Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬≥дтворенн€ та його р≥зновиди




¬≥дтворенн€ Ч один з основних процес≥в пам'€т≥. ¬оно Ї показни≠ком м≥цност≥ запам'€товуванн€ ≥ разом з тим насл≥дком цих процес≥в.

«асадовою стосовно в≥дтворенн€ Ї актив≥зац≥€ ран≥ше утворених тимчасових нервових зв'€зк≥в у кор≥ великих п≥вкуль головного мозку.

Ќайпрост≥ша форма в≥дтворенн€ Ч вп≥знаванн€. ¬п≥знаванн€ Ї в≥дтворенн€м, що виникаЇ при повторному сприйманн≥ об'Їкт≥в. ¬п≥знаванн€ буваЇ повним ≥ неповним.


ѕри повному вп≥знаванн≥ повторно сприйн€тий об'Їкт одразу ото≠тожнюЇтьс€ з ран≥ше в≥домим, повн≥стю в≥дтворюютьс€ час, м≥сце та ≥нш≥ детал≥ попереднього ознайомленн€ з ним. ѕовне вп≥знаванн€ спостер≥гаЇтьс€, наприклад, при зустр≥ч≥ добре знайомоњ людини або при ход≥нн≥ добре в≥домими вулиц€ми.

Ќеповне вп≥знаванн€ характеризуЇтьс€ невизначен≥стю, утруд≠ненн€м сп≥вв≥днесенн€ об'Їкта, що сприймаЇтьс€, з тим, що було в по≠передньому досв≥д≥. “ак, почувши мелод≥ю, людина може переживати почутт€ знайомого, проте буде неспроможною ототожнити њњ з кон≠кретним музичним твором.

—кладн≥шою формою в≥дтворенн€ Ї згадуванн€. ќсоблив≥сть згаду≠ванн€ пол€гаЇ в тому, що воно в≥дбуваЇтьс€ без повторного сприй≠манн€ того, що в≥дтворюЇтьс€. «гадуванн€ може бути дов≥льним, коли воно зумовлюЇтьс€ актуальною потребою в≥дтворити необх≥дну ≥нфор≠мац≥ю, наприклад пригадати правило при написанн≥ слова чи речен≠н€, в≥дпов≥сти на запитанн€, або мимов≥льним, коли образи чи в≥до≠мост≥ спливають у св≥домост≥ без будь-€ких усв≥домлених мотив≥в. “акими Ї €вища персеверац≥њ. ѕ≥д персеверац≥Їю розум≥ють у€вленн€, €к≥ мають нав'€зливий характер. ќбрази персеверац≥њ з'€вл€ютьс€ п≥сл€ багаторазових сприймань певних предмет≥в чи €вищ або коли спостер≥гаЇтьс€ сильний емоц≥йний вплив на особист≥сть.

ƒо мимов≥льного в≥дтворенн€ належить €вище рем≥н≥сценц≥њ, або "виринанн€" у св≥домост≥ того, що неможливо було пригадати одра≠зу п≥сл€ його запам'€товуванн€. «асадовим стосовно рем≥н≥сценц≥њ, на думку ≤. ѕавлова, Ї зн€тт€ втоми нервових кл≥тин, €ке настаЇ п≥сл€ виконанн€ складного мнем≥чного завданн€. „ерез де€кий час ц€ вто≠ма зникаЇ, ≥ продуктивн≥сть в≥дтворенн€ зростаЇ.

ќсобливою формою дов≥льного в≥дтворенн€ запам'€тованого ма≠тер≥алу Ї пригадуванн€. ѕотреба у пригадуванн≥ виникаЇ тод≥, коли в потр≥бний момент не вдаЇтьс€ пригадати те, що необх≥дно. ” ц≥й си≠туац≥њ людина докладаЇ певних зусиль, щоб подолати об'Їктивн≥ та суб'Їктивн≥ труднощ≥, пов'€зан≥ з неможлив≥стю пригадати, напружуЇ волю, вдаЇтьс€ до пошуку шл€х≥в актив≥зац≥њ попередн≥х вражень, до р≥зних мнем≥чних д≥й. ѕригадуванн€ може бути складною розумовою д≥€льн≥стю, €ка передбачаЇ поетапне в≥дтворенн€ вс≥х обставин та умов, за €ких в≥дбувавс€ процес запам'€товуванн€ об'Їкта чи €вища. ¬≥д ум≥нн€ пригадувати залежить ефективн≥сть використанн€ здобутих знань, розвиненн€ пам'€т≥ €к псих≥чного процесу загалом.  . ”шинсь-кий одну з основних причин "поганоњ пам'€т≥" вбачав саме у л≥нощах пригадувати.

