Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—усп≥льно-пол≥тичний та економ≥чний розвиток –‘ п≥сл€ розпаду —–—–




Ќа першому зТњзд≥ народних депутат≥в ––‘—– 12 червн€ 1990 р. було прийн€то ƒекларац≥ю про державний суверен≥тет, €ка проголосила, що вс€ повнота влади на територ≥њ –ос≥њ належить њњ державним органам. ” ƒекларац≥њ говорилось про "прагненн€ створити демократичну правову державу".

ѕосада президента ––‘—– була затверджена за п≥дсумками референдуму, проведеного 17 березн€ 1991 р. (одночасно з всесоюзним референдумом про в≥дновленн€ ≥ збереженн€ —–—–). ѕерш≥ вибори президента в≥дбулись 12 червн€ 1991 р. Ќа виборах перем≥г Ѕ. ™льцин.

¬ основу державноњ пол≥тики –ос≥њ в к≥нц≥ 1991 р. були покладен≥ три головн≥ фактори:

1. ƒемонстративний розрив з минулим (€кий зводивс€ до розвалу —–—– ≥ спрощеного антикомун≥зму).

2. Ѕезсумн≥вний особистий авторитет ≥ престиж Ѕ. ™льцина.

3. –озрахунок на швидкий усп≥х радикальних економ≥чних реформ.

ѕочаток радикальних перетворень, а особливо скасуванн€ 6 ст.  онституц≥њ —–—– (1990 р.) дали могутн≥й поштовх до формуванн€ багатопарт≥йноњ системи. ќсобливост≥:

1. «начна к≥льк≥сть парт≥й ≥ рух≥в (понад 100).

2. Ќечисленн≥сть ≥ нестаб≥льн≥сть парт≥й.

3. ‘ормуванн€ парт≥й п≥д певного л≥дера.

4. Ќайб≥льш сильн≥ ≥ чисельн≥ л≥в≥ ≥ нац≥онал-патр≥отичн≥ парт≥њ.

¬ир≥шальною под≥Їю у становленн≥ новоњ –ос≥њ став серпневий заколот у ћоскв≥ 1991 р. “≥льки завд€ки р≥шучим д≥€м ™льцина, €кий оголосив заколот злочином, ≥ згуртованост≥ москвич≥в вдалос€ без значних жертв подолати заколотник≥в.

—тавши повн≥стю суверенною ≥ незалежною державою, –ос≥€ в≥дразу вз€ла курс на радикальн≥ ринков≥ реформи, €к≥ повТ€зують з ≥менем премТЇр-м≥н≥стра –ос≥њ ™.√айдара. ћета реформ:

1.Ћ≥берал≥зац≥€ ц≥н, в≥дмова в≥д њх державного регулюванн€, л≥кв≥дац≥€ "економ≥ки деф≥циту", насиченн€ прилавк≥в товарами.

2.‘≥нансова стаб≥л≥зац≥€, знищенн€ ≥нфл€ц≥њ шл€хом скороченн€ державних витрат.

3.Ћ≥берал≥зац≥€ зовн≥шньоњ торг≥вл≥.

4.—тимулюванн€ структурноњ перебудови в промисловост≥ шл€хом використанн€ ринкових механ≥зм≥в.

5.—творенн€ ст≥йкоњ нац≥ональноњ валюти, дос€гненн€ њњ конвертованост≥.

6.ѕриватизац≥€ промисловост≥, земл≥. —творенн€ класу власник≥в.

7.јграрна реформа (становленн€ приватного фермерства; перетворенн€ колгосп≥в, радгосп≥в у господарства, здатн≥ адаптуватис€ до ринкових умов; створенн€ кооператив≥в ≥ зм≥цненн€ сел€нських господарств).

Ќасл≥дки реформ: 1.Ћ≥берал≥зац≥€ ц≥н. 2.≤нфл€ц≥€. «ростанн€ ц≥н. Ќасиченн€ прилавк≥в товарами.

3.«ростанн€ експорту (за рахунок сировини). 4.«ростанн€ зовн≥шньоњ заборгованост≥. 5.—пад виробництва. 6.’рон≥чна затримка з виплатою зароб≥тноњ плати. 7.«ростанн€ безроб≥тт€. 8.«ростанн€ крим≥нальноњ злочинност≥. 9.ѕад≥нн€ життЇвого р≥вн€ значноњ частини населенн€ та стр≥мке збагаченн€ невеликоњ меншост≥. 10.—оц≥альне розшаруванн€ населенн€. —творенн€ класу власник≥в. «агостренн€ соц≥альних протир≥ч. 11.ѕриватизац≥€ значноњ к≥лькост≥ п≥дприЇмств. 12. ризов≥ €вища науки, культури, осв≥ти.

