Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬.ќ. —ухомлинський про розумове вихованн€




≤м'€ ¬. ќ. —ухомлинського в≥доме ≥ попул€рне в усьому св≥т≥, зараз не зустр≥неш учител€, виховател€, €кий був би не знайомий з його педагог≥чною спадщиною.

ќднак визнанн€ до павлиського вчител€ прийшло не в≥дразу, спочатку були роки напруженоњ роботи над вивченн€м духовного св≥ту дитини, виробленн€м форм ≥ метод≥в навчанн€ ≥ вихованн€. ” педагог≥чн≥й спадщин≥ павлиського вчител€ немаЇ жодного аспекту в систем≥ навчанн€ ≥ вихованн€, €кому не було б прид≥лено потр≥бноњ уваги. –азом з тим у спадщин≥ ¬. ќ. —ухомлинського рельЇфно виступаЇ проблема розумового вихованн€, €ка була ≥ завжди буде одн≥Їю з головних ланок навчально-виховного процесу.

«а ¬.—ухомлинським, розумове вихованн€ Ч це "надбанн€ знань ≥ формуванн€ наукового св≥тогл€ду, розвиток п≥знавальних ≥ творчих зд≥бностей, виробленн€ культури розумовоњ прац≥, вихованн€ ≥нтересу й потреби в розумов≥й д≥€льност≥, у пост≥йному збагаченн≥ науковими знанн€ми, у застосуванн≥ њх на практиц≥". (¬ибр. твори. ¬ 5-ти т.  .: –ад. школа, 1979Ч1980.Ч “.4.Ч—.214).

–озумове вихованн€ в≥дбуваЇтьс€ в процес≥ надбанн€ знань, але не зводитьс€ лише до њх накопиченн€. «нанн€ повинн≥ стати переконанн€ми особистост≥, њњ духовним багатством, впливати на ≥дейн≥ погл€ди, результати д≥€льност≥ людини, на њњ громад€нську активн≥сть та ≥нтереси.

Ќайважлив≥шим засобом розумового вихованн€ Ї навчанн€, у процес≥ €кого в≥дбуваЇтьс€ розумовий розвиток. "як без азбуки людина не може читати, так без розумового розвитку, без гнучкоњ, живоњ думки неможливе розумове вихованн€" (т.4, с.215). Ќа багато численних переконливих прикладах ¬асиль ќлександрович показав, що усп≥х розумового вихованн€ залежить в≥д багатьох фактор≥в: в≥д ≥нтелектуального багатства всього шк≥льного житт€; в≥д духовного багатства вчител€, його кругозору, ерудиц≥њ, культури; в≥д зм≥сту навчальних програм ≥ характеру метод≥в навчанн€; в≥д орган≥зац≥њ розумовоњ прац≥ на уроках ≥ вдома. "Ќавчанн€ Ч це лише одна ≥з пелюсток кв≥тки, €ка називаЇтьс€ вихованн€м у широкому розум≥нн≥ слова. ” вихованн≥ немаЇ головного ≥ другор€дного, €к немаЇ головноњ пелюстки у кв≥тки. ” вихованн≥ все головне Ч ≥ урок, ≥ розвиток р≥зноман≥тних ≥нтерес≥в у д≥тей п≥сл€ урок≥в, ≥ в≥дносини вихованц≥в у колектив≥" (њ. «, с. 13Ч14). «нанн€ з кожного предмета мають певний виховний зар€д дл€ формуванн€ ≥ розвитку творчого розуму. “ому ¬.—ухомлинський не погоджуЇтьс€ з думкою, що дл€ д≥тей, у €ких немаЇ зд≥бностей до математики чи х≥м≥њ, допустим≥ неглибок≥, поверхов≥ знанн€ з цих предмет≥в.

