Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 8. ѕринципи навчанн€




ћетод експерименту

 

- дозвол€Ї зд≥йснювати активний, керований вплив на €вище, €ке досл≥джуЇтьс€;

- повТ€заний ≥з створенн€м досл≥дником спец≥альних умов;

- пол€гаЇ в орган≥зац≥њ ц≥леспр€мованого спостереженн€;

- дозвол€Ї перев≥рити г≥потезу;

- можна зм≥нювати одн≥ умови та збер≥гати ≥нш≥;

- можна повторити досл≥дженн€;

- над≥йн≥сть висновк≥в.

 

¬иди:

-природн≥й -констатуючий

- лабораторний - формуючий

ћетод тест≥в

“естуванн€ Цметод д≥агностики ≥з застосуванн€м стандартизованих запитань та завдань, що мають певну шкалу позначень.

«а призначенн€м розр≥зн€ють так≥ види:

- тести ≥нтелекту;

- тести креативност≥;

- тести дос€гнень;

- тести особист≥сн≥;

- проективн≥ тести.

 

ћатематичн≥ методи:

Ј реЇструванн€ Ц ви€вленн€ певноњ €кост≥ в €вищах та њх к≥лькост≥;

Ј ранжуванн€ - класиф≥кац≥€ даних у певн≥й посл≥довност≥;

Ј моделюванн€ Ц створенн€ ≥ досл≥дженн€ моделей;

Ј статистичн≥ методи Ц табулюванн€, граф≥чний вираз, к≥льк≥сне оц≥нюванн€.

 

 

≤≤. “≈ќ–≤я ќ—¬≤“» ≤ Ќј¬„јЌЌя

 

“≈ћј 5. ѕ–≈ƒћ≈“ ≤ ќ—Ќќ¬Ќ≤ ѕќЌя““я ƒ»ƒј “» ». «ј¬ƒјЌЌя ƒ»ƒј “» ».

 

ѕон€тт€ про дидактику: функц≥њ, завданн€, звТ€зок з ≥ншими науками. ≤стор≥€ розвитку дидактики. ќсновн≥ категор≥њ дидактики. јктуальн≥ проблеми д≥агностики на сучасному етап≥ розвитку нац≥ональноњ школи.

ѕ–ј “»„Ќ≈ «јЌя““я: ян јмос  оменський Д¬елика дидактикаФ. јнал≥з основних ≥дей.

«Ќј“»: функц≥њ, завданн€, м≥ж предметн≥ звТ€зки дидактики, ≥стор≥ю розвитку дидактики; сутн≥сть основних дидактичних категор≥й; напр€мки розвитку дидактики на сучасному етап≥.

¬ћ≤“»: визначити предмет ≥ обТЇкт дидактики; зд≥йснювати пор≥вн€льний анал≥з дидактичних систем; застосувати дидактичн≥ знанн€ в умовах предметних методик.

 

«ј¬ƒјЌЌя ƒЋя —јћќ—“≤…Ќќѓ –ќЅќ“».

1. онспектуванн€ першоджерел видатних дидакт≥в.

2.ѕ≥дготовка ≥ндив≥дуальних пов≥домлень ≥з питань розвитку дидактики €к науки.

3.ќгл€д статей пер≥одичноњ преси ≥з актуальних проблем теор≥њ навчанн€.

4. ѕ≥дготовка схеми-опори Д≈тапи становленн€ дидактикиФ.

ƒидактика Ц галузь педагог≥чних знань, €ка досл≥джуЇ теор≥ю осв≥ти ≥ навчанн€.

?

„ому навчати? як навчати?

ѕерш≥ паростки дидактики зТ€вились у надрах народноњ педагог≥ки:

- Ђ¬≥к живи Ц в≥к учисьї;

- Ђ«нанн€ робить житт€ краснимї;

- Ђ’то знанн€ маЇ, той мур ламаЇї;

- Ђ”м≥й дитину народити, ум≥й ≥ навчитиї.

 

“ерм≥н дидактика запровадив н≥мецький педагог ¬ольфганг –атке, €кий так назвав наукову дисципл≥ну, що досл≥джуЇ теоретичн≥ засади навчанн€.

ян јмос  оменський (1592 Ц 1670)

∆ан ∆ак –уссо (1712 Ц 1778)

…оган √енр≥х ѕесталоцц≥ (1746 Ц 1827)

¬идатн≥ …оган ‘р≥др≥х √ербарт (1776 -1841)

педагоги  ост€нтин ƒмитрович ”шинський

(1824 -1870)

ƒжон ƒьюњ (1859 Ц 1952)

 
 


‘ункц≥њ дидактики

по€снювальна перетворювальна нормативно-прикладна

 

ѕредмет дидактики Ц теор≥€ осв≥ти ≥ навчанн€, взаЇмод≥€ викладанн€ ≥ уч≥нн€ (ќ.я.—авченко).

*навчанн€ €к зас≥б осв≥ти ≥ вихованн€;

*законом≥рност≥ та принципи навчанн€, його ц≥л≥, науков≥ п≥двалини його зм≥сту;

*взаЇмод≥€ викладанн€ ≥ уч≥нн€ в њх Їдност≥;

*умови зд≥йсненн€ викладанн€ ≥ уч≥нн€ та результати виконанн€ цих умов (¬.¬.ягупов)

Ђѕредметом досл≥дженн€ загальноњ дидактики Ї процес викладанн€ й уч≥нн€ разом ≥з факторами, що його породжують, умовами, в €ких в≥н прот≥каЇ, а також результатами, до €ких в≥н призводитьї(„. уп≥севич).

 

ƒидактика методики викладанн€ предмет≥в

 

 атегор≥њ дидактики:

Ќавчанн€ Ц ц≥леспр€мований двохсторонн≥й процес взаЇмод≥њ вчител€ ≥ учн≥в в результат≥ €кого учн≥ оволод≥вають науковими знанн€ми, ум≥нн€ми ≥ навичками, виховуютьс€ ≥ розвиваютьс€.

Ќавчальний процес Ц це система орган≥зац≥њ навчально Ц виховноњ д≥€льност≥, в основ≥ €коњ орган≥чна Їдн≥сть ≥ взаЇмозвТ€зок викладанн€ ≥ уч≥нн€, спр€мована на дос€гненн€ ц≥лей навчанн€ й вихованн€.

ќзнаки навчального процесу - системн≥сть - гуманн≥сть - демократичн≥сть

- особист≥сна спр€мован≥сть - ц≥л≥сн≥сть

- комплексн≥сть - планом≥рн≥сть - тривал≥сть - орган≥зован≥сть

- нац≥лен≥сть на конкретний результат

≥, що намагаютьс€ дос€гти сп≥льноњ мети: сходженн€ учн€ €к особистост≥ на новий р≥вень ≥ндив≥дуального розвитку.

Ђ«авданн€ педагога Ц допомогти дитин≥ зосередитись на сам≥й соб≥, створювати дл€ цього р≥зноман≥тн≥ ситуац≥њ дл€ закр≥пленн€ в≥дносин за сформованим на ц≥й основ≥ мотивомї

(ј.¬.—ущенко)

Ђ¬ ≥деал≥ вчитель стаЇ орган≥затором самост≥йного навчального п≥знанн€ учн≥в, не головною д≥йовою особою в клас≥, а режисером њх взаЇмод≥њ з навчальним матер≥алом, один з одним, з учителемї (≤.ј.«€зюн).

