Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


« ≥стор≥њ передового педагог≥чного досв≥ду та моди на нього




” 60Ч80-≥ роки гор≥нн€ ≥ творч≥ пошуки вчител≥в вилилис€ в нов≥ засоби ≥ прийоми педагог≥чноњ д≥€льност≥, €к≥ стали "модними" ≥ поширилис€ на всю осв≥ту або залишилис€ не прийн€тими, чекають свого часу, умов дл€ вт≥ленн€ в житт€. « модою зустр≥чаютьс€ вс≥, але ставленн€ до нењ найр≥зноман≥тн≥ше. —лово "мода" походить в≥д латинського modus, що означаЇ певну м≥ру або розм≥р. —пор≥днен≥ слова Ч модуль, модель Ч означають р≥зновидн≥сть, под≥бн≥сть, вз≥рець. ¬ основ≥ моди €к усв≥домленого €вища лежить тенденц≥€ т€ж≥нн€ й одночасно тенденц≥€ взаЇмного в≥дштовхуванн€. ” широкому розум≥нн≥ мода Ч це пануванн€ певних смак≥в (коли щось подобаЇтьс€ б≥льшост≥). ¬ окрем≥ пер≥оди кожен пом≥чаЇ њњ про€ви, дружить ≥з нею або глузуЇ з нењ, але не залишаЇтьс€ байдужим. –ано чи п≥зно вона п≥дкор€Ї соб≥ вс≥х. ѕро це √егель сказав так: "Ќасл≥дувати моду безглуздо, а в≥дставати в≥д нењ Ч см≥шно". ≤снуЇ багато визначень моди, наприклад, досить ц≥кавим Ї таке: "ћодним Ї все, що тоб≥ дуже п≥дходить".

«гадаЇмо, €к≥ моди на передовий педагог≥чний досв≥д пережила наша школа, та проанал≥зуЇмо, наск≥льки актуальним Ї попередженн€  .ƒ.”шинського: "... передаЇтьс€ не сам досв≥д, а ≥де€, думка, виведена з досв≥ду".

–остовський досв≥д.  ≥нець 50-х Ч початок 60-х рок≥в. „етверта частина школ€р≥в залишалас€ на другий р≥к. –остовськ≥ вчител≥ вивчили причини неусп≥шност≥ учн≥в ≥ розробили так≥ методи навчанн€, €к≥ дозвол€ли не лише подолати неусп≥шн≥сть, але й попередити ѓѓ про€в. ÷€ ≥де€ була новаторською, пот≥м вона вв≥йшла в п≥дручники ≥ пос≥бники, стала частиною мисленн€ сучасного педагога.

Ћипецький досв≥д. ” середин≥ 60-х рок≥в липецьк≥ вчител≥ першими в крањн≥ висунули ≥дею: структура уроку не повинна бути завжди заданою, однаковою, потр≥бна гнучк≥сть, р≥зн≥ вар≥анти процесу навчанн€ залежно в≥д завдань, особливостей теми, д≥тей, умов ≥ особистост≥ самого вчител€. Ќамагаючись актив≥зувати ≥нтерес учн≥в, липецьк≥ вчител≥ запропонували зам≥нити в певних випадках опитуванн€ двохЧтрьох учн≥в опитуванн€м багатьох ≥з виставленн€м так званого поурочного бала. ÷€ та ≥нш≥ новац≥њ вв≥йшли в досв≥д учител≥в крањни ≥ зараз Ї природними в педагог≥чн≥й практиц≥.

 азанський досв≥д. 70-≥ роки. «а рекомендац≥€ми вчених пор€д ≥з по€снювально-≥люстративними, репродуктивними методами навчанн€, розрахованими на запам'€товуванн€ готових знань, стали застосовувати проблемно-пошуков≥, €к≥ актив≥зували ≥ розвивали мисленн€ дитини. ≤ зараз нав≥ть молод≥ вчител≥ волод≥ють евристичними, досл≥дницькими методами. јле так було не завжди.

