Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 ласно-урочна система та принципи навчанн€ я.ј.  оменського 7 страница




ќсобливе значенн€ у Ђѕовчанн≥ї ¬. ћономаха мають його вказ≥вки про необх≥дн≥сть ≥ користь навчанн€. ¬≥н з повагою ставитьс€ до вивченн€ ≥ноземних мов, вважаючи це великим дос€гненн€м.

«агалом Ђѕовчанн€ї Ї визначним пам'€тником давньоруськоњ педагог≥чноњ думки XII ст., де ¬олодимир ћономах обірунтував необх≥дн≥сть практичних завдань, що визначаютьс€ повс€кденним житт€м.

ѕрогресивне значенн€ цього твору пол€гаЇ в тому, що ¬.ћономах вперше обірунтував необх≥дн≥сть переходу в≥д рел≥г≥йного вихованн€ до практичних завдань, що визначаютьс€ побутом.

≤сторичне значенн€ педагог≥чноњ спадщини  ињвськоњ –ус≥, дос€гнень педагог≥чноњ думки, здобутк≥в народноњ педагог≥ки пол€гаЇ в тому, що вони створили основу дл€ подальшого розвитку школи ≥ педагог≥ки украњнського, рос≥йського ≥ б≥лоруського народу [5].

 

“ворч≥ завданн€ ≥ реферати

—оц≥окультурн≥ чинники виникненн€ осв≥ти у  ињвськ≥й –ус≥.

јнал≥з зах≥дноЇвропейськоњ осв≥ти та осв≥ти  ињвськоњ –ус≥.

“радиц≥йна система вихованн€ д≥тей у  ињвськ≥й –ус≥ (IXЧ ’ ст.).

—истема св≥тськоњ ≥ духовноњ осв≥ти у  ињвськ≥й –ус≥ (XЧXII ст.).

 

ѕитанн€ дл€ роздум≥в ≥ проблемн≥ запитанн€

” чому пол€гала обмежен≥сть осв≥ти в школах  ињвськоњ –ус≥?

„ому дв≥рцева школа  ињвськоњ –ус≥ була престижним закладом ™вропи?

як ƒуховна академ≥€ ( иЇво-ѕечерська лавра) в XII ст. надавала молод≥ вищу гуман≥тарну осв≥ту?

“ест

1. Ўкола Ђкнижного навчанн€ї  ињвськоњ –ус≥ мала статус:

а) елементарноњ школи; б) школи п≥двищеного р≥вн€;

в) середньоњ школи; г) вищоњ школи.

2. ћайстри грамоти Ч це:

а) вчител≥, що працювали в дв≥рцевих школах; б) рем≥сники, що займалис€ навчанн€м грамоти €к основним ремеслом; в) ченц≥, що займалис€ м≥с≥онерською д≥€льн≥стю ≥ разом з тим навчали паству грамоти, г) рел≥г≥йн≥ особи.

3. «асновником в≥тчизн€ноњ педагог≥ки був:

а) ≤оанн √р≥шний; б) митрополит-≤лар≥он;

в) ¬олодимир ћономах; г) ≤з€слав ярославович.

4. јбак Ч це:

а) дошка дл€ письма; б) ≥нструмент, €ким писали за час≥в  ињвськоњ –ус≥; в) давн€ рах≥вниц€; г) пап≥рус.


“ема VIII

Ў ќЋј ¬ ” –јѓЌ≤ ѕ≈–≤ќƒ” ¬≤ƒ–ќƒ∆≈ЌЌя (’V≤-’V≤≤ стол≥тт€)

«агальна характеристика стану осв≥ти украњнського ¬≥дродженн€.

¬иникненн€ братських шк≥л. ќстрозька академ≥€.

 озацьк≥ школи в ”крањн≥ (с≥чов≥, полков≥, музичн≥).

—истема вихованн€ лицар€-козака.

Ќавчальн≥ студ≥њ й д≥€льн≥сть громадських об'Їднань студент≥в в  иЇво-ћогил€нськ≥й јкадем≥њ.

