Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘ункц≥њ, характеристика образу сприйн€тт€ та його процесуальн≥сть




‘ункц≥њ сприйн€тт€. Ћюдина пост≥йно взаЇмод≥Ї з навко≠лишн≥м св≥том.Ѕудь-€кий акт такоњ взаЇмод≥њ спираЇтьс€ на чуттЇву представлен≥сть њњ найближчого (а ≥нод≥ й не≥снуючого) середовища, що включаЇ загальне ор≥Їнтуванн€, оц≥нку м≥сц€ розташуванн€ реле≠вантних обТЇкт≥в, њхн≥х ф≥зичних властивостей ≥ ситуативноњ значущо≠ст≥, повед≥нкового, символ≥чного або естетичного зм≥сту. “ака пер≠винна ≥нформац≥€ слугуЇ джерелом дл€ по€ви ≥ функц≥онуванн€ ви≠щих форм псих≥чноњ д≥€льност≥, що виход€ть за меж≥ безпосередньоњ даност≥ ≥ забезпечують регул€ц≥ю р≥зноман≥тноњ ор≥Їнтованоњ, п≥знава≠льноњ ≥ практичноњ д≥€льност≥ (локомоц≥њ, пошук розвТ€занн€ завданн€, акт соц≥альноњ комун≥кац≥њ або трудов≥ операц≥њ тощо).

«агалом у життЇд≥€льност≥ людини сприйн€тт€ виконуЇ так≥ фу≠нкц≥њ:

Х загального ор≥Їнтуванн€ (у п≥знанн≥, повед≥нц≥, естетиц≥);

Х оц≥нюванн€ (оц≥нку м≥сцерозташуванн€ релевантних обТЇкт≥в, њх форм, величини, ф≥зичних властивостей розташуванн€ один щодо одного, ситуативного значенн€, повед≥нкового, символ≥чного або есте≠тичного зм≥сту);

Х п≥знавальна (в≥дображенн€ нових предмет≥в та €вищ, њх сутно≠ст≥, звТ€зк≥в м≥ж ними тощо);

Х контролю практичноњ д≥€льност≥ (п≥д час створенн€ нових обТЇкт≥в);

Х регул€тивна (регулюванн€ повед≥нки ≥ д≥€льност≥ в процес≥ вза≠Їмод≥њ з предметами та €вищами).

≤нформац≥€, отримана на основ≥ сприйн€тт€, слугуЇ джерелом дл€ по€ви ≥ функц≥онуванн€ вищих форм псих≥чноњ д≥€льност≥. ¬она забезпечуЇ регулюванн€ р≥зноб≥чноњ ор≥Їнтованоњ, п≥знавальноњ та практичноњ д≥€льност≥. ÷е стосуЇтьс€ ≥ пошуку розвТ€занн€ завданн€, ≥ локал≥зац≥й, ≥ акт≥в соц≥альноњ комун≥кац≥њ, ≥ операц≥й прац≥ тощо.

ѕсих≥чний процес, в результат≥ €кого породжуЇтьс€ чуттЇвий об≠раз, структурований за в≥дпов≥дними принципами, ≥ €кий одним ≥з обовТ€зкових елемент≥в маЇ самого спостер≥гача, маЇ назву сприй≠н€тт€. ¬≥дображувальна природа образу сприйн€тт€ передбачаЇ, що його зм≥ст повинен охоплювати суттЇв≥ обТЇктивн≥ властивост≥ ф≥зич≠ного св≥ту. ’оча ≥нод≥ сприйн€тт€ буваЇ ≥ Ђв≥докремленимї.

¬иход€чи з того, що чуттЇвий образ Ї обТЇктом вивченн€ бага≠тьох наук Ц ф≥лософ≥њ, естетики, ф≥з≥олог≥њ, б≥олог≥њ, ф≥зики та ≥нших, то специф≥чний предмет психолог≥њ сприйн€тт€ пол€гаЇ у вивченн≥ меха≠н≥зм≥в породженн€ ≥ функц≥онуванн€ чуттЇвого образу навколишнього св≥ту, а також механ≥зм≥в перцептивного управл≥нн€ ≥ контролю д≥€ль≠ност≥.

