для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»
напрям підготовки: 6.03010201 «Психологія», форма навчання – заочна,
термін навчання 4 роки 6 місяців
ІІІ-IV семестр
Дніпропетровськ
Методичні матеріали до самостійної роботи з навчальної дисципліни "Політологія" для студентів за напрямом підготовки: 6.030102 "Психологія".
«___» __________ 2014 року – ___ с.
Розробник:Марасюк С.С. - доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін, кандидат філософських наук
Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри соціально-гуманітарних дисциплін
Протокол від "____" ________________ 20__ року № ___
Завідувач кафедри __________________ (__________________)
(підпис) (прізвище та ініціали)
Дисципліна «ПОЛІТОЛОГІЯ»
Методичні поради до семінарських занять та самостійної роботи
Політологія є нормативною дисципліною, яка відноситься до фундаментальних та професійно орієнтованих навчальних дисциплін.
В процесі вивчення кожної теми студент повинен відпрацювати відповідні положення конспектів лекцій, підручників, наукових коментарів та навчальних посібників, щоб забезпечити теоретичну базу для засвоєння більш складного матеріалу і можливості самостійного поглибленого засвоєння проблемних питань політичної науки.
У випадку виникнення окремих труднощів при вивченні теми, студент може заздалегідь звернутись за допомогою до викладача, який проводить заняття, або до іншого викладача кафедри.
З урахуванням загальних вимог, а також певної специфіки дисципліни слід враховувати наступне.
Семінарські заняття у навчальному процесі проводяться для поглибленого вивчення дисциплін та опанування їх методологічних засад. Це вид навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення студентами питань програмного матеріалу.
Основні завдання семінарів з "Політології" полягають у засвоєнні теоретичних положень, набуття навичок, опанування їх з позицій сучасної науки. У процесі обговорення питань студенти навчаються формулювати і викладати свої думки та застосовувати теоретичні положення відповідно до вимог курсу.
Семінари мають сприяти розвиткові самостійної роботи студентів, поглибленню їх інтересу до політичної науки і наукових досліджень, розвиткові культури мовлення і політичної культури, формуванню навичок та вмінь публічною виступу, участі в дискусії.
Семінарські заняття є важливим засобом не тільки для перевірки знань студентів, але й для формування високого рівня політичної свідомості та світогляду на основі правильних суджень та висновків.
Головна мета семінарських занять допомогти студентам опанувати курс, засвоїти предмет.
Основні завдання семінарських занять полягають у засвоєнні загальнотеоретичних положень дисципліни. У процесі обговорення питань студенти навчаються формулювати і викладати свої думки і висновки, застосовувати теоретичні положення.
Основою ефективного розгляду положень дисципліни на семінарських заняттях є вивчення лекційного матеріалу та самостійна робота студентів, конспектування навчальної і наукової літератури курсу. Така робота передбачає використання навчальної програми, основні положення якої мають бути засвоєними.
Самостійну роботу варто починати з вивчення конспекту, або тексту лекції, потім прочитати й законспектувати в зошит для семінарів відповідний матеріал підручника та інших джерел. Читати треба уважно, всебічно та критично аналізуючи прочитане. Зустрівши незрозуміле поняття, вираз, обов'язково необхідно з'ясувати його зміст. Не зробивши цього студент ризикує сприйняти неправильно значення терміну, виразу або й всього тексту. Тут варто скористатись словниками чи іншими допоміжними джерелами.
Перелік рекомендованої літератури не є вичерпаним. Студенти мусять використовувати джерела і особливо періодичні видання.
Опанування положень курсу передбачає не тільки засвоєння визначень тих чи інших категорій, характерних рис та ознак певного явища, але й розуміння різних точок зору щодо цього.
Готуючись до семінару, необхідно звернути увагу на ключові поняття, які притаманні вказаним темам, та засвоїти їх. При відповіді на семінарському занятті треба будувати так свій виступ, щоб відокремити його головні чинники:
- чітке формулювання теоретичного положення;
- обґрунтування цього положення і розкриття його характерних ознак і властивостей;
- аргументацію та ілюстрацію теоретичних положень конкретними фактами дійсності, явищами суспільно-політичного, економічного, культурного життя;
- доведення значимості питань, які розглядаються, для практичної діяльності.