Ћ≥тература: [1, 2, 3, 5, 14, 16, 22, 23]

 лючов≥ слова: ¬≥зант≥йська держава, гуман≥зм та реформац≥€, протестантська ≥ католицька конфес≥йна школа, дидаскал, маг≥стр, Ђ„асословї, Ђѕсалтирї, монастирськ≥ школи, ЂЅ≥бл≥€ рускуї, три класи Ч ≥нф≥ми, граматики, синтаксис, братськ≥ школи, латина, слов'€но-греко-латинськ≥ школи, козацьк≥ школи, кобзар≥, л≥рники, козацька педагог≥ка,  ињвська братська школа, Ћаврська школа,  иЇво-ћогил€нська  олег≥€.

 

1. «агальна характеристика стану осв≥ти украњнського ¬≥дродженн€

« ≥стор≥њ в≥домо, що дл€ пер≥оду XIV Ч середини XVI ст. характерне значне подоланн€ феодальноњ роздробленост≥ ≥ перебуванн€ п≥вденно-зах≥дних земель ”крањни у склад≥ ѕольщ≥, Ћитви, ”горщини ≥ ћолдав≥њ, посиленн€ феодального ≥ рел≥г≥йного гн≥ту, що позначилось на розвитков≥ украњнськоњ культури [14, 16].

¬тративши св≥й культурний потенц≥ал боротьб≥ з монголо-татарською навалою,  ињвська –усь, њњ украњнськ≥ земл≥ стали здобиччю литовських, польських ≥ угорських феодал≥в. « середини’” стол≥тт€ почалас€ боротьба проти литовських кн€з≥в на рел≥г≥йн≥й основ≥, оск≥льки литовц≥ прийн€ли католицьку в≥ру пол€к≥в, що стало початком соц≥ального, рел≥г≥йного, культурного гнобленн€ украњнц≥в.

”крањнське сел€нство та незаможне м≥щанство м≥цно трималос€ своЇњ в≥ри €к запоруки збереженн€ нац≥ональност≥. ¬они вчили своњх д≥тей у церковних школах або у мандр≥вних д€к≥в. ¬ цих школах п≥дручниками були церковн≥ книги Ђ„асословї, Ђѕсалтирї, Ђјпостолї. Ћ≥тература збер≥галас€ в монастир€х, хоч в≥тчизн€них книг майже не було.

ѕерше нац≥ональне в≥дродженн€ ”крањни XVIЧXVII ст. почалос€ з орган≥зац≥њ м≥ських братств, €к≥ створювали православн≥ м≥щани та шл€хта, духовн≥ особи ≥ козаки, що ставили своњм завданн€м розвиток громад€нськоњ св≥домост≥, здобутт€ та захист прав народу.

¬ 1596 р. в≥дбувс€ Ѕерестейський собор, результатом €кого стало п≥дписанн€ ун≥њ з –имом, що дозволило зберегти в умовах латин≥зац≥њ сх≥дний обр€д, пробудити нац≥ональну св≥дом≥сть украњнц≥в, захистити украњнську мову, створити умови дл€ по€ви нац≥ональноњ ≥нтел≥генц≥њ, ц€ ун≥€ дала народов≥ нац≥ональну церкву, нац≥ональн≥ ун≥атськ≥ школи. ”н≥атськ≥ школи ор≥Їнтувалис€ на зах≥дну педагог≥ку ≥ давали дл€ того часу непоган≥ знанн€; навчанн€ проводилос€ р≥дною мовою.

ѕевний вплив на формуванн€ осв≥тньоњ справи в ”крањн≥ того часу мала епоха ¬≥дродженн€, €ка породила гуман≥зм ≥ реформац≥ю, послаблюючи цим самим позиц≥њ ¬атикану в «ах≥дн≥й ™вроп≥. ¬ XVII стол≥тт≥ в –еч≥ ѕосполит≥й набув поширенн€ радикально-реформац≥йний рух так званих соц≥н≥ан. Ќамагаючись рац≥онал≥стично п≥д≥йти до рел≥г≥њ, соц≥н≥ани заперечували де€к≥ важлив≥ догми христи€нства, намагались в≥льно трактувати положенн€ Ѕ≥бл≥њ, виступали проти церковноњ ≥Їрарх≥њ, чернецтва, поклон≥нн€ ≥конам ≥ св€тим. –еформац≥€ певним чином вплинула на по€ву так званих протестантських шк≥л, €к≥ через осв≥ту ≥ вихованн€ пропагували своњ ≥дењ. Ќайб≥льш в≥домими серед них були соц≥н≥анськ≥ й кальв≥н≥стськ≥ навчальн≥ заклади (’м≥льник, √оща, Ѕерестечко,  исилин).

