навчання; питання опіки над неповнолітніми та захист їх прав; створення умов за місцем проживання для виховання дітей, молоді, розвитку здібностей, задоволення інтересів; - створюють відповідні органи управління освітою, діяльність яких спрямована на управління закладами освіти, що є у комунальній власності; організовують навчально-методичне забезпечення закладів освіти, вдосконалення професійної кваліфікації педагогічних працівників, їх перепідготовку та атестацію; координують дії педагогічних, виробничих колективів, сім’ї, громадськості з питань навчання і виховання дітей; визначають потреби, розробляють пропозиції щодо державного контракту, формування регіонального замовлення на педагогічні кадри, укладають договори на їх підготовку; здійснюють контроль за дотриманням вимог щодо змісту, рівня і обсягу освіти та атестацію закладів освіти, що перебувають у комунальній власності.

ТЕМА 29. ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ В ШКОЛІ, ЇЇ ОБЛІК

Перспективне, річне та поточне планування. Методична робота школи.

Інспектування діяльності навчального закладу.

ЗНАТИ: принципи, яким має бути підпорядковане планування; вимоги до планування; види планування; значення та функції методичної роботи в школі; напрями методичної роботи; основні форми методичної роботи в школі; види шкільного інспектування.

ВМІТИ: використовуючи знання про тенденції розвитку педагогіки, психології, окремих методик і напрямки вдосконалення початкової освіти, здійснювати перспективне планування та передбачати результати навчальних досягнень учнів на основі врахування закономірностей дії різних чинників, з метою оптимального розв’язання сучасних завдань початкової школи; користуватися знаннями про принципи планування навчально-виховної роботи; керуючись загальним планом роботи школи, нормативними документами, рішеннями педагогічної ради, наказами по школі, вміти комплексно планувати колективні виховні заходи як засоби формування та розвитку інтелекту, моральності, духовності, емоцій тощо, враховуючи вікові особливості учнів.

ВМІТИ прогнозувати власні досягнення, планувати, здійснювати та контролювати педагогічну діяльність, раціонально використовувати час і зусилля, враховуючи індивідуальні психічні особливості та умови праці.

Завдання для самостійної роботи:

1. Зробити огляд статей періодичної преси з даної проблеми.

2. Ознайомитись та проаналізувати зміст річного плану роботи школи, в якій ви проходите педагогічну практику.

3. Ознайомитись з роботою методичного об’єднання вчителів початкових класів школи, де ви проходите педагогічну практику.

4. Скласти орієнтовний план роботи методичного об’єднання вчителів початкових класів.

5. Проаналізуйте зв’язки між різними формами методичної роботи в школі.

6. Скласти план з професійного самовдосконалення своєї методичної роботи.

7. Підготувати до розповіді про досвід передового вчителя-методиста.

8. Довести доцільність інспектування загальноосвітнього закладу.

Планування роботи школи, її облік.

Планування роботи школи підпорядковується таким вимогам:

Науковий характер завдань, змісту, методів, форм і засобів;

Реальність та оптимальність передбачуваних заходів;

Соціальна детермінація;

Чіткість, зрозумілість, педагогічна доцільність;

Єдине спрямування, організаційна та концептуальна єдність заходів у досягненні сформульованих цілей.

За формою планування За терміном передбачення і реалізації дій

текстове перспективне

графічне річне

змішане (текстове і графічне) поточне

Види планів:

Перспективний (п’ятирічний) план роботи школи.

План роботи школи на рік. План-календар роботи школи.

Плани навчально-виховної роботи вчителів (календарні і поурочні плани, плани роботи класних керівників, вихователів).

Плани роботи методичних об’єднань.

Плани роботи трудових об’єднань школярів.

Плани роботи учнівських організацій.

Плани та розклад роботи гуртків.

План роботи шкільної бібліотеки.

Плани роботи батьківського комітету, ради школи, опікунської ради.

Перспективне планування:

- Вступ (аналіз і головні завдання);

- Здійснення загальної обов’язкової освіти;

- Педагогічні кадри і робота з ними;

- Удосконалення навчально-виховного процесу.

- Зміцнення навчально-матеріальної бази школи.

- Робота з батьками.

- План роботи шкільної бібліотеки.

Річний план роботи школи:

- Вступ (характеристика мікрорайону, школи, аналіз діяльності за попередній рік та завдання на новий навчальний рік).

- Виконання Закону про освіту (форми і строки оперативного обліку дітей шкільного віку в мікрорайоні, план використання фонду школи, забезпечення медичного нагляду, харчування дітей, створення груп продовженого дня).

- Організація роботи з кадрами (розстановка кадрів і розподіл обов’язків між ними, науково-практичну проблематику, над якою працює колектив, напрями методичної роботи, вивчення і поширення педагогічного досвіду, розвитку науково-педагогічної інформації, роботи педагогічної ради школи, використання досягнень науки та передового досвіду).

- Керівництво навчально-виховним процесом (оснащення кабінетів, забезпечення технічними засобами навчання, поповнення фонду бібліотеки, організація позакласної та позашкільної виховної роботи гуртків, товариств, клубів).

- Педагогічний контроль за навчально-виховним процесом (окреслює цілі, форми перевірки журналів, учнівських зошитів, якості знань та вмінь учнів, виховних заходів, санітарного стану; відповідальних за неї).

- Робота з батьками, спонсорами, громадськістю(заходи педагогічної пропаганди серед батьків, тематику батьківських зборів, роботу батьківського комітету, ради школи, спільну роботу громадських комісій сприяння сім’ї та школі).