ѕроти реформаторського курсу √айдара в≥дразу виникла опозиц≥€, €ку очолили голова ¬ерховноњ –ади –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ ’асбулатов ≥ в≥це-президент –уцькой. ѓхн≥ми союзниками виступили нац≥онал-патр≥оти, €к≥ мр≥€ли про в≥дродженн€ ≥мпер≥њ, та прокомун≥стичн≥ сили. јнтиреформатори згуртували навколо себе б≥льш≥сть депутат≥в ¬– ≥ почали обмежувати повноваженн€ президента. ѕерше серйозне з≥ткненн€ в≥дбулось на VII зТњзд≥ народних депутат≥в –‘ (1-11 грудн€ 1992 р.), п≥сл€ €кого √айдар п≥шов у в≥дставку. Ќовим головою ур€ду став ¬.—.„ерномирд≥н.

ѕ≥сл€ де€кого затишш€ пол≥тична боротьба м≥ж г≥лками державноњ влади –‘ розгор≥лась з новою силою.

20 березн€ 1993 р. ™льцин у телев≥з≥йному виступ≥ р≥зко охарактеризував д≥њ ¬ерховноњ –ади ≥ «Тњзду народних депутат≥в –‘, €к≥, на його думку, заважали продовженню реформ. ” в≥дпов≥дь на це законодавча влада терм≥ново скликала позачерговий «Тњзд народних депутат≥в, де було поставлене питанн€ про усуненн€ президента в≥д влади. јле ≥мп≥чменту не вийшло. ѕротивники президента не набрали потр≥бноњ к≥лькост≥ голос≥в. “од≥ було прийн€то р≥шенн€ про проведенн€ 25 кв≥тн€ 1993 р. референдуму, на €кий виносились питанн€ про дов≥ру президенту ≥ ¬ерховн≥й –ад≥ –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ. Ќа референдум≥ б≥льш≥сть голос≥в було подано за переобранн€ ¬ерховноњ –ади, н≥ж президента. ќтже, населенн€ п≥дтримало курс ринкових реформ.

–озум≥ючи, що протисто€нн€ ¬– ≥ президента може призвести до двовладд€ в крањн≥, ™льцин 21 вересн€ 1993 р. у "«верненн≥ до громад€н –ос≥њ" пов≥домив, що п≥дписав ”каз "ѕро поетапну конституц≥йну реформу в –‘", у в≥дпов≥дност≥ з €кою розпускалась ¬ерховна –ада, ≥ призначались вибори в новий представницький орган влади Ц ‘едеральн≥ збори.

” в≥дпов≥дь ¬ерховна –ада –‘ з≥бралась на терм≥нове зас≥данн€, а в≥це-президент ќ.–уцькой квал≥ф≥кував д≥њ ™льцина €к державний переворот ≥ за€вив, що приймаЇ на себе повноваженн€ президента. «аклики громадськост≥ до мирного вир≥шенн€ конфл≥кту шл€хом одночасних вибор≥в парламенту ≥ президента власт€ми не були почут≥. Ћ≥дери непримиримоњ опозиц≥њ вивели своњх збройних прихильник≥в на вулиц≥ ћоскви. ѕрезидент вв≥в у ћоскву в≥йська, €к≥ придушили виступ опозиц≥њ. ÷ентр опозиц≥њ Ц будинок ¬ерховноњ –ади –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ ("Ѕ≥лий д≥м") був розстр≥л€ний з танк≥в, а пот≥м був вз€тий штурмом. Ћ≥дери опозиц≥њ були заарештован≥.

ѕридушивши виступ опозиц≥њ, ™льцин зд≥йснив конституц≥йну реформу. 12 грудн€ 1993 р. на референдум≥ була прийн€та нова  онституц≥€ –‘ ≥ одночасно були проведен≥ вибори у вищий представницький ≥ законодавчий орган Ц ‘едеральн≥ збори, €к≥ складаютьс€ з двох палат Ц –ади ‘едерац≥њ ≥ ƒержавноњ думи. ” виборах активну участь брали л≥дери опозиц≥њ ≥ л≥дери √ „ѕ, €к≥ були амн≥стован≥. ¬≥дносну б≥льш≥сть м≥сць у ‘едеральних зборах пос≥ли представники Ћ≥берально-демократичноњ парт≥њ –ос≥њ (Ћƒѕ–) на чол≥ з ∆ириновським, комун≥сти ≥ нац≥онал-патр≥оти. ƒемократичн≥ сили були представлен≥ незначною к≥льк≥стю депутат≥в.

” 1995 р. в≥дбулись чергов≥ вибори в ƒержавну думу, на €ких б≥льш≥сть набрали комун≥сти на чол≥ з √.«югановим, друге м≥сце пос≥ла Ћƒѕ–, третЇ Ц ур€довий блок "Ќаш дом –осси€", четверте Ц демократи.

«а новою  онституц≥Їю значно розширились повноваженн€ президента, що дало йому право д≥€ти в≥дносно самост≥йно, не рахуючись з думкою ‘едеральних збор≥в.

