Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≈моц≥йн≥ властивост≥ людини




¬ажливу роль в≥д≥грають емоц≥йн≥ властивост≥ людини. «а даними Ќ.™. ¬исотськоњ, емоц≥йна збудлив≥сть спри€Ї усп≥шному навчанню профес≥њ артиста балету, позитивно впливаючи на виразн≥сть, артистичн≥сть, танцювальн≥сть, усп≥шн≥сть у класичному й звичайному танц€х, а також акторську майстерн≥сть.

≈моц≥йн≥ властивост≥ людини:

Х емоц≥йна збудлив≥сть Ц ступ≥нь готовност≥ емоц≥йного реагуванн€ на значущ≥ дл€ людини подразники. ¬и€вл€Їтьс€ через драт≥влив≥сть, нестриман≥сть, запальн≥сть, гар€чков≥сть; спри€Ї чутливост≥, вразливост≥ тощо;

Х глибина переживанн€ емоц≥й (емоц≥йна глибина) виражаЇтьс€ в тому, наск≥льки глибоко людина переживаЇ емоц≥њ;

Х емоц≥йна риг≥дн≥сть Ц лаб≥льн≥сть. ≈моц≥йна риг≥дн≥сть Ц це ст≥йк≥сть емоц≥њ, €ка ви€вл€Їтьс€в тому, що виникнувши на €кусь под≥ю чи ситуац≥ю, ц€ емоц≥€ продовжуЇ ви€вл€тис€, попри те, що обставини вже зм≥нились, ≥ збудник перестав д≥€ти. Ћаб≥льн≥сть емоц≥й (рухлив≥сть, здатн≥сть до переключенн€) Ц пол€гаЇ в тому, що людина в≥льно виходить з одних емоц≥йних ситуац≥й ≥ швидко пристосовуЇтьс€ до ≥нших. ≤нод≥ це зумовлюЇ њњ реактивн≥сть, ≥мпульсивн≥сть, а це означаЇ, що людина погано керуЇ собою;

Х емоц≥йна ст≥йк≥сть розгл€даЇтьс€ €к: а) здатн≥сть емоц≥йно сильно не збуджуватись у ситуац≥йних умовах, придушувати емоц≥йн≥ реакц≥њ, самоконтролювати њх; б) емоц≥йна незбудлив≥сть, нереагуванн€ на емоц≥генн≥ подразники;

Х експресивн≥сть Ц це ви€в емоц≥й людини через м≥м≥ку, жести, голос, моторику, пантом≥м≥ку, мовленн€ тощо. «а ступенем ви€ву експрес≥њ виокремлюють: а) г≥пом≥м≥ю (ам≥м≥ю) Ц означаЇ в≥дсутн≥сть або послабленн€ м≥м≥ки, жестикул€ц≥њ, зб≥дненн€ виразних засоб≥в мови, монотонн≥сть ≥нтонац≥њ, згаслий погл€д тощо; б) г≥перм≥м≥ю, котра повТ€зана з надзвичайним ви€вленн€м засоб≥в вираженн€ емоц≥й, з багатством €скравих експресивних стан≥в, що швидко зм≥нюютьс€;

Х емоц≥йний в≥дгук Ц це ступ≥нь чутливост≥, сприйн€тт€. «а ¬.¬.Ѕойко, в≥н ви€вл€Їтьс€ в тому, €к легко, швидко ≥ гнучко людина емоц≥йно реагуЇ на р≥зноман≥тн≥ впливи Ц соц≥альн≥ под≥њ, процес сп≥лкуванн€, особливост≥ партнер≥в, Ђна справуї, Ђна предметї, Ђприродуї, Ђна себеї тощо;

Х емоц≥йний оптим≥зм Ц песим≥зм.

’арактеристики емоц≥йного реагуванн€, €к≥ пост≥йно ≥ €скраво ви€вл€ютьс€ в даноњ людини, Ї њњ емоц≥йними властивост€ми.

