Рівні психіки. Психічні прояви та поведінкові акти

Несвідомий
Підсвідомий
Свідомий

6. Із власного досвіду наведіть та опишіть 2 ситуації спостереження, в яких ви виступали спостерігачем. Визначте предмет спостереження (людина, ситуація взаємодії, конфлікт тощо). Розкрийте сутність предмета, зовнішні умови ситуації, опишіть психологічні ознаки предмета спостереження.

БІОПСИХІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ЛЮДИНИ

БАЗА ЗНАНЬ

Індивід, природна організація людини, спадкове, вроджене, стать, вік, конституція, астенічний тип, пікнічний тип, атлетичний тип, властивості нервової системи, ліва півкуля, права півкуля, функціональна асиметрія великих півкуль, художник, мислитель, задатки, темперамент, загальна психологічна активність, моторна активність, емоційна активність, сензитивність, реактив­ність, ак­тивність, пластичність, ригідність, екстравертивність, інтровертив­ність, меланхолік, сангвінік, флегматик, здоров’я, психосоматика, соматичні захворювання, нервові та психічні захворювання, зміни поведінки при захворюванні.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

Психіка людини може сформуватися та успішно функціонувати лише за певних біологічних умов: температура тіла, обмін речовин, наявність головного мозку тощо. Існує достатня кількість подібних біологічних параметрів, без наявності яких людська психіка нормально існувати не буде.

Можна назвати наступні природні особливості організму людини, що мають особливе значення для психічної діяльності: вік, стать, конституція людини, рівень гормональної активності, нейродинамічні особливості мозку, асиметрія великих півкуль.

Всі ці ознаки впливають на психічні прояви людини і характеризують її як індивіда. Індивід — це характеристика людини як біологічної істоти, як представника свого роду Homo sapiens. Індивід — продукт біологічної еволюції.

Ознаки індивіда є спадковими та вродженими утвореннями. Спадкове — це те, що передається людині від її предків (морфологічні, фізіологічні, біохімічні особливості організму) через генотип.

Спадково людина отримує:

¾ будову нервової системи, органів чуття;

¾ фізичні ознаки — загальні для всіх (скелет, руки, прямоходіння тощо);

¾ особливості типу вищої нервової діяльності;

¾ біологічні потреби (їжа, самозбереження…) та інше.

Вроджені передумови — те що людина отримує в процесі внутрішньоутробного розвитку.

Інколи можна спостерігати вроджені відхилення, причинами яких є:

¾ мутації (зміни у генетичному апараті, хвороба Дауна (наявність зайвої хромосоми);

¾ вплив на вагітність деяких тератогенних факторів: інфекційні захворювання, радіактивне опромінювання, ліки.

Внутрішньоутробний період дуже важливий для подальшого розвитку дитини. Ще ненароджена дитина «слухає» свою матір, відчуваючи її емоційний стан. Емоційні зони мозку починають функціонувати вже на 4-му місяці вагітності.

Проводився експеримент, у двох ситуаціях слідкували за емоційним станом дітей, що тільки народилися:

1) коли включали магнітофон із записом биття серця спокійної жінки, то діти заспокоювались, деякі навіть засинали;

2) коли включали магнітофон — схвильованої, емоційно напруженої жінки, то діти починали плакати, хвилюватися.

Індивідні особливості продовжують формуватися та змінюватися в онтогенезі. Наприклад, астенічну будову тіла за допомогою занять спортом можна зробити атлетичною; а атлетичну — не підтримуючи тонус м’язів, не слідкуючи за балансом та об’ємом їжі, чи перехворівши — пікнічною.

Також до біопсихічних властивостей належать біологічні потреби (голод, спрага, сексуальний потяг тощо), прості емоційні реакції (радість, гнів, страх тощо) і психофізіологічні функції (сенсорні, моторні, вербально-логічні). Ці три підструктури підвладні безпосереднім впливам віку (ріст, дозрівання, зрілі зміни, старіння, старість) та нейродинамічним і конституційним особливостям людини. Всі ці ознаки впливають на розвиток та прояв задатків і темпераменту (рис. 5).

Задатки — генетично детерміновані анатомо-фізіологічні особ­ливості нервової системи, органів чуття, головного мозку, які є індивідуально-природною передумовою формування та розвитку здібностей.

Задатки обумовлюють:

¾ різні шляхи формування здібностей;

¾ рівень досягнень, швидкість розвитку.