¬. —ухомлинський вважаЇ, що розумове вихованн€ неможливе без спец≥ального, спланованого, пост≥йного розвитку розумових сил ≥ зд≥бностей д≥тей. ÷≥Їю роботою ¬асиль ќлександрович керував понад 20 рок≥в, учител≥ починали њњ за два роки до вступу д≥тей-до школи, причому паралельно з процесом вивченн€ мисленн€ дитини, дискретност≥ њњ мозку, здатност≥ "думати про своњ думки".

« метою пол≥пшенн€ дискретност≥ мозку дитини у ѕавлиськ≥й школ≥ провод€ть спец≥альн≥ уроки мисленн€. « 5 до 10 рок≥в д≥т€м потр≥бно в≥дкривати €кнайб≥льше незрозум≥лого, ц≥кавого. „им б≥льше незрозум≥лого, тим €скрав≥ший ≥нтерес. ” дитини виникаЇ багато "чому?". ” так≥ моменти "дитина думаЇ, спостер≥гаючи, ≥ спостер≥гаЇ, думаючи"(т1, с.106).

¬. ќ. —ухомлинський любив повторювати: "“ут, у природ≥, в≥чне джерело дит€чого розуму" (т.«, с.18). ¬≥н вважав дуже важливим, щоб перш≥ ≥стини д≥ти отримували з оточуючого св≥ту, щоб дитину через св≥т природи вводили в св≥т сусп≥льних в≥дносин. "Ўкола п≥д голубим небом", або, €к њњ ще називали, "Ўкола радост≥" Ч справжнЇ талановите в≥дкритт€ —ухомлинського. ” н≥й уроки проход€ть на природ≥. ≤де€ такоњ школи зустр≥чалась ще у ∆.-∆. –уссо, але ¬асиль ќлександрович розвинув, поглибив ≥ переосмислив њњ. ” його прац€х вона набула ц≥леспр€мованого ун≥версального характеру, вид ц≥л≥сноњ педагог≥чноњ доктрини. "Ўкол≥ радост≥" педагог ѕрид≥л€в багато уваги у своњй кращ≥й книз≥ "—ерце в≥ддаю д≥т€м", удостоЇн≥й ƒержавноњ прем≥њ ”крањнськоњ –—– у 1974 роц≥ (посмертно)..

ѕавлиський учитель вважав, що серед природи народжуЇтьс€ €скрава ≥ жива думка, дитина мислить "образами". ÷е означаЇ, що, слухаючи, наприклад, розпов≥дь учител€ про подорож крапл≥ води, дитина малюЇ у своњй у€в≥ ≥ ср≥бн≥ хвил≥ вран≥шнього туману, ≥ темну хмару, ≥ гурк≥т грому, ≥ весн€ний дощ. „им €скрав≥ш≥ ц≥ картини, тим глибше обдумуЇ вона законом≥рност≥ природи.

ƒитина мислить... ÷е означаЇ, що певна група нейрон≥в кори п≥вкуль њњ мозку сприймаЇ образи (картини, предмети, €вища, слова) оточуючого св≥ту, ≥ через тонк≥ нервов≥ кл≥тини Ч через канали зв'€зку Ч йдуть сигнали. Ќейрони обробл€ють цю ≥нформац≥ю, систематизують њњ, групують, з≥ставл€ють, пор≥внюють, а нова ≥нформац≥€ в цей час поступаЇ й поступаЇ, њњ потр≥бно знову сприймати й обробл€ти. ƒл€ того, щоб з таким прийомом справитис€, нервова енерг≥€ нейрон≥в за дуже коротк≥ пром≥жки часу раптово переключаЇтьс€ в≥д сприйн€тт€ образ≥в до њх "обробки".

"—аме це надзвичайно швидке переключенн€ нервовоњ енерг≥њ нейрон≥в ≥ Ї тим €вищем, €ке ми називаЇмо думкою, Ч дитина думаЇ" (т. «, с. 35).