« погл€ду ф≥з≥олог≥њ, емоц≥йна збудлив≥сть Ї не що ≥нше, €к емоц≥йна готовн≥сть, тобто готовн≥сть емоц≥йно реагувати на значущ≥ дл€ людини подразники. ≤стотну роль у формуванн≥ ц≥Їњ готовност≥ в≥д≥граЇ адренал≥н. …ого введенн€ п≥ддосл≥дним зумовлювало те, що вони починали ви€вл€ти емоц≥йн≥ спалахи на т≥ подразники, €к≥ ран≥ше залишали њх зовс≥м спок≥йними.

≈моц≥йна збудлив≥сть спри€Ї ефективност≥ де€ких вид≥в профес≥йноњ д≥€льност≥.

≈моц≥йний в≥дгук (сприйн€тлив≥сть, чутлив≥сть). Ѕлизьким за зм≥стом до емоц≥йноњ збудливост≥ Ї властив≥сть, €ка позначаЇтьс€ €к емоц≥йний в≥дгук.

¬трата емоц≥йного резонансу Ц це повна або майже повна в≥дсутн≥сть емоц≥йного в≥дгуку на р≥зн≥ под≥њ.

¬разлив≥сть.  . . ѕлатонов визначаЇ вразлив≥сть €к властив≥сть особистост≥, €ка виражаЇтьс€ в дом≥нуванн≥ вражень над п≥знавальною функц≥Їю сприйн€тт€ св≥ту. ѕри цьому враженн€ в≥н розум≥Ї €к псих≥чне €вище, до структури €кого входить неч≥тке сприйн€тт€, посилене його емоц≥йним забарвленн€м, через що переживанн€ дом≥нуЇ в ньому над п≥знанн€м.

≈моц≥йна глибина. ќ.‘. Ћазурський писав: Ђ—постер≥гаючи прот€гом тривалого часу дек≥лькох ≥ндив≥д≥в, ми переконуЇмос€, що в де€ких ≥з них почутт€ можуть дос€гати за в≥домих умов такоњ ≥нтенсивност≥, до €коњ ≥нш≥ ви€вл€ютьс€ зовс≥м нездатними. ќт цю саме здатн≥сть випробовувати за де€ких найспри€тлив≥ших обставин так≥ ≥нтенсивн≥ почутт€, €к≥ доступн≥ пор≥вн€но лише декому, ми й будемо називати силою в≥дчуваньї. ÷е властив≥сть р≥внозначна ≥нтенсивност≥, глибин≥ емоц≥њ, €ка переживаЇтьс€.

ќбТЇктивними показниками ≥нтенсивност≥ пережитих людиною емоц≥й можуть слугувати зм≥ни ф≥з≥олог≥чних функц≥й. ќднак Ћазурський зазначаЇ, що вони не завжди достатн≥, тому що вегетативна збудлив≥сть у р≥зних людей неоднакова.

≈моц≥йна риг≥дн≥сть Ц лаб≥льн≥сть. ≈моц≥йну риг≥дн≥сть, €ку ќ.‘. Ћазурський назвав ст≥йк≥стю емоц≥й, учений визначав у такий спос≥б: це той найб≥льший дл€ даноњ людини пром≥жок часу, впродовж €кого емоц≥€, €ка виникла, продовжуЇ ще ви€вл€тис€, попри те, що обставини вже зм≥нилис€ ≥ подразник перестав д≥€ти.

≈моц≥йно риг≥дн≥ люди в≥др≥зн€ютьс€ ЂвТ€зк≥стюї емоц≥й, њхньою стаб≥льн≥стю. ≈моц≥йна вТ€зк≥сть повТ€зана з ф≥ксац≥Їю уваги й афекту на €кихось значущих под≥€х, обТЇктах, психотравмуючих обставинах, на невдачах й образах (злопамТ€тн≥сть), темах, €к≥ хвилюють. « цього приводу в народ≥ кажуть: Ђ√оворить три дн≥, а все про злидн≥ї.