Рис. 5. Схема індивідних особливостей людини
(за Б. Г. Ананьєвим)

Темперамент — сукупність індивідуальних властивостей, що характеризує динамічну та емоційну сторони поведінки людини. Риси темпераменту є сталими, константними. Виділяють такі компоненти, які визначаються темпераментом:

¾ загальна психологічна активність, що по-різному проявляється у людей: від в’ялості, інертності, пасивності до енергійності, активності, прагнення до дії. Між цими двома полюсами знаходяться представники різних типів темпераменту;

¾ моторна активність, що показує стан активності рухового та мовнорухового апарату. Проявляється в швидкості, силі, різкості, інтенсивності м’язових рухів та мови людини, її зовнішньої рухливості чи стриманості, говірливості чи мовчазності;

¾ емоційна активність проявляється у вразливості (чутливість та сприйнятливість до зовнішніх та внутрішніх впливів), імпульсивності, емоційній лабільності (швидкість зміни емоційних станів).

До рис темпераменту відносяться такі психічні властивості:

¾ сензитивність — виникнення психічної реакції на зовнішній подразник найменшої сили;

¾ реактивність — сила емоційної реакції на зовнішні чи внутрішні подразники;

¾ активність, що показує наскільки активна людина в своїх діях, вчинках, доланні перешкод;

¾ темп реакцій — швидкість протікання психічних процесів і реакцій;

¾ пластичність та ригідність — гнучкість, легкість, адаптивність до нових умов, або навпаки, інертність, важкість в пристосуванні до змін;

¾ екстровертність — спрямованість особистості зовні, на отчуючих людей, предмети, події; інтровертність — спрямованість особистості на себе, власні переживання та думки.

Темперамент відображається лише у формально-динамічних перебігах поведінки людини. Він не охоплює сутнісного прояву, не характеризує погляди, інтереси, переконання, риси характеру (добрий, підлий, лінивий, пунктуальний, альтруїст, егоїст тощо) та ін.

Виділяють чотири основні типи темпераменту: холерик, сангвінік, меланхолік, флегматик. Кожний тип характеризується певними психічними особливостями, їх сполученням та взаємодією.

Розуміння та знання біопсихічних властивостей, разом із психосоціальними властивостями (які будуть розглянуті в наступному розділі) допомагає відповісти на запитання: що є людина?

Література

1. Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания. — М., 1977. — С. 187—211.

2. Грановская Р. М. Элементы практической психологии. — Л., 1988. — С. 296—311, 337—391.

3. Козаков В. А. Психологія діяльності та навчальний менеджмент. — Ч. 1. — К., 1999. — С. 39—69.

4. Лозниця В. С. Психологія і педагогіка: Основні положення. — К., 1999. — С. 78—97.

5. Психологический словарь / Под ред. В. П. Зинченко, Б. Г. Ме­щерякова. — М., 1996. — С. 52.

Самостійна робота
з теоретичним матеріалом (СРТМ. 2)

1. Поясніть, у чому проявляється вплив статевих та конституційних особливостей на психічні прояви.

2. Поясніть, як впливає функціональна асиметрія головного мозку на різні прояви поведінки людини.

3. Поясніть, як порушення в психіці можуть вплинути на здоров’я людини.

4. Порівняйте психологічний зміст понять «спадкове» та «вроджене».

5. До психосоматичних захворювань відносять шкіряні (нейродерматити), рухової системи (біль у спині, артрит), серцево-судинної системи (гіпертонія, мігрень, аритмія), респіраторні розлади (бронхіальна астма, гіпервентиляція), розлади системи травлення (язви, коліти), підвищена активність щитовидної залози тощо.

Визначте критерії приналежності до даної групи захворювань і в чому проявляється специфічність цієї групи захворювань?

6. Виберіть, які з перерахованих особливостей характеризують сангвініка, меланхоліка, холерика, флегматика: енергійність, три­вала працездатність, підвищена активність, гарячковість, терпіння, стриманість, повільність рухів та мови, дуже швидка зміна почуттів та настрою, виразність міміки та пантоміміки, гіперсензитивність, збуджений стан, швидке пристосування до нових обставин, пригніченість та розгубленість при невдачах, поверхневість у сприйнятті людей та явищ, самоконтроль, тривожність.

Самостійна робота
з практичних завдань (СРПЗ. 2)

1. Батьки трирічних близнюків Мишка та Дениса Д. розлучилися і роз’їхалися у різні міста. Мишко залишився жити з матір’ю, а Денис — із батьком. Через 12 років, коли хлоці зустрілися, то виявилось, що Мишко — чутливий, нерішучий, добрий, відповідальний. Дуже гарно грає на акордеоні та співає. Денис — запальний, оптиміст, хороший товариш, добрий організатор. Організував у школі музичну групу, в якій грає на клавішних інструментах. Знайдіть спільне та розбіжне у поведінці братів. Обґрунтуйте причини схожих проявів.