¬. —ухомлинський говорив, що €кщо ≥золювати малюка в≥д природи, €кщо примушувати йога сприймати слово без зв'€зку з наочними образами, то кл≥тини мозку будуть швидко втомлюватис€ ≥ малюк не справитьс€ ≥з завданн€м, буде в≥дставати. "ќсь чому потр≥бно розвивати мисленн€ д≥тей, зм≥цнювати розумов≥ сили дитини серед природи. ќсь чому кожна подорож у природу Ї уроком мисленн€, уроком розвитку розуму" (т. «, с. 36).

¬. ќ. —ухомлинський систематично два рази на тиждень прот€гом чотирьох рок≥в водив кожну групу своњх вихованц≥в на виноградники, на зелен≥ луги, у пол€, на р≥чку, на курган, що за селом... ≤ кожен раз, даючи уроки мисленн€ в "школ≥ п≥д голубим небом", в≥н намагавс€ не лише сам говорити, а б≥льше слухати д≥тей, давав можлив≥сть д≥т€м серед природи помовчати, подивитис€, в≥дчути, осмислити побачене й почуте. "¬м≥нн€ дати дитин≥ подумати Ч це одна ≥з найтонших €костей педагога" (т. «, с. 36).

¬. —ухомлинський продумав у детал€х усе, що могло стати джерелом думки, визначав об'Їкти спостереженн€, €вища оточуючого св≥ту. “ак склались 300 стор≥нок " ниги природи", кожна з €ких мала свою назву: "∆иве ≥ неживе", "Ќеживе пов'€зане з живим", "¬се в природ≥ зм≥нюЇтьс€", "—онце Ч джерело житт€", "–ослинний ≥ тваринний св≥т", "ѕрирода чекаЇ зими", "Ћ≥с збер≥гаЇ вологу", "«елений листок Ч комора —онц€" та ≥нш≥, ” результат≥ образного мисленн€ д≥ти поповнюють словниковий запас такими пон€тт€ми, €к €вище, причина, насл≥док, зумовлен≥сть, залежн≥сть, сп≥льн≥сть та ≥нш≥. ѕон€тт€ми можна оволод≥ти, лише досл≥джуючи конкретн≥ €вища ≥ факти, лише обдумуючи те, що дитина бачить своњми очима, лише при поступовому переход≥ в≥д сприйманн€ конкретних предмет≥в ≥ €вищ до абстрактних пон€ть. Ќемалу роль, пише ¬. ќ. —ухомлинський у книз≥ "ѕро розумове вихованн€", у розвитку мисленн€ в≥д≥грають задач≥ на км≥тлив≥сть, €к≥ породжують оточуюч≥ предмети ≥ €вища. ¬ арсенал≥ павлиських вчител≥в не одна тис€ча таких задач.

¬елика роль у розумовому вихованн≥ надавалас€ казкам, " азкаЧ це св≥жий в≥тер, що роздмухуЇ вогник дит€чоњ думки ≥ мови", Ч писав ¬. ќ. —ухомлинський (т.«, с.34). ”же на четвертому м≥с€ц≥ ≥снуванн€ "школи радост≥" у ѕавлиш≥ було створено к≥мнату казок, у €к≥й дит€ча фантаз≥€ була невичерпною.  ожен предмет у н≥й народжував фантастичну у€ву. ƒит€ча у€ва починала грати, оч≥ загорались, плавна мова текла потоком.

” розумовому вихованн≥ ¬. —ухомлинський важливе м≥сце в≥дводив малюванню, кресленню, музиц≥, творчост≥. ”же через тиждень п≥сл€ зан€ть у "школ≥ радост≥" ¬асиль ќлександрович запропонував малюкам принести альбом ≥ ол≥вц≥ дл€ малюванн€. ƒ≥ти с≥дали зручно на гал€вин≥ шк≥льноњ садиби, самост≥йно вибирали об'Їкти дл€ малюванн€. ” малюнках на повну силу про€вл€лас€ дит€ча фантаз≥€, що пробуджувала думку. Ќа уроках образотворчого мистецтва, радив ¬. —ухомлинський, потр≥бно не лише вчити д≥тей законам пропорц≥њ, перспективи, сп≥в розм≥рност≥, але й давати прост≥р дл€ у€ви, не ламати дит€чоњ мови казкового баченн€ св≥ту.