Ќест≥йк≥сть емоц≥њ, за Ћазурським, ви€вл€Їтьс€ в тому, що спочатку вона може бути ≥нтенсивною, але пот≥м швидко слабшаЇ ≥, зрештою, припин€Їтьс€, переход€чи в стан спок≥йноњ байдужост≥. якщо ж емоц≥њ в людини легко збудлив≥, то минула емоц≥€ дуже швидко зам≥нюЇтьс€ в нењ ≥ншою.

ќтже, лаб≥льн≥сть емоц≥й (рухлив≥сть, переключенн€) характерна тим, що людина швидко реагуЇ на зм≥ну ситуац≥й, обставин ≥ партнер≥в, в≥льно виходить ≥з одних емоц≥йних стан≥в ≥ входить в ≥нш≥.

«анадто виражена лаб≥льн≥сть емоц≥й може ускладнювати стосунки з навколишн≥ми, тому що особист≥сть стаЇ реактивною, ≥мпульсивною, погано управл€Ї собою.

≈моц≥йна лаб≥льн≥сть властива особам з високим нейротизмом (тривожн≥стю). Ќавпаки, низькому нейротизму в≥дпов≥даЇ емоц≥йна риг≥дн≥сть.

≈моц≥йна ст≥йк≥сть. ” пон€тт€ Ђемоц≥йна ст≥йк≥стьї, залежно в≥д автор≥в, включаютьс€ р≥зн≥ емоц≥йн≥ феномени. ƒе€к≥ автори розгл€дають емоц≥йну ст≥йк≥сть €к Ђст≥йк≥сть емоц≥йї, а не функц≥ональну ст≥йк≥сть людини до емоц≥огенних умов. ѕри цьому п≥д Ђст≥йк≥стю емоц≥йї розум≥ють й емоц≥йну стаб≥льн≥сть, ≥ ст≥йк≥сть емоц≥йних стан≥в, ≥ в≥дсутн≥сть схильност≥ до частоњ зм≥ни емоц≥й. ќтже, в одному пон€тт≥ обТЇднано р≥зн≥ €вища, €к≥ не зб≥гаютьс€ за своњм зм≥стом з пон€тт€м Ђемоц≥йна ст≥йк≥стьї.

™.ќ. ћ≥лер€н у книз≥ Ђѕсихолог≥чний в≥дб≥р льотчик≥вї писав, що п≥д емоц≥йною ст≥йк≥стю варто розум≥ти й несприйн€тлив≥сть до соц≥огенних фактор≥в (пор€д з≥ здатн≥стю контролювати й стримувати астен≥чн≥ емоц≥њ, €к≥ виникають). я. –ейковський вважаЇ, що в де€ких ос≥б емоц≥йна ст≥йк≥сть ви€вл€Їтьс€ через њх низьку емоц≥йну чутлив≥сть.  . . ѕлатонов ≥ Ћ.ћ. Ўварц до емоц≥йно нест≥йких в≥днос€ть тих, хто п≥двищено емоц≥йно збудливий й схильний до частоњ зм≥ни емоц≥йних стан≥в. ¬одночас час автори визнають б≥льшу роль вол≥ в забезпеченн≥ ефективност≥ д≥€льност≥ при виникненн≥ сильноњ емоц≥њ. ћ.ƒ. Ћев≥тов повТ€зуЇ емоц≥йну нест≥йк≥сть ≥з нест≥йк≥стю настроњв та емоц≥й, а Ћ.—. —лав≥на Ц з Ђафектом неадекватност≥ї, €ка ви€вл€Їтьс€ в п≥двищен≥й уразливост≥, замкнутост≥, упертост≥, негатив≥зм≥.

“ак само розум≥ють емоц≥йну ст≥йк≥сть ≥ заруб≥жн≥ автори. ƒж. √≥лфорд розгл€даЇ емоц≥йну нест≥йк≥сть €к легку збудлив≥сть, песим≥стичн≥сть, заклопотан≥сть, коливанн€ настроњв. ѕ. ‘ресс €к головну характеристику емоц≥йност≥ виокремлюЇ емоц≥йну нест≥йк≥сть (невротичн≥сть), дл€ €коњ характерна чутлив≥сть людини до емоц≥огенних ситуац≥й.

