Т е м а 21. Формування основ

2) релігійно-міфологічний;

3) філософсько-теоретичний.

Головною рисою наукового світогляду є те, що він розробляється не шляхом довільної суб’єктивної рефлексії, а на основі філософського узагальнення одержаних наукою даних та висновків з них.

Світогляд – філософія – природничі науки – суспільні науки - мораль –культура – мистецтво.

Світогляд – специфічна форма свідомості людини, що включає в себе систему її знань, поглядів, переконань, ідеалів, в яких виражається її ставлення до розвитку природи і суспільства і які визначають її суспільно – політичну та морально-етичну позицію і поведінку в різних сферах життя.

Світогляд

Об’єктивні (наукові знання) суб’єктивні (погляди, переконання,

ідеали)

Процес формування наукового світогляду:

1. Озброєння учнів глибокими науковими знаннями.
2. Формування у школярів глибокої переконаності в істинності наукових знань, формування системи ставлень до навколишнього середовища.
3. Включення учнів в активну трудову та громадську діяльність.
4. Позакласна виховна робота, традиції, звичаї та обряди народного календаря.
5. Соціальна і професійна позиція педагога.

Дидактичні умови ефективності формування наукового світогляду.

• Доказовість теоретичних висновків фактів.
• Дотримання принципу історизму.
• Розвиток пізнавальної активності та самостійності учнів у навчанні.
• Збудження емоційного ставлення учнів до виучуваного матеріалу
• Врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів.
• Зв'язок навчання та виховання з життям.

«Закон України «Про освіту» - один із основних принципів стверджує, що освіта в національній школі України будується на основі наукового, світського характеру.

«Головна мета школи – формування і розвиток особистості з глибоко усвідомленою громадською позицією, системою наукових знань про природу, людину, суспільство, почуттям національної свідомості, готової до вибору свого місця у подальшому житті» - («Концепція середньої загальноосвітньої національної школи України»).