„ого навчати.

«м≥ст осв≥ти Ц це знанн€, ум≥нн€ ≥ навички, €кими оволод≥вають учн≥ в процес≥ вивченн€ навчальних предмет≥в.

«нанн€ Ц ц≥л≥сна система наукових пон€ть про закони розвитку природи, сусп≥льства ≥ людського мисленн€, що накопичен≥ людством в процес≥ сусп≥льно ≥сторичноњ практики.

(«нанн€:факти, в≥домост≥, науков≥ теор≥њ, закони, пон€тт€, системно закр≥плен≥ у св≥домост≥ людини.ѓх види: основн≥ терм≥ни ≥ пон€тт€, факти щоденноњ д≥йсност≥ ≥ науков≥ факти, основн≥ закони науки, теор≥њ, знанн€ про способи д≥€льност≥, оц≥нн≥ знанн€).

”м≥нн€ Ц здатн≥сть людини виконувати €к≥сь д≥њ на основ≥ ран≥ше засвоЇних знань.

Ќавички Ц частково автоматизован≥ д≥њ, сформован≥ в результат≥ багаторазового повторенн€.

як навчати.

ѕринципи навчанн€ Ц вих≥дн≥ положенн€, що визначають д≥€льн≥сть вчител€ ≥ характер п≥знавальноњ д≥€льност≥ учн≥в.

ћетоди навчанн€ Ц способи (шл€хи) взаЇмод≥њ вчител€ ≥ учн≥в, спр€мован≥ на розвТ€занн€ навчально-виховних завдань.

‘орми навчанн€ Ц спец≥ально орган≥зована д≥€льн≥сть вчител€ ≥ учн≥в, що проходить в установленому пор€дку ≥ певному режим≥.

 

 

“≈ћј 6. «ћ≤—“ ќ—¬≤“».

ѕон€тт€ про зм≥ст осв≥ти, його основн≥ компоненти. ¬иди осв≥ти.

“еор≥њ формуванн€ зм≥сту осв≥ти. ”досконаленн€ зм≥сту осв≥ти в сучасн≥й школ≥. ƒержавн≥ осв≥тн≥ стандарти. Ќавчальн≥ плани ≥ програми. ѕ≥дручники ≥ пос≥бники.

ѕ–ј “»„Ќ≈ «јЌя““я: дидактичний анал≥з п≥дручник≥в дл€ початковоњ школи.

«Ќј“»: сутн≥сть пон€тт€ Дзм≥ст осв≥тиФ, його основн≥ структурн≥ компоненти; види осв≥ти; сутн≥сть теор≥й формуванн€ зм≥сту осв≥ти; вимоги ƒержавного осв≥тнього стандарту початковоњ осв≥ти; складов≥ ƒержавного осв≥тнього стандарту, функц≥њ навчальноЧметодичного комплексу.

¬ћ≤“»: користуватис€ навчальними програмами; визначити специф≥ку навчального предмета; п≥дбирати в≥дпов≥дний навчальноЧметодичний комплекс; п≥дбирати завданн€ р≥зного р≥вн€ складност≥ з метою розвитку ≥нтелекту молодших школ€р≥в.

 

«ј¬ƒјЌЌя ƒЋя —јћќ—“≤…Ќќѓ –ќЅќ“».

1. онспектуванн€ нормативних документ≥в ≥з питань зм≥сту осв≥ти.

2.¬иписати та проанал≥зувати ≥з програми початковоњ школи систему загальноЧнавчальних ум≥нь та навичок.

3.ѕор≥вн€льна характеристика базового та альтернативних навчальних план≥в.

4.ѕ≥дготувати пов≥домленн€ про зм≥ст осв≥ти в навчальних закладах нового типу.

5.ѕроанал≥зувти п≥дручники початковоњ школи у в≥дпов≥дност≥ до визначених вимог.

6.«апропонувати власн≥ вар≥анти навчальних план≥в, п≥дручник≥в.

7.—класти структурно Ч лог≥чну схему до теми.

8.«робити огл€д статей пер≥одичноњ преси ≥з проблем зм≥сту осв≥ти.

 

«м≥ст осв≥ти Ц система наукових знань, ум≥нь ≥ навичок, оволод≥нн€ €кими забезпечуЇ всеб≥чний розвиток розумових ≥ ф≥зичних зд≥бностей учн≥в, формуванн€ њх св≥тогл€ду, морал≥ ≥ повед≥нки, п≥дготовку до сусп≥льного житт€, до прац≥ (ћ.ћ.‘≥цула).

«м≥ст осв≥ти Ц система наукових знань про навколишн≥й св≥т, сучасне виробництво, культуру ≥ мистецтво, узагальнених ≥нтелектуальних ≥ практичних ум≥нь, навичок творчого розвТ€занн€ практичних ≥ теоретичних проблем, систему етичних норм, €кими повинн≥ оволод≥ти учн≥ (ћ.ƒ.ярмаченко).

 

 омпоненти зм≥сту загальноњ осв≥ти (≤.я.Ћернер)

 

система ум≥нн€ досв≥д досв≥д

знань та навички творчоњ ц≥нн≥сного

д≥€льност≥ ставленн€

 

пон€тт€ практичн≥ перенесенн€ знань оц≥нн≥

у нову ситуац≥ю знанн€

 

терм≥ни ≥нтелектуальн≥ баченн€ нових знанн€ норм

проблем ставленн€

факти спец≥альн≥ баченн€ новоњ ум≥нн€ та навички

функц≥њ обТЇкта дотриманн€ норм

повед≥нки

 

закони загально навчальн≥ баченн€ новоњ структури

теор≥њ обТЇкта

 

знанн€ про альтернативне

способи д≥й мисленн€

 

ѕ≥дходи до визначенн€ зм≥сту осв≥ти

               
     
   
 
 
 

 


теор≥€ формальноњ

осв≥ти теор≥€ матер≥альноњ педоцентрична

осв≥ти теор≥€

¬иди осв≥ти

«агальна осв≥та Ц сукупн≥сть основ науки про природу, сусп≥льство, мисленн€, мистецтво, а також в≥дпов≥дних ум≥нь ≥ навичок, необх≥дних кожн≥й людин≥, незалежно в≥д њњ профес≥њ.

ѕол≥техн≥чна осв≥та Ц сукупн≥сть знань про головн≥ галуз≥ ≥ науков≥ принципи виробництва й озброЇнн€ загально техн≥чними ум≥нн€ми, необх≥дними дл€ участ≥ в продуктивн≥й прац≥.

ѕрофес≥йна осв≥та Ц сукупн≥сть знань, практичних ум≥нь ≥ навичок, необх≥дних дл€ виконанн€ роботи в певн≥й галуз≥ трудовоњ д≥€льност≥.

 
 


–≥вн≥ осв≥ти

- повна вища осв≥та

- базова вища осв≥та

- профес≥йноЦ техн≥чна осв≥та - повна загальна середн€ осв≥та

- базова загальна середн€ осв≥та

- початкова загальна середн€ -

–еорган≥зац≥€ зм≥сту осв≥ти:

1) ”крањнознавча спр€мован≥сть.

2) ќсучаснен≥сть зм≥сту осв≥ти.

3) —пр€мован≥сть на самост≥йне отриманн€, анал≥з те застосуванн€ ≥нформац≥њ.