ќтже, емоц≥йн≥й ст≥йкост≥, з погл€ду названих вище автор≥в, властива емоц≥йна незворушн≥сть, невразлив≥сть, тобто нереагуванн€ людини на емоц≥огенн≥ подразники, ситуац≥њ.

¬ ≥нших випадках п≥д емоц≥йною ст≥йк≥стю розум≥ють такий ступ≥нь емоц≥йного порушенн€, €кий не перевищуЇ граничноњ величини й не порушуЇ повед≥нку людини (я. –ейковський) ≥ нав≥ть позитивно впливаЇ на ефективн≥сть д≥€льност≥.

Ћ.ћ. јбол≥н вважаЇ правом≥рним п≥д емоц≥йною ст≥йк≥стю розум≥ти ст≥йк≥сть продуктивност≥ д≥€льност≥, зд≥йснюваноњ в напружених умовах.

«в≥дси головним критер≥Їм емоц≥йноњ ст≥йкост≥ дл€ багатьох учених стаЇ ефективн≥сть д≥€льност≥ в емоц≥огенн≥й ситуац≥њ. ќ.ќ. —ирот≥н включаЇ до визначенн€ емоц≥йноњ ст≥йкост≥ здатн≥сть людини усп≥шно розвТ€зувати складн≥ й в≥дпов≥дальн≥ завданн€ в напружен≥й емоц≥огенн≥й обстановц≥.

≈ћќ÷≤…Ќј —“≤… ≤—“№ Ц здатн≥сть придушувати емоц≥йн≥ реакц≥й, тобто Ђсила вол≥ї, €ка ви€вл€Їтьс€ в терпл€чост≥, наполегливост≥, самоконтрол≥, витримц≥ (самовладанн≥), що зумовлюють до стаб≥льн≥сть ефективност≥ д≥€льност≥.

Ќе випадково  . . ѕлатонов под≥л€Ї емоц≥йну ст≥йк≥сть на емоц≥йно-вольову (ступ≥нь вольового волод≥нн€ людиною своњми емоц≥€ми), емоц≥йно-моторну (ст≥йк≥сть психомоторики) ≥ емоц≥йно-сенсорну (ст≥йк≥сть сенсорних д≥й).

ўе один п≥дх≥д у розум≥нн≥ емоц≥йноњ ст≥йкост≥ Ї в ѕ.Ѕ. «≥льбермана, €кий п≥д цим пон€тт€м розум≥Ї Ђ≥нтегративну властив≥сть особистост≥, €ку характеризуЇ така взаЇмод≥€ емоц≥йних, вольових, ≥нтелектуальних ≥ мотивац≥йних компонент≥в псих≥чноњ д≥€льност≥ ≥ндив≥да, котр≥ забезпечують оптимальне усп≥шне дос€гненн€ мети д≥€льност≥ в складн≥й емоц≥йн≥й обстановц≥ї. “ака сама позиц≥€ Ѕ.X. ¬ардан€на, €кий визначаЇ емоц≥йну ст≥йк≥сть €к Ђвластив≥сть особистост≥, котра забезпечуЇ гармон≥йне ставленн€ м≥ж вс≥ма компонентами д≥€льност≥ в емоц≥огенн≥й ситуац≥њ, а отже спри€Ї усп≥шному виконанню д≥€льност≥ї.

ћ.≤. ƒ€ченко ≥ ¬.ј. ѕономаренко розум≥ють емоц≥йну ст≥йк≥сть €к €к≥сть особистост≥ й псих≥чний стан, €кий забезпечуЇ доц≥льну повед≥нку в екстремальних ситуац≥€х.