” р≥зн≥ пер≥оди часу на перший план виступали т≥ чи ≥нш≥ актуальн≥ завданн€, ≥ передов≥ вчител≥ вир≥шували њх у першу чергу. ѕ≥зн≥ше цей досв≥д став масовим. ѕерш≥ хорош≥ книги та науковий анал≥з педагог≥чного досв≥ду з'€вилис€ лише через 10Ч15 рок≥в, але адм≥н≥стративно-командна система, €ка на той час дос€гла апогею, насильно впроваджувала досв≥д у школах, не розкриваючи ц≥лей, сут≥ впроваджуваного ≥, найголовн≥ше, не забезпечивши його методично. Ћипецький досв≥д трактувавс€ приблизно так: €кщо вчитель виставл€Ї кожному учнев≥ поурочний бал, в≥дмовившись в≥д глибокого опитуванн€ взагал≥, €кщо учень в≥дпов≥даЇ сид€чи, значить, учитель працюЇ по-липецьки. Ќе ставити зовс≥м бала Ч це ростовський досв≥д. ј у зв'€зку з казанським досв≥дом встановили обов'€зкову вимогу." створювати на кожному уроц≥ не менше 3Ч4 проблемних ситуац≥й, незалежно в≥д особливостей теми, п≥дготовки учн≥в, завдань уроку. “ому б≥льш≥сть учител≥в, не роз≥бравшись у сут≥ передового досв≥ду, в≥дкинули його, збер≥гши в пам'€т≥ лише неприЇмн≥ дл€ них насильницьк≥ способи впровадженн€.

ћода на оптим≥зац≥ю. ” 70-≥ роки ≥ на початку 80-х академ≥к ё. .Ѕабанський розробив теор≥ю ≥ методику оптимальноњ орган≥зац≥њ процесу навчанн€, методично забезпечивши свою концепц≥ю. ÷€ ≥де€ стала модною. –айвно, м≥ськвно, школи, педколективи, окрем≥ вчител≥ вибирали методичну тему, пов'€зану з оптим≥зац≥Їю, писали окрем≥ плани урок≥в з комплексами завдань, користувалис€ великою к≥льк≥стю аудо-в≥зуальних засоб≥в навчанн€, необгрунтовано застосовували €комога б≥льше метод≥в ≥ прийом≥в навчанн€. —лова "вдосконаленн€", "п≥двищенн€ ефективност≥" зам≥нили на "оптим≥зац≥ю", не усв≥домивши, що категор≥€ м≥ри Ч одна з основ теор≥њ оптим≥зац≥њ, а темп у кожного вчител€ св≥й. ” той же час ё. .Ѕабанський не переставав говорити ≥ писати, що "розумне потр≥бно с≥€ти розумно". “ерм≥н "оптим≥зац≥€" став з'€вл€тис€ в парт≥йних документах ≥ в лексикон≥ вищих пол≥тичних кер≥вник≥в крањни, це сприймалос€ €к директива, ≥ мода негайно впроваджувалас€.

ƒл€ багатьох учител≥в, методист≥в, учених теор≥€ ≥ методика оптим≥зац≥њ, розроблен≥ ё. .Ѕабанським, були ≥ залишаютьс€ прогресивними, оск≥льки це важливий етап у розвитку школи, €кий спри€в тис€чам учител≥в у п≥дн€тт≥ до науковоњ орган≥зац≥њ своЇњ прац≥, њњ осмисленн€ ≥ творчого розвитку.  онцепц≥€ оптим≥зац≥њ пропонувала: конструювати урок ≥ процес навчанн€, попередньо вивчивши причини утруднень учн€, його реальн≥ можливост≥; взаЇмопов'€зано продумувати осв≥тн≥, виховн≥ ≥ розвиваюч≥ ц≥л≥ уроку, вибирати з них дом≥нуюч≥; вибирати оптимальний зм≥ст, методи, форми, структуру уроку; диференц≥ювати не лише зм≥ст ≥ об'Їм матер≥алу, а й ступ≥нь допомоги, €ка надаЇтьс€ учн€м; виб≥р найкращого дл€ себе вар≥анта роботи з дек≥лькох запропонованих учител€ми у кожн≥й школ≥.

