Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕерш≥ вищ≥ навчальн≥ заклади в ќстроз≥ ≥  иЇв≥




 

’оч братськ≥ школи давали п≥двищену осв≥ту, але це були середн≥ навчальн≥ заклади. ќбТЇктивн≥ ≥сторичн≥ умови спри€ли виникненню в ”крањн≥ ≥ вищих навчальних заклад≥в. ≤снувала потреба в розумних люд€х, €к≥ могли б протисто€ти агресивним нападам польсько-литовськоњ шл€хти ≥ в≥дстоювати ≥нтереси народу в судах ≥ сеймах, добре знали законодавство, вм≥ли полем≥зувати з вихованц€ми Їзуњтських колег≥ум≥в тощо.

Ќайголовн≥ш≥ ознаки тогочасного вищого учбового закладу:

Ц висока €к≥сть ≥ р≥вень осв≥ти;

Ц викладанн€ кр≥м "семи в≥льних мистецтв" вищих студ≥й: ф≥лософ≥њ ≥ богословТ€.

—еред перших нац≥ональних заклад≥в вищого типу стали ќстрозька школа-академ≥€ та  иЇво-ћогил€нська академ≥€.

 

ќстрозька школа-академ≥€

 

ќстрозька школа-академ≥€ Ї одн≥Їю з перших шк≥л вищого ступен€ в ”крањн≥ ≥ найвизначн≥шою серед православних навчальних заклад≥в XVI-XVII ст., що њх в≥дкривали украњнськ≥ магнати.

Ўкола-академ≥€ в ќстроз≥ була орган≥зована кн€зем  .ќстрозьким на його кошти 1576 року. ¬≥д самого початку заснуванн€ њй призначалась в≥дпов≥дальна пол≥тична роль Ц протисто€ти полон≥заторському впливов≥ на украњнську та б≥лоруську молодь католицько-Їзуњтських навчальних заклад≥в. “ому в навчальному процес≥ багато уваги прид≥л€лос€ вихованню в учн≥в почутт€ патр≥отизму, любов≥ до культури, мови, традиц≥й свого народу.

¬иб≥р ќстрога €к культурно-осв≥тнього, видавничого ≥ пропагандистського центру ви€вивс€ не випадковим. ѕо-перше, з чисто престижних м≥ркувань кн€зев≥ було виг≥дно розм≥стити школу в "домоначальному град≥", тобто м≥ст≥, €ке дало назву аристократичному родов≥ ќстрозьких. ѕо-друге, ќстрог мав в≥дпов≥дну матер≥ально-техн≥чну базу. ѕо-третЇ, в≥н був традиц≥йно культурним центром в ”крањн≥. ” к≥нц≥ XV- поч. XVI ст. тут звелис€ найб≥льш монументальн≥ православн≥ храми. —аме тут виник в останн≥й чверт≥ XVI ст. в≥домий в ”крањн≥ ≥ в Ѕ≥лорус≥ острозький церковний нап≥в, чому, без сумн≥ву, мало передувати довготривале плеканн€ традиц≥й в≥тчизн€ного хорового мистецтва. ѕ≥дтвердженн€м зростаючоњ рол≥ ќстрога у XVI ст. Ї й те, що, починаючи з цього часу, дане м≥сто значитьс€ на б≥льшост≥ карт —х≥дноњ ™вропи.

Ќа сер. XVI ст. ќстрог був значним центром науки. ” цьому м≥ст≥ знаходили притулок багато в≥льнолюбних ≥ см≥ливих мислител≥в, €к≥ зазнали пересл≥дувань у себе на батьк≥вщин≥. ќстрозька школа стала орган≥зац≥йним центром д≥€льност≥ наукового гуртка, €кий обТЇднував талановитих вчених латинськоњ, грецькоњ, словТ€нськоњ мов, видатних математик≥в, астроном≥в, ф≥лософ≥в. “ут д≥€ли л≥тературно-науковий гурток, а також друкарн€ ≤.‘едорова (з 1577 р.). ¬ ќстроз≥ ‘едоров надрукував понад 20 книг. ѕершим в≥домим на сьогодн≥ друком, повТ€заним з ќстрогом, Ї друга його "јзбука" (1578 р.). “ут вийшла ≥ знаменита перша "Ѕ≥бл≥€", написана церковнословТ€нською мовою (1581 р.). –едактором "Ѕ≥бл≥њ" став √ерасим —мотрицький Ц перший ректор ќстрозькоњ школи-академ≥њ.