"Ўкола радост≥" поступово ставала концертним залом п≥д в≥дкритим небом. “ут слухали музичн≥ твори ≥ музику природи. Ѕез музичного вихованн€, вважав ¬.—ухомлинський, також неможливий повноц≥нний розумовий розвиток. –анньоњ осен≥ д≥ти на природ≥ слухали "ѕол≥т джмел€" з опери " азка про цар€ —алтана" ћ. ј. –имського- орсакова, у сон€чний день "бабиного л≥та" Ч "ќс≥нню п≥сню" ѕ. ≤. „айковського, у зимов≥ дн≥ Ч мелод≥њ ≈. √р≥та, ‘. Ўуберта, –. Ўумана... ѕрослухавши мелод≥њ, д≥ти йшли до кв≥тучоњ медоносноњ трави, де слухали бджолину арфу, гуд≥нн€ джмел€. ћузика пробуджуЇ думку, наповнюЇ кл≥тини мозку чудод≥йною силою. ѕотр≥бно, писав ¬. —ухомлинський, щоб цей зачарований св≥т природи не був в≥дгороджений в≥д д≥тей класними дверима.

–озумове вихованн€ в широкому розум≥нн≥ слова можливе лише за умови отриманн€ д≥тьми м≥цних, св≥домо засвоЇних знань, елементарних ≥стин науки, тобто тих аз≥в, з €ких починаЇтьс€ навчанн€ ≥ без €ких не можна дос€гти вершини знань. Ќавчанн€, побудоване на заучуванн≥ ≥ зубр≥нн≥, породжуЇ ≥нертн≥сть думки. “ой, хто лише заучуЇ, часто стаЇ безпорадним перед елементарним розумовим завданн€м. Ќе волод≥ючи навичками в≥дбирати дл€ заучуванн€ головне, необх≥дне, учень не вчитьс€ думати. якщо, наприклад, розв'€зуючи €кусь задачу, учень буде задумуватис€ над формулою скороченого множенн€, або, працюючи над твором, над тим, €к писати кожне слово, такий учень не справитьс€ ≥з завданн€м. ¬асиль ќлександрович пор≥внював хорошого учн€ з досв≥дченим слюсарем, €кий кожен раз, беручи св≥й ≥нструмент, не розгл€даЇ його, бо в≥н уже йому знайомий, а зразу починаЇ працювати; так ≥ п≥дготовлений до розумовоњ прац≥ учень повинен брати з багажу своњх знань азбучну ≥стину, не напружуючи зусиль. ј щоб ≥нструмент не за≥ржав≥в ≥ не перетворивс€ у важкий т€гар, потр≥бно ним пост≥йно користуватис€. ” ѕавлиськ≥й школ≥ кожен учитель ≥з свого предмета визначав коло знань, обов'€зкових дл€ пост≥йного збереженн€ в пам'€т≥, ≥ нам≥чав шл€хи ≥ способи оволод≥нн€ ними. —еред них головн≥: застосуванн€ засвоЇного дл€ здобуванн€ нових знань; зв'€зок думки з њњ першоджерелом Ч оточуючим св≥том. јле оск≥льки можливост≥ людськоњ пам'€т≥ не безмежн≥, то розумовий розвиток б≥льше визначаЇтьс€ ум≥нн€м людини самост≥йно ор≥Їнтуватис€ в мор≥ знань, у потоц≥ р≥зноман≥тноњ ≥нформац≥њ.

