Безвілля, його причини і переборення

Безвілля більшою чи меншою мірою виявляється в різних фізичних і розумових діях. Характерними його особливостями є зниження за­гальної активності, психічна млявість, вагання там, де необхідність дій очевидна. Безвільні люди не доводять розпочатої справи до кінця, нездатні переборювати навіть незначні труднощі, відкладають спра­ву на потім. Вони легко відволікаються від важливої діяльності, бе­руться за маловажливе, дрібне, непотрібне, їм не властиві стійкі, ці­леспрямовані інтереси, самостійність і критичне ставлення до себе та до інших.

Слабохарактерні люди не мають власної думки, легко підпадають під вплив інших, легко піддаються навіюванню та самонавіюванню, унаслідок чого невпевнені у своїх діях. Вони малоініціативні, хоча і знають справу, нездатні стримувати свої бажання, долати в собі ті чи інші емоційні стани — гнів, страх, афекти. В екстремальних ситуаціях вони розгублюються, стають безпорадними, їм властиве мрійницт­во, вони часом подають цікаві пропозиції, але не реалізовують їх.

Безвілля властиве конформним особам, які схильні уникати са­мостійних рішень, пасивно приймають погляди інших, пристосову­ються до готових стандартів поведінки. Випадки хворобливого безвілля називаються абулією.

Безвілля зумовлюється багатьма причинами. Іноді його спричи­нюють органічні або функціональні розлади в діяльності кори великих півкуль головного мозку, особливо чолових його ділянок, дисоціація, роз'єднаність образів дії та рухів, пасивність ідей, уявлень. До цього спричинюють різні хвороби, особливо вживання алкоголю, нарко­тиків, які викликають пасивність розумової діяльності, розладнують гальмівну функцію кори великих півкуль головного мозку, у резуль­таті чого активізуються підкоркові процеси, зокрема емоції.

Але безвілля типу "обломовщини", "маніловщини" зумовлюється здебільшого вихованням. Обмежування рухів і дій дітей, прагнення в усьому допомагати їм виховують у них пасивність, яка стає звич­кою, що важко перевиховується у старшому віці. Формування у дітей працьовитості, залучення їх до цілеспрямованих трудових дій, спо­нукання доводити розпочату справу до кінця є найважливішими захо­дами переборення безвілля. Фізичне виховання, спорт, різні види зма­гань великою мірою сприяють розвитку активності, самовладання, сильної волі.

Ключові поняття теми

Воля, мимовільна дія, довільна дія, вольове зусилля, дія, затримка, бажання, потяг, воління, боротьба мотивів, прийняте рішення, сила волі, безвілля, абулія.

Формалізована структура змісту теми

Психологічна функція волі:

свідома регуляція психічної активності особистості. Фізіологічний механізм волі:

зумовлене свідомою метою рефлекторне збудження кінестетичних клітин кори великих півкуль головного мозку через активізацію слідів від подразників, що діяли раніше.

Воля

Види вольових дій:

мимовільні

довільні

Структура вольових дій:

прості

складні

Вольові якості людини:

цілеспрямованість

самостійність

ініціативність

витримка

самовладання

наполегливість

рішучість

Структура складної вольової дії:

потяг (неусвідомлене бажання)

бажання (усвідомлене прагнення
до об'єкта)

воління (активне прагнення до
об'єкта, що характеризується
усвідомленням мети і засобів
її досягнення)

боротьба мотивів (зіткнення
суперечливих спонукань,
бажань, прагнень при виборі
мети та способів дії)

прийняття рішення

дія виконання (реалізація
прийнятого рішення, подолання
реальних об'єктивних

і суб'єктивних перешкод)

уу^і> Запитання для самостійної роботи

У чому виявляються основні функції волі?

У чому полягає істотна відмінність довільної дії від мимовільної?

Що таке вольове зусилля і що його викликає?

Що таке сила волі і чим вона зумовлюється?

Охарактеризуйте основні етапи розвитку складної вольової дії.

Чим у психологічному відношенні вирізняються поняття "бажання" та
"воління"?

Які причини можуть викликати боротьбу мотивів?

Що може впливати на процес прийняття людиною рішення?

9. Які чинники найістотніше впливають на розвиток волі людини?
10. У чому полягає слабкість волі і якими є її причини?

Альтернативно-тестові завдання для самоконтролю ^=^=

Чи є будь-яка свідома дія вольовою?

Чи завжди у довільній дії є вольове зусилля?

Чи завжди дія-затримка може бути характеристикою сильної волі?

Чи є закономірний зв'язок між високою свідомістю особистості та си­
лою її волі?

Чи завжди реальна ситуація діяльності потребує, щоб були присутні всі
етапи складної вольової дії?

Чи можна стверджувати, що боротьба мотивів як етап вольової дії спри­
чинюється як суб'єктивними, так і об'єктивними факторами?

Чи можна стверджувати, що праця людини була основним джерелом
формування її волі?

Чи є впертість ознакою сильної волі?