4) ѕ≥двищена увага до вивченн€ математики.

5) ѕоглиблене вивченн€ ≥ноземних мов.

6) ѕ≥двищенн€ уваги до еколог≥чноњ осв≥ти.

7) ¬ключенн€ у зм≥ст осв≥ти м≥ждисципл≥нарних предмет≥в ≥ тем.

8) ѕоглиблене вивченн€ економ≥чних та техн≥чних дисципл≥н, ≥нформац≥йних технолог≥й.

ћетодолог≥чною основою визначенн€ зм≥сту осв≥ти Ї загальнолюдськ≥, духовн≥ ≥ нац≥ональн≥ ц≥нност≥, сконцентрован≥сть на актуальних ≥ перспективних ≥нтересах дитини.

 

 

—тандарти осв≥ти.

ƒержавний стандарт загальноњ середньоњ осв≥ти Ц зв≥д норм ≥ положень, що визначають державн≥ вимоги до осв≥ченост≥ учн≥в ≥ випускник≥в шк≥л на р≥вн≥ початковоњ, базовоњ та повноњ загальноњ середньоњ осв≥ти, а також гарант≥њ держави щодо њњ здобутт€.

1.Ѕазовий навчальний план середньоњ школи: зм≥стове наповненн€ ≥ сп≥вв≥дношенн€ основних галузей знань за роками навчанн€. м≥н≥мальну тривал≥сть вивченн€ конкретноњ осв≥тньоњ галуз≥ знань або навчального предмета, тижневе навантаженн€ учн≥в (державний, рег≥ональний та шк≥льний компоненти; додатков≥ години на осв≥тн≥ галуз≥, ≥ндив≥дуальн≥ та групов≥ зан€тт€, курси за вибором ≥ факультативн≥ зан€тт€).

2 .ќсв≥тн≥ стандарти галузей знань (навчальних предмет≥в):

- зм≥стова конкретизац≥€ ц≥лей загальноосв≥тньоњ п≥дготовки;

- система вимог, що визначаЇ обовТ€зковий дл€ кожного учн€ р≥вень засвоЇнн€ зм≥сту осв≥тньоњ галуз≥ чи предмета.

3.ƒержавн≥ вимоги до р≥вн€ засвоЇнн€ зм≥сту середньоњ осв≥ти за ступен€ми навчанн€

(початкова, основна ≥ старша школа):

- дос€гненн€ учнем мети загальноосв≥тньоњ п≥дготовки на певному в≥ковому етап≥ свого

розвитку;

критер≥њ у вигл€д≥ типових завдань ≥ форм оц≥нюванн€ р≥вн€ осв≥ченост≥ конкретноњ особи в≥дпов≥дно до державного стандарту.

ƒжерела зм≥сту осв≥ти.

Ќавчальний план Ц документ,що визначаЇ наб≥р навчальних предмет≥в, њх розпод≥л за роками вивченн€, тижневу та р≥чну к≥льк≥сть годин, в≥дведених на кожний навчальний предмет, структуру навчального року.

 

≤нвар≥антна складова м≥стить навчальн≥ дисципл≥ни:

Ј мова ≥ л≥тература;

Ј сусп≥льствознавство (громад€нознавство);

Ј мистецтво;

Ј природознавство;

Ј математика;

Ј ≥нформатика;

Ј технолог≥њ;

Ј ф≥зична культура та основи здоровТ€;

 

¬ар≥ативна складова: 8-10% у початков≥й школ≥; 15 Ц 20 % в основн≥й; 35% - у старш≥й.

” «акон≥ Ђѕро загальну середню осв≥туї визначено норми навчальних годин по класах: 1-2 класи -700 годин, 3-4 класи Ц 790 годин.

 ≥льк≥сть предмет≥в у початков≥й школ≥ в ≥нвар≥антн≥й частин≥ Ц 7, основн≥й -14, старш≥й Ц 16.

ѕроф≥л≥ навчанн€ у старш≥й школ≥:

- мовно-л≥тературний;

- природничонауковий;

- сусп≥льно-≥сторичний;

- ф≥зико-математичний;

- ф≥зкультурно-оздоровчий (спортивний);

- художньо-естетичний;

- профес≥йний.

¬имоги до навчального плану:

 

а) забезпеченн€ всеб≥чного розвитку особистост≥ школ€ра;

б) забезпеченн€ потреб сусп≥льства на даному етап≥;

в) врахуванн€ р≥вн€ розвитку науки;

г) врахуванн€ р≥вн€ розвитку учн≥в, њх потреб та ≥нтерес≥в;

д) врахуванн€ нац≥ональних особливостей ”крањни та рег≥ону.

 

Ќавчальна програма Ц документ, що визначаЇ зм≥ст ≥ обс€г знань, ум≥нь ≥ навичок з кожного предмета, зм≥ст розд≥л≥в ≥ тем з розпод≥лом њх за роками вивченн€.

 

–озд≥ли навчальноњ програми:

- по€снювальна записка;

- зм≥ст навчального матер≥алу, под≥лений на розд≥ли ≥ теми ≥з зазначенн€м к≥лькост≥ годин;

- обс€г знань, ум≥нь ≥ навичок з певного предмета дл€ учн≥в кожного класу;

- перел≥к унаочнень, л≥тератури дл€ учн≥в та методичноњ л≥тератури дл€ вчител≥в;

- критер≥њ оц≥нюванн€ знань, ум≥нь ≥ навичок щодо кожного з вид≥в роботи.

 

ѕринципи побудови програми:

 

л≥н≥йний

 

концентричний

¬имоги до програми:

а) високий науковий р≥вень;

б) виховний потенц≥ал;

в) структуруванн€ пров≥дних ≥дей ≥ наукових теор≥й;

г) розвантаженн€ в≥д ускладненого ≥ другор€дного матер≥алу;

д) реал≥зац≥€ м≥ж предметних звТ€зк≥в;

е) формуванн€ ум≥нь ≥ навичок з кожного предмету.

ѕ≥дручник Ц книга, що м≥стить основи наукових знань з певноњ навчальноњ дисципл≥ни в≥дпов≥дно до мети навчанн€, визначеноњ програмою ≥ вимогами дидактики.

‘ункц≥њ

≥нформац≥йна мотивац≥йна розвивальна

 

навчальна виховна технолог≥чна

 

 

¬имоги до п≥дручника:

а) науков≥сть зм≥сту навчального матер≥алу;

б) €сн≥сть, точн≥сть, простота ≥ доступн≥сть викладу матер≥алу;

в) ч≥тк≥сть формулюванн€ визначень, правил, закон≥в, ≥дей;

г) жива ≥ точна доступна мова п≥дручника;

д) правильний розпод≥л навчального матер≥алу за розд≥лами ≥ параграфами;

е) на€вн≥сть ≥люстрац≥й, схем, малюнк≥в;

Ї) вид≥ленн€ головного;

ж) художнЇ оформленн€ п≥дручника.

—труктура п≥дручника:

1) “ексти: основний, додатковий, по€снювальний.

2) ѕоза текстов≥ компоненти: а) апарат орган≥зац≥њ засвоЇнн€; запитанн€ ≥ завданн€; ≥нструктивн≥ матер≥али (памТ€тки, зразки розвТ€зк≥в задач, приклад≥в); таблиц≥; надписи Ц по€сненн€ до ≥люстративного матер≥алу; вправи; б) ≥люстрований матер≥ал (фотограф≥њ, малюнки, плани, картки, кресленн€ та ≥н.); в) апарат ор≥Їнтуванн€ (вступ, зм≥ст, б≥бл≥ограф≥€).