ћода на новатор≥в. —ередина 80-х Ч початок 90-х рок≥в. ѕотр≥бен був грамотний, всеб≥чний, об'Їктивний анал≥з досв≥ду новатор≥в, а його не було. ”се було навпаки: новатор≥в висм≥ювали, травили, викор≥нювали будь-€ку творч≥сть. «асоби масовоњ ≥нформац≥њ оголосили новатор≥в спасител€ми* школи, об≥ц€ли чудо п≥сл€ впровадженн€ њхнього досв≥ду, а наука, на жаль, п≥дм≥чала лише помилки ≥ недол≥ки в досв≥д≥. ћода на новатор≥в набрала сили, до них њхали вчител≥ з ус≥х к≥нц≥в крањни, осл≥плен≥ бажанн€м коп≥ювати досв≥д. ѕройшло 2Ч3 роки, дива не в≥дбулос€. ѕроблеми школи залишилис€, в≥д навчанн€ д≥тей "за новаторами" краще не стало. “акий к≥нець бездумного насл≥дуванн€ моди, така розплата за в≥дсутн≥сть власноњ думки, небажанн€ творити. Ќегативним насл≥дком моди на новатор≥в стала мода на районн≥, обласн≥, крайов≥, республ≥канськ≥ зльоти м≥сцевих новатор≥в. јле новатори "збунтували" стару педагог≥ку, ориг≥нальним досв≥дом утвердили право вчител€ на ≥ндив≥дуальну методику, самост≥йно винайдену технолог≥ю навчанн€. Ќайб≥льшою помилкою була приречена на провал спроба вчител≥в скоп≥ювати досв≥д новатор≥в, про що писали  .ƒ.”шинський та сучасн≥ методологи Ч професори Ѕ.—.√ершунський, ¬.¬. раЇвський, ≤.я.Ћернер: "∆иттЇздатними Ї лише думки, виведен≥ з досв≥ду, ≥дењ, виражен≥ в категор≥€х науки".

ћода на творч≥сть. 90-≥ роки. ƒл€ творчост≥ потр≥бн≥ задатки, €к≥ можуть бути розвинен≥ в зд≥бност≥. –озвинути в людин≥ можна лише те, що в н≥й закладено. ќсоблив≥сть моди в тому, що вона завжди прискорюЇ, Ч в≥к у нењ короткий. ƒе€к≥ вчител≥, €к≥ починають творити, намагаютьс€ за модою гнатис€, забувши про своњ можливост≥, св≥й ≥ндив≥дуальний темп роботи, св≥й стиль, ≥ тод≥ народжуЇтьс€ "недоношена ≥де€". Ќаприклад, учител≥ сам≥ почали творити навчальн≥ програми, створювати своњ п≥дручники. ÷€ робота п≥д силу лише одиниц€м учител≥в-практик≥в. –озробл€ти програми, п≥дручники, пос≥бники, апробувати њх, проводити експертизу можуть лише велик≥ колективи, €к≥ об'Їднують учених, методист≥в, учител≥в.

ћода на авторськ≥ школи. ѕроанал≥зувавши досв≥д таких видатних педагог≥в, €к ¬.Ќ.—орока-–осинський, ј.—.ћакаренко, ¬.ќ.—ухомлинський, ≈.√. ост€шк≥н, —.™.’озе, ќ.ј.«аха-ренко, ™.ќ.ямбург та ¬.ќ. араковський, можна вид≥лити й сформулювати ц≥лий комплекс взаЇмопов'€заних задач, ≥дей, принцип≥в, г≥потез, моделей, педагог≥чних засоб≥в, €к≥ забезпечили оптимальне функц≥онуванн€ ≥ розвиток керованих. ними колектив≥в. —ама назва "Ўкола  араковського", "Ўкола √узика","Ўкола «ахаренка ", "Ўкола  урганова") "Ўкола Ўоюбова", "Ўкола Ќургал≥Їва" св≥дчить про вже ≥снуючий досв≥д, €кий дав добр≥ результати. ј дл€ моди важлив≥ сучасн≥ назви, форма, а не результат. “ому з легкоњ руки орган≥в народноњ осв≥ти з'€вилис€ своњ "автори", "авторськ≥ школи", складаютьс€ перспективн≥ плани зростанн€ њхньоњ к≥лькост≥ по кварталах, збиралис€ зльоти директор≥в "авторських шк≥л".

