Вікова І педагогічно психологія

V. Молодший шкільний вік

об'єкти, ніж хлопчики цього віку (О.В. Скрипченко). Відбуваються й якісні зміни у процесах впізнавання. Першокласники, впізнаючи об'єкти, більше спираються на їх загальні ознаки (родові), а третьокласники детальніше їх аналізують, виділяють у них більш специфічні видові й індивідуальні ознаки (Є.М. Кудрявцева). Розвиток пам'яті молодших школярів полягає в зміні співвідношення мимовільного й довільного запам'ятовування (у бік зростання ролі довільного), образної та словесно-логічної пам'яті. У молодшому шкільному віці особливо інтенсивно розвивається словесно-логічна пам'ять. Цей розвиток обумовлений мовленням учнів у зв'язку із засвоєнням учнями навчальної програми (П.І. Зінченко, Г. Середа).

У молодших школярів розвивається короткочасна пам'ять. Об'єм короткочасної слухової пам'яті першокласників становить 4,4 об'єкта, учнів других класів - 6,6; третьокласників - 6,7 і в учнів четвертих кла­сів - 6,9 об'єкта. Діапазон індивідуальних відмінностей об'єму коротко­часної слухової пам'яті у першокласників ±1,2, в учнів другого класу -±1,8; третіх -±1,3 і четвертих -±1,2 об'єктів. Об'єм короткочасної зоро­вої пам'яті у першокласників - 7,4 об'єкта, в учнів других класів - 10,2 третіх - 7,8 і четвертих - 9,5 об'єктів. Діапазон індивідуальних відмін­ностей відповідно становить ±2,3; ±2,1; ±1,7; ±1,8 об'єкта. Отже, об'єм короткочасної слухової пам'яті з віком і під впливом навчання молодших школярів поступово збільшується від 4,4 до 6,9 об'єкта. Об'єм зорової короткочасної пам'яті зазнає змін: в учнів других класів він набуває мак­симуму, в учнів третього класу дещо спадає і в четвертому набуває росту. Діапазон індивідуальних відмінностей за об'ємом зорової короткочасної пам'яті має тенденцію у молодших школярів до поступового звуження (В.В. Волошина).

Діти цього віку при вмілому керуванні їх навчальною діяльністю мо­жуть виділяти у зрозумілому для них матеріалі опорні пункти, головні думки, пов'язувати їх між собою і завдяки цьому успішно їх запам'ято­вувати.

Уява молодших школярів

Основна тенденція в розвитку уяви молодших школярів полягає в переходах від переважно репродуктивних її форм до творчої переробки уявлень, від простого їх комбінування до логічно обґрунтованої побудо­ви нових образів. Проте, розвитку репродуктивної уяви у дітей молод­шого шкільного віку важливо надавати особливу увагу. На думку дея­ких психологів, якщо не розвивати відтворювальну уяву у молодшому шкільному віці, то це неминуче призведе до гальмування у розвитку художнього сприймання не тільки у дітей цього віку, а й на наступних етапах розвитку особистості. Зростає вимогливість дитини до витворів

її уяви. Якщо дошкільник, зазначав Ю.Ю. Самарін, задовольняється для зображення літака двома перехрещеними лініями, то першокласник до­магається, щоб зображений ним літак був "таким, як справжній". З віком дітей їх малюнок робиться повнішим, збільшується кількість зображе­них деталей. Зростає швидкість утворення образів фантазії. Так, якщо активізувати уяву дітей, пропонуючи їм сприймати чорнильні плями, то виявляється, що у першокласників середня швидкість утворення образів фантазії коливається в межах від 30 до 35 сек., в учнів других класів - від 16 до 27 сек., у третьокласників - від 11 до 20 сек. Чим менші за віком ді­ти початкових класів, тим більше у них виникає образів, що складаються з одного предмета ("Я бачу Бабу-Ягу"), і менше образів, що складаються з групи предметів ("Ось тут кінь, людина, камінь і дерево"). З образами фантазії в дітей пов'язані їх бажання. З віком в учнів початкових класів, у зв'язку з образами їхньої уяви, збільшується кількість бажань, здій­снення яких випереджає можливості сучасної науки й техніки. Водночас у них виникає менше бажань, які потенційно можуть бути здійснені на певному етапі їхнього життя ("Якби у мене була чарівна паличка, я став би льотчиком і кожний день літав на літаку") (О.В. Скрипченко).

Засвоєння молодшими школярами змісту прочитаних оповідань, розв'язування ними математичних задач, розуміння природних явищ, історичних подій потребує створення нових образів. Учні молодших класів успішно справляються з такими завданнями в роботі над текс­том (наприклад, складання заголовків до його частин) тільки тоді, ко­ли вони уявляють собі ті події, про які йдеться в кожній його частині. Створення таких уявлень допомагає учням зрозуміти зміст тексту, уза­гальнити в коротких назвах його окремі частини і краще його запам'я­тати (Л.К. Балацька).