 

Ќавчальний пос≥бник Ц книга, матер≥ал €коњ розширюЇ меж≥ п≥дручника, м≥стить додатков≥, найнов≥ш≥ та дов≥дков≥ в≥домост≥.

Ќавчальний предмет Ц педагог≥чно обірунтована система наукових знань ≥ практичних навичок та вм≥нь, що вт≥люють основний зм≥ст ≥ методи певноњ науки.

 

 

“≈ћј 7. ѕ–ќ÷≈— Ќј¬„јЌЌя. ≈“јѕ» «ј—¬ќ™ЌЌя «ЌјЌ№.

—утн≥сть процесу навчанн€, його ознаки. ‘ункц≥њ процесу навчанн€. —труктура процесу навчанн€: ц≥льовий, стимулюючеЧмотивац≥йний, зм≥стовий, операц≥йноЧд≥йовий, контрольно-регулювальний, оц≥нювально-результативний компоненти.

≈тапи засвоЇнн€ знань. ќсобливост≥ кер≥вництва п≥знавальною д≥€льн≥стю учн≥в на кожному стан≥. ћотивац≥€ уч≥нн€ молодших школ€р≥в. –озвиток п≥знавальних ≥нтерес≥в школ€р≥в.

ќсновн≥ види навчанн€: по€снювальноЧ≥люстративне, проблемне, програмоване, компТютерне, розвивальне. –≥вн≥ засвоЇнн€ знань.

ЋјЅќ–ј“ќ–Ќ≈ «јЌя““я: спостереженн€ ≥ анал≥з етап≥в засвоЇнн€ знань.

—≈ћ≤Ќј–: шл€хи формуванн€ ≥ розвитку п≥знавальних ≥нтерес≥в молодших школ€р≥в.

«Ќј“»: основн≥ ознаки, функц≥њ та структуру процесу навчанн€; сутн≥сть вид≥в навчанн€; особливост≥ етап≥в засвоЇнн€ знань.

¬ћ≤“»: зд≥йснювати анал≥з структурних компонент≥в процесу навчанн€, етап≥в засвоЇнн€ знань; добирати методичне забезпеченн€ кожного з основних вид≥в навчанн€ дл€ ефективного розвТ€занн€ завдань початковоњ осв≥ти в≥дпов≥дно до ƒержавного стандарту початковоњ осв≥ти.

 

«ј¬ƒјЌЌя ƒЋя —јћќ—“≤…Ќќѓ –ќЅќ“».

1.јнал≥з спостережень Д≈тапи засвоЇнн€ знаньФ.

2. онспектуванн€ першоджерел та п≥дготовка пов≥домлень. Д–озвиток п≥знавальних ≥нтерес≥в молодших школ€р≥вФ.

3.ѕроведенн€ м≥кро досл≥джень у школ≥ Дћотиви навчанн€ молодших школ€р≥вФ.

4.—клдаанн€ таблиц≥ Дѕор≥вн€льна характеристика вид≥в навчанн€Ф.

5. ѕ≥дготовка пов≥домлень Дќсобливост≥ д≥€льност≥ вчител€ при реал≥зац≥њ основних компонент≥в навчанн€Ф.

 

«”Ќ¬– ↑

Ќ:!

 

       
 
   
 

 


- спонукально Ц орган≥зовуюча: - д≥€льно особист≥сна по

ќволод≥нню «”Ќ:

а) орган≥затор ≥ кер≥вник п≥знавальноњ 1) п≥д кер≥вництвом вчител€: д≥€льност≥ □ □; - прийн€тт€ завдань ≥ плану д≥й;

б) створюЇ умови дл€ навчанн€; - регулюванн€ навчальноњ

д≥€льност≥;

в) виступаЇ джерелом знань; - анал≥з результат≥в навчальноњ

д≥€льност≥;

г) надаЇ допомогу при труднощах; 2) коли зд≥йснюЇтьс€ самост≥йно:

д) виступаЇ €к вихователь; - плануванн€ або конкретизац≥€

завдань

е) п≥клуванн€ про розумовий навчальноњ д≥€льност≥;

розвиток □ □; - плануванн€ метод≥в, форм,

засоб≥в ≥

Ї) зд≥йснюЇ контроль за навчаль- форм навчальноњ д≥€льност≥;

ною роботою □ □. Ц самоорган≥зац≥€ навчальноњ

д≥€льност≥ -

- самоанал≥з результат≥в

 

‘ункц≥њ навчанн€:

науков≥ знанн€

осв≥тн€ спец≥альн≥ ум≥нн€ ≥ навички теор≥

загально навчальн≥ ум≥нн€

≥ навички

 

сенсорне сприйманн€

мисленн€

розвиваюча памТ€ть

вол€ ≥ характер

почутт€ ≥ емоц≥њ

мотиви

 

св≥тогл€д

њ у€вленн€

виховна потреби

погл€ди

≥деали

переконанн€

 

способи повед≥нки та д≥€льност≥

 

 

—труктурн≥ компоненти навчанн€:

”читель учень

 
 
мета зм≥ст принципи методи форми орган≥зац≥њ результати    

 

 


ѕроцес навчанн€ ----- ѕроцес вихованн€

 

≈тапи засвоЇнн€ знань:

1. —прийманн€. абстрактне

2. –озум≥нн€. мисленн€

3. ќсмисленн€.

4. ”загальненн€. живе

5. «акр≥пленн€. спогл€данн€ практичне

6. —истематизац≥€.

 

¬иди навчанн€:

1)ѕо€снювально-≥люстративне Ц озброњти учн≥в системою наукових знань, ум≥нь та навичками; вчитель пов≥домл€Ї, по€снюЇ, використанн€м ≥люстративного матер≥алу; учн≥ мають св≥домо засвоњти ≥ в≥дтворити знанн€.

2). ѕроблемне навчанн€ Ц вчитель створюЇ певну п≥знавальну задачу, допомагаЇ учн€м вид≥лити ≥ прийн€ти њњ, орган≥зовуЇ вихованц≥в на њњ розвТ€занн€, учн≥ самост≥йно оволод≥вають певною сумою знань, ум≥нь, €к≥ Ї передумовою усп≥шноњ п≥знавальноњ д≥€льност≥.

3). ѕрограмоване навчанн€ Ц покрокове навчанн€ ≥з засвоЇнн€м певноњ порц≥њ навчального матер≥алу ≥з зд≥йсненн€м зворотного звТ€зку в ≥ндив≥дуальному темп≥.

4). –озвивальне навчанн€ Ц метою Ї оволод≥нн€ загальними способами д≥њ, самост≥йне в≥дкритт€ закон≥в та законом≥рностей.

5). ќсобист≥сно ор≥Їнтоване навчанн€ Ц метою Ї розвиток особистост≥ за ≥ндив≥дуальною навчальною траЇктор≥Їю.