Ќа думку ™.ѕ. ≤льњна, про справжню емоц≥йну ст≥йк≥сть сл≥д говорити в тому раз≥, коли визначаютьс€:

Х час по€ви емоц≥йного стану при тривал≥й ≥ пост≥йн≥й д≥њ емоц≥огенного фактора (наприклад, час по€ви стану монотон≥њ й емоц≥йного пересиченн€ при виконанн≥ одноман≥тноњ роботи); чим п≥зн≥ше виникають емоц≥йн≥ стани, тим вища емоц≥йна ст≥йк≥сть;

Х сила емоц≥огенного впливу, €ка спричин€Ї певний емоц≥йний стан (страх, рад≥сть, горе тощо); чим б≥льше повинна бути сила цього впливу (наприклад, значущ≥сть втрати або усп≥ху), тим вище емоц≥йна ст≥йк≥сть людини.

 р≥м того, не ≥снуЇ Ђзагальноњї емоц≥йноњ ст≥йкост≥. ѕри р≥зних емоц≥огенних факторах ц€ ст≥йк≥сть буде р≥зною.

≈кспресивн≥сть. ¬и€в емоц≥й в людей ≥ндив≥дуальний, у звТ€зку ≥з чим говор€ть про таку особист≥сну характеристику, €к експресивн≥сть. „им б≥льше виражаЇ людина своњ емоц≥њ через м≥м≥ку, жести, голос, рухов≥ реакц≥њ, тим б≥льше в нењ виражена експресивн≥сть. ≈кспресивн≥сть Ї ≥нтегральною функц≥Їю двох додатк≥в: ступен€ вираженн€ (сили) емоц≥й ≥ контролю людини за њхн≥м ви€вом.

«а ступенем ви€ву експрес≥њ (зокрема, на обличч≥) виокремлюють г≥пом≥м≥ю й г≥перм≥м≥ю.

√≥пом≥м≥€ (ам≥м≥€) означаЇ в≥дсутн≥сть або ослабленн€ м≥м≥ки, жестикул€ц≥њ, зб≥дн≥нн€ виразних засоб≥в мови, монотонн≥сть ≥нтонац≥њ, погл€д, що згас ≥ н≥чого не виражаЇ.

√≥перм≥м≥€ повТ€зана з надм≥рним пожвавленн€м засоб≥в вираженн€ емоц≥й, з надм≥рн≥стю €скравих й експресивних акт≥в, €к≥ швидко зм≥нюютьс€. ¬она трапл€Їтьс€ в р≥зних формах ≥ зумовлена багатьма причинами.

„асто г≥перм≥м≥€ виражаЇтьс€ в безпричинному см≥ху п≥дл≥тк≥в. ’ихот≥нн€, що переходить у іиіот≥нн€, Ц звичайне €вище в п≥дл≥тк≥в. ¬оно може приховувати соромТ€злив≥сть.

≤ншим ви€вом г≥перм≥м≥њ Ї ман≥рн≥сть поз ≥ химерн≥сть рух≥в, особливо в д≥тей з аутизмом.

≈моц≥йн≥сть €к ≥нтегральна властив≥сть людини. ≈моц≥йн≥сть €к властив≥сть (риса) особистост≥ згадував ще √≥ппократ, коли говорив про холеричний тип темпераменту. Ќаприк≥нц≥ XIX ст. ѕ. ћалапер виокремлював особливий тип емоц≥йних людей пор€д з апатичними ≥ пристрасними. √. ’ейманс й ≈. ¬≥рсма виокремили три головних фактори особистост≥: емоц≥йн≥сть, активн≥стьреактивн≥сть. ѕро емоц≥йн≥сть люди часто суд€ть, виход€чи з того, €к близько до серц€ вона приймаЇ др≥бниц≥, захоплюЇтьс€ або плаче з незначного приводу тощо.

ќчевидно також, що т≥ почутт€, €к≥ найб≥льш властив≥ даному ≥ндив≥ду, збуджуютьс€ в нього набагато легше й можуть дос€гти набагато б≥льшоњ ≥нтенсивност≥, н≥ж вс≥ ≥нш≥. ќтже, ќ. Ћазурський позначив у в≥тчизн€н≥й психолог≥њ феномен, €кий набагато п≥зн≥ше стали розгл€дати €к властив≥сть людини Ц емоц≥йн≥сть.