√оловн≥ характеристики образу сприйн€тт€:

Х безпосередн≥сть сприйн€тт€;

Х адекватн≥сть сприйн€тт€;

Х реальн≥сть (достов≥рн≥сть) сприйн€тт€;

Х просторов≥сть сприйн€тт€ (напр€м, в≥ддален≥сть, локал≥зац≥€, прот€жн≥сть);

Х ≥нтенсивн≥сть сприйн€тт€ (€скрав≥сть, гучн≥сть, важк≥сть, сила запаху тощо);

Х динам≥ка сприйн€тт€ (зм≥на, рух, мерехт≥нн€);

Х чуттЇвий тон (осв≥тлен≥сть, кольоров≥сть, теплота, тональн≥сть, гладк≥сть, приЇмн≥сть);

Х структурн≥ в≥дношенн€ (розм≥р, ор≥Їнтац≥€, форма, контраст, сп≥взвучн≥сть, смакове поЇднанн€, композиц≥€ запаху);

Х посл≥довн≥сть (або амодальн≥сть) чуттЇвого образу (к≥нцевий образ не роздроблюЇтьс€ на к≥лька модальних коп≥й того самого обТЇкта);

Х константн≥сть сприйн€тт€ (тобто в≥дносна незалежн≥сть образу обТЇкта в≥д зм≥ни зовн≥шн≥х умов його спостереженн€);

Х означен≥сть зм≥сту, €кий сприймаЇтьс€ (сприймаютьс€ обТЇкти або под≥њ, €к≥ мають свою назву ≥ значенн€ (наукове, життЇве або фун≠кц≥ональне);

Х предметн≥сть образу сприйн€тт€;

Х модальн≥сть сприйн€тт€ (наприклад, €вища Ц тобто €вище сприймаЇтьс€ €к певна модель, наприклад повед≥нки, в≥дносин тощо. “ак само сприйн€тт€ обТЇкта ≥нод≥ в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д його ф≥зичного опису.).

ќсновн≥ характеристики образу сприйн€тт€. ”мовою ≥снуванн€ та д≥њ у св≥т≥ ф≥зичних обТЇкт≥в Ї в≥дпов≥дн≥сть субТЇктивного опису обТЇктивних €костей та властивостей цих обТЇкт≥в. ” цьому раку≠рс≥ говор€ть про адекватн≥сть образ≥в сприйн€тт€ обТЇктам, €к≥ в≥до≠бражаютьс€.

Ѕезпосередн≥сть сприйн€тт€ додаЇ зм≥сту, €кий сприймаЇтьс€, в≥дчутт€ реальност≥, або ≥мов≥рност≥. ћи бачимо обТЇкт саме там, де в≥н розташований, тобто можемо швидко наблизитис€ до нього або без промаху прост€гнути руку в його напр€м≥, а правильно сприйн€тий розм≥р ≥ форма дозвол€ють заздалег≥дь п≥дготувати кисть руки до його захопленн€. Ѕудь-€ку помилку Ц промах, недооц≥нку, неправильну ≥дентиф≥кац≥ю тощо Ц приписують швидше виконавцю, н≥ж зовн≥ш≠ньому джерелу. ўоб≥льше, Ђнањвний реал≥стї, не обт€жений гносеоло≠г≥чними питанн€ми, легко диференц≥юЇ сенсорн≥ артефакти типу Ђ≥с≠кри з очейї (фосфен≥в, €к≥ викликан≥ механ≥чною або електричною стимул€ц≥Їю органу зору), Ђзапамороченн€ї (обертанн€ вс≥Їњ сцени, €ка сприймаЇтьс€, внасл≥док безперервного подразненн€ вестибул€р≠ноњ системи), Ђдзвону у вухахї тощо в≥д реальних под≥й, що й закр≥п≠лено в њх словесному опис≥. ¬трата почутт€ реальност≥ може виник≠нути, наприклад, у раз≥ сенсорноњ депривац≥њ (тобто ситуативного чи патолог≥чного скороченн€ припливу зовн≥шн≥х подразник≥в) або кон≠фл≥кт≥ сенсорноњ ≥нформац≥њ, що призводить до втрати правильноњ ор≥≠Їнтац≥њ, гальмуванню повед≥нковоњ активност≥ та по€ви галюцинац≥й.

 р≥м просторових ознак (напр€м, в≥ддален≥сть, локал≥зац≥€, до≠вжина), €к≥ в≥д≥грають пров≥дну роль в ор≥Їнтуванн≥ й ц≥леспр€мова≠ному перем≥щенн≥ спостер≥гача в середовищ≥, чуттЇвий образ може охоплювати й так≥ характеристики, €к ≥нтенсивн≥сть впливу (гуч≠н≥сть, €скрав≥сть, вага, сила запаху ≥ тощо), його динам≥ку (зм≥на, рух, мерехт≥нн€, битт€), чуттЇвий тон (осв≥тлен≥сть, кольоров≥сть, теп≠лота, тональн≥сть, гладк≥сть, приЇмн≥сть) ≥ структурн≥ в≥дносини (розм≥р, ор≥Їнтац≥€, форма, контраст, сп≥взвучн≥сть, смакове поЇд≠нанн€, композиц≥€ запаху).

