Передовий досвід використання активних форм методичної роботи

Нестандартна педагогічна рада (Каноницька школа Волидимирецького району) — це своєрідний учительський семінар, тут заздалегідь вивішується оголошення про педраду, пропонуються питання для обговорення, кожне з яких пронизане педагогічною ідеєю, спираючись на яку вчитель має змогу проаналізувати свій досвід або досвід колег. Наприклад, для підготовки педради-семінару на тему "Стимулювання позитивного ставлення до навчання, розвиток інтересу до навчання" педагогам була запропонована така програма з постулатів і питань:

1. Любов до дітей — обов'язкова умова педагогічної культури. Сердечність, доброзичливість, теплота у ставленні до дітей є результатом тривалої роботи педагога над самовихованням почуттів. Чи займаєтеся ви самовихованням таких почуттів і як це впливає на проведення уроків і позакласних заходів?

2. Необхідно постійно формувати в учнів позитивні навички поведінки, боротися проти шкідливих навичок. А як ви формуєте позитивні навички, як це впливає на проведення уроків і позакласної роботи з учнями?

3. Із захопленням учень вчиться лише тоді, коли він сформує найважливіші вміння і навички, за допомогою яких

Здобуватиме нові знання. Як ви розвиваєте в учнів інтерес до навчання? Якими формами, прийомами, засобами навчання ви користуєтеся? Що вам заважає?

4. Особистість учителя — найважливіша запорука навчання, виховання й розвитку учнів. Як ви своєю особистістю стимулюєте позитивне ставлення учнів до навчання?

5. Основою будь-якої розумової педагогічної діяльності є знання дітей, джерела впливу на них. Як ви вивчаєте інтереси, вікові особливості, організацію сімейного виховання дітей?

6. Пізнавальний інтерес дітей розвивається на уроці за допомогою методів, прийомів, засобів. Які методи розвитку пізнавального інтересу вам відомі? Які з них ви використовуєте?

7. Справжня педагогічна творчість можлива тільки на науковій основі. Книги яких педагогів-дидактиків, психологів про розвиток інтересу до навчання ви читали? Які рекомендації вчених втілюєте у своїй практиці? Розкажіть про них колегам.

Керівники Каноницької школи спробували перетворити педагогічну раду на одну з форм збагачення кожного вчителя методикою педагогічного аналізу. В основу такої методики поклали формулу: конкретна постановка мети — опора на ініціативу — самостійність і творчість кожного члена колективу — підвищення вимогливості до нього — перевірка виконання. Це дало змогу максимально використати творчий потенціал кожного в колективній діяльності.

У нестандартний спосіб проводяться засідання педагогічних рад у школах №19,22,23 м. Рівного, Березнівських школах №1,2, школі №206 м. Києва, Старовижівській ЗОШ Волинської області та інших. Це педрада-диспут, педрада-конкурс, педрада-діаграма, проблемна педрада.

Дієвим засобом розвитку демократичних засад в управлінні школою є педрада-диспут. Перед проведенням такої педради методисти готують план-запитувальник, який допоможе вчителеві систематизувати свої знання, виділити основоположні ідеї, винесені на колективне обговорення. Вироблене на такій педраді рішення сприймається кожним як власне. Знімається психологічний опір, вільний обмін думками сприяє розвиткові здатності переконливо аргументувати свої судження, висновки, оцінки, висловлювати ставлення до позиції колег. Так народжується колективна думка, яка формується у вільній дискусії.

Педрада-конкурс викликає у вчителів великий інтерес. Для прикладу розглянемо таку педраду в СШ № 69 м. Кривий Ріг, вона була присвячена проблемі "Робота педколективу щодо вдосконалення проведення уроку на основі нового змісту програм і науки управління". Мета заходу: визначити типові помилки й утруднення в реалізації вимог узагальнених програм, знайти шляхи їх подолання; сприяти зростанню педагогічної майстерності вчителів у підготовці й проведенні уроків; узагальнити систему роботи з предмета та виробити відповідні рекомендації.

До такої педради було проведено попередню підготовку: взаємовідвідування вчителями уроків; захист своїх педагогічних знахідок; оформлення в методкабінеті виставки літератури та методичних розробок з проблеми; проведено контрольні роботи з метою перевірки знань учнів; розроблено анкету для диспуту "Який він, сучасний урок?"; заслухано звіти вчителів про виконання рекомендацій атестації; підготовлено й проведено конференцію вчителів "Підвищення якості навчання й виховання на основі науки управління"; підготовлено запитання для анкетування про підсумки педради-диспуту. Оргробота поєднувалася з методичною (напередодні педради було проведено оперативне навчання та методичний тиждень з проблеми, це були: урок-панорама, урок-КВК, урок-подорож, урок-реклама, урок-роздуми та ін.). На завершення були розроблені пам'ятки з питань "Основні вимоги до сучасного уроку", "Поєднання методів навчання й виховання учнів на уроці".