¬ажливим дл€ розвитку об'Їмност≥ ≥ гнучкост≥ розуму Ї Їдн≥сть знань ≥ вм≥нь. ¬. ќ. —ухомлинський в≥дзначав, що вже в початкових класах письмо учн≥в повинно бути нап≥вавтоматичним, щоб розумов≥ сили спр€мувати не на сам процес письма, а на розум≥нн€ смислу тексту. ƒл€ цього необх≥дн≥ вправи з техн≥ки ≥ темпу письма, а також списуванн€ в початкових класах не менше 1400Ч1500 стор≥нок у зошит≥.

÷е ж стосуЇтьс€ ≥ читанн€. ўоб навчитись виразно, швидко, св≥домо читати, щоб учень думав не про процес читанн€, а про зм≥ст прочитаного, у початкових класах на читанн€ вголос потр≥бно затратити не менше 200 годин, а на читанн€ про себе Ч не менше 2000 годин. "ƒумка лише в тому випадку стаЇ бажаною працею дл€ маленькоњ людини, €кщо вона вм≥Ї, читаючи, думати ≥, думаючи, читати", Ч п≥дкреслював —ухомлинський (т. 5, с. 605).

—еред ≥нших ум≥нь ≥ навичок, €кими досконало повинен волод≥ти учень, ¬асиль ќлександрович називав: ум≥нн€ спостер≥гати €вища оточуючого св≥ту; ум≥нн€ думати Ч з≥ставл€ти, пор≥внювати, протиставл€ти, знаходити незрозум≥ле; ум≥нн€ дивуватис€; ум≥нн€ висловлювати думку про те, що учень бачить, робить, думаЇ; ум≥нн€ вид≥л€ти лог≥чно завершен≥ частини в прочитаному, встановлювати взаЇмозв'€зок ≥ взаЇмозалежн≥сть м≥ж ними; ум≥нн€ знаходити в книз≥ матер≥ал-в≥дпов≥дь на питанн€; ум≥нн€ знаходити книгу з проблеми; ум≥нн€ робити анал≥з тексту в процес≥ читанн€; ум≥нн€ слухати вчител€ ≥ одночасно записувати його розпов≥дь; ум≥нн€ читати текст ≥ одночасно слухати ≥нструктаж учител€ про роботу над текстом; вм≥нн€ написати тв≥р, опов≥данн€ про те, що учень бачить навколо себе, спостер≥гаЇ тощо.

”сп≥х розумового вихованн€ залежить в≥д метод≥в навчанн€, в≥д њх в≥дпов≥дност≥ розумовому розвитку учн≥в, а це в свою чергу визначаЇ структуру урок≥в.

—ухомлинський вказував, що перш н≥ж учити д≥тей запам'€товувати, њх потр≥бно вчити думати, мислити, анал≥зувати факти ≥ €вища оточуючого св≥ту. "якщо повторенн€ Ч мати навчанн€, то спостереженн€ Ч мати обдумуванн€ ≥ запам'€товуванн€ знань" (т.2, с.504).

”чень стане розумово-вихованим лише тод≥, коли вчитель зможе запалити його глибиною своЇњ думки допитлив≥стю, жадобою знань. ƒл€ цього павлиськ≥ вчител≥ користувалис€ на практиц≥ класичним правилом јристотел€: "...мисленн€ починаЇтьс€ з питанн€, з дива." ћисленн€ на уроц≥ починаЇтьс€ там, де в учн€ з'€вл€Їтьс€ бажанн€ в≥дпов≥сти на питанн€, тому ¬. —ухомлинський завжди закликав учител≥в звертати увагу учн≥в при виклад≥ матер≥алу на так зван≥ "вузлики знань".