Реферати, передбачені планами семінарських занять, присвячуються складним питанням, які не розглядаються в навчально-методичній літературі і потребують опанування наукових джерел, окремих статей або монографій. Обсяг реферату має відповідати 7-8 хвилинам доповіді. Реферативні повідомлення заслуховуються і обговорюються в ході відповідних занять і лише у виключних випадках без доповіді перевіряються викладачем. Вони обов'язково оцінюються викладачем. Реферати можуть бути основою для написання наукової роботи.
Опрацювання тем семінарських занять або окремих їх питань може відбуватися в інших формах: співбесіди, загально групової дискусії, заслуховування й обговорення рефератів, проведення письмових контрольних робіт, виконання тестових завдань. Встановлений рівень засвоєння матеріалу на семінарських заняттях враховується викладачем при вирішенні питання про допуск до заліку на основі оцінок та поточної атестації. Це стосується і тих тем, які вивчалися студентами самостійно. Основні питання тем вносяться до реєстру питань, які вводяться в залікові білети.
По завершенню навчання студент повинен
знати:
- об'єкт, предмет і метод політології, її понятійно-категорійний апарат; світові і вітчизняні політологічні школи, концепції і напрямки;
- сутність політики, її структуру, основні риси та функції;
- політичні феномени і цінності: політична діяльність, політичний процес, політична влада, політичний режим, політична система, політичне лідерство. політичний конфлікт, політична культура, демократія консенсус, громадянське суспільство;
- політичні партії, громадські організації і рухи;
- суть і функції держави в політичній системі суспільства.
уміти:
- розпізнавати різні види владних відносин, специфіку політичної влади, її сутність, структуру, характерні ознаки і функції, прояви прямої і представницької демократії;
- орієнтуватися в проблемах поділу влад, формах державного устрою і державного управління;
- орієнтуватися в міжнародному політичному житті, геополітичній обстановці, мати уявлення про місце і статус України в сучасному світі;
- формувати і відстоювати політичну позицію, чітко розуміти свої громадянські права, свободи і обов'язки, аргументовано відстоювати принципи громадянського суспільства і правової держави;
- працювати в умовах політичного плюралізму, формувати толерантність, надавати посильний внесок в гармонію людських, міжнаціональних, міжпартійних відносин.
Основна література
1. Гелей С. Д., Рутар С. М. Політологія: Навч. посіб. – К.: Знання, 2004.
2. Логвина В. Л. Політологія: Навч. посіб. – К.: Центр навч. літ., 2006.
3. Матвеев С. А. Политология: учеб. пособ. / С. А. Матвеев, Л. С. Буланенко. – 7-е изд. – Х.: Одиссей, 2008.
4. Піча В.М., Левківський К.М., Хома Н.М. Політологія: Навч. посіб.- Львів: "Новий Світ-2000", 2006.
5. Піча В. М., Хома Н. М. Політологія: Конспект лекцій: Навч. посіб. – Львів: "Новий Світ–2000", 2005.
6. Погорілий Д. Є. Політологія: Кредитно – модульний курс: Навч. посіб. – К.: Центр учбов. літ, 2008.
7. Политология: Учебник для вузов / Под ред. МА. Василика. – М.: Юристъ, 2000.
8. Політологія: Навч. посіб. / В. І. Штанько, Н. В. Чорна та ін. – К.: Центр учбов. літ., 2007.
9. Політологія: Підручник / За ред. О.В. Бабкіної. – К.: Академія, 2006.
10. Рудич Ф.М. Політологія: Підручник. – К.: Либідь, 2005.
11. Семке Н. М. Політологія: модульний курс: навч. посіб. Для ВНЗ. – Х.: Торсінг плюс, 2009.
Тема підсумкового модуля. Теорія та методологія політичної науки.
Ключові поняття: держава, інституювання політології, політика, політична наука, політичний режим, суб'єкт політики, легітимність, політична влада, принцип поділу влади.
Політологія – це наука про політичну систему суспільства та її різноманітні підсистеми. Жодна інша галузь наукового знання, яка досліджує політичну сферу суспільного життя, не робить це з такою системністю й повнотою, як політологія, і не має політичну систему суспільства в цілому як свій предмет. Політологія не може претендувати на вивчення всієї багатоманітності проявів політичного життя суспільства, однак вона є єдиною наукою, яка досліджує такі прояви в систематизованому вигляді.
Тема установчої лекції 1. Політологія як наука і навчальна дисципліна.
План
1. Політологія та інші науки про суспільство. Об’єкт і предмет політології.
2. Структура політології.
3. Основні категорії, методи і функції політології.
4. Місце політології в системі наук про суспільство.
