VI. Психологія особистості підлітка. Коло спілкування підлітків не обмежується тільки близькими друзя­ми

Коло спілкування підлітків не обмежується тільки близькими друзя­ми. У підлітків з'являється багато знайомих, приятелів і, що суттєво, ви­никає тяжіння до неформальних груп або компаній. Активні підлітки мо­жуть одночасно входити в кілька груп, наприклад, у групу, яка склалася на заняттях у спорткомплексі, у групу свого чи сусіднього двору, в одну з мікрогруп класу.

Те, що отримує від групи підліток і те, що він їй може дати, залежить від рівня розвитку групи, до якої він належить. Для дворової компанії частіше всього характерний груповий егоїзм та індивідуалізм, протистав­лення своєї компанії іншій. Вона прагне у процесі сутичок з сусідніми групами закріпити за собою певну територію. Навпаки, групу класу мо­же характеризувати колективістська єдність. Колектив більше відкритий і доброзичливий до тих, хто до нього належить. У ньому менше відгоро-дженості, кастовості, групового егоїзму. В колективі превалює взаємодо­помога, взаєморозуміння і сприятлива психологічна атмосфера.

В умовах сучасності з'явилася тенденція, що визначає приналежність підлітків до так званих юнацьких релігій. Входити у певну групу, яка го­това прийняти підлітка, буває зовсім недостатньо. Деякі підлітки нерідко почувають себе одинокими поряд з однолітками. Крім того, не всіх під­літків приймають у групи, частина з них може бути ізольована від них. Частіше це тривожні, замкнуті і невпевнені в собі підлітки, які потребу­ють до себе особливої уваги. Притягальною силою для таких підлітків стає ідеологія певних релігій, яка завжди пов'язана з цілим рядом обіця­нок: налагодження заповненого смислом і вірою життя у групі однодум­ців, позбавлення сором'язливості, страхів, самотності, відчуття власної провини і спрощена перспектива на майбутнє. Релігійні групи пропону­ють «образ вождя» (гуру, месія, пророк, філософ), наділеного рисами Бо­га, який начебто володіє рецептом спасіння окремих людей і всього світу. Підлітки, які потрапляють під вплив релігійних ідеологій, часто кидають навчання, сім'ю, поривають з близькими людьми. У деяких релігійних групах вони втрачають свою ідентичність і приймають нові імена. Вияв­ляються дуже небезпечні наслідки приналежності до такої групи: хворо­блива залежність від неї або її лідера, втрата самостійності, нездатність до емоційних зв'язків з людьми, що не приналежні до даної групи, втрата почуття реальності, відсутність раціонального мислення, спрямованість думок на релігійне вчення, підкорюваність «вчителю» і фанатизм віри.

Для підлітків важливо не тільки бути разом з однолітками, спілкувати­ся з ними, але й займати серед них задовольняюче їх положення. Для од­них це прагнення бути визнаним, популярним і добрим другом, для других - зайняти у групі позицію лідера, для третіх - бути авторитетом у якійсь справі. Аналіз суб'єктивних переживань підлітків засвідчує, що для ба­гатьох з них важливе визнання цінності їх особистості в очах однолітків.

До дуже складних наслідків може призводити фрустрація потреби «бути значущим в очах однолітків». Саме невміння, неможливість досягти тако­го положення частіше всього стає чинником недисциплінованості і право­порушень підлітків. Цей факт пояснює підвищену комформність підлітків до різних неформальних груп, компаній, релігійних сект тощо.

Емансипація від дорослих і разом з тим зростаюче значення групи однолітків у соціальному житті підлітків, все ж таки опосередковано ви­значають їх приналежність до цінностей сучасників. Принаймні багато ціннісних орієнтацій черпається молодим поколінням із засобів масової інформації: радіо, телебачення, преси. Виступи провідних вчених, відо­мих політичних діячів, художників і літераторів, психологів і медиків, економістів і юристів сприяють формуванню системи цінностей, яку під­літки вносять у підліткову субкультуру. Слід підкреслити, що не тільки однолітки, але і дорослі виступають альтернативним джерелом вибору моделей поведінки підростаючої особистості. Підлітки схильні прийма­ти норми дорослих у тих сферах, де культурні норми стабільні і тоді, коли рішення мають тривалі наслідки. Група однолітків слугує референт­ним джерелом численних поведінкових реакцій, які співвідносяться зі змінними соціальними і культурними нормами.

Отже, протиставлення двох референтних джерел соціалізації підліт­ків являє собою штучну дихотомію: вплив кожної групи залежить від со­ціальної ситуації. Група однолітків визначає смаки, переваги, мовлення, способи індивідуальних та статевих взаємодій; дорослі впливають на вибір соціально-економічних цінностей, звичок споживання, релігійної приналежності чи політичних поглядів.