¬еличезне значенн€ в розумовому вихованн≥, на думку —ухомлинського, маЇ прац€. "–озум дитини на к≥нчиках њњ пальц≥в", Ч п≥дкреслював в≥н. Ѕагатор≥чн≥ спостереженн€ павлиських учител≥в впевнено показали, що в трудолюбивих д≥тей формуЇтьс€ живий допитливий розум. ќднак важлива. не вс€ка прац€, а перш за все складна, творча, €ка вимагаЇ тонкого ум≥нн€ ≥ майстерност≥, прац€, у €к≥й про€вл€ютьс€ зд≥бност≥ до вдумливого анал≥зу факт≥в, €вищ, зв'€зк≥в, законом≥рностей.

–озумовому вихованню, на думку ¬. —ухомлинського, спри€ють так≥ види прац≥: конструюванн€ ≥ монтуванн€ д≥ючих моделей установок, механ≥зм≥в, прилад≥в; виб≥р способ≥в передач, перетворень, трансформац≥њ енерг≥њ ≥ руху; виб≥р способ≥в обробки матер≥ал≥в, виб≥р ≥нструмент≥в ≥ механ≥зм≥в, технолог≥чних прийом≥в обробки; створенн€ середовища, необх≥дного дл€ нормального розвитку рослин ≥ тварин, управл≥нн€ цим середовищем.

ѕ≥дчас трудових операц≥й, п≥дкреслював видатний педагог, "в≥дбуваЇтьс€ складне €вище: у кожний момент багато раз≥в передаютьс€ сигнали в≥д руки до мозку ≥ в≥д мозку до руки; мозок учить руку, рука розвиваЇ, учить мозок" (т. 2, с. 535).

”сп≥х розумового вихованн€ багато в чому залежить в≥д ум≥нн€ прот€гнути незрим≥ ниточки в≥д уроку до позаурочних зан€ть. ” ѕавлиськ≥й школ≥ було дв≥ програми навчанн€: перша Ч обов'€зкова, друга Ч дл€ позаурочних зан€ть. ¬они поЇднан≥ ≥ глибоко зм≥стовн≥.

—постереженн€ ¬. —ухомлинського переконують, що дл€ осмисленн€ ≥ збереженн€ в пам'€т≥ обов'€зкового матер≥алу учн€м потр≥бно прочитати в 2Ч4 рази б≥льше науково-попул€рноњ та ≥ншоњ л≥тератури. ѕрочитане поза програмою налаштовуЇ мозок д≥тей на засвоЇнн€ вивченого. —уть позаурочних, домашн≥х зан€ть, на в≥дм≥ну в≥д класноњ роботи, стверджував ¬. —ухомлинський, це робота з накопиченн€ факт≥в дл€ п≥знанн€, питань,- роздум≥в. Ќа зан€тт€х гуртк≥в д≥ти, вивчаючи, спостер≥гаючи, з≥ставл€ючи, знаход€ть ≥стину або ж бачать, що њм необх≥дн≥ додатков≥ знанн€, спостереженн€, експерименти.

–еал≥зуючи положенн€ про те, що серцевиною розумового вихованн€ Ї науковий св≥тогл€д, —ухомлинський добивавс€ того, щоб кожен його вихованець ум≥в в≥дстоювати ≥ доводити ≥стину. "ѕ≥знаючи Ч доводити ≥ довод€чи Ч п≥знавати Ч у ц≥й Їдност≥ думки ≥ прац≥ €краз ≥ заключаЇтьс€ Їдн≥сть розумового вихованн€ ≥ св≥тогл€ду", Ч- писав в≥н (т. 4, с. 221).

Ќа думку ¬асил€ ќлександровича, важливими елементами розумового вихованн€ в процес≥ навчанн€ Ї: при вивченн≥ предмет≥в природничого циклу Ч продуктивна прац€, досл≥дженн€, експерименти; при вивченн≥ гуман≥тарних дисципл≥н Ч самост≥йне вивченн€ життЇвих €вищ, л≥тературних джерел, л≥тературно-творч≥ досл≥ди.

