Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћолодь €к соц≥ально-демограф≥чна сп≥льнота




ћолодь Ц це сусп≥льно диференц≥йована соц≥ально-демограф≥чна сп≥льнота з≥ специф≥чними ф≥з≥олог≥чними, психолог≥чними, п≥знавальними, культурно-осв≥тн≥ми властивост€ми в пер≥од б≥осоц≥ального дозр≥ванн€, формуванн€ ≥ становленн€. ÷е сп≥льност≥ людей пер≥оду настанн€ правовоњ в≥дпов≥дальност≥, повнол≥тт€, можливостей приступити до прац≥, одруженн€ та створенн€ с≥мТњ, вихованн€ д≥тей, здобутт€ профес≥њ й дос€гненн€ соц≥ально-економ≥чноњ самост≥йност≥. ÷ей пер≥од у житт≥ людини позначаЇтьс€ певними в≥ковими межами. Ќа «аход≥ молодь Ц це люди в≥ком в≥д 12 до 30 рок≥в, де 12Ц18 рок≥в Ц це стан юност≥, 19Ц30 рок≥в Ц молод≥ люди на пороз≥ дорослого житт€. –ад€нська соц≥олог≥€ довго вважала в≥ковими межами молод≥ роки в≥д 16 до 30, в≥д моменту повнол≥тт€ до набутт€ рис зр≥лоњ людини. јле час зм≥нив критер≥њ й в≥дпов≥дно зм≥нивс€ в≥ковий молод≥жний ≥нтервал. “епер в≥н триваЇ з 14 рок≥в до 35. ÷е повТ€зано з настанн€м працездатност≥ людини ≥ залученн€м њњ до трудовоњ соц≥ал≥зац≥њ, з можливим початком самост≥йного житт€. јле «акон ”крањни Ђѕро спри€нн€ соц≥альному становленню та розвитку молод≥ в ”крањн≥ї називаЇ молоддю громад€н в≥ком в≥д 15 до 28 рок≥в.

ћолодь Ц це соц≥ально-демограф≥чна сп≥льнота, €ка маЇ своњ специф≥чн≥ особливост≥. ’арактерн≥ особливост≥ молод≥ €к соц≥ально-демограф≥чноњ сп≥льноти:

1. ќсновним зм≥стом розвитку молодоњ людини Ї перех≥д в≥д ф≥з≥олог≥чноњ до соц≥альноњ зр≥лост≥, пошук свого м≥сц€ в сусп≥льств≥, формуванн€ погл€д≥в, навичок повед≥нки, соц≥альних звТ€зк≥в.

2. ќдночасно молод≥ притаманна в≥дносна нестаб≥льн≥сть соц≥ального стану, м≥нлив≥сть життЇвих настанов, в≥дсутн≥сть виб≥ркового ставленн€ до джерел ≥нформац≥њ.

3. «асвоЇнн€ будь-€ких погл€д≥в у молод≥ т≥сно повТ€зане з почутт€ми, емоц≥€ми, настроЇм, з природними ≥ духовними потребами. ћолода людина часто маЇ нест≥йк≥ бажанн€, нетерпима, легко сприймаЇ й робить своњми т≥ ц≥нност≥, €к≥ в≥дпов≥дають њњ потребам, викликають почутт€ задоволеност≥.

4. ќсновн≥ риси, характеристики молод≥ перебувають у стан≥ формуванн€ та становленн€.

5. ћолодь також в≥дзначаЇтьс€ динам≥чн≥стю й б≥льшою активн≥стю, н≥ж ≥нш≥ соц≥альн≥ сп≥льноти, сприйн€тт€м тих зм≥н ≥ перетворень, €к≥ характеризують сусп≥льство на певному етап≥ розвитку.

6. ¬она створюЇ нову систему норм ≥ ц≥нностей, €к≥ в≥др≥зн€ють њњ в≥д ≥нших груп. ¬она породжуЇ свою молод≥жну субкультуру.

7. ћолодь Ц це частина працездатного населенн€, €ка активно формуЇ нову психолог≥ю споживанн€ й нове економ≥чне мисленн€. “≥льки молодь маЇ особливу психолог≥чну готовн≥сть до сприйн€тт€ нового на виробництв≥, вона схильна до нового, в≥дкрита дл€ нього.