2. ¬иникненн€ братських шк≥л. ќстрозька академ≥€

¬чен≥ вважають, що в XVIЧXVII стол≥тт€х в шк≥льництв≥ в≥дбуваютьс€ значн≥ зм≥ни. ѕ≥д впливом зах≥дних теч≥й Ч гуман≥зму, реформац≥њ Ч та Їзуњтськоњ школи, розбуджуЇтьс€ прагненн€ до вищоњ осв≥ти, потреба п≥дн€ти р≥вень знань [6, 14, 16].

Ќов≥ заклади виникали €к початков≥: вони мали по три класи Ч ≥нф≥ми, граматики, синтаксису. ѕершу школу було в≥дкрито на кошти кињвського воЇводи кн€з€  . ќстрозького у “уров≥ (1572), наступн≥ Ч у ¬олодимир≥ - ¬олинському (1577), ќстроз≥ (1580).  н€зь започаткував у цих школах вивченн€ не т≥льки слов'€нськоњ мови, а грецькоњ та латинськоњ. ¬чител€ми були €к православн≥ греки, так ≥ протестанти. ¬чилис€ тут д≥ти шл€хти, ≥ сел€нськ≥. ¬ ц≥й школ≥ навчались ћ. —мотрицький, ѕ.  онашевич-—агайдачний, ≤. Ѕорецький, ƒ. —амозванець. ” друкарн≥ ќстрозькоњ школи були видан≥ перша повна ќстрозька Ѕ≥бл≥€ (1581), перша граматика церковнослов'€нськоњ мови, три виданн€ Ђ„асословаї та де€ка полем≥чна л≥тература православноњ в≥ри.

Ќав≥ть прихильники католицизму називали ќстрозьку школу Ђколег≥умомї, оск≥льки вона виходила поза програму Ђв≥льних мистецтвї ≥ брала до уваги вищ≥ студ≥њ, особливо богослов'€. ўоб дос€гти найвищого р≥вн€ школи,  . ќстрозький запросив до нењ визначних учених. ѕершим ректором ќстрозькоњ школи був √. —мотрицький, в≥домий в той час письменник. “ут працював у 1577 р. ≤. ‘едоров. ƒо програми навчанн€ ќстрозькоњ школи входили слов'€нська, грецька, польська, латинська мови, граматики цих мов, риторика, д≥алектика, астроном≥€, богослов'€. ¬ихованц≥ цього закладу вважалис€ досить осв≥ченими людьми. Ќе випадково поет ѕенкальський в 1600 р. в алегоричн≥й форм≥ твердив: музи оселилис€ в ќстроз≥, нав≥ть бог мистецтв јполлон покинув св≥й остр≥в ƒелос ≥ перебравс€ на ”крањну.

¬ XVII ст. мережа середн≥х шк≥л стала досить густою, особливо на зах≥дних земл€х. ѕеремишль, –огатин, √алич, √ородок,  омарно, «амость, ’олм, Ћюбл≥н, Ѕересть, ѕинськ, Ћуцьк,  ам'€нець на ѕод≥лл≥ Ч вс≥ ц≥ м≥ста заснували в себе грецько-слов'€нськ≥ школи. «а зм≥стом ≥ р≥внем осв≥ти це були середн≥ школи, що давали досить високу на той час загальну осв≥ту, що не поступалис€ школам «ах≥дноњ ™вропи. «а орган≥зац≥Їю навчанн€ ≥ розпор€дком шк≥льного житт€ братськ≥ школи перевершували зах≥дноЇвропейську школу того часу. Ќа початку XVII ст. в б≥льшост≥ братських шк≥л ≥снувала класно-урочна система навчанн€. ¬ основу навчанн€ грамоти був покладений буквоскладальний метод. ”правл≥нн€ братськими школами будувалось за демократичним принципом: ректор ≥ учител≥ цих шк≥л вибиралис€ на загальних зборах братства, причому, до обранн€ де€к≥ кандидати повинн≥ були викласти своњ ≥деолог≥чн≥ та педагог≥чн≥ погл€ди. Ќавчанн€ в школ≥ було платним, хоч найб≥дн≥шим надавали допомогу.