≈моц≥йн≥сть €к €к≥сну характеристику г≥перемоц≥йност≥ розгл€даЇ ≥ √.  рейг. ƒл€ нењ емоц≥йн≥сть Ц це схильн≥сть легко п≥ддаватис€ страху й гн≥ву.

¬.ƒ. Ќебил≥цин теж розгл€дав емоц≥йн≥сть €к одну ≥з власти-востей темпераменту. –≥вень емоц≥йност≥ людини в≥н визначав €к здатн≥сть до емоц≥йного переживанн€ (з урахуванн€м модальност≥ цього переживанн€). як основн≥ характеристики емоц≥йност≥ в≥н виокремлюЇ вразлив≥сть, ≥мпульсивн≥сть й емоц≥йну лаб≥льн≥сть.

¬разлив≥сть виражаЇ афективну сприйн€тлив≥сть людини, чутлив≥сть њњ до емоц≥огенних вплив≥в, здатн≥сть њњ знайти ірунт дл€ емоц≥йних реакц≥й там, де дл€ ≥нших такого ірунту не ≥снуЇ. ќтже, йдетьс€ про емоц≥йну збудлив≥сть.

≤мпульсивн≥сть Ќебил≥цин розгл€даЇ €к швидк≥сть, з €коњ емоц≥€ стаЇ спонукальною силою вчинк≥в ≥ д≥й без њхнього попереднього обм≥рковуванн€ й св≥домого р≥шенн€ виконати њх (™.ѕ. ≤льњн не згоден з розум≥нн€м ≥мпульсивност≥ €к рефлекторноњ реакц≥њ на емоц≥йну зм≥ну, €ка виникла).

ѕ≥д емоц≥йною лаб≥льн≥стю в≥н розум≥Ї швидк≥сть, з €кою припин€Їтьс€ даний емоц≥йний стан ≥ в≥дбуваЇтьс€ зм≥на одного переживанн€ ≥ншим.

«м≥стовн≥ аспекти емоц≥йност≥ в≥дображають €вища в ситуац≥њ, €к≥ мають особливу значущ≥сть дл€ людини. як≥сн≥ властивост≥ емоц≥йност≥ характеризують становленн€ ≥ндив≥да до €вищ навколишнього св≥ту й знаход€ть своЇ вираженн€ в знаку й модальност≥ дом≥нуючих емоц≥й. ƒо динам≥чних властивостей емоц≥йност≥ ј.™. ќльшанн≥кова зараховуЇ особливост≥ виникненн€, переб≥гу й припиненн€ емоц≥йних процес≥в та њхнього зовн≥шнього вираженн€ (експрес≥ю). —л≥дом за ¬.ƒ. Ќебил≥циним, вона вважаЇ емоц≥йн≥сть одн≥Їњ з основних складових темпераменту.

–озгл€д емоц≥йност≥ €к властивост≥ темпераменту змушуЇ говорити про њњ генетичне походженн€.

 р≥м цього, було ви€влено дв≥ тенденц≥њ в емоц≥йно-когн≥тивних звТ€зках. ѕерша Ц сполученн€ Ђанал≥тичност≥ї з негативною емоц≥йн≥стю пасивно-захисного роду. ÷е значить, що чим вищ≥ в людини оц≥нки страху й суму (дистрес), тим б≥льше вона схильна до операц≥й в≥дмежуванн€, диференц≥ац≥њ, п≥дкресленн€ специф≥чних ознак обТЇкт≥в. ƒруга тенденц≥€ Ц сполученн€ Ђсинтетичност≥ї з негативною емоц≥йн≥стю активно-екстернального роду. ≤накше кажучи, чим вища оц≥нка гн≥ву, тим б≥льше людина ор≥Їнтована на операц≥њ обТЇднанн€, установленн€ сп≥льност≥, под≥бност≥.