8. ћолодь маЇ дл€ виробництва особливу ц≥нн≥сть, тому що вона здатна до пер≥одичноњ зм≥ни трудових функц≥й ≥ перенавчанн€. ќдночасно вона Ї Їдиним джерелом поновленн€ трудових ресурс≥в.

“аким чином, ми бачимо, що молодь Ї основним нос≥Їм ≥нтелектуального, творчого потенц≥алу сусп≥льства. ¬она здатна швидко й ірунтовно опанувати нов≥ знанн€, профес≥њ, спец≥альност≥. ¬≥д њњ €к≥сних характеристик залежить дол€ сусп≥льства, бо саме це та в≥кова група, €ка займе ключов≥ позиц≥њ в майбутн≥й економ≥ц≥, пол≥тиц≥, культур≥.

ћолода людина умовно проходить три основних пер≥оди:

1) пер≥од пошуку Ц коли молода людина сама дл€ себе визначаЇ та приймаЇ р≥шенн€ стосовно навчанн€ ≥ майбутньоњ профес≥њ;

2) пер≥од ≥нтеграц≥њ в сусп≥льство, €кий повТ€заний ≥з першими роками профес≥йноњ д≥€льност≥;

3) пер≥од ≥нтенсивноњ творчост≥ та продуктивноњ д≥€льност≥.

” сучасному сусп≥льств≥ ”крањни молодь €к була, так ≥ залишаЇтьс€ найб≥льш уразливою, незахищеною частиною сусп≥льства.

—учасна молодь в≥дчуваЇ себе особливою групою сусп≥льства та одночасно все б≥льше страждаЇ в≥д розвТ€заност≥ своњх специф≥чних проблем, в≥д в≥дсутност≥ дов≥ри до нењ з боку сусп≥льства. ÷е породжуЇ суперечност≥ на р≥вн≥ Ђмолодь Ц сусп≥льствої. ќсобливо гострими серед них Ї:

Х р≥вень осв≥ти та матер≥альний стан молод≥;

Х пот€г до знань ≥ необх≥дн≥сть працювати;

Х прагненн€ до самост≥йност≥ й економ≥чна залежн≥сть в≥д батьк≥в;

Х профес≥йний статус ≥ потреби сучасного ринку прац≥;

Х бажанн€ розвТ€зувати власн≥ проблеми самост≥йно та реальна участь у прийн€тт≥ управл≥нських р≥шень.

ћолодь виконуЇ в сусп≥льств≥ наступн≥ специф≥чн≥ функц≥њ:

Х функц≥€ в≥дтворенн€ Ц пол€гаЇ у збереженн≥ та в≥дтворенн≥ на б≥льш високому р≥вн≥ вс≥Їњ системи сусп≥льних в≥дносин;

Х трансл€ц≥йна Ц це передаванн€ наступним покол≥нн€м знань, досв≥ду, традиц≥й ≥ ц≥нностей;

Х ≥нновац≥йна Ц пол€гаЇ у творчому розвитку, вдосконаленн≥ всього, що створено попередн≥ми покол≥нн€ми.

ћолодь пост≥йно стикаЇтьс€ ≥з масою проблем у сучасному сусп≥льств≥. —л≥д урахувати, що в умовах ринковоњ економ≥ки значно зросли можливост≥ дл€ власного вибору життЇвого шл€ху, системи ≥деал≥в та ц≥нностей. ќдночасно зростаЇ в≥дпов≥дальн≥сть за власний виб≥р.

ћолод≥жна субкультура

—убкультура Ц це система ц≥нностей, норм та способ≥в повед≥нки певноњ соц≥альноњ групи, €ка в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д пануючоњ, загальноњ, дом≥нуючоњ в сусп≥льств≥ культури, хоча ≥ повТ€зана з нею. ¬она формуЇтьс€ п≥д впливом таких чинник≥в, €к в≥к, етн≥чне походженн€, рел≥г≥€, соц≥альна група чи м≥сце проживанн€. ÷≥нност≥ субкультури не Ї в≥дмовою в≥д нац≥ональноњ культури, котра визнана б≥льш≥стю, вони демонструють лише де€к≥ в≥дхиленн€ в≥д нењ. ћолодь створюЇ нову систему ц≥нностей ≥ норм, тобто молод≥жну субкультуру, на€вн≥сть €коњ багато в чому виражаЇ сусп≥льну потребу в диференц≥ац≥њ духовного житт€ й повед≥нки, у виробленн≥ адекватн≥ших форм повед≥нки та д≥€льност≥, що в≥дпов≥дають новим соц≥альним умовам ≥ тенденц≥€м розвитку сучасного сусп≥льства.

