Т е м а 20. Розумове виховання

Сутність розумового виховання, його зміст та завдання. Форми виховної роботи з розумового виховання та умови їх ефективності.

 

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ. Проблеми розумового виховання в сучасній школі.

 

ЗНАТИ. Сутність понять „розумове виховання”, „пізнавальні інтереси”, „культура розумової праці”, фактори, що впливають на розвиток пізнавальних інтересів школярів та різноманітні форми виховної роботи з розумового виховання.

 

ВМІТИ:

- аналізувати психолого-педагогічну, методичну літературу з метою осмислення різних підходів до проблеми розумового виховання учнів;

- формулювати цілі, завдання розумового виховання учнів;

- моделювати, конструювати, відбирати оптимальні форми та методи роботи класного керівника з розвитку пізнавальних інтересів школярів з урахуванням конкретних умов і вікових особливостей.

 

Завдання для самостійної роботи

1. Підготувати повідомлення за книгою І.Томана „Як удосконалювати самого себе?”
2. Зробити огляд статей періодичної преси із проблеми мети і завдань розумового виховання у сучасній школі.
3. Конспектування першоджерел із проблеми розумового виховання.
4. Підготувати повідомлення „Досвід використання форм розумового виховання у творчості В.О.Сухомлинського, Ш.О.Амонашвілі”.
5. Розробити конспект заняття з розумового виховання для учнів початкових класів.

 

 

Розумове виховання

Розумове виховання – діяльність вчителя, спрямована на розвиток інтелектуальних сил і мислення учнів з метою прищеплення культури розумової праці.

 

Завдання розумового виховання:

Розумовий розвиток – процес розвитку інтелектуальних сил, пізнавальних здібностей, мислення учнів.

Культура розумової праці –вміння радіально використовувати режим розумової роботи, точно виконувати всі операції, підтримувати порядок на робочому місці, вміння зосереджуватись і уважно працювати, долати труднощі; розвиток пам’яті; вміння вести спостереження і нотатки; контролювати себе, застосовувати знання в певній галузі.

Компоненти розумового виховання:

• Система знань і вмінь;
• Погляди на пізнання і свідомість людини, колективу і суспільства;
• Світоглядно-методологічна готовність до дій;
• Сучасна культура пізнавальної та трудової діяльності, саморегуляція та саморозвиток особистості;
• Соціальна активність.

Не зводити розумове виховання до накопичення знань, набагато важливіше – формувати в дитини способи пізнавальної діяльності – уміння одержувати знання, уміння мислити.

«Активне життя дитячої думки – це найголовніша передумова свідомого відношення до навчання, твердих глибоких знань і тонких інтелектуальних взаємовідносин у колективі» (В.О.Сухомлинський).

Шляхи розумового виховання:

1. Систематичне навчання учнів, побудоване на основі принципів розвивального навчання.
2. Позакласна робота з розвитку розумової культури учнів.
3. Довкілля, засоби масової інформації.

 

Пізнавальний інтерес – це властивість особистості, яка проявляється в активному емоційно забарвленому відношенні до пізнання предметів, явищ навколишньої дійсності, видів діяльності, що викликається усвідомленням її значущості для особистості.

За Г.І.Щукіною виділяють три види стимулів пізнавального інтересу на уроці:

- ті, що йдуть від змісту навчального матеріалу на уроці;

- ті, що йдуть від діяльності учнів на уроці;

- ті, що виходять з відносин, які складаються між вчителем і учнем та учнями.

 

Форми роботи з розумового виховання:

Збагачений виховний простір (гуртки, секції, студії); конкурси; вікторини; олімпіади; «хвилинки чомучок»; читацькі конференції; читання та обговорення книг; зустрічі із цікавими людьми; краєзнавча та пошукова робота; перегляд та обговорення кінофільмів; огляд преси; розповідь педагога; усний журнал; заочні подорожі; вечір запитань та відповідей; бібліотечний урок; вечір загадок; година цікавої інформації; година самоосвіти; декади інтелектуалів; енциклопедична хвилина; мала академія; пересувна виставка; предметні тижні; семінар знавців; аукціон знань; бліц-турнір; брейн-ринг; гра –мандрівка; інтелектуальне казино; громадська перевірка знань; археологічна експедиція; екскурсія; складання тематичних кросвордів; дослідницька та пошукова діяльність; засідання вченої ради; скринька народних прикмет; соціологічні дослідження; тематичні свята …