Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—хема мотивац≥йного управл≥нн€ в систем≥ самоосв≥ти




ћотивац≥€ трудовоњ д≥€льност≥ педагога на вс≥х ступен€х осв≥ти складаЇтьс€ з чотирьох блок≥в, €к≥ сьогодн≥ реал≥зуютьс€ недостатньо: матер≥альна зац≥кавлен≥сть, суть прац≥, стосунки в колектив≥, самореал≥зац≥€ у творчост≥.

÷€ мотивац≥йна модель маЇ характер класичноњ ≥ п≥дходить дл€ нормальних умов функц≥онуванн€ сусп≥льства або дл€ пер≥оду виходу сусп≥льства з кризи. ¬она д≥Ї ≥ в пер≥од кризи, але ефективн≥сть њњ буде неповною.

ћотив €к внутр≥шн≥й збудник активност≥ ≥ндив≥д≥в ≥ соц≥альних сп≥льнот сл≥д в≥др≥зн€ти в≥д зовн≥шн≥х збудник≥в Ч стимул≥в. —тимулюванн€ зд≥йснюЇтьс€ через накази, розпор€дженн€, заохоченн€, погрози, санкц≥њ.

ћатер≥альна зац≥кавлен≥сть буде тод≥, коли оплата прац≥ буде в≥дпов≥дати трудовому внеску. «р≥вн€льний принцип нарахуванн€ зароб≥тноњ плати за к≥льк≥стю в≥дпрацьованих годин без урахуванн€ €кост≥ прац≥, њњ к≥нцевих результат≥в Ч головна причина того, що матер≥альна зац≥кавлен≥сть ще н≥коли в наш≥й крањн≥ не була зад≥€на €к важ≥ль впливу на активн≥сть виховател≥в, учител≥в, викладач≥в.

—уть педагог≥чноњ прац≥ набуваЇ зараз конкретних обрис≥в. —п≥впрац€ з учн€ми, дос€гненн€ реальних ≥ видимих результат≥в робить працю вчител€ набагато приваблив≥шою, н≥ж це було дос≥.

—тосунки в колектив≥: посилюютьс€ стосунки колектив≥зму у зв'€зку ≥з сп≥льними ≥нтересами щодо п≥двищенн€ к≥нцевих результат≥в; оц≥нка результат≥в прац≥ кожного педагога спри€Ї задоволенню потреби в поваз≥ з боку ≥нших; виникають стосунки змагальност≥ м≥ж членами педагог≥чного колективу у зв'€зку з розвитком соц≥ального пор≥вн€нн€ дос€гнень кожного.

—амореал≥зац≥€ у творчост≥ ≥ в≥льний час. –еал≥зац≥€ мотивац≥йних можливостей трьох попередн≥х блок≥в не може не збудити у педагога прагненн€ шукати ≥ знаходити нов≥ способи роботи з учн€ми з метою динам≥ки дос€гненн€ ц≥лей. Ќасл≥дком такоњ зац≥кавленост≥ може стати скороченн€ терм≥н≥в засвоЇнн€ учн€ми програмних дисципл≥н пор≥вн€но з нормативними терм≥нами, ≥ндив≥дуал≥зац≥€ навчанн€, загальне скороченн€ пер≥оду знаходженн€ учн€ на даному ступен≥ осв≥ти та ≥нш≥. ѕор€д з ефектом самореал≥зац≥њ у творчост≥ спрацьовуЇ стимулююча сила вив≥льненого в педагога часу, €кий в≥н використаЇ на власний розсуд. Ќа баз≥ вим≥рюванн€ результат≥в прац≥ вчител≥в через оц≥нку р≥вн€ знань (ум≥нь, навичок), р≥вн€ творчого, морального ≥ ф≥зичного розвитку учн≥в виникаЇ нова сфера мотивац≥йного впливу, використанн€ €коњ пост≥йно актив≥зуЇ д≥€льн≥сть учител≥в, виховател≥в, викладач≥в.

¬имоги до орган≥зац≥њ самоосв≥ти: зв'€зок самоосв≥ти з практичною д≥€льн≥стю педагога, систематичн≥сть ≥ посл≥довн≥сть самоосв≥ти, пост≥йне вдосконаленн€ њњ зм≥сту ≥ форм, багатоплановий п≥дх≥д до вивченн€ проблеми, гласн≥сть ≥ наочн≥сть результат≥в самоосв≥ти, створенн€ в школ≥ в≥дпов≥дних умов дл€ самоосв≥ти (в≥льний в≥д урок≥в день, на€вн≥сть педагог≥чного або методичного каб≥нету, своЇчасна ≥нформац≥€ з б≥бл≥отеки про новинки педл≥тератури тощо), доступ до матер≥ал≥в про передовий педагог≥чний досв≥д, завершен≥сть самоосв≥тньоњ роботи на кожному њњ етап≥ (допов≥д≥, виступи, участь у педрад≥, конференц≥њ ≥ тощо).