Ќа формуванн€ молод≥жноњ культури впливають так≥ фактори: ѕо-перше, реакц≥€ молод≥ на зм≥ни, €к≥ в≥дбуваютьс€ в сусп≥льств≥, тобто переоц≥нка традиц≥йних ц≥нностей, конкуренц≥€ на р≥вн≥ масовоњ св≥домост≥ рад€нських ≥ зах≥дних ц≥нностей, хаос у ц≥нн≥сн≥й структур≥ нашого сусп≥льства та особливо в молод≥жн≥й св≥домост≥.

ѕо-друге, криза сучасноњ культури €к результат зневаги до проблем культури з боку орган≥в управл≥нн€ й одночасно комерц≥ал≥зац≥њ культурного процесу, дедал≥ б≥льшого в≥дходу в≥д норм ≥ ц≥нностей Ђвисокоњ культуриї до посередн≥х зразк≥в масовоњ культури. ¬се це в≥дбиваЇтьс€ на ор≥Їнтац≥€х ≥ культурних ≥деалах молод≥.

ѕо-третЇ, сьогодн≥ практично в≥дсутн€ Їдина система гуман≥тарного вихованн€.

ѕо-четверте, в≥ков≥ особливост≥ молод≥, так≥, €к нест≥йк≥сть бажань, нетерпим≥сть, обТЇднують молодих людей в однор≥дн≥ за в≥ком ≥ соц≥альною належн≥стю групи, котр≥ задовольн€ють типов≥ молод≥жн≥ потреби в стил≥ повед≥нки, мод≥, м≥жособистому сп≥лкуванн≥. ÷≥ групи виконують функц≥ю переборенн€ соц≥ального в≥дчуженн€ й мають своњ особлив≥ культурн≥ норми та ц≥нност≥.

ѕТ€тий чинник Ц це особливост≥ покол≥нн€, так зван≥ генерац≥йн≥ особливост≥.

” межах одн≥Їњ генерац≥њ (генерац≥€ Ц покол≥нн€ народжен≥ прот€гом одного й того ж пер≥оду) ≥снують розб≥жност≥ (нац≥ональн≥, рег≥ональн≥ та ≥н.), але ≥снуЇ субкультурне Ђ€дрої, €ке притаманне вс≥м молодим люд€м конкретного сусп≥льства.

ћолод≥жна субкультура маЇ наступн≥ особливост≥:

1) вона Ђрозмитаї, не визначена, в≥дчужена в≥д основних нормативних ц≥нностей, що про€вл€Їтьс€ в апат≥њ;

2) в≥дсутн€ ч≥тко виражена особист≥сна само≥дентиф≥кац≥€. ѕозиц≥€ в≥дчуженн€ про€вл€Їтьс€ €к у сп≥лкуванн≥ ≥з сусп≥льством узагал≥, так ≥ в сп≥лкуванн≥ з однол≥тками;

3) дозв≥лл€ сприймаЇтьс€ €к основна сфера життЇд≥€льност≥. ÷е швидше культура дозв≥лл€, а не прац≥;

4) за зм≥стом субкультура молод≥ в≥дображаЇ процес американ≥зац≥њ культурних потреб ≥ ≥нтерес≥в, калькуванн€ зразк≥в масовоњ культури, €к≥ ор≥Їнтован≥ на впровадженн€ ц≥нностей Ђамериканського способу житт€ї в його прим≥тивному в≥дтворенн≥;

5) слабка ≥ндив≥дуал≥зован≥сть та виб≥рков≥сть культури, тобто панують групов≥ стереотипи неформальноњ групи сп≥лкуванн€ й абсолютне неприйн€тт€ ≥нших ц≥нностей ≥ стереотип≥в;

6) у межах субкультури молод≥ соц≥альн≥ в≥дносини орган≥зован≥ не навколо с≥мТњ чи кола друз≥в, а навколо р≥зних груп.