 

ѕротир≥чч€ навчального процесу

 

+? -

Ј м≥ж попередн≥м ревенем знань учн≥в ≥ новими знанн€ми, €к≥ зн≥мають попередн≥;

Ј м≥ж знанн€ми та вм≥нн€ми њх застосувати у своњй практичн≥й д≥€льност≥;

Ј м≥ж р≥внем ставленн€ учн≥в до уч≥нн€, що вимагаЇтьс€ ≥ €кий дос€гнутий;

Ј м≥ж б≥льш складними п≥знавальними завданн€ми ≥ на€вн≥стю попередн≥х недостатн≥х дл€ њњ вир≥шенн€ засоб≥в.

 

ћотиви навчанн€

 

       
   
широк≥ соц≥альн≥ (бути корисним люд€м, сусп≥льству)
 


 

вузьк≥ соц≥альн≥ (шл€х до особистого благополучч€)

cоц≥альн≥

 
 

 

 


п≥знавальн≥

 

 
 

 

 


ћотив Ц внутр≥шнЇ побудженн€ до д≥€льност≥ (потреби, ≥нтереси, прагненн€, емоц≥њ, установки, ≥деали)

 

“ема 8. ѕринципи навчанн€.

«акони ≥ законом≥рност≥ процесу навчанн€. ’арактеристика зовн≥шн≥х ≥ внутр≥шн≥х законом≥рностей навчанн€.

ѕринципи ≥ правила навчанн€. —истема дидактичних принцип≥в. ѕринципи розвиваючого навчанн€.

ѕрактичне зан€тт€: јнал≥з педагог≥чних задач ≥ ситуац≥й з використанн€ принцип≥в ≥ правил навчанн€ у педагог≥чному процес≥.

«нати: ќсновн≥ законом≥рност≥ процесу навчанн€, сутн≥сть принцип≥в ≥ правил навчанн€.

¬м≥ти: з метою ≥нтелектуального розвитку учн≥в реал≥зовувати принципи розвивального навчанн€, зд≥йснювати диференц≥йований п≥дх≥д до учн≥в, управл€ти переходом учн€ в≥д зони ближнього розвитку у р≥вень актуального розвитку.

 

«авданн€ дл€ самост≥йноњ роботи

1. «апропонуйте шл€хи реал≥зац≥њ поради ¬.ќ. —ухомлинського про те, що Днаочн≥сть Ц стежина п≥знанн€ ≥ св≥тло, що ос€ваЇ цю стежинуФ.

2. —кладн≥сть запов≥д≥ дл€ вчител€ У¬икористанн€ принцип≥в навчанн€ при п≥дготовц≥ та проведенн≥ урокуФ.

3. «апропонуйте засоби реал≥зац≥њ принцип≥в диференц≥ац≥њ ≥ ≥ндив≥дуал≥зац≥њ навчанн€.

4. ѕознайомитис€ з педагог≥чними прац€ми Ћ. «анкова ДЌавчанн€ ≥ розвитокФ, ¬. ¬. ƒавидова Дѕроблеми розвивального навчанн€Ф.

5. ѕор≥вн€йте використанн€ традиц≥йних та альтернативних принцип≥в навчанн€.

 

 

«аконом≥рност≥ навчанн€ Ц обЇктивн≥, суттЇв≥, ст≥йк≥ та повторювальн≥ звТ€зки м≥ж складовими компонентами цього процесу, що спри€ють ефективн≥й реал≥зац≥њ його функц≥й.

«аконом≥рност≥

       
   
 


«овн≥шн≥ ¬нутр≥шн≥

- прот≥канн€ ≥ результати навчанн€ - Їдн≥сть викладанн€ ≥ уч≥нн€

залежать в≥д потреб сусп≥льства ≥ - взаЇмозалежн≥сть процес≥в

особистост≥; навчанн€, вихованн€ ≥

- зм≥ст навчанн€ залежить в≥д сусп≥льних розвитку;

потреб ≥ ≥ ц≥лей навчанн€, темп≥в - взаЇмозалежн≥сть навчанн€ ≥

сусп≥льного ≥ науково Цтехн≥чного реальних навчальних

прогресу, р≥вн€ розвитку теор≥њ та можливостей учн≥в;

практики навчанн€ матер≥ально- - Їдн≥сть д≥й вчител€ та

техн≥чних ≥ економ≥чних можливостей учн≥в;

заклад≥в осв≥ти. Ц взаЇмозалежн≥сть завдань,

зм≥сту, метод≥в ≥ форм

навчанн€.

„астков≥ (конкретн≥) законом≥рност≥ стосуютьс€ окремих компонент≥в навчального процесу та про€вл€ютьс€ в них. ÷е:

Ј дидактичн≥ (зм≥стово-процесуальн≥ законом≥рност≥);

Ј гносеолог≥чн≥ законом≥рност≥ навчанн€;

Ј психолог≥чн≥ законом≥рност≥ навчанн€;

Ј к≥бернетичн≥ законом≥рност≥ навчального процесу;

Ј соц≥олог≥чн≥ законом≥рност≥;

Ј орган≥зац≥йн≥ законом≥рност≥.

 

«нанн€ цих законом≥рностей та њх вимог спри€Ї ц≥леспр€мованост≥, систематичност≥, орган≥зованост≥, всеб≥чн≥й забезпеченост≥, ефективност≥ й оптимальност≥ дидактичного процесу.

«аконом≥рност≥ навчанн€ знаход€ть св≥й ви€в у принципах навчанн€.

 

ѕринципи навчанн€

Ђѕринципї (в≥д лат.principim-початок, основа), означаЇ сьогодн≥ основу, на €ку треба спиратись ≥ €кою необх≥дно керуватись.

ѕринципи навчанн€ Ц система вих≥дних, основних вимог до навчанн€, виконанн€ €ких забезпечуЇ ефективне вир≥шенн€ завдань уч≥нн€ ≥ розвитку особистост≥ (¬.„айка).

ѕринципи навчанн€ Ц основн≥ положенн€, що визначають зм≥ст. ќрган≥зац≥йн≥ форми та методи навчальноњ роботи школи (ћ.ћ.‘≥цула).

ѕ≥д принципами навчанн€ розум≥ють визначену систему вих≥дних основних дидактичних вимог до навчанн€, виконанн€ €ких забезпечуЇ його необх≥дну ефективн≥сть (¬.—.Ћозниц€).

ѕринципи навчанн€ Ц категор≥€ дидактики, €ка характеризуЇ способи використанн€ закон≥в навчанн€ в≥дпов≥дно до мети вихованн€ ≥ осв≥тиЕѕринципи навчанн€ визначають зм≥ст, методи ≥ орган≥зац≥ю навчанн€ ≥ разом з правилами навчанн€ Ї дл€ педагог≥в над≥йним кер≥вництвом до д≥њ (ћ.ќ.ƒанилов).

 

ƒидактичн≥ принципи:

визначають д≥€льн≥сть вчител€ ≥ п≥знавальну д≥€льн≥сть учн≥в;

в≥дображають внутр≥шню суть д≥€льност≥ вчител€ та учн≥в;

базуютьс€ на законом≥рност€х навчанн€;

Ї системою вимог до визначенн€ зм≥сту, ворм ≥ метод≥в навчанн€;

Ї системою основних положень, на €к≥ опираЇтьс€ теор≥€ ≥ практика навчанн€;

визначають ц≥леспр€мован≥сть навчального процесу ≥ д≥€льност≥ вчител€;

Ї основними положенн€ми, на €к≥ опираютьс€ при викладанн≥ навчальних предмет≥в;

положенн€, €кими керуютьс€ учн≥.