ћода на експеримент. —ама по соб≥ ≥де€ експериментуванн€ вин€тково актуальна ≥ прогресивна дл€ розвитку школи, але профес≥йно орган≥зувати ≥ провести експеримент ум≥ють лише де€к≥. Ќе так просто назвати мету експерименту, запропонувати г≥потезу, де була б сформульована модель або хоч ≥дењ нових методик, етап≥в, критер≥њв ефективност≥; р≥дко хто з експериментатор≥в ум≥Ї проводити д≥агностику початкового стану справ, назвати функц≥њ вс≥х учасник≥в експерименту. ¬≥зьмемо, дл€ прикладу, експеримент "–обота школи в режим≥ п'€тиденного навчального тижн€". ƒосл≥дженн€ св≥дчить, що половина директор≥в не можуть назвати завданн€ експерименту, оч≥куваних результат≥в, негативних насл≥дк≥в. ” той же час старш≥ класи, €к≥ проход€ть трудову п≥дготовку в Ќ¬ , в окрем≥ дн≥ тижн€ мають по 8 урок≥в, тобто програми шестиденного тижн€ механ≥чно затиснут≥ в рамки п'€тиденки. јле на п'€тиденку виникла мода, ≥ вс≥ мовчать, хоча час вивченн€ предмет≥в зменшивс€ на 15Ч20 урок≥в на р≥к.

«араз ≥снуЇ мода на експериментальн≥ майданчики. ÷е особлива форма пошуковоњ д≥€льност≥, коли принципово нова практика осв≥ти дозр≥ваЇ в ход≥ самоњ д≥€льност≥, а кер≥вництво зд≥йснюЇ науковець.

ћода на орган≥зац≥йно-д≥€льн≥сн≥ ≥гри (ќƒ≤,  “—). ÷ей метод може бути використаний, коли вс≥ ≥нш≥ випробуван≥ й не дали нових результат≥в. ≤грова методика ефективна лише за на€вност≥ компетентних методолог≥в, ≥гротехн≥к≥в, спец≥ал≥ст≥в ≥з деструкц≥њ (руйнуванн€) стереотип≥в ≥ з ≥нтеграц≥њ нових знань. ƒл€ ќƒ≤ п'€ть дн≥в проведенн€ Ч м≥н≥мальний терм≥н дл€ ви€вленн€ колективних зв'€зк≥в у малих проблемних групах, дл€ самовизначенн€ учасник≥в, дл€ виникненн€ ≥нновац≥йних механ≥зм≥в. ѕроведенн€ "бл≥ц-ќƒ≤", "експрес-ќƒ≤", "м≥н≥-ќƒ≤" Ч ф≥кц≥€, €ка не може дати нових ≥дей. јле мода на ќƒ≤ ≥снуЇ, вони провод€тьс€ на курсах, сем≥нарах, у пед≥нститутах ≥ призвод€ть до профанац≥њ самоњ ≥дењ (та й провод€ть њх часто непрофес≥онали-шарлатани, за велик≥ суми, довод€чи простодушних учасник≥в гри Ч педагог≥в Ч до псих≥чних захворювань).

ј ск≥льки мод на техн≥чн≥ засоби, на нетрадиц≥йн≥ та в≥дкрит≥ уроки, на вибори кер≥вник≥в; на в≥дмовленн€ в≥д ус≥х здобутк≥в у педагог≥ц≥! ќргани народноњ осв≥ти повинн≥ не насаджувати моду в педагог≥ц≥, а ц≥леспр€мовано направл€ти њњ, ≥нод≥ розумно стримувати, н≥ в €кому раз≥ не придушувати все: передовий досв≥д, науку, творч≥сть. ¬они повинн≥ сам≥ п≥дн≥мати педагог≥чний "прапор", висувати ≥дењ, вимагаючи кращих результат≥в, пропонуючи, €к, за рахунок чого це можна зробити.