—еред головних причин саме такого типу молод≥жноњ субкультури можна назвати так≥:

1) молодь та њњ субкультура Ї породженн€м стану всього сучасного сусп≥льства;

2) криза с≥мТњ ≥ с≥мейного вихованн€ пор€д з кризою школи призвод€ть до соц≥ального ≥ культурного ≥нфантил≥зму та одночасно до прагматизму ≥ невм≥нн€ адаптуватись у соц≥ум≥;

3) комерц≥ал≥зац≥€ засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ, поширенн€ телебаченн€ з його розважальною ≥ поверховою субкультурою формуЇ в≥дпов≥дний образ молод≥жноњ субкультури. Ќайчаст≥ше молод≥жна субкультура просто повторюЇ телев≥з≥йну субкультуру, €ка л≥пить п≥д себе зручного гл€дача.

ќтже, молод≥жна субкультура дуже рухлива та багатогранна. ¬она Ї в≥дображенн€м стану ≥снуючого сусп≥льства ≥ тих зм≥н, що в≥дбуваютьс€ в ньому. ÷е викривлене дзеркало дорослого св≥ту речей, в≥дносин та ц≥нностей. « огл€ду на це, соц≥олог≥€ молод≥ повинна пост≥йно вивчати цей феномен.

—оц≥альн≥ проблеми молод≥

—оц≥альн≥ проблеми молод≥ Ц це так≥ суперечност≥ њњ життЇд≥€льност≥, €к≥ поглиблюютьс€ ≥ св≥дчать про недостатн≥сть ≥снуючих способ≥в њх розвТ€занн€, а отже, спричин€ють по€ву дезорган≥зуючих процес≥в у систем≥ Ђсусп≥льство Ц молодьї.

ћолод≥жн≥ проблеми под≥л€ютьс€ на два типи: в першому йдетьс€ про зростаюч≥ вимоги сусп≥льства до молод≥, в другому Ц про особист≥ спод≥ванн€ ≥ прагненн€ молодих людей та складност≥ з њх реал≥зац≥Їю.

–озвТ€занню молод≥жних проблем мають спри€ти законодавч≥ акти, прийн€т≥ украњнською державою. ƒо них належать ƒекларац≥€ про загальн≥ засади державноњ молод≥жноњ пол≥тики в ”крањн≥ в≥д 15 грудн€ 1992 р., «акони ”крањни Ђѕро спри€нн€ соц≥альному становленню та розвитку молод≥ в ”крањн≥ї в≥д 5 лютого 1993 р. ≥ Ђѕро соц≥альну роботу з д≥тьми та молоддюї в≥д 21 червн€ 2001 р. ќсновним виконавчим органом Ї ћ≥н≥стерство ”крањни у справах с≥мТњ, молод≥ та спорту. ѕри ћ≥н≥стерств≥ ≥снуЇ ”крањнський науково-досл≥дний ≥нститут проблем молод≥, а також низка спец≥альних досл≥дницьких центр≥в ≥ осередк≥в вивченн€ молод≥ та њњ проблем. ¬они зосереджують свою увагу на вивченн≥ проблем молод≥ в економ≥чн≥й сфер≥, в галуз≥ профес≥йного самовизначенн€, у сферах пол≥тики й соц≥ального самовизначенн€ молод≥.

ўодо профес≥йного самовизначенн€ молод≥ сл≥д мати на уваз≥, що виб≥р профес≥њ Ц один з найважлив≥ших, етап≥в, €кий багато в чому визначаЇ трудовий ≥ життЇвий шл€х особистост≥. ќдночасно цей процес маЇ велику соц≥альну значущ≥сть. –езультати досл≥джень св≥дчать про нев≥дпов≥дн≥сть профес≥йних план≥в молод≥, €ка навчаЇтьс€, реальн≥й потреб≥ сусп≥льства у формуванн≥ збалансованоњ соц≥ально-профес≥йноњ структури. ѕрестиж багатьох техн≥чних профес≥й р≥зко впав в очах молод≥. «агострилис€ про€ви соц≥альноњ нер≥вност≥, що стосуютьс€ шанс≥в р≥зних категор≥й молод≥ у вибор≥ профес≥йноњ осв≥ти та м≥сц€ прац≥. ћаЇ м≥сце зростаюча диспропорц≥€ у структур≥ зайн€тост≥ у р≥зних рег≥онах крањни, по€ва праценадлишкових та праценедостатн≥х сфер, посиленн€ прихованого ≥ €вного безроб≥тт€ у молод≥жному середовищ≥. ћолод≥жна пол≥тика в цьому напр€м≥ потребуЇ зм≥цненн€ профес≥йного статусу молод≥ через економ≥чне регулюванн€ молод≥жноњ зайн€тост≥, особливо у праценадлишкових районах, розробленн€ спец≥альних економ≥чних та юридичних гарант≥й, €к≥ б попереджали р≥зн≥ форми дискрим≥нац≥њ молод≥.