- Зміцнення матеріально-технічної бази, організаційно-господарська робота (заходи щодо оснащення кабінетів, майстерень, спортзалу, приміщень для гурткової роботи, ігрових кімнат, поточного й капітального ремонту меблів, електрообладнання, тепло системи, забезпечення санітарно-гігієнічного режиму, протипожежної безпеки, розподілу коштів школи).

Поточне планування:

Дата Зміст роботи Відповідальний

Засідання педагогічної ради, методичних об’єднань, збори та наради, наради у директора, загально шкільні батьківські збори, шкільні вечори, спортивні змагання, культпоходи та туристичні походи, випуск загально шкільної газети, робота наукових товариств, клубів, організація виставок та олімпіад.

Внутрішкільний контроль:

Етапи: визначення мети контролю – складання плану – передбачення форм і методів перевірки-перевірка – формулювання висновків і пропозицій.

Вимоги до контролю:

- Індивідуальний характер;

- Систематичність;

- Об’єктивність, всебічність і різноманітність форм;

- Диференційований підхід;

- Єдність вимог осіб, які здійснюють контроль.

Об’єкти контролю:

1. Навчально-виховний процес.

2. Методична робота.

3. Забезпеченість навчально виховного процесу та ін.

Види контролю:

· За спрямуванням: тематичний і фронтальний.

· Від об’єкта контролю: класно-узагальнюючий, персональний, предметно-узагальнюючий, комплексно-узагальнюючий.

· За критерієм послідовності: поточний, попередній, проміжний, підсумковий, епізодичний та періодичний.

Форми контролю:

- колективна (адміністрація, керівники кафедр, досвідчені вчителі, учні, батьки);

- взаємоконтроль;

- самоконтроль;

- адміністративний плановий контроль;

- адміністративно регулюючий (позаплановий контроль).

Методи контролю:

спостереження – відвідування уроків, позакласних заходів з наступним обговоренням;

вивчення шкільної документації, класних журналів, учнівських щоденників, планів уроків, особових справ учнів;

опитування – усне, письмове, анкетування;

тестування;

ретроспективний розбір – оцінювання діяльності школи випускниками минулих років, викладачами вищих навчальних закладів на основі аналізу вступних іспитів вихідцями зі школи;

хронометрування – вивчення режиму роботи школи, раціонального використання часу в процесі уроку, виховного заходу, з’ясування причин перевантаження вчителів і учнів, визначення обсягу домашніх завдань.

Методична робота в школі

Методична робота в школі – спеціально організована діяльність педагогічного колективу, що створює умови для підвищення майстерності педагога.

Функції:

планування – визначення системи заходів, спрямованих на досягнення найкращих результатів;
організаційна – діяльність з удосконалення структури і змісту методичної роботи;
діагностична – вивчення компетентності педагогів;
прогностична – передбачення знань та вмінь, необхідних педагогам у майбутньому;
моделююча – формування, експериментальна перевірка та впровадження передового досвіду;
відновлююча – відновлення частково забутих або втрачених учителями знань після закінчення навчального закладу;
коригуюча - виправлення недоліків у діяльності педагогів, пов’язаних з використанням застарілих методик;
пропагандистка – інформування, агітація педагогів щодо впровадження досягнень науки, передового досвіду;
контрольно-інформаційна – налагодження й підтримування зворотного зв’язку, в оцінюванні відповідності наслідків методичної роботи завданням та нормативним вимогам.

Напрями методичної роботи:

Поглиблення філософсько-педагогічних знань.
Вивчення принципів розвитку української національної школи.
Освоєння методики викладання додаткових предметів.
Систематичне інформування про нові методичні розробки.
Оволодіння науково-дослідними навичками.

Форми методичної роботи:

Індивідуальна методична робота (вивчення літератури, участь у роботі міжшкільних та районних методичних об’єднань, семінарів, конференцій, читань, розробка проблем, проведення експериментальних досліджень, огляд і реферування педагогічних та методичних журналів, збірників).

Колективні та групові – методична рада, методичні об’єднання (комісії) вчителів, взаємо відвідування уроків, єдиний методичний день, методичні семінари-практикуми, школа передового досвіду, школа молодого вчителя, проблемні (інноваційні) групи, науково-практичні конференції, творчі звіти учителів, опорні школи, експериментальний педагогічний майданчик, педагогічні ігри (дидактичні, виховні, ділові, рольові); моделювання педагогічних ситуацій; олімпіади методичних інноваційних розробок уроків, виховних заходів, методичні «мости», аукціон методичних розробок, конкурсні виставки методичних розробок.

ЛІТЕРАТУРА

1.Бондар В.І. Дидактика.-К., Либідь, 2005.

2. Волкова Н.П. Педагогіка: Навч.посіб. Вид. 2-ге, перероб., доп.-К.:Академвидав, 2007.

3. Дичківський І.М. Інноваційні педагогічні технології.-Київ.:Академвидав.-2004.

4. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: Навч.посіб.-2-ге вид., допов. І переробл. –К.:Вища шк., 2005.

5. Педагогіка: За ред. М.Д.Ярмаченко.-Київ:Вища школа.-1986.

6. Педагогика: Учеб. Пособие для студентов пед.ин-тов. Под ред. Ю.К.Бабанского.-М.:Просвещение, 1983.

7. Підласий І.П. Практична педагогіка або три технології.- К.:Видавничий Дім «Слово», 2006.

8. Пометун О., Піроженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання.-К.:А.С.К., 2004.

9.Практикум з педагогіки: Навч. Посібник / За заг. ред. О.А.Дубасенюк та А.В.Іванченка.-К.:ІСДО, 1996.

10. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів.- К.: Абрис, 1997.

11. Фіцула М.М. Педагогіка.- К.:Академвидав.-2005.

12. Ягупов В.В. Педагогіка:Навч.посібник.-К.:Либідь, 2002.