Підсумувала цю велику роботу педрада-конкурс, у ході якої відбувся захист педагогічних ідей з вибраної проблеми. Педрада пройшла в атмосфері довіри, демократизму, діловитості, йшов жвавий обмін думками, байдужих учителів не було. Досвід роботи педради цієї школи гідний наслідування.

Ділова гра добре зарекомендувала себе в системі удосконалення педагогічних кадрів. Приклад: у Березнівській ЗОШ №1 відбувся захист моделей засідань метод об'єднань учителів з метою вивчення і впровадження передового досвіду методичної роботи. Було сформовано кілька груп, визначено їх лідерів, обрано журі і "кореспондентів". Протягом 15—20 хв. групи розробляли моделі засідань метод об'єднань, потім лідери груп виступали з їх захистом, результати оцінювалися на екрані фішками. У паузах учителі вирішували педситуації, на закінчення "кореспонденти" подали репортаж із залу про використання нестандартних форм методичної роботи. Журі підбило підсумки й визначило кращу модель.

Методичні аукціони дедалі більше входять у практику, їхньою метою є розширення й поглиблення знань педагогів із конкретної методичної теми. Учасникам дається завдання вивчити певне питання, підібрати необхідний реквізит, "Акціонерне товариство" готує питання. У ході аукціону ведучий ' ставить запитання, після кожної відповіді рахує до трьох, якщо більше відповідей немає, питання знімається. "Акціонерне товариство" різнокольоровими картками дає оцінки відповідям, які фіксують на табло. Аукціон на тему "Розвиток пізнавальної активності учнів" у Березнівській ЗОШ №1 включав такі питання:

1. Як ви розумієте терміни "розвиток" і "формування"?

2. Які види діяльності знаєте?

3. За якими якісними змінами діяльності можна простежити розвиток дитини?

4. За якими показниками можна судити про творчий характер активності учня?

5. Що означає організувати навчальну діяльність школяра?

6. Що таке пізнавальний інтерес?

7. Які є два напрями формування активної пізнавальної діяльності учня?

8. Які рівні пізнавальної діяльності можна виявити?

9. Які методи і прийоми найкраще розвивають пізнавальний інтерес і мислення учня?

10. Чому самостійна робота має стимулюючий характер?

11. Назвіть показники наявності в учнів пізнавальних інтересів.

12. За яких умов пізнавальна діяльність учнів буде ефективною?

13. Який стиль керівництва вчителя найефективніший?

14. Які методичні прийоми використовують учителі у своїй роботі? Що вдається найкраще?

Творчий портрет. До його проведення вчителі, керівники гуртків, класні керівники отримують завдання вивчити досвід колеги, якого представляють, зібрати цікаві факти його професійної біографії, запросити його однодумців, учнів, у тому числі колишніх. Ведучий готує розповідь про героя заходу у стилі передачі "Від усієї душі". Члени шкільного колективу, в якому працює вчитель, пропонують кілька номерів художньої самодіяльності, можуть виступити запрошені артисти, звучать шаржі, привітання. Захід, як правило, проходить цікаво, змістовно. Він став традиційним в ЗОШ №13 м. Рівне.

Методичні тижні ввійшли в практику роботи ЗОШ № 12 м. Рівного (по п'ять на рік), у процесі їх проведення вчителі підтверджують присвоєні їм категорії. Розпочинають цикл методичних тижнів учителі й вихователі вищої та першої категорії. Метою перших двох проведених тижнів є: показати види мотивації, форми контролю знань учнів, диференціацію в межах класу, виклад матеріалу збільшеними дозами, роботу з узагальнюючими таблицями, використання наочності, роздаткового матеріалу тощо. Упродовж наступних двох тижнів брали участь учителі другої категорії і спеціалісти, метою цих заходів є підвищення педмайстерності та надання методичної допомоги. Учителі робили самоаналіз уроків, а решта присутніх — глибокий методичний аналіз з урахуванням передового педагогічного досвіду. Завершується рік тижнем молодого спеціаліста.

Для прикладу наведемо план проведення методичного тижня в ЗОШ № 22 м. Рівного:

§ понеділок — інструктивно-методична нарада про зміни в програмах;

§ вівторок — методична нарада "Вимоги до ведення шкільної документації";

§ середа — консультація для вчителів, які атестуються;

§ четвер — індивідуальна консультація "Вибір методів навчання";

§ п'ятниця — день молодого спеціаліста, консультація "Вимоги до сучасного уроку";

§ субота — консультація щодо самоосвіти, організація наставництва.

Педагогічний міст "Досвід і почин" з теми "Роль особи вчителя в перебудові навчально-виховного процесу" пройшов досить цікаво в ЗОШ №22 м. Рівного. Група досвідчених учителів і початківців висловила свої думки щодо діяльності вчителя й учня на уроці, навчально-пізнавальної діяльності дітей, психологічної підготовки вчителя як необхідної передумови педагогічної майстерності. Обговорювалися питання "Сучасний учитель. Який він?", "Чи існує залежність між ставленням учителя до своєї роботи і ставленням учня до предмета, який викладає вчитель?"