” наш≥й крањн≥ зг≥дно ≥з «аконом ”крањни Ђѕро спри€нн€ соц≥альному становленню та розвитку молод≥ в ”крањн≥ї створено мережу соц≥альних служб дл€ молод≥. «авданн€ њх пол€гаЇ в тому, щоб допомагати молод≥ у розвТ€занн≥ њњ проблем, а саме: надавати молод≥ ≥нформац≥йну, правову, психолог≥чну, медичну й ≥нш≥ форми соц≥альноњ допомоги, запоб≥гати негативним €вищам у молод≥жному середовищ≥ (наркоман≥њ, алкогол≥зму, злочинност≥ тощо); зд≥йснювати соц≥альну оп≥ку незахищених категор≥й молод≥ (≥нвал≥д≥в, сир≥т).

–езультати досл≥джень св≥дчать, що нин≥ ≥снуЇ в≥дчутна нер≥вн≥сть серед молод≥ у можливост€х набутт€ загальноњ осв≥ти, духовного ≥ культурного розвитку, профес≥йноњ п≥дготовки, вибор≥ м≥сц€ прац≥. ѕор≥вн€но з м≥ською молоддю у с≥льських хлопц≥в та д≥вчат невисок≥ можливост≥ набутт€ €к≥сноњ осв≥ти, престижних м≥сць працевлаштуванн€, зм≥стовного проведенн€ дозв≥лл€. ¬се це спричин€Ї масове перем≥щенн€ с≥льськоњ молод≥ у м≥ста й перетворенн€ њњ в них на марг≥нальний (в≥д лат. marginalis Ц той, що знаходитьс€ на краю, на узб≥чч≥) прошарок. ќдночасно пом≥чаЇтьс€ пад≥нн€ житт€ молод≥ в ц≥лому та р≥зке пог≥ршенн€ њњ економ≥чного становленн€, зокрема посиленн€ матер≥альноњ, економ≥чноњ й психолог≥чноњ залежност≥ молод≥ в≥д сусп≥льства ≥ батьк≥в. ¬≥дпов≥дно молод≥жна пол≥тика у ц≥й сфер≥ потребуЇ подоланн€ дискрим≥нац≥њ окремих груп молодих людей, у тому числ≥ у приватних структурах, розвиток кредитуванн€ молод≥ та молодих с≥мей на спри€тливих умовах, наданн€ п≥льг дл€ працевлаштуванн€ випускник≥в навчальних заклад≥в у перш≥ два роки п≥сл€ њх зак≥нченн€, орган≥зац≥њ служб профор≥Їнтац≥њ, переп≥дготовки та працевлаштуванн€ молод≥, служб юридичноњ допомоги й консультуванн€ юнак≥в ≥ д≥вчат.

“аким чином, найважлив≥шими соц≥альними проблемами молод≥ на сьогодн≥ Ї:

1) зм≥цненн€ соц≥ального статусу молод≥ в структурах сусп≥льства, €к≥ оновлюютьс€ або кардинально зм≥нюютьс€;

2) посиленн€ правовоњ, економ≥чноњ та соц≥альноњ захищеност≥ молодого покол≥нн€;

3) подоланн€ в≥дчуженн€ молод≥ в≥д участ≥ в управл≥нн≥, зростанн€ пасивност≥ й недов≥ри молод≥ до оф≥ц≥йних орган≥в управл≥нн€;

4) регулюванн€ молод≥жноњ зайн€тост≥, особливо у праценадлишкових районах, докор≥нна реформа системи профтехосв≥ти, розробленн€ спец≥альних економ≥чних та юридичних гарант≥й, €к≥ запоб≥гають р≥зним можливим формам дискрим≥нац≥њ молод≥;

5) забезпеченн€ р≥вних умов дл€ трудового старту молод≥, створенн€ умов дл€ соц≥ального просуванн€, дос€гненн€ њњ економ≥чноњ самост≥йност≥;

6) зм≥цненн€ молодоњ с≥мТњ, а також забезпеченн€ духовного ≥ ф≥зичного розвитку молод≥.