”загальнюючи св≥й великий практичний досв≥д, ¬. ќ. —ухомлинський нам≥тив основн≥ шл€хи актив≥зац≥њ розумовоњ д≥€льност≥ учн≥в, серед них:

о самодисципл≥на в розумов≥й прац≥;

о формуванн€ п≥знавальних мотив≥в;

о спец≥альна орган≥зац≥€ розумовоњ прац≥ на уроц≥ ≥ п≥сл€ уроку;

о творчий характер завдань з елементами досл≥дженн€;

о навчанн€ прийомам мислительноњ д≥€льност≥.

"—правжнЇ розумове вихованн€, Чп≥дкреслював ¬асиль ќлександрович, Ч ор≥ЇнтуЇ людину на житт€ у вс≥й його складност≥, у всьому багатств≥" (т. 1, с. 100).

ѕитанн€ розумового вихованн€ були в центр≥ уваги вс≥х праць ¬. ќ. —ухомлинського та в його практичн≥й д≥€льност≥. …ого одержим≥сть ц≥Їю проблемою знаходимо в прац≥ "як виховати справжню людину". √овор€чи про образ ≥деальноњ людини, €ку сл≥д назвати справжньою, ¬. —ухомлинський вважаЇ, що так≥й людин≥ пор€д з ≥ншими €кост€ми повинн≥ бути властив≥ "≥нтелектуальне багатство, творчий розум, прагненн€ жити у св≥т≥ думок, пост≥йне бажанн€ збагачувати ≥ розвивати св≥й розум" (т.2, с.160).

ƒуже ц≥нн≥ положенн€ ≥ висновки ¬.ќ. —ухомлинського про розумове вихованн€ вв≥йшли до зб≥рника "ѕро розумове вихованн€", вони мають неперес≥чне значенн€ дл€ педагог≥чноњ громадськост≥, студентства, ус≥х читач≥в.  нига складаЇтьс€ з п'€ти розд≥л≥в. ѕерший розд≥л Ч "–озумове вихованн€, його суть, м≥сце ≥ роль у систем≥ виховноњ роботи"; другий Ч "Ўкола багатт€ знань, осв≥ченост≥, розумовоњ культури ≥ розумовоњ прац≥"; трет≥й Ч "—в≥т природи ≥ розумове вихованн€"; четвертий Ч "ƒайте дитин≥ рад≥сть розумовоњ прац≥, рад≥сть усп≥ху в навчанн≥"; п'€тий Ч "як розвивати мисленн€ ≥ розумов≥ зд≥бност≥ д≥тей". ј €к≥ багат≥ ц≥ п≥дрозд≥ли! —туденти д≥знаютьс€ про суть розумового вихованн€, його зв'€зок з ≥нтелектуальним ≥ трудовим розвитком; про роль учител€, педколективу в розумовому розвитку; про наукову орган≥зац≥ю процесу оволод≥нн€ знанн€ми; про "школу п≥д голубим небом"; про кер≥вництво розумовою працею учн≥в на уроц≥; про роль казок, про шл€хи розвитку мисленн€, розумових «д≥бностей д≥тей.

ќтже, у творч≥й спадщин≥ ¬. ќ. —ухомлинського розгл€даютьс€ проблеми зм≥сту осв≥ти й вихованн€, мотивац≥њ й методики навчанн€ д≥тей, контролю ≥ кер≥вництва навчально-виховним процесом, п≥дготовки вчител€ та багато ≥ншого. ¬еликий педагог бачив нов≥ проблеми та шл€хи њх вир≥шенн€, про це св≥дчать ун≥кальн≥сть його експеримент≥в, творчий п≥дх≥д до теор≥њ ≥ практики навчанн€ й вихованн€.






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 647 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—лабые люди всю жизнь стараютс€ быть не хуже других. —ильным во что бы то ни стало нужно стать лучше всех. © Ѕорис јкунин
==> читать все изречени€...

1181 - | 1150 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.027 с.