Тема 3. Передовий педагогічний досвід та система роботи з ним

1. Педагогічний досвід як єдність теорії і практики.

2. Види педагогічного досвіду.

3. Критерії передового педагогічного досвіду.

4. 3 історії передового педагогічного досвіду та моди на нього.

5. Система роботи з передовим педагогічним досвідом:

♦ прогнозування та виявлення передового педагогічного досвіду;

♦ вивчення передового педагогічного досвіду;

♦ узагальнення, опис та пропаганда передового педагогічного досвіду;

♦ впровадження передового педагогічного досвіду.

6. Управління процесом упровадження досягнень педагогічної науки та передового педагогічного досвіду в шкільну практику.

7. Додатки:

♦ Анотації передового педагогічного досвіду з обласної картотеки.

♦ Цикл управління процесом упровадження рекомендацій науки в практику навчання й виховання в школах Рівненщини.

♦ Програмне засідання творчої групи Березнівської ЗОШ № 1 з проблеми "Поліпшення стилю й методів роботи педколективу на основі диференціації навчально-виховного процесу".

♦ Сценарій конкурсу молодих учителів "Міс Надія".

♦ План-конспект вивчення досвіду роботи класного керівника.

Література: 23,161,163,164,165,166,168,170,173,176,177.

Педагогічний досвід як єдність теорії і практики

Відомо, що всі теоретичні дисципліни, у тому числі психологія і педагогіка вростають своїм корінням у практичний досвід. У процесі свого розвитку педагогіка неодноразово зверталася до досвіду, збагачуючи його на шляху сходження від абстрактного до конкретного. Педагогічна теорія виконує випереджуючу, прогностичну функцію, будує моделі майбутнього, вирощує новий передовий досвід. Педагогічний досвід живить науку новими фактами й ідеями, є критерієм істинності розроблюваних положень.

Досвід повинні вивчати всі вчені, щоб глибше проникнути у внутрішню суть педагогічних явищ, розкрити об'єктивні закони, яким підкоряються педагогічні дії, розробити ефективні моделі майбутнього педагогічного процесу, рекомендації щодо вдосконалення існуючої практики.

Досвід повинні вивчати керівники освітянських закладів — від директора, завуча до міністра, щоб підвищити ефективність керівництва, зробити його більш дієвим і конкретним.

Досвід повинні вивчати всі практичні працівники, щоб краще працювати, щоб праця стала осмисленою і натхненною.

В.О.Сухомлинський, звертаючись до керівників освіти, до вчителів, закликав до творчості: "Якщо ви хочете, щоб педагогічна праця приносила вчителю радість, щоб повсякденне проведення уроків не перетворилося в нудну, одноманітну повинність, ведіть кожного вчителя на щасливу стежину творчості".

Наука і передовий досвід невіддільні одне від одного. Наша вітчизняна педагогіка визнана найкращою у світі багатьма зарубіжними експертами, вона має бути храмом для вчителів. Концепція розвиваючого навчання, обгрунтована Л.С.Виготським, стала орієнтиром для всього передового, що народжується сьогодні в педагогічній практиці. Теорія поетапного формування розумових дій П.Я.Гальперіна стала основою для цілеспрямованого розвитку мислення та уваги учнів. Праці О.О.Смирнова, П.І.Зінченка присвячені організації запам'ятовування. Ідеї В.В.Давидова про змістовне узагальнення

в процесі пізнання несуть у собі ще не використаний потенціал психічного розвитку дітей. У книгах Л.В.Занкова "Дидактика і життя" (1968), "Бесіди з вчителями" (1970), які написано яскраво, точно і емоційно, зібрано золотий запас педагогіки — запас думок і спостережень над найголовнішими компонентами педагогічного процесу — над учнями, учителями, уроками і підручниками. Нігілістичний погляд на педагогіку і психологію може завдати значної шкоди розбудові школи, у всякому випадку не меншої, ніж зневажливе ставлення до передового педагогічного досвіду.