ќстрозьку школу називали "тримовним л≥цеЇм" або "словТ€но-греко-латинською академ≥Їю". ≤ншими словами, њњ заснуванн€ було початком компром≥су м≥ж представниками сх≥днословТ€нськоњ просв≥тньоњ традиц≥њ та "латинськоњ науки".

 .ќстрозький першим практично реал≥зував ≥дею поЇднанн€ цих теч≥й: в його школ≥ вивчали не т≥льки словТ€нську, а й грецьку, латинську, польську мови. ” програму навчанн€ ќстрозькоњ школи також входили граматики цих мов та ≥нш≥ предмети "семи в≥льних мистецтв", головним чином Ц риторика, д≥алектика, астроном≥€. Ўкола брала п≥д увагу також вивченн€ вищих студ≥й, виход€чи за рамки "семи в≥льних мистецтв", ф≥лософ≥ю ≥ особливо богословТ€. “ут, очевидно, €к ≥ згодом у  иЇво-ћогил€нськ≥й академ≥њ, ≥снувало 7 клас≥в, хоч окремого класу богословТ€ не було. ¬чител€ми були €к православн≥ греки, так ≥ протестанти.

” школ≥ був високий р≥вень викладанн€. ѓњ називали академ≥Їю нав≥ть прихильники ≥ пров≥дники католицизму. «а кордоном њњ також знали €к академ≥ю. ўоб дос€гти цього,  .ќстрозький запросив до нењ найвизначн≥ших украњнських ≥ закордонних вчених. “ут працювали першодрукар ≤ван ‘едоров, в≥домий украњнський письменник √ерасим —мотрицький, польський математик ≥ ф≥лософ ян Ћ€тос, доктори латинських ≥ елл≥нських наук  ирило ≥ Ќикифор Ћукар≥с, ƒанило Ќаливайко (брат кер≥вника сел€нсько-козацького повстанн€ —еверина Ќаливайка) ≥ ≥н. ќчевидно, що обТЇднанн€ такого широкого кола вчених, полем≥ст≥в-л≥тератор≥в було одним ≥з привод≥в називати школу "академ≥Їю". ÷ю назву вживав на стор≥нках своњх книг √.—мотрицький.

¬чилис€ тут €к д≥ти шл€хти, так ≥ д≥ти сел€н. ¬ихованц€ми ц≥Їњ школи були ћелет≥й —мотрицький Ц син √. —мотрицького, талановитий педагог ≥ просв≥титель, письменник-полем≥ст, автор славнозв≥сноњ "√раматики словТ€нськоњ"; ѕетро  онашевич-—агайдачний Ц в≥домий гетьман реЇстрового козацтва; ≤ван Ѕорецький Ц видатний представник украњнськоњ педагог≥чноњ думки ≥ громадський д≥€ч, перший ректор  ињвськоњ братськоњ школи та багато ≥нших видатних людей того часу. «а п≥драхунками прот€гом 60-р≥чного ≥снуванн€ закладу (1576-1636 рр.) його зак≥нчили близько 500 ос≥б. ¬ихованц≥ академ≥њ ставали вчител€ми, л≥тераторами, друкар€ми, пропов≥дниками.

≤снуЇ верс≥€, що за зразком ќстрозькоњ академ≥њ були складен≥ статути Ћьв≥вськоњ та Ћуцькоњ братських шк≥л. ѕро≥снувала ц€ академ≥€ недовго. ѕ≥сл€ смерт≥  .ќстрозького (1608 р.) вона починаЇ занепадати. ¬с≥ ви€влен≥ документи св≥дчать, що академ≥€ була л≥кв≥дована з ≥н≥ц≥ативи ордену Їзуњт≥в. ¬≥домо, що нащадки  .ќстрозького окатоличились ≥ не були зац≥кавлен≥ в ≥снуванн≥ православноњ школи.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 718 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ы никогда не пересечете океан, если не наберетесь мужества потер€ть берег из виду. © ’ристофор  олумб
==> читать все изречени€...

1278 - | 1198 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.006 с.