≈моц≥йн≥сть ≥ товариськ≥сть. ќ.ѕ. —ав≥нкова, вивчаючи звТ€зок емоц≥йност≥ з товариськ≥стю, показала, що широке коло сп≥лкуванн€, б≥льша його активн≥сть у поЇднанн≥ з короткочасн≥стю характерн≥ дл€ ос≥б з позитивними емоц≥йними установками (дом≥нуванн€м емоц≥њ радост≥), а вузьке коло сп≥лкуванн€, мала активн≥сть сп≥лкуванн€ на тл≥ ст≥йкост≥ в≥дносин Ц дл€ ос≥б з≥ схильн≥стю до переживанн€ негативних емоц≥й (страх, сум). ѕерш≥ б≥льш ≥н≥ц≥ативн≥ в сп≥лкуванн≥. Ѕуло ви€влено звТ€зок м≥ж емоц≥Їю радост≥ й таким динам≥чним боком сп≥лкуванн€, €к потребою в ньому, ≥н≥ц≥ативн≥стю, легк≥стю, виразн≥стю сп≥лкуванн€. Ѕуло також ви€влено негативн≥ звТ€зки м≥ж астен≥чними емоц≥€ми й активн≥стю сп≥лкуванн€, зокрема м≥ж Ђгн≥вомї ≥ Ђстрахомї, легк≥стю й широтою кола сп≥лкуванн€.

ћ.Ѕ. ƒепенчук ви€вив, що особи (зокрема Ц чолов≥ки) з високою емоц≥йн≥стю г≥рше адаптуютьс€ до соц≥окультурного середовища т≥Їњ крањни, куди вони ем≥грували. ¬они меншою м≥рою опановують мову крањни проживанн€, г≥рше ор≥Їнтуютьс€ в м≥сцевому житт≥.

 онтрольн≥ питанн€:

Ј ўо становл€ть собою емоц≥њ оч≥куванн€ ≥ прогнозу?

Ј ўо таке хвилюванн€?

Ј яким чином передстартов≥ стани повТ€зан≥ з хвилюванн€м?

Ј –озкрийте тривогу €к емоц≥ю людини.

Ј як≥ стад≥њ розвитку тривоги?

Ј ўо Ї джерелами тривоги?

Ј ” чому ви€вл€Їтьс€ страх €к емоц≥€?

Ј як≥ фактори спричин€ють страх?

Ј ” чому ви€вл€Їтьс€ жах ≥ пан≥чний стан?

Ј ” чому ви€вл€Їтьс€ перел€к, бо€знь та острах?

Ј як внутр≥шньо ≥ ззовн≥ виражаЇтьс€ страх?

Ј ¬ €ких формах ви€вл€Їтьс€ страх?

Ј яким чином можна перебороти страх?

Ј ўо таке розпач?

Ј ” чому ви€вл€Їтьс€ задоволенн€ €к емоц≥€?

Ј ” чому ви€вл€Їтьс€ рад≥сть €к емоц≥€?

Ј ўо становл€ть собою фрустрац≥йн≥ емоц≥њ?

Ј ” чому р≥зниц€ м≥ж розчаруванн€м ≥ досадою?

Ј ќхарактеризуйте гн≥в €к емоц≥ю.

Ј ” чому схож≥сть ≥ в≥дм≥нн≥сть суму, туги та ностальг≥њ?

Ј ќхарактеризуйте горе €к емоц≥ю.

Ј яким чином ви€вл€ютьс€ комун≥кативн≥ емоц≥њ?

Ј ўо таке веселощ≥?

Ј ” чому ви€вл€Їтьс€ емоц≥€ презирства?

Ј ” чому ви€вл€Їтьс€ емоц≥€ зн≥€ков≥лост≥ та сорому?

Ј ўо становл€ть собою ≥нтелектуальн≥ емоц≥њ?

Ј ” чому ви€вл€Їтьс€ подив?

Ј –озкрийте ≥нтерес €к ≥нтелектуальну емоц≥ю.

Ј як≥ емоц≥йн≥ стани виникають у людини в процес≥ д≥€льност≥?

Ј –озкрийте сутн≥сть ≥ зм≥ст стресу.

Ј ўо таке монотон≥€ €к емоц≥йний стан?

Ј ” чому ви€вл€Їтьс€ стан в≥дрази?