 

я.ј. оменський прагнув створити систему дидактичних принцип≥в (Ђосновоположеньї), виход€чи ≥з пров≥дного принципу природо в≥дпов≥дност≥ навчанн€. ¬изначав так≥ принципи навчанн€: наочн≥сть, св≥дом≥сть, систематичн≥сть, посл≥довн≥сть, доступн≥сть. м≥цн≥сть засвоЇних знань

 .ƒ.”шинський, виокремлював так≥ принципи навчанн€: св≥домост≥ ≥ активност≥ учн≥в, наочност≥, посл≥довност≥, м≥цност≥ знань, ум≥нь та навичок.¬ид≥л€в вимоги до викладанн€:

- своЇчасн≥сть;

- поступов≥сть;

- орган≥чн≥сть;

- пост≥йн≥сть;

- м≥цн≥сть засвоЇнн€;

- €сн≥сть;

- самод≥€льн≥сть учн≥в;

- в≥дсутн≥сть надм≥рних складностей ≥ надм≥рноњ легкост≥;

- правильн≥сть.

 

‘.ј.¬.ƒ≥стервег намагаючись розкрити б≥льш конкретно дидактичн≥ принципи ≥ правила розгл€дав њх у вигл€д≥ вимог до:а) зм≥сту навчанн€; б) вчител€; в) учн≥в.

 

—истема традиц≥йних принцип≥в навчанн€:

Ј виховуючий характер навчанн€;

Ј науковост≥;

Ј активност≥ ≥ св≥домост≥ учн≥в;

Ј наочност≥;

Ј систематичност≥ ≥ посл≥довност≥ навчанн€;

Ј доступност≥;

Ј врахуванн€ в≥кових та ≥ндив≥дуальних особливостей;

Ј м≥цност≥ знань, ум≥нь та навичок.

+

Ќетрадиц≥йн≥ принципи навчанн€:

- демократизац≥њ навчанн€;

- вихованн€ здоровоњ дитини;

- диференц≥ац≥њ навчального процесу;

- оптим≥зац≥њ навчально-виховного процесу;

- ірунтовност≥;

- емоц≥йност≥;

- звТ€зку теор≥њ з практикою;

- мотивац≥йного забезпеченн€ навчального процесу;

- сп≥вроб≥тництва;

- принцип не традиц≥йност≥ системи навчанн€.

 

“ема 9. ћетоди навчанн€.

ѕон€тт€ про методи, прийоми ≥ засоби навчанн€. —утн≥сть ≥ функц≥њ метод≥в навчанн€. ѕроблема класиф≥кац≥њ метод≥в навчанн€. ’арактеристика метод≥в навчанн€ на основ≥ зовн≥шн≥х форм њх про€ву: словесн≥, наочн≥ та практичн≥ методи.

’арактеристика метод≥в навчанн€ за типом п≥знавальноњ д≥€льност≥ учн≥в (внутр≥шн€ психолог≥чна сторона). ћетоди навчанн€ на основ≥ внутр≥шнього лог≥чного шл€ху засвоЇнн€ знань. ћетоди стимулюванн€. ћетоди контролю ≥ самоконтролю в навчанн≥. Ѕ≥нарн≥ методи навчанн€. ≤нтерактивн≥ методи навчанн€. ѕроблема вибору метод≥в навчанн€.

 

—ем≥нар: ¬икористанн€ метод≥в навчанн€ у сучасн≥й школ≥.

 

«нати: —утн≥сть категор≥й ДметодФ, ДприйомФ, Дзас≥бФ навчанн€, особливост≥ р≥зних груп метод≥в навчанн€.

 

¬м≥ти: « метою формуванн€ теоретичного мисленн€ у молодших школ€р≥в, спираючись на њх емп≥ричний досв≥д, використовувати словесн≥, наочн≥ та практичн≥ методи навчанн€, з метою стимулюванн€ до р≥зних вид≥в д≥€льност≥ заохочувати њх до прац≥ за зразком, вказ≥вкою вчител€, з коментуванн€м своњх д≥й, залучати учн≥в до самост≥йноњ роботи, добирати творч≥, нестандартн≥ завданн€, тренувальн≥ вправи ≥ типов≥ завданн€, стимулювати п≥знавальну д≥€льн≥сть учн≥в р≥зними способами заохоченн€ та оц≥нюванн€, забезпечувати поЇднанн€ репродуктивноњ ≥ продуктивно-п≥знавальноњ д≥€льност≥ учн≥в.

 

«авданн€ дл€ самост≥йноњ роботи

1. ѕроанал≥зувати ефективн≥сть використанн€ метод≥в навчанн€ на уроц≥.

2. ѕ≥дготувати пов≥домленн€ про досв≥д використанн€ метод≥в навчанн€ у практиц≥ роботи вчител≥в Ц новатор≥в.

3. «робити пор≥вн€льну характеристику п≥дход≥в до класиф≥кац≥њ метод≥в навчанн€.

4. –озробити памТ€тку Ц рекомендац≥ю дл€ вчител≥в Д”мови ефективност≥ використанн€ метод≥в навчанн€Ф.

5. ѕ≥дготувати до захисту авторську систему метод≥в навчанн€ до певноњ теми.

6. ѕ≥дготовка реферат≥в Д¬икористанн€ метод≥в навчанн€ в початков≥й школ≥ (за матер≥алами пер≥одичноњ преси)Ф.

7. —кладанн€ узагальнюючоњ схеми до теми.

 

ЂЌ≥що не розкриваЇ в так≥й м≥р≥ шл€х учню,

н≥що йому так не допомагаЇ рухатись вперед,

€к хороший методї ƒжон Ћокк.

ћетод (в≥д гр.metodos Цшл€х) Цспос≥б п≥знанн€ €вищ природи ≥ сусп≥льства.

ћетод €к дидактична категор≥€ маЇ багатовим≥рну сутн≥сть:

*способи, за допомогою €ких учн≥ ≥дуть в≥д незнанн€ до знанн€, в≥д знанн€ неповного ≥ неточного до знанн€ повн≥шого ≥ точн≥шого п≥д кер≥вництвом учител€;

*форма руху навчального матер≥алу;

*спос≥б керуванн€ п≥знавальною д≥€льн≥стю учн≥в.

 

ћетоди навчанн€:

- Ђспособи сп≥льноњ д≥€льност≥ вчител€ та учн≥вї ≤.я.Ћернер.

- Ђспособи упор€дкованоњ взаЇмоповТ€заноњ д≥€льност≥ вчител€ та учн≥в, спр€мован≥ на розвТ€занн€ навчально-виховних завданьї ј.ћ.јлексюк.

- ЂвзаЇмоповТ€зана д≥€льн≥сть викладача та учн≥в, спр€мована на засвоЇнн€ учн€ми системи знань, набутт€ ум≥нь ≥ навичок, њх вихованн€ ≥ загальний розвитокїЌ.ѕ.¬олкова.

 

‘ункц≥њ метод≥в

ћотивац≥йна

Ќавчальна

–озвивальна

¬иховна

ќрган≥зац≥йна

 

ƒв≥ сторони метод≥в навчанн€: зовн≥шн€ та внутр≥шн€

 

ѕрийом навчанн€ Ц деталь методу, певн≥ д≥њ, спр€мован≥ на реал≥зац≥ю вимог тих чи ≥нших метод≥в.