Школа молодих педагогів може організовуватися на міському (районному) та шкільному рівнях. Засідання проводяться чотири рази на рік, найкраще їх проводити в дні учнівських канікул. Заняття включають як розгляд теоретичних питань, так і аналіз уроків за темою, яка є актуальною і викликає труднощі в молодих учителів. Школи вчать молодих учителів володіти собою, спілкуватися з учнями, розв'язувати педагогічні задачі. Щоб звільнити вчителів від загальмованості, стимулювати творчість, застосовують "мозкові атаки", під час яких пропонується велика кількість ідей, їх нарощування, вдосконалення. Забороняється їх критика, заохочуються найнеймовірніші пропозиції, вони тривають від 15 хвилин до однієї години. Приклад "мозкової атаки" в школі молодого вчителя при Департаменті соціального обслуговування Рівненської міської управи: група вчителів з 7—15 чоловік ділиться на дві підгрупи: перша — генерує ідеї, друга — оцінює їх (тут найбільш підготовлені педагоги), обирається ведучий, він створює невимушену ситуацію, заохочує генерування, сам висуває ідеї, ставить навідні запитання, пояснює, що критика ідей абсолютно недопустима, час виступу 1—2 хв., можна не раз висловлюватися. Усі ідеї — колективні. Група оцінки відбирає найцінніші ідеї, допомагає їх творчо вирішити.

Кожна з форм методичної роботи виконує важливу роль у справі ознайомлення вчителя з основними досягненнями в галузі педагогіки, психології і впровадження їх у практику, сприяє підвищенню педагогічної майстерності, що впливає на успішність "учнів і формування їхньої особистості. На основі вивчення і педагогічного аналізу різних форм можна зробити такі висновки: о методична робота — це взаємозумовлена і взаємодіюча складова частина єдиного процесу підвищення кваліфікації педпрацівників;

о головний напрям внутрішкільної методичної роботи — навчання вчителів, вихователів, упровадження в їх практику ефективних, раціональних методів і прийомів роботи;

о зміст методичної роботи школи визначається на основі діагностування, результатів педаналізу діяльності вчителя, рівня знань, навичок учнів;

о методична робота має бути заснована на максимальній активності, самодіяльності, взаємодопомозі педагогів і поєднуватися з іншими формами підвищення кваліфікації;

о виправданою формою керівництва підвищенням кваліфікації педагогічних кадрів є педагогічна рада як спрямовуючий, координуючий орган, засіб обміну, узагальнення й розповсюдження передового педагогічного досвіду.

Отже організація методичної роботи має грунтуватися на глибокому вивченні та аналізі результативності навчально-виховного процесу і рівня професійної підготовки кадрів, координуватися з підготовкою вчителів на курсах та іншими формами неперервного підвищення кваліфікації. Внутрішкільна методична робота має особливу цінність, яка полягає в тому, що, сприяючи розвиткові майстерності вчителя сьогодні, вона забезпечує майбутнє школи, її професійний розвиток.

Науково-методична робота уособлює один із найголовніших принципів гуманітарної освіти — принцип єдності теорії та практики, який засвідчує, з одного боку, факт виростання гуманістично-педагогічної теорії з практики, а з іншого — осмислення соціальної практики гуманітарно-педагогічною теорією.

Залучення до науково-методичної роботи в школі, методичному кабінеті, інституті після дипломної освіти сприяє тому, щоб учитель прагнув опановувати нові знання, розвивати професійно важливі якості своєї особистості, удосконалювати професійну діяльність. Але найважливішим є те, що вчитель оволодіває методами самоаналізу та самоконтролю своєї діяльності. Це є підставою творчого підходу до навчально-виховного процесу, бо дає можливість вчителеві самому узагальнювати свій досвід та відбирати ті наукові ідеї, що будуть найбільш ефективними в його педагогічній системі. З точки зору управління освітою, це є визначальним фактором зростання педагогічної майстерності вчителів. Науково-методична робота спрямована на досягнення завдань, що забезпечують ефективність управління освітою на різних рівнях, а саме:

О перше — розвиток професіоналізму особистості та діяльності педагогічних працівників, оволодіння ними сучасним змістом освіти та тими методами, що забезпечують цілісний розвиток особистості учнів.

О друге — формування аналітико-діагностичної основи педагогічної та управлінської діяльності. Аналізу підлягають зміни у розвитку учня, рівень його вихованості та навчальних досягнень, результативність діяльності вчителів, ступінь досягнення управлінських цілей.

О третє — розробка необхідної для функціонування системи освіти та окремого закладу документації, до якої належать концепції, програми, положення, методичні рекомендації.