 

3.  озацьк≥ школи в ”крањн≥ (с≥чов≥, полков≥, музичн≥)

” 1652 роц≥ Ѕогдан ’мельницький видав ун≥версал про орган≥зац≥ю при кобзарських цехах шк≥л по п≥дготовц≥ кобзар≥в, л≥рник≥в ≥ вз€в њх п≥д свою оп≥ку. ÷е були, по сут≥, перш≥ музичн≥ школи в ”крањн≥.

”чител€ми працювали козаки-кобзар≥, що з €кихось причин не могли волод≥ти зброЇю. «ан€тт€ з учн€ми вони проводили ≥ндив≥дуально. Ћише тод≥, коли юнак м≥г самост≥йно створити мистецький тв≥р, в≥н мав право сп≥вати люд€м. “ому кобзар≥ часто були ≥ поетами, ≥ композиторами. ¬они мали велике значенн€ дл€ козацького в≥йська. √ра п≥д≥ймала запор≥жц≥в на б≥й з ворогом, кобзар≥ ≥ л≥рники розносили славу про подвиги козак≥в по вс≥й ”крањн≥.

ќсередком осв≥ти XVII ст. був, звичайно,  ињв, але школи були також у „ерн≥гов≥, Ќовгород-—≥верську, Ѕатурин≥ та ≥н.

 озацьк≥ школи д≥€ли у полкових ≥ сотенних м≥стах ≥ м≥стечках ”крањни. Ќа територ≥њ Ћ≥вобережноњ ”крањни до другоњ половини XVII ст. д≥€в адм≥н≥стративно-територ≥альний полковий устр≥й на чол≥ з генеральною старшиною (гетьманом). «а даними рев≥з≥йних книг, у семи полках Ћ≥вобережж€ було 866 полкових шк≥л: у Ќ≥жинському Ч 217, Ћубенському Ч 172, „ерн≥г≥вському Ч 154, ѕере€славському Ч 119, ѕолтавському Ч 98, ѕрилуцькому Ч 69, ћиргородському Ч 37.

÷≥ школи розм≥щувалис€ переважно у прим≥щенн€х, €к≥ належали церквам, њх ≥нод≥ й називали за назвою церкви: ѕокровська, ”спенська та ≥н. ¬чител≥ мали соб≥ пом≥чник≥в з кращих учн≥в, €ких називали Ђшкол€рамиї, Ђмолодикамиї, Ђвиросткамиї. ”чн≥ жили в будинку д€ка ≥ кр≥м навчанн€ виконували господарськ≥ роботи. Ўколи ≥снували на кошти батьк≥в. ƒ≥тей навчали читати, писати, рахувати та ≥н. ¬ихованн€ було переважно рел≥г≥йним. ” Ћубенському ≥ „ерн≥г≥вському полках д≥ти старшини ≥ заможних козак≥в навчалис€ грамоти та в≥йськовоњ справи у параф≥€льних школах або при сотенних ≥ полкових канцел€р≥€х.

¬≥йськову справу викладали досв≥дчен≥ ≥ загартован≥ в бо€х козаки, €к≥ мали званн€ Ђв≥йськового служител€ї ≥ користувалис€ високим авторитетом.

÷≥ школи давали д≥т€м хл≥боробського стану лише початков≥ знанн€, але вони були доступними ≥ задовольн€ли потреби простого народу в осв≥т≥.

 






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 670 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1588 - | 1253 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.