«асоби навчанн€ Ц допом≥жн≥ матер≥альн≥ засоби школи з њх специф≥чними дидактичними функц≥€ми (те, за допомогою чого вир≥шуютьс€ навчальн≥ завданн€: п≥дручник, слово вчител€, наочн≥ засоби навчанн€, “«Ќ, компТютер).

 

¬иб≥р метод≥в навчанн€ залежить в≥д:

а) мети ≥ завдань уроку;

б) обс€гу ≥ складност≥ навчального матер≥алу;

в) мотивац≥њ навчанн€, ≥нтерес≥в ≥ активност≥ учн≥в;

г) р≥вн€ п≥дготовленост≥ учн≥в, њх працездатност≥;

д) в≥ку учн≥в;

е) сформованост≥ навчальних ум≥нь ≥ навичок;

Ї) матер≥ально-техн≥чноњ бази школи;

ж) р≥вн€ п≥дготовки вчител€.

 

ѕри вибор≥ метод≥в навчанн€ м≥ркуй так:

- €к буде орган≥зовано вивченн€ теми: методом самост≥йноњ роботи чи п≥д кер≥вництвом учител€;

- €к буде орган≥зовано вивченн€ теми: пошуковим методом чи репродуктивним;

- €к поЇднуютьс€ на уроц≥ словесн≥, наочн≥ ≥ практичн≥ методи, €к≥ засоби навчанн€ сл≥д використати;

- €к≥ методи стимулюванн€ активност≥ школ€р≥в будуть застосован≥ на уроц≥;

- €к≥ методи контролю ≥ самоконтролю доц≥льно використовувати.

 

класиф≥кац≥€ метод≥в навчанн€

 

ћетоди орган≥зац≥њ д≥€льност≥ ћетоди стимулюванн€ ћетоди контролю ≥ самоконтролю
«а джерелом знань «а лог≥кою засвоЇнн€ знань «а ступенем п≥знавальноњ самост≥йност≥ «а ступенем кер≥вництва навчальною д≥€льн≥стю ≤нтересу до навчанн€ ќбовТ€зку та в≥дпов≥дальност≥ ”сного контролю ѕисьмового контролю Ћабораторно-практичного контролю
- словесн≥ (бес≥да, розпов≥дь, по€сненн€, ≥нструктаж, дискус≥€, диспут, драматизац≥€, робота з книгою) - наочн≥ (≥люстрац≥њ, демонстрац≥њ, спостереженн€) - практичн≥ (лабораторн≥, практичн≥ роботи, вправи) - ≥ндуктивн≥ - дедуктивн≥ - традуктивн≥ - анал≥тичн≥ - синтетичн≥ - пор≥вн€нн€   - репродуктивн≥ - по€снювально-≥люстративн≥ - проблемного викладу - частково-пошуков≥ - досл≥дницьк≥     - п≥д кер≥вництвом вчител€ - самост≥йна робота - робота з книгою - лабораторн≥ - виконанн€ трудових завдань (проект≥в) - ≥гри - дискус≥њ - створенн€ ситуац≥й емоц≥йного переживанн€ - п≥знавальноњ новизни - ситуац≥њ зац≥кавленост≥ - ситуац≥њ усп≥ху - переконанн€ у значущост≥ навчанн€ - вимоги - заохоченн€ - покаранн€ - ≥ндив≥дуальне опитуванн€ - фронтальне - усн≥ зал≥ки - ≥спити - програмове опитуванн€ - контрольн≥ письмов≥ роботи - письмов≥ зал≥ки - ≥спити - програмов≥ письмов≥ роботи - контрольно-лабораторн≥ роботи - компТютерний контроль

 

”мови ефективного застосуванн€ метод≥в навчанн€

  —ловесн≥ Ќаочн≥ ѕрактичн≥ –епродуктивн≥ ѕошуков≥ ≤ндуктивн≥ ƒедуктивн≥ ћетод самост≥йноњ роботи
ѕри вир≥шенн≥ €ких завдань застосовуЇтьс€ особливо усп≥шно? ƒл€ формуванн€ теоретичних ≥ практичних знань ƒл€ розвитку спостережливост≥, п≥двищенн€ уваги до питань, €к≥ вивчаютьс€ ƒл€ формуванн€ ум≥нь ≥ навичок ‘ормуванн€ «”Ќ ƒл€ розвитку самост≥йност≥ мисленн€, досл≥дницьких ум≥нь, творчого п≥дходу до справи ƒл€ розвитку ум≥нь узагальнювати, зд≥йснювати ≥ндуктивн≥ умовисновки «д≥йснювати дедуктивн≥ умовисновки ƒл€ розвитку самост≥йност≥, формуванн€ навичок навчальноњ прац≥
ѕри €кому зм≥ст≥ навчального матер≥алу доц≥льно використовувати? “еоретико-≥нформац≥йна характеристика матер≥алу «м≥ст матер≥алу можна подати в наочному вигл€д≥ «м≥ст матер≥алу включаЇ практичн≥ вправи, проведенн€ досл≥д≥в, трудових завдань «м≥ст або не дуже простий або дуже складний —ередн≥й р≥вень складност≥ –ац≥онально даним чином або в п≥дручнику –ац≥онально дедукц≥Їю або в п≥дручнику ƒоступний дл€ самост≥йного вивченн€
ѕри €ких особливост€х учн≥в доц≥льно використовувати?  оли готов≥ до засвоЇнн€ даним методом  оли наочн≥ пос≥бники доступн≥ учн€м  оли готов≥ до виконанн€ практичних завдань  оли ще не готов≥ до проблемного вивченн€ √отов≥ до проблемного вивченн€ √отов≥ до ≥ндукц≥њ, але труднощ≥ в дедуктивному метод≥ ѕ≥дготовлен≥ до дедуктивних роздум≥в √отов≥ до самост≥йного вивченн€ теми
як≥ можливост≥ повинен мати вчитель? ƒобре волод≥ти словами ™ наочн≥сть, або вм≥Ї виготовити  оли Ї навчальн≥ пос≥бники, матер≥али дл€ орган≥зац≥њ вправ ЌемаЇ часу дл€ проблемного вивченн€ ™ час дл€ проблемного вивченн€ ≥ добре волод≥Ї даними методами  оли волод≥Ї  оли волод≥Ї  оли Ї дидактичний матер≥ал ≥ час дл€ орган≥зац≥њ

 

 

≤нтерактивн≥ методи навчанн€.

 

Ђ≤нтерактивї - в≥д Ђinteraktї, де Ђinterї - взаЇмний ≥ Ђaktї -д≥€ти. ≤нтерактивний Ц здатний до д≥алогу, взаЇмод≥њ.

≤нтерактивне навчанн€ Ц це спец≥альна форма орган≥зац≥њ п≥знавальноњ д≥€льност≥, €ка маЇ конкретну передбачувану мету Ц створити комфортн≥ умови навчанн€, за €ких кожен учень в≥дчуваЇ свою усп≥шн≥сть, ≥нтелектуальну спроможн≥сть.

 

—”“Ќ≤—“№:

Ј Ќавчальний процес в≥дбуваЇтьс€ за умови пост≥йноњ активноњ взаЇмод≥њ вс≥х учасник≥в.

Ј ÷е Ц сп≥в навчанн€, взаЇмо навчанн€ Ц колективне, групове, навчанн€ у сп≥впрац≥.