2. Визначте, якому типу темпераменту відповідає кожний малюнок. Обґрунтуйте вибір. Проаналізуйте, чому знання темпераменту дуже важливе (рис. 6).

3. Критично оцініть ефективність наступної методики та дайте відповідь-висновки.

Найчастіше у людях поєднується ознаки всіх типів темпераментів, але якийсь проявляється сильніше, а інші — не так яскраво. Для з’ясування пріоритетів спробуйте відповісти на запитання за шкалою: 10 — повна згода … 0 — повне заперечення (тобто щось із ряду 10, 9, 8, 7, 6, 5, 4, 3, 2, 1, 0).

1. Перед якоюсь важливою для мене подією я починаю нервувати.

2. Я працюю нерівномірно, уривками.

3. Я швидко переключаюся з однієї справи на іншу.

4. Якщо треба, я можу спокійно чекати.

5. Мені потрібні співчуття і підтримка, особливо при невдачах і труднощах.

6. З рівними я нестриманий і запальний.

7. Мені неважко зробити вибір.

8. Мені не треба стримувати свої емоції, це трапляється само по собі.

Підрахуйте вагу кожного типу темпераменту:

Сангвінік — С= 3 + 7; Холерик — Х= 2 + 6;
Флегматик — Ф = 4 + 8; Меланхолік — М = 1 + 5.

У формулах цифри необхідно замінити балами за відповіді на запитання за цими цифрами.

Побудуйте формулу темпераменту. Для цього розташуйте бук­ви, що позначають певний тип (С, Х, Ф, М), за рангом, за вагою: перше місце — найбільша вага, далі менша і т. п.

Приклад. З кожного запитання отримано балів: «1» — 2; «2» — 8; «3» — 8; «4» — 3; «5» — 6; «6» — 5; «7» — 10; «8» — 5.

Вага типів темпераменту за формулами: С = 8 + 10 = 18;
Ф = 3 + 5 = 8; Х = 8 + 5 = 13; М = 2 + 6 = 8.

Формула темпераменту: СХФМ (сангвіністично-холеристичні ознаки суттєво переважають флегматично-меланхолічні, але всі ознаки наявні). (За В. А. Козаковим).

Відомо, що кожний тип темпераменту має власні переваги та недоліки. Нижче описані недоліки кожного типу, вкажіть, де який тип темпераменту. Людина, яка має даний тип темпераменту (№ 1), схильна до зазнайства, може бути легковажною, поверхневою, ненадійною. Схильна до обіцянок, які не завжди виконує. Може взятися за купу справ, з якими через неусидчивість не в змозі справитися.

Рис. 6. Реакція людей різного темпераменту
на зім’яту шляпу (Х. Бідструп)

Особа з цим типом темпераменту (№ 2) має відносно низьку працездатність, може бути підозрілою, ранимою, замкнутою, боязливою. Вона важко адаптується до нових умов, часто сприймає нейтральні ситуації як загрозливі для себе.

Людина, яка відноситься до даного типу темпераменту (№ 3), може бути млявою, байдужою, «товстошкірою». Вона не здатна працювати у режимі дефіциту часу, повільно переключається з одного виду діяльності на інший.

Особа з цим типом (№ 4) схильна до запальності, нестрима-
ності, нетерплячості, дратівливості, конфліктності.

4. Вкажіть, яку півкулю власного головного мозку ви вважаєте домінуючою? За допомогою експрес-аналізу визначте, до якого типу людини ви відноситесь: художник чи мислитель.

А. Переплетіть пальці рук. Великий палець якої руки — зверху; лівої — Л, правої — П. Запишіть результат.

Б. Зробіть на аркуші паперу невеликий отвір і подивіться крізь нього обома очима на якийсь предмет. По черзі закривайте то одне, то друге око. При закритті якого ока предмет зміщується? (Л чи П).

В. Станьте у «позу Наполеона», схрестивши руки на грудях. Яка рука зверху? (Л чи П).

Г. Спробуйте зобразити «бурхливі оплески». Яка долоня зверху? (Л чи П).

Яких літер більше: Л чи П? Переважаюча більшість літер Л говорить, що у вас домінує права півкуля і переважає художній тип, а більшість П — ліва півкуля і Ви відноситесь до ло­гічного типу.

а) проаналізуйте отримані результати і характеристики типів мислення і зробіть висновки;

б) наскільки збігаються результати тестування, характеристики і Ваші власні уявлення про себе?

5. Визначіть тип темпераменту власних батьків або дітей. Як він проявляється в поведінці? На чий схожий Ваш тип темпераменту? Обґрунтуйте Вашу думку стосовно можливості змі-
ни темпераменту.