Ј ” чому ви€вл€Їтьс€ феномен Ђемоц≥йного вигор€нн€ї?

Ј як≥ емоц≥йн≥ властивост≥ людини? ќхарактеризуйте њх.

Ј ” чому пол€гаЇ емоц≥йн≥сть €к ≥нтегративна властив≥сть людини?

Ћ≥тература:

¬ар≥й ћ.…. «агальна психолог≥€: Ќавч. пос≥бник / ƒл€ студ. психол. ≥ педагог. спец≥альностей. Ц Ћьв≥в:  рай, 2005.

¬асилюк ‘.≈. ѕсихологи€ переживани€. Ц ћ.: »зд-во ћ√”, 1984.

¬илюнас ¬.  . ѕсихологи€ эмоциональных €влений. Ц ћ.: »зд-во ћоск. ун-та, 1976.

ƒжемс ”. ѕсихологи€ / ѕер. с англ. Ц ћ., 1991.

ƒодонов Ѕ.». ¬ мире эмоций. Ц  .: ѕолитиздат, 1987.

ƒодонов Ѕ.».  лассификаци€ эмоций при исследовании эмоциональной направленности личности // ¬опросы психологии. Ц 1975. Ц є 6.

ƒодонов Ѕ.». Ёмоци€ как ценность. Ц ћ., 1978.

«арудна€ ј.ј. Ёмоции и чувства // ѕсихологи€: ”чебник. Ц ћинск, 1970.

»зард  . ѕсихологи€ эмоций. Ц —ѕб.: ѕитер, 2000.

»зард  . Ёмоции человека. Ц ћ., 1980.

»льин ≈.ѕ. Ёмоции и чувства. Ц —ѕб.: ѕитер, 2002.

 итаев-—мык Ћ.ј. ѕсихологи€ стресса. Ц ћ.: Ќаука, 1983.

 ондаш ќ. ¬олнение: страх перед испытанием. Ц  ., 1981.

 уликов Ћ.¬. ѕсихологи€ настроени€. Ц —ѕб., 1997.

Ћазарус –. “еори€ стресса и психофизиологические исследовани€ // Ёмоциональный стресс. Ц Ћ., 1970.

Ћиндслей ƒ.Ѕ. Ёмоции // Ёкспериментальна€ психологи€ / ѕод ред. —.—. —тивенса. Ц ћ., 1960. Ц —. 629 Ц 684.

Ќикифоров ј.—. Ёмоции в нашей жизни. Ц ћ.: —ов. –осси€, 1974.

–еан ј.ј. јгресси€ и агрессивность личности. Ц —ѕб., 1996.

–ейковский я. Ёкспериментальна€ психологи€ эмоций: ѕер. с польск. Ц ћ.: ѕрогресс, 1979.

—елье √. —тресс без дистресса / ѕер. с англ. Ц –ига: ¬иеда, 1992.

Ўингаров √.’. Ёмоции и чувства как формы отражени€ действительности. Ц ћ., 1971.

 


√лава 21

–ќ«”ћ≤ЌЌя ≈ћќ÷≤… ≤ЌЎќѓ Ћёƒ»Ќ»
“ј ”ѕ–ј¬Ћ≤ЌЌя —¬ќѓћ» ≈ћќ÷≤яћ»

–озум≥нн€ емоц≥й ≥ншоњ людини Ї важливим дл€ процесу сп≥лкуванн€ м≥ж людьми €к у побут≥, так ≥ в профес≥€х типу Ђлюдина-людинаї.  р≥м того, в≥зуальне спостереженн€ за емоц≥йним станом людини в процес≥ зд≥йсненн€ нею профес≥йноњ д≥€льност≥ дозвол€Ї вчасно вживати заход≥в у регул€ц≥њ њњ стану, що знижуЇ травматизм на виробництв≥, п≥двищуЇ продуктивн≥сть прац≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 800 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—ложнее всего начать действовать, все остальное зависит только от упорства. © јмели€ Ёрхарт
==> читать все изречени€...

1320 - | 1282 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.035 с.