Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–озвиток мисленн€ молодших школ€р≥в




¬≥к першокласник≥в, за ∆.ѕ≥аже, припадаЇ на перех≥д в≥д дооперац≥й-ного мисленн€ до мисленн€ на р≥вн≥ конкретних операц≥й. ƒ≥ти цього в≥≠ку здатн≥ встановлювати причинно-насл≥дков≥ зв'€зки, €кщо вони можуть безпосередньо спостер≥гати за зм≥ною об'Їкту. ƒос€гненн€ р≥вн€ кон≠кретних операц≥й в≥дкриваЇ можливост≥ дл€ учн≥в 2-4 клас≥в теоретично м≥ркувати про св≥т, в €кому вони живуть, ≥ створюЇ основу дл€ дос€гнен≠н€ стад≥њ формальних операц≥й, €ка розпочинаЇтьс€ уже в ѕ-12-р≥чних д≥тей. ѕ≥д впливом навчанн€ в мисленн≥ молодшого школ€ра зм≥нюютьс€ сп≥вв≥дношенн€ його образних ≥ пон€т≥йних, конкретних ≥ абстрактних компонент≥в. ÷≥ зм≥ни в≥дбуваютьс€ по-р≥зному, залежно в≥д зм≥сту на≠вчанн€. «авданн€ його пол€гаЇ в тому, щоб забезпечувати розвиток не т≥льки конкретного, а й абстрактного мисленн€ молодших школ€р≥в.


1 36


¬≥кова ≤ педагог≥чна психолог≥€


”. ћолодший шк≥льний в≥к


1 37


 


¬иконуючи завданн€ на визначенн€ об'Їкт≥в, першокласники на почат≠ку навчального року здеб≥льшого вид≥л€ють функц≥ональн≥ њхн≥ ознаки, тобто ознаки, пов'€зан≥ з призначенн€ми предмет≥в ("будинок, щоб жи≠ти", "н≥ж, щоб р≥зати", "корова даЇ молоко" тощо). ѕ≥д впливом навчанн€ в учн≥в стаЇ дедал≥ менше таких визначень. «'€вл€ютьс€ визначенн€, в €ких перел≥чуютьс€ ≥стотн≥ й не≥стотн≥ ознаки об'Їкт≥в ("кавун - пл≥д, в≥н росте, зверху зелений або ж темний, а всередин≥ червоний, смачний, Ї нас≥нн€"), а пот≥м загальн≥ й ≥стотн≥ ознаки, властивост≥ окремих пред≠мет≥в. ”чн≥ 2-4 клас≥в в≥дом≥ њм пон€тт€ визначають, вид≥л€ючи загальн≥ та ≥стотн≥ ознаки об'Їкт≥в.

”чн≥ перших ≥ частково других клас≥в застосовують переважно прак≠тично-д≥Ївий ≥ образно-мовний анал≥з. ƒ≥ти пор≥вн€но легко розв'€зу≠ють задач≥, коли можна використати практичн≥ д≥њ ≥з самими предметами, наприклад, паличками, кубиками або вид≥лити ознаки частин предмет≥в, спостер≥гаючи њх. —початку анал≥з Ї елементарним. “ак, першокласни≠ки на початку навчального року схильн≥ анал≥зувати т≥льки одну частину предмета (у розпов≥д≥ п≥д час опису картини вони визначають одну-дв≥ под≥њ, не вид≥л€ючи головноњ). ѕоступово анал≥з набуваЇ комплексного характеру, стаЇ повн≥шим, оск≥льки учн≥ розгл€дають б≥льш-менш ус≥ частини чи властивост≥ п≥знавального предмета, хоч ще не встановлюють взаЇмозв'€зк≥в м≥ж ними. ” частини учн≥в другого класу ≥ в б≥льшост≥ учн≥в четвертого класу анал≥з стаЇ систематичним. –озгл€даючи частини ≥ властивост≥ в предмет≥в, учн≥ знаход€ть серед них головн≥, ви€вл€ють њх взаЇмозв'€зки ≥ взаЇмозалежност≥. ќб'Їмом анал≥зу Ї предмети, €вища, процеси, д≥њ, вчинки людей, мовн≥ €вища. јнал≥з при цьому т≥сно пов'€≠зуЇтьс€ з синтезом, тобто об'Їднанн€м у думках вид≥лених елемент≥в у Їдине ц≥ле, встановленн€м зв'€зк≥в м≥ж ними. јнал≥з, €к ≥ синтез, потр≥б≠ний дл€ того, щоб учн≥ усв≥домили будь-€кий наочний ≥ мовний матер≥ал (Ќ.ќ. ћенчинська).

јнал≥з ≥ синтез у молодших школ€р≥в поЇднуютьс€ в пор≥вн€нн≥ об'Їк≠т≥в. –озвиток пор≥вн€нь у молодших школ€р≥в значною м≥рою залежить в≥д того, наск≥льки часто даютьс€ учн€м завданн€ на пор≥вн€нн€ р≥зних об'Їкт≥в, њх груп ≥ клас≥в, €к визначаютьс€ ор≥Їнтири дл€ з≥ставленн€ об'Їкт≥в, вид≥ленн€ њх ≥стотних под≥бних ≥ в≥дм≥нних ознак (√.≤.  агаль-ник, ќ.я. —авченко та ≥н.). ћолодш≥ школ€р≥ можуть учитис€ пор≥внюва≠ти. «датн≥сть формувати вм≥нн€ пор≥внювати п≥дносить на вищий р≥вень њх анал≥тико-синтетичну д≥€льн≥сть.