 

ќдним ≥з р≥зновид≥в дов≥льного в≥дтворенн€ Ї спогади. —погади Ч це локал≥зован≥ в час≥ та простор≥ в≥дтворенн€ образ≥в минулого. ” спогадах етапи житт€ людини сп≥вв≥днос€тьс€ нею ≥з сусп≥льними под≥€ми, з важливими в особистому житт≥ датами. ќб'Їктом спогад≥в €к специф≥чноњ форми в≥дтворенн€ Ї життЇвий шл€х конкретноњ особис≠тост≥ в контекст≥ ≥сторичних умов певного пер≥оду, до €ких вона так чи ≥накше була причетна безпосередньо. ÷е зумовлюЇ насичен≥сть спо≠гад≥в р≥зноман≥тними емоц≥€ми, €к≥ збагачують ≥ поглиблюють зм≥ст в≥дтворенн€.

«абуванн€ та його причини

”се, що людина запам'€товуЇ, з часом поступово забуваЇтьс€. «абу≠ванн€ Ч процес, протилежний запам'€товуванню. «абуванн€ ви€в≠л€Їтьс€ в тому, що втрачаЇтьс€ ч≥тк≥сть запам'€тованого, зменшуЇтьс€ його обс€г, виникають помилки у в≥дтворенн≥, стаЇ неможливим в≥дтво≠ренн€ ≥, нарешт≥, унеможливлюЇтьс€ вп≥знанн€.

«абуванн€ Ч функц≥€ часу. «асадовим стосовно забуванн€ Ї згасан≠н€ тимчасових нервових зв'€зк≥в, що тривалий час не п≥дкр≥плювали≠с€. якщо здобут≥ знанн€ тривалий час не використовуютьс€ ≥ не пов≠торюютьс€, то вони поступово забуваютьс€. ѕричиною забуванн€ Ї також недостатн€ м≥цн≥сть запам'€товуванн€. ўоб запоб≥гти забу≠ванню, потр≥бно добре заучувати матер≥ал.

«абуванн€ залежить також в≥д зм≥сту д≥€льност≥, њњ орган≥зац≥њ та умов, за €ких вона в≥дбуваЇтьс€. ѕричиною, що пог≥ршуЇ запам'€то≠вуванн€, може бути негативна ≥ндукц≥€, зумовлена зм≥стом матер≥алу. —хожий, складний матер≥ал попереднього зан€тт€ ускладнюЇ утво≠ренн€ нових тимчасових нервових зв'€зк≥в, знижуЇ ефективн≥сть за≠пам'€товуванн€.

Ќегативний вплив ран≥ше запам'€тованого матер≥алу на оволод≥нн€ новим характеризуЇтьс€ €к проактивне (таке, що д≥Ї наперед) галь≠муванн€. « погл€ду психолог≥њ недоц≥льно п≥сл€ математики вивчати ф≥зику чи х≥м≥ю. Ќегативний вплив наступноњ д≥€льност≥ на зв'€зки, вироблен≥ в попередн≥й д≥€льност≥, називаЇтьс€ ретроактивним (та≠ким, що д≥Ї зворотно) гальмуванн€м.

“имчасовою причиною труднощ≥в в≥дтворенн€ може бути зумов≠лений ситуац≥Їю сильний ≥мпульс пригадати, €кий ≥ндукуЇ гальму≠ванн€. ѕрикладом може бути стан студента на ≥спит≥, коли в≥н нама≠гаЇтьс€ одразу пригадати в≥дпов≥д≥ на запитанн€ в б≥лет≥ ≥ через

 

хвилюванн€ не може цього зробити. √альмуванн€ зн≥маЇтьс€ пере≠ключенн€м думки на ≥нш≥ об'Їкти.

«абуванн€ Ч процес поступовий. «асадовим стосовно нього Ї ос≠лабленн€ ≥ порушенн€ ран≥ше утворених умовних зв'€зк≥в. „им менше вони закр≥плен≥, тим швидше згасають ≥ спричинюють забуванн€. як св≥дчать проведен≥ досл≥дженн€ пам'€т≥ (ѕ. «≥нченко, ј. —мирнов та ≥н.), швидше забуваЇтьс€ та ≥нформац≥€, €к≥й належить другор€дна роль у зм≥ст≥ запам'€тованого; тривалий час утримуЇтьс€ ≥нформац≥€, що несе основне смислове навантаженн€. Ќайвищ≥ темпи забуванн€ спостер≥гаютьс€ одразу п≥сл€ заучуванн€ матер≥алу.

ƒл€ тривалого утриманн€ в пам'€т≥ ≥нформац≥њ важливо з самого початку забезпечити м≥цне њњ запам'€товуванн€ ≥ закр≥пленн€ шл€хом повторенн€ в перш≥ дн≥ п≥сл€ того, €к њњ було одержано. ¬ажлива умова продуктивного запам'€товуванн€ Ч осмислен≥сть, розум≥нн€ того, що Ї його предметом.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 648 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬елико ли, мало ли дело, его надо делать. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1656 - | 1343 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.