ѕедагог≥чна мода завжди несе в соб≥ позитивний зар€д, даЇ можлив≥сть ц≥кавим ≥де€м швидко розповсюджуватис€, набрати нових €костей, уп≥знати однодумц≥в ≥ опонент≥в.  ритика моди в педагог≥ц≥ заставл€Ї в≥дточити методики, посилюЇ ≥нтерес до технолог≥й. ћода породжуЇ активн≥сть людей, заставл€Ї њх шукати, винаходити. « модою неможливо боротис€, њњ можна направл€ти в благородну теч≥ю, надавати њй ≥нтелектуальноњ елегантност≥ та хорошого смаку. ћода народжуЇтьс€ з. позитивного прагненн€ вчител€ до. досконалост≥, оптимального сп≥вв≥дношенн€ зусиль ≥ результат≥в, ≥ це буде в≥чно. « часом багато чого в мод≥ в≥дмираЇ, а ц≥нна суть залишаЇтьс€, перетворюючи моду в досв≥д, в узагальненн€, у науку.

’орошим учителем стаЇ той, хто св≥домо або ≥нтуњтивно вв≥брав у себе все краще, ц≥нне, що було колись у ростовському, липецькому, казанському досв≥д≥, у досв≥д), оптим≥зац≥њ навчанн€ чи в досв≥д≥ новатор≥в. ƒев≥з "”се нове Ч хороше!" приводить до безперервних зм≥н, гонитви за новим, модним. √ероњзм учител€ пол€гаЇ в тому, ўоб залишатис€ в≥рним науков≥й методиц≥, коли мода на нењ вже пройшла. ѕрогресивним Ї те, ўо ефективне, незалежно в≥д того, коли воно з'€вилос€. ѕрогресивне Ч це краще з того, що маЇмо, а не обов'€зково те, що модне, нове. ƒ≥алектика пол€гаЇ в тому, що на сторон≥ моди завжди б≥льш≥сть, але менш≥сть розвиваЇ антимодне, а значить, нове, ориг≥нальне, €ке знайде своњх однодумц≥в, пот≥м прихильник≥в, ≥ спалахне нова мода, €ка, наситивши маси, народить нову менш≥сть, що не —приймаЇ њњ.

«а авторитарного управл≥нн€ осв≥тою модних ≥дей завжди б≥льше, бо вони нав'€зуютьс€, впроваджуютьс€ насильно. «а демократичного управл≥нн€ увага до модних ≥дей менша, але модою не будуть п≥дган€ти, л€кати, поголовно захоплювати, не будуть бачити в н≥й панацею, €к ≥ прийн€то в цив≥л≥зованому сусп≥льств≥.

”мови дл€ творчих пошук≥в ≥ формуванн€ передового педагог≥чного досв≥ду: на€вн≥сть добре п≥дготовлених, творчо працюючих кер≥вник≥в шк≥л ≥ наукового консультанта; виб≥р сусп≥льно значимоњ дл€ школи ≥ посильноњ дл€ педагог≥чного колективу проблемноњ теми; ч≥тк≥сть ≥ €сн≥сть мети та завдань творчого пошуку дл€ всього колективу ≥ кожного-педагога; обгрунтований розпод≥л ≥ кооперац≥€ прац≥; в≥дпов≥дна наукова ≥ практична п≥дготовка вчител≥в, озброЇнн€ њх теор≥Їю ≥ методами творчого пошуку; створенн€ в педагог≥чному колектив≥ творчого настрою, здорового морально-психолог≥чного кл≥мату, спри€тливих матер≥ально-техн≥чних, сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних ≥ естетичних умов прац≥, стимулюванн€ ≥н≥ц≥ативи ≥ творчост≥.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 479 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћаской почти всегда добьешьс€ больше, чем грубой силой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1411 - | 1268 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.