ѕеред соц≥ологами нашоњ крањни стоњть дуже важливе й в≥дпов≥дальне завданн€ Ц поглибленн€ знань про молодь та њњ проблеми, вдосконаленн€ методик ≥ техн≥ки соц≥олог≥чних досл≥джень молод≥жного середовища.

“ема 7 ≈тносоц≥олог≥€

ѕлан

1. ѕредмет етносоц≥олог≥њ.

2. ќсновн≥ п≥дходи до вивченн€ етн≥чних сп≥льнот.

3. ≈тносоц≥альн≥ процеси.

4. ѕроблема нац≥њ в етносоц≥олог≥њ.

ѕредмет етносоц≥олог≥њ

≈тносоц≥олог≥€ Ц одна ≥з спец≥альних соц≥олог≥чних теор≥й, що виникла на меж≥ етнограф≥њ й соц≥олог≥њ. ѕредметом етносоц≥олог≥њ Ї походженн€ та соц≥альне дозр≥ванн€ етнос≥в, а також р≥зн≥ етносоц≥альн≥ процеси. Ђ≈тносї у переклад≥ з грецькоњ означаЇ Ђнародї, Ђр≥дї. як науковий напр€м етносоц≥олог≥€ формуЇтьс€ у 40Ц60-их роках ’’ ст. у звТ€зку ≥з п≥днесенн€м нац≥онально-визвольних рух≥в п≥сл€ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни. —ам терм≥н Ђетносоц≥олог≥€ї в≥домий ще з 30-их рок≥в ’’ ст., в≥н був упроваджений в науковий об≥г –. “урнвальдом. “од≥ у зах≥дн≥й соц≥олог≥њ почала роботу перша група етносоц≥олог≥в на чол≥ з ’. —еттон-”отсоном, €ка зосередила увагу на соц≥альних процесах прим≥тивних та до≥ндустр≥альних сусп≥льств. «годом зТ€сувалос€, що ≥ндустр≥ал≥зац≥€ й урбан≥зац≥€ не перекреслюють значенн€ етн≥чного чинника, люди прагнуть до збереженн€ етн≥чноњ ≥дентичност≥ та в умовах ≥ндустр≥ального сусп≥льства. Ѕ≥льше того, утворенн€ багатонац≥ональних держав ще не означаЇ етн≥чного н≥велюванн€ ≥ перем≥шуванн€ народ≥в, а, навпаки, посилюЇ боротьбу за р≥вний доступ до соц≥альних, пол≥тичних та культурних благ.

” колишньому —–—– етносоц≥олог≥€ формуЇтьс€ в середин≥ 60-их Ц на початку 70-их рок≥в ’’ ст. ћайже в≥дразу етносоц≥олог≥€ потрапл€Ї п≥д тиск оф≥ц≥йноњ рад€нськоњ ≥деолог≥њ, в €к≥й класовий принцип дом≥нував над етн≥чним й нац≥ональним. ¬≥д рад€нськоњ етносоц≥олог≥њ вимагалос€ досл≥дити ви€ви нац≥ональних особливостей народ≥в, що входили до —–—–, та розробити рекомендац≥њ до њх подоланн€. «а мету висувалос€ формуванн€ безнац≥ональноњ сп≥льноти Ц рад€нського народу з Їдиною культурою, позбавленою нац≥ональних ознак.

ќстанн≥ св≥тов≥ досл≥дженн€ довод€ть, що ан≥ класов≥, ан≥ профес≥йн≥, ан≥ соц≥альн≥ статуси людей не в змоз≥ вит≥снити з њхньоњ св≥домост≥ у€вленн€ про свою нац≥ональну приналежн≥сть чи ≥нтереси своЇњ етн≥чноњ групи. ќск≥льки соц≥олог≥€ вивчаЇ ц≥л≥сн≥сть сусп≥льства через функц≥онуванн€ його р≥зноман≥тних структур та сп≥льнот, то не можна об≥йтис€ без досл≥дженн€ життЇд≥€льност≥ етносоц≥альних груп €к соц≥альних субТЇкт≥в ≥ процес≥в дос€гненн€ ними соц≥альноњ зр≥лост≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 3517 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒаже страх см€гчаетс€ привычкой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1532 - | 1360 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.029 с.