Ѕолючою проблемою сучасноњ –ос≥њ Ї в≥дносини з субТЇктами федерац≥њ, де€к≥ з них про€вл€ють сепаратистськ≥ тенденц≥њ. ѕрагненн€ зберегти Їдн≥сть –ос≥њ призвело до трагед≥њ в „ечн≥, в €к≥й у 1992 р. утвердивс€ режим ƒжохара ƒудаЇва. ¬≥н пов≥в пол≥тику за вих≥д з≥ складу –ос≥њ ≥ створенн€ незалежноњ держави ≤чкер≥њ.

” грудн≥ 1994 р. рос≥йське кер≥вництво п≥сл€ невдалоњ спроби розпалити в республ≥ц≥ громад€нську в≥йну ≥ привести до влади сили, ло€льн≥ –ос≥њ, вдалось до збройноњ ≥нтервенц≥њ. ≤нтервенц≥€, задумана €к пол≥цейська акц≥€, вилилась у тривалу в≥йну. ѓњ жертвами стали понад 50 тис. ос≥б. Ќа початку 1996 р. Ѕ.™льцин оприлюднив програму мирного вир≥шенн€ чеченськоњ кризи. –ос≥йське кер≥вництво погодилось на пр€м≥ переговори з ƒ.ƒудаЇвим, в≥д чого ран≥ше в≥дмовл€лось. “им часом рос≥йськ≥ спецслужби зум≥ли знищити пров≥дника чеченц≥в ƒ.ƒудаЇва, €кий загинув в≥д пр€мого ракетного удару. јкц≥€ в „ечн≥ стала н≥би попередженн€м ≥ншим субТЇктам ‘едерац≥њ, що  ремль н≥коли не дозволить њм вийти з≥ складу –ос≥њ. ¬≥йну в „ечн≥ засудили рос≥йськ≥ демократи та св≥това громадськ≥сть. –ос≥њ довелось вивести в≥йська з „ечн≥. –озвТ€занн€ чеченського конфл≥кту було в≥дкладено на майбутнЇ.

” серпн≥ 1999 р. спалахнула ƒруга чеченська в≥йна. ѕриводом до њњ розв`€занн€ стало вторгненн€ чеченських формувань, що були посл≥довниками ваххаб≥зму (теч≥€ в ≥слам≥), до ƒагестану з метою стимулювати сепаратистськ≥, антирос≥йськ≥ сили в республ≥ц≥. ѕ≥сл€ тривалих запеклих боњв чеченськ≥ ≥ дагестанськ≥ формуванн€ були розгромлен≥ ≥ були змушен≥ в≥д≥йти у „ечню. ” 2000 р. рос≥йськ≥ в≥йська розгорнули широкомасштабну операц≥ю по захопленню „ечн≥. ” результат≥ кривавих боњв з збройними формуванн€ми чеченц≥в, €к≥ вм≥ло застосовували партизанську тактику, рос≥йським в≥йськам вдалос€ оволод≥ти ключовими районами республ≥ки, л≥кв≥дувати органи влади попереднього режиму, проте придушити оп≥р чеченц≥в њм не вдалос€. ¬≥дчайдушним кроком чеченц≥в у нов≥й в≥йн≥ став теракт у ћоскв≥ (ос≥нь 2002 р.). √рупа бойовик≥в-смертник≥в захопила прим≥щенн€ театру п≥д час мюзиклу Ќорд-ќст. «аручниками стало понад 600 чол., €к≥ утримувалис€ три дн≥.

¬л≥тку 1998 р. –ос≥ю вразила ф≥нансова криза, €ка пот€гла за собою ≥нфл€ц≥ю, новий спад виробництва, масове розоренн€ приватних п≥дприЇмств, особливо банк≥в. « кризою не зум≥ли впоратись ур€ди на чол≥ з ќ. ≥р≥Їнко та ™. ѕримакова. јле вже на весн≥ його зм≥нив —.—тепашин, а вл≥тку прем`Їр-м≥н≥стром став ¬.ѕут≥н. 31 грудн€ 1999 р. у телев≥з≥йному зверненн≥ до рос≥йського народу Ѕ.™льцин оголосив про свою в≥дставку, а вже в березн≥ 2000 р. новим президентом –ос≥њ було обрано ¬.ѕут≥на. €кого переобрали у 2004 р.

«а пер≥од президентства ¬.ѕут≥на було стаб≥л≥зовано економ≥чне становище ≥ забезпечено стаб≥льне п≥днесенн€. ÷е дало змогу рос≥йському кап≥талу посилити експанс≥ю у крањни —Ќƒ ≥ зайн€ти б≥льш жорстку позиц≥ю у зовн≥шн≥й пол≥тиц≥.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 416 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћюди избавились бы от половины своих непри€тностей, если бы договорились о значении слов. © –ене ƒекарт
==> читать все изречени€...

1527 - | 1333 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.