Загальний розрахунок годин

Міністерство освіти І НАУКИ україни

Національна юридична академія україни

Імені ярослава мудрого

 

 

Навчально-методичний

Посібник

ДЛЯ самостійної роботи

Та семінарських занять

З навчальної дисципліни

“політологія”

(відповідно до вимог ЕСТS)

Для студентів ІV курсу

Денних факультетів

 

Харків

 

Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та семінарських занять з навчальної дисципліни “Політологія” (відповідно до вимог ЕСТS) для студентів ІV курсу денних факультетів / Уклад.: М.П. Требін, Л.М. Герасіна, О. М. Сахань та ін. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2008. – 53 с.

 

 

У к л а д а ч і: М.П. Требін,

Л.М. Герасіна,

О.М. Сахань,

Г.Ю. Васильєв,

О.В. Волянська,

В.Я. Зимогляд,

І.В. Підкуркова,

О.В. Ставицька

 

 

 

Рекомендовано до видання редакційно-видавничою радою академії (протокол № 6 від 25.09.2008 р.)

 

 

© Національна юридична академія України, 2008

 

З М І С Т

 

1. Вступ……………………………………………………….…...3

2. Загальний розрахунок годин лекцій, семінарських

занять та самостійної роботи з політології ………..................6

3. Плани семінарських занять та самостійної роботи

з навчальної дисципліни “Політологія”...….………………...8

4. Поточний (модульний) та підсумковий

контроль знань студентів ………………………………….....14

5. Індивідуальна робота студентів..................…………….........16

6. Критерії оцінювання успішності студентів ………………....17

7. Контрольні питання для підготовки до іспиту

з навчальної дисципліни “Політологія” ……………………..19

8. Словник основних термінів ………………………………......24

9. Список рекомендованої літератури ……………………….....51

 

ВСТУП

 

Політологія є навчальною дисципліною циклу гуманітарних і соціально-економічних дисциплін освітньо-професійної програми за спеціальністю “правознавство”.

Політологія вивчає політичну сферу життя суспільства: політику, політичні відносини й процеси, політичну культуру, політичні системи й режими, політичні партії та суспільно-політичні рухи, класи, соціальні групи, клани, еліти, їх інтереси, форми діяльності в політиці, методи боротьби за владу тощо. Предмет політології має тісні зв’язки з предметом юридичної науки, особливо з таких питань, як держава, влада, право, закони, демократія, незалежність, відповідальність, юридична культура, права людини, вибори, суспільний і державний лад та з багатьох інших.

Мета вивчення політології – розширення та збагачення знань студентів-юристів, посилення теоретико-методологічної і професійної підготовки тих, кому доведеться освоювати складну політико-правову дійсність, приймати рішення в різних колізійних ситуаціях, особливо тих, що стосуються долі людей, виступати в ролі активних суб’єктів політики й права. Вивчення політології – один із засобів сучасної соціалізації особи й формування політико-правової культури, залучення до демократичних цінностей. Курс політології повинен дати студенту-юристу необхідний мінімум знань про політичні реалії, норми політичної поведінки, політичні цінності; він має сприяти вихованню освічених людей, спроможних раціонально і критично давати оцінку політичним феноменам, робити усвідомлений політичний вибір. Знання основ політології необхідне для виконання багатьох функцій юриста, вирішення конкретних завдань юридичної діяльності.

У результаті поглибленого вивчення політології студенти повинні

знати:

– теоретико-методологічні підвалини політичної науки; володіти категоріями, поняттями й закономірностями політології;

– природу взаємозв’язку і взаємозалежності політики та права;

– історичну традицію генезису й розвитку світової політичної думки;

– теоретико-концептуальну структуру сучасної політологічної доктрини в розмаїтті зарубіжних і вітчизняної наукових шкіл;

– сутність найважливіших політичних феноменів: політики, політичної влади, лідерства, політичної системи і режиму, держави, ідеології, політичної культури та поведінки, політичних технологій тощо;

– систему політичних інститутів сучасності, що складають структурно-функціональний формат політичного буття;

– структуру і реальний вплив сучасних політичних àкторів (суб’єктів): політичних партій, рухів та їх лідерів, політичної еліти та істеблішменту, політико-правових інституцій держави;

– природу, форми й динаміку різноманітних політичних процесів, їх типологію, масштаби й наслідки;

– міжнародну політику і глобальні проблеми сучасності;

вміти:

– володіти методами аналізу, діагностики і прогнозування політичних явищ, процесів та подій в контексті досягнень сучасної політичної науки;

– аналізувати владу як субстанцію політики й засіб управління соціальними процесами. Оцінювати специфіку політико-владних відносин; орієнтуватися в проблемах легітимності, горизонтального й вертикального розподілу влади;

– формувати уявлення про еволюцію та типологію політичних систем, володіти законом “переходу” від тоталітаризму до демократії та ін.;

– визначити показники позитивної еволюції (чи кризи) політичної влади в сучасному суспільстві; формулювати засади прогресивних стратегій політичного розвитку щодо удосконалення конституційного ладу, політичних інститутів, електорального процесу тощо;

– зіставляти дійсну структуру політичних інтересів і очікувань українського населення відповідно до чинних політичних структур: партій, організацій, рухів, блоків, коаліцій тощо;

– формулювати й відстоювати власну політичну та правову позицію, працювати в умовах політичного плюралізму, сприяти толерантності й гармонізації всіх політичних зв’язків і міжпартійних відносин;

– орієнтуватися в міжнародних політичних процесах, оцінювати світові геополітичні проблеми, місце і роль України на міжнародній арені.

ЗАГАЛЬНИЙ РОЗРАХУНОК ГОДИН