Ј ”чень ≥ вчитель Ц р≥вноправн≥, р≥внозначн≥ учасники, субТЇкти навчанн€.

Ј ѕередбачаЇ моделюванн€ життЇвих ситуац≥й, використанн€ рольових ≥гор, сп≥льне вир≥шенн€ проблем.

Ј —при€Ї формуванню навичок ≥ вм≥нь, виробленню ц≥нностей, створенню атмосфери сп≥вроб≥тництва, взаЇмод≥њ.

 

 

Ђѕ≥рам≥да навчанн€ї.

Ћекц≥€ Ц 5% засвоЇнн€

„итанн€ Ц 10% засвоЇнн€.

¬≥део/ауд≥о матер≥али Ц 20% засвоЇнн€.

ƒемонстрац≥€ -30 % засвоЇнн€.

ƒискус≥йн≥ групи Ц 50% засвоЇнн€.

ѕрактика через д≥ю Ц 75% засвоЇнн€.

Ќавчанн€ ≥нших ≥ застосуванн€ отриманих знань в≥дразу ж 90% засвоЇнн€.

 

¬т≥ленн€ ≥нтерактивних технолог≥й потребуЇ:

1. «м≥ни всього житт€ класу, п≥дготовки €к вчител€, так ≥ учн≥в.

2. ѕроведенн€ орган≥зац≥йного зан€тт€ та створенн€ разом з учн€ми правил роботи в клас≥.

3. ≤ти в≥д простих ≥нтерактивних технолог≥й (робота в парах, малих групах, мозковий штурм) до б≥льш складних.

4. —творенн€ атмосфери сп≥вроб≥тництва, порозум≥нн€ ≥ доброзичливост≥.

5. ќбговоренн€ разом з учн€ми ходу ≥ результат≥в роботи

6. —таранного плануванн€ роботи вчител€:

Ј ƒавати попередн≥ завданн€ учн€м дл€ п≥дготовки(прочитати, продумати, виконати п≥дготовч≥ завданн€);

Ј ¬≥д≥брати дл€ уроку так≥ вправи, €к≥ б давали учн€м ключ дл€ засвоЇнн€ теми;

Ј ƒавати учн€м час дл€ обдумуванн€ завданн€;

Ј Ќа одному зан€тт≥ використовувати одну-дв≥ ≥нтерактивн≥ вправи, а не њх калейдоскоп;

Ј ќбговорювати результати виконанн€ ≥нтерактивноњ вправи;

Ј ѕроводити швидк≥ опитуванн€, самост≥йн≥ домашн≥ роботи з теми, що не були повТ€зан≥ з ≥нтерактивними завданн€ми;

Ј –ац≥онально добирати зм≥ст навчального матер≥алу;

Ј —таранно планувати ≥ розробл€ти зан€тт€, види роботи;

Ј ћотивувати навчальну д≥€льн≥сть учн≥в, оголошувати оч≥куван≥ результати, критер≥њ роботи учн≥в;

Ј ѕередбачити р≥зноман≥тн≥ методи стимулюванн€ п≥дтриманн€ дисципл≥ни.

 

≤нтерактивн≥ технолог≥њ кооперативного навчанн€:

- робота в парах;

- ротац≥йн≥ (зм≥нювальн≥ тр≥йки);

- два Цчотири Ц вс≥ разом;

- карусель;

- робота в малих групах;

- аквар≥ум.

 

“ехнолог≥њ кооперативно-групового навчанн€:

- обговоренн€ проблеми в загальному кол≥;

- м≥крофон;

- незак≥нчен≥ реченн€;

- мозковий штурм;

- навчаючись учусь (ЂЅроун≥вський рухї);

- ажурна пилка (Ђћозањкаї);

- анал≥з ситуац≥њ;

- вир≥шенн€ проблем

- дерево р≥шень.

 

“ехнолог≥њ ситуативного моделюванн€:

- симул€ц≥њ або ≥м≥тац≥йн≥ ≥гри;

- спрощене судове слуханн€;

- громадськ≥ слуханн€;

- роз≥груванн€ ситуац≥њ за рол€ми (Ђ–ольова граї, Ђѕрограванн€ сценкиї).

 

“ехнолог≥њ опрацюванн€ дискус≥йних питань:

- метод ѕ–≈—;

- займи позиц≥ю;

- зм≥ни позиц≥ю;

- неперервна школа думок ( онтинуум, Ќеск≥нчений ланцюжок);

- дискус≥€;

- дискус≥€ в стил≥ телев≥з≥йного ток-шоу;

- оц≥нювальна дискус≥€;

- дебати.

 

тема 10. ‘орми орган≥зац≥њ навчанн€.

ѕон€тт€ про ‘ќЌ. ≤сторичн≥ форми орган≥зац≥њ навчанн€.

”рок Ц основна форма орган≥зац≥њ навчанн€. “иполог≥€ урок≥в. ƒидактична характеристика основних структурних елемент≥в урок≥в р≥зних тип≥в. ѕ≥дготовка вчител€ до уроку, самоанал≥з його результат≥в. ¬имоги до уроку.

≤нш≥ форми орган≥зац≥њ навчанн€: навчальн≥ екскурс≥њ, домашн€ навчальна робота учн≥в, практикум, факультатив, сем≥нар.

–озвиток ‘ќЌ в сучасних умовах: дистанц≥йне навчанн€, екстернат, альтернативн≥ ‘ќЌ. ќсобливост≥ навчанн€ в малокомплектн≥й школ≥ та √ѕƒ.

Ћабораторне зан€тт€: —постереженн€ ≥ анал≥з типу ≥ структури уроку.

«нати: —утн≥сть пон€тт€ Д‘ќЌФ, основн≥ характеристики уроку €к основноњ ‘ќЌ та ≥нших форм орган≥зац≥њ навчанн€, структури урок≥в р≥зних тип≥в, специф≥ку роботи в малокомплектн≥й школ≥ та √ѕƒ, вимоги до уроку.

¬м≥ти: «д≥йснювати попередню ≥ безпосередню п≥дготовку до урок≥в, в≥дбирати навчальний матер≥ал в≥дпов≥дно до теми уроку, планувати навчально-виховну д≥€льн≥сть в мало комплектн≥й школ≥ та √ѕƒ, розробл€ти плани Ц конспекти урок≥в р≥зних тип≥в.

«авданн€ дл€ самост≥йноњ роботи

1. ѕ≥дготовка пов≥домлень Д≤сторичн≥ форми орган≥зац≥њ навчанн€Ф.

2. ѕор≥вн€льна характеристика п≥дход≥в до класиф≥кац≥њ форм орган≥зац≥њ навчанн€.

3. «ахист авторських форм навчанн€.

4. ќгл€д статей пер≥одичноњ преси ≥з даноњ теми.

5. —кладанн€ узагальнюючоњ схеми Ц опори до теми.

6. ѕ≥дготовка запов≥дей дл€ вчител€ Дјлгоритм п≥дготовки до урокуФ.

7.  онспектуванн€ першоджерел У¬имоги до урокуФ.

8. ѕ≥дготовка до зан€тт€ Дѕанорама нетрадиц≥йних форм орган≥зац≥њ навчанн€Ф. —кладанн€ календарно-тематичного плану ≥з теми предмет≥в початковоњ школи.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1037 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1730 - | 1400 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.42 с.