¬≥дкрит≥ уроки мають на мет≥ п≥двищити майстерн≥сть ус≥х учител≥в. ќсновн≥ завданн€: вт≥ленн€ в практику роботи вс≥х учител≥в передового педагог≥чного досв≥ду ≥ дос€гнень педагог≥чноњ науки, спр€мованих на вир≥шенн€ поставлених перед нац≥ональною школою завдань. ѕотр≥бно дос€гти, щоб в≥дкрит≥ уроки були корисними. ƒл€ цього кер≥вники шк≥л,

ѕ“”, методисти, досв≥дчен≥ вчител≥ повинн≥ готувати в≥дкрит≥ уроки, надавати вчител€м консультац≥њ та методичну допомогу. як приклад, можна навести –остовську ¬сесоюзну конференц≥ю (–ос≥€, м. –остов-на-ƒону) з розвиваючого навчанн€. ¬она проводилас€ в 1980 р., а готувалас€ 1,5 року. ѕочалас€ конференц≥€ з того, що близько 1000 педагог≥в-учасник≥в конференц≥њ в≥дв≥дали уроки проблемно-розвиваючого характеру, €ких усього було проведено 75, ≥ проходили вони в школах ≥ ѕ“” м. –остов-на-ƒону (–ос≥€) та в райцентрах. “≥льки п≥сл€ того, €к учасники конференц≥њ побачили своњми очима ефективн≥сть проблемно-розвиваючого виду навчанн€ та вивчили матер≥али багаточисленних стенд≥в, п≥сл€ обговоренн€ в≥дв≥даних урок≥в, на €ких були присутн≥ м≥н≥стри осв≥ти, њхн≥ заступники, академ≥ки, учен≥-педагоги (вони 1,5 року готували ц≥ уроки), в≥дбулос€ пленарне зас≥данн€ конференц≥њ, пот≥м секц≥йна робота (з предмет≥в), а пот≥м були прийн€т≥ рекомендац≥њ ≥з впровадженн€ проблемно-розвиваючого навчанн€.

¬имоги до анал≥зу й обговоренн€ в≥дкритих урок≥в: ц≥леспр€мован≥сть обговоренн€, науков≥сть анал≥зу, принципов≥сть, поЇднана з доброзичлив≥стю п≥д час висловленн€ критичних зауважень, поЇднанн€ анал≥зу уроку з висновками ≥ рекомендац≥€ми, п≥дбитт€ п≥дсумк≥в в≥дкритого уроку квал≥ф≥кованими спец≥ал≥стами.

ѕроведенн€ в≥дкритих урок≥в, а ще краще Ч њх системи Ч найефективн≥ша форма методичного вдосконаленн€ вчител≥в (нав≥ть тод≥, коли урок готуЇ ≥ проводить ≥ не дуже досв≥дчений учитель).

Ќетрадиц≥йн≥ форми методичноњ роботи у 90-х роках так розповсюдилис€ ≥ набрали такоњ масовост≥, що њх можна класиф≥кувати:

1. «а методикою колективноњ творчост≥ Ч це €рмарки педагог≥чноњ творчост≥, фестивал≥ педагог≥чних ≥дей ≥ знах≥док, панорами методичних ≥дей, педагог≥чн≥ розсипи, клуби творчих педагог≥в, методичн≥ турн≥ри ≥ верн≥саж≥, творч≥ портрети ≥ лаборатор≥њ, школи педмайстерност≥.

2. ‘орми, €к≥ ненав'€зливо спр€мовують педагог≥в на активну д≥€льн≥сть, Ч це д≥лов≥ ≥гри / педагог≥чн≥ консил≥уми, посиденьки, методичн≥ ринги, методичн≥ аукц≥они /, мозкова атака, конкурс " ращий учитель року " тощо.

3. ‘орми, €к≥ посилюють наукову спр€мован≥сть роботи, Ч це проблемн≥ сем≥нари, творч≥ групи, творч≥ науков≥ дискус≥њ, навчальн≥ сем≥нари з методикою педдосл≥джень, консультац≥њ з науковц€ми, авторськ≥ школи майстерност≥, педагог≥чн≥ колективн≥ справи, педагог≥чний турн≥р з актуальноњ науковоњ теми, громадський науково-досл≥дний ≥нститут, творч≥ лаборатор≥њ.

4. ‘орми, що посилюють практичну спр€мован≥сть роботи, Ч це консультац≥њ-практикуми, навчальн≥ сем≥нари, школи педагога-початк≥вц€, педагог≥чне представництво тощо.

5. ‘орми, €к≥ поЇднують традиц≥йну роботу з дозв≥лл€м, Ч це мала академ≥€ народноњ педагог≥ки, педагог≥чн≥ посиденьки, вечорниц≥, урок-панорама, презентац≥њ педагог≥чноњ новинки, педагог≥чний портрет творчого колективу тощо. Ќайб≥льшого поширенн€ набули так≥ нетрадиц≥йн≥ форми методичноњ роботи з учител€ми, €к: методичн≥ фестивал≥; панорамн≥ та нестандартн≥ уроки; сем≥нари-супутники; методичн≥ д≥алоги, ринги, мости, мозков≥ атаки; методичн≥ аукц≥они; педагог≥чн≥ консил≥уми ≥ трен≥нги; методичн≥ посиденьки; педагог≥чн≥  ¬ ; проблемн≥ столи; психолого-педагог≥чн≥ дискус≥њ; педагог≥чн≥ турн≥ри тощо (див. таблицю 6).

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 356 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ѕобеда - это еще не все, все - это посто€нное желание побеждать. © ¬инс Ћомбарди
==> читать все изречени€...

1239 - | 1184 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.