™ ≥ндив≥дуальн≥ в≥дм≥нност≥ у к≥лькост≥ ознак, за €кими пор≥внюютьс€ предмети, загалом же вони зб≥льшуютьс€ з в≥ком учн≥в.  ≥льк≥сть ознак, за €кими першокласники пор≥внюють предмети, п≥д к≥нець навчального року зростаЇ в 1,8 разу пор≥вн€но з т≥Їю, €ка була на початку навчального року (ј. –ум€нцева).


якщо дидактичн≥ умови спри€тлив≥, молодш≥ школ€р≥ усп≥шно навча≠ютьс€ пор≥внювати також числов≥ й алгебрањчн≥ вирази, формули, схеми, реченн€ тощо, знаходити в них щось схоже й в≥дм≥нне. ћолодшим шко≠л€рам доводитьс€ пор≥внювати не т≥льки сприйн€т≥, а й у€влюван≥ об'Їк≠ти. ƒругокласники можуть усп≥шно вид≥лити сп≥льн≥ й в≥дм≥нн≥ ознаки двох у€влюваних, в≥домих њм предмет≥в, живих ≥стот (наприклад, геробц€ й ворони, €блука ≥ сливи тощо). ѕор≥внюючи нов≥ й ран≥ше п≥знан≥ пред≠мети чи €вища, молодш≥ школ€р≥ не т≥льки анал≥зують њх, а й синтезують, висловлюючи результати цих процес≥в у форм≥ суджень (ќ.¬. —крипчен-ко, “.ћ. Ћис€нська).

јнал≥з переходить у абстрагуванн€, €ке стаЇ важливим компонентом мислительноњ д≥€льност≥ учн≥в, потр≥бним дл€ узагальненн€ ≥ формуван≠н€ пон€ть. ќдн≥Їю з особливостей абстракц≥њ в учн≥в молодших клас≥в Ї њх тенденц≥€ приймати зовн≥шн≥, €скрав≥ ознаки об'Їкта за суттЇв≥, хоч вони нер≥дко не Ї такими. ћолодшим школ€рам пор≥вн€но легко даЇтьс€ абстрагуванн€ властивостей предмет≥в, н≥ж њх зв'€зк≥в ≥ в≥дношень.

 онкретне значенн€ сл≥в заважаЇ молодшим школ€рам абстрагувати њх граматичну форму. « ц≥Їњ причини учн≥ плутають д≥Їслова з ≥менника≠ми, що означають д≥ю (Ќ.ћ. Ўадраков).

—пец≥альн≥ досл≥дженн€ св≥дчать, що схеми допомагають молодшим школ€рам абстрагувати к≥льк≥сн≥ залежност≥ в≥д конкретного зм≥сту за≠дач. ÷€ допомога стаЇ особливо ефективною, €кщо учн≥ навчаютьс€ са≠мост≥йно креслити схеми, з≥ставл€ти њх з умовами задач ≥ ви€вл€ти в р≥зному њх зм≥ст≥ однакову абстрактну математичну залежн≥сть. јнал≥з об'Їкт≥в, абстрагуванн€ њх сп≥льних ознак п≥дготовлюЇ узагальненн€, €ке ви€вл€Їтьс€ у в≥днесенн≥ учн€ми предмет≥в ≥ €вищ до певних њх груп, ви≠д≥в, род≥в тощо, даЇ змогу класиф≥кувати об'Їкти й повною м≥рою систе≠матизувати своњ знанн€ про них (Ќ.ќ. ћенчинська).

« в≥ком зростаЇ к≥льк≥сть ≥ндуктивних умовивод≥в (ћ.Ќ. Ўардаков). «м≥стовн≥сть, ≥стинн≥сть њх залежить в≥д досв≥дноњ основи. ¬одночас фор≠муютьс€ в учн≥в ≥ дедуктивн≥ умовиводи, €к≥ грунтуютьс€ спочатку на кон≠кретних, уз€тих ≥з чуттЇвих спостережень, а дал≥ й на абстрактних посил≠ках, п≥дтримуваних конкретною ситуац≥Їю (“.ћ. Ћис€нська, ќ.ћ. —тепа-нов та ≥н.). ”чн≥ молодших клас≥в швидше оволод≥вають ≥ндуктивними умовиводами, н≥ж дедуктивними. ≤ндуктивн≥ й дедуктивн≥ умовиводи пе≠репл≥таютьс€ в мисленн≥ д≥тей, спр€мованому на розв'€зуванн€ доступних дл€ них п≥знавальних задач, зокрема таких, що вимагають розкритт€ при≠чин р≥зних природних €вищ, мотив≥в повед≥нки персонаж≥в л≥тературних твор≥в, з €кими учн≥ цього в≥ку ознайомлюютьс€. ™ й ≥ндив≥дуальн≥ особ≠ливост≥ мисленн€ молодших школ€р≥в, €к≥ ви€вл€ютьс€ в р≥вн€х його мис-лительних операц≥й, у гнучкост≥ мисленн€, у сп≥вв≥дношенн€х конкретно-образних та абстрактно-словесних його елемент≥в (√.ѕ. јнтонова).







ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 611 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„то разум человека может постигнуть и во что он может поверить, того он способен достичь © Ќаполеон ’илл
==> читать все изречени€...

1681 - | 1552 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.015 с.