Ќезважаючи на на€вн≥сть дек≥лькох систем, €к≥ сприймають, (зоровоњ, слуховоњ, дотиковоњ, нюховоњ, смаковоњ, вестибул€рноњ, ≥нтер≠оцептивноњ), що даЇ змогу образу не дробитис€ на к≥лька модальних коп≥й того самого обТЇкта. “ому кажуть про пол≥модальн≥сть, або амо≠дальн≥сть, чуттЇвого образу. –≥зн≥ модальн≥ Ђокрасиї образу можуть позначатис€ на ступен≥ детал≥зац≥њ або набор≥ сприйн€тих ознак, але не зм≥нюють ≥дентичност≥ сприйманого обТЇкта чи под≥њ. ¬≥домо, що важк≥ сенсорн≥ дефекти, так≥, €к сл≥пота, глухота ≥ нав≥ть њхн€ комб≥нац≥€, не спотворюють сприйн€тоњ картини св≥ту.

Ќайважлив≥шою властив≥стю сприйн€тт€ Ї константн≥сть, тобто в≥дносна незалежн≥сть образу обТЇкта в≥д зм≥ни зовн≥шн≥х умов його спостереженн€ (осв≥тлен≥сть, в≥ддален≥сть, ракурс, перешкоди тощо) ≥ в≥д рухливост≥ самого спостер≥гача та його сенсорних орган≥в.

Ќарешт≥, говор€чи про чуттЇве в≥дображенн€ людиною навко≠лишнього середовища, або св≥домого образу св≥ту, сл≥д п≥дкреслити первинну означен≥сть сприйн€того зм≥сту. ≤ншими словами, сприй≠маютьс€ обТЇкти або под≥њ, що мають свою назву ≥ значенн€ (наукове, життЇве або функц≥ональне). ” цьому контекст≥ свого ≥снуванн€ пред≠мети та €вища сприймаютьс€ при значн≥й м≥нливост≥ чуттЇвих даних, що сто€ть за ними. Ќаприклад, говор€ть про аркуш паперу, а не про б≥лу пл€му на темному фон≥, про звук г≥тари, а не про чергуванн€ то≠нальних в≥дчутт≥в, про смак меду, а не про щось њст≥вне тощо. ѕроцес породженн€ зазначеного образу називають також вп≥знаванн€м, або категоризац≥Їю.

”загальненим формулюванн€м вище перерахованих характерис≠тик чуттЇвого п≥знанн€ Ї предметн≥сть образу сприйн€тт€.

ќбраз сприйн€тт€ в≥др≥зн€Їтьс€, однак, в≥д ф≥зичного опису обТЇкта або модел≥€вища, оск≥льки будуЇтьс€ на баз≥ власних (психо≠ф≥з≥олог≥чних ≥ психолог≥чних) механ≥зм≥в, маЇ власну метрику ≥ сис≠тему в≥дл≥ку. Ќа безпосереднЇ (тобто без спец≥альних оптичних, акус≠тичних та ≥нших прилад≥в) сприйн€тт€ накладають обмеженн€ меж≥ чутливост≥ сенсорних систем Ц оч≥ працюють у певному д≥апазон≥ св≥т≠лових випром≥нювань, вухо сприймаЇ т≥льки обмежену частотну смугу акустичних коливань тощо. ” сприйн€тт≥ б≥льше значенн€ мають в≥д≠носн≥, а не абсолютн≥ розм≥ри, зручн≥сть та естетичн≥сть форми, а не њњ математичний опис. Ќаприклад, в≥дстань сприймаЇтьс€ в метриц≥ руки (чи дот€гнетьс€ чи н≥), у кроках або час≥ ходьби, хоча в раз вироб≠ленн€ в≥домоњ навички (оком≥ру) можна використовувати ≥ ф≥зичн≥ еталони: метри або сантиметри. ƒл€ вказ≥вки напр€му люди викорис≠товують езопову систему координат (праворуч, л≥воруч, униз, нагору в≥д мене), тод≥ €к ф≥зичний опис простору допускаЇ дов≥льн≥сть вибору системи координат ≥ початку в≥дл≥ку. Ќав≥ть д≥ти легко розр≥зн€ють ос≥б чолов≥чоњ та ж≥ночоњ стат≥, типи емоц≥йноњ експрес≥њ ≥дентиф≥кують уголос, тод≥ €к сучасн≥ засоби формального опису й обчислювальн≥ по≠тужност≥ не дозвол€ють зробити це з достатньою над≥йн≥стю.

яскравою демонстрац≥Їю особливоњ природи чуттЇвих образ≥в Ї помилки сприйн€тт€, або ≥люз≥њ. ƒе€к≥ ≥люз≥њ (афективного або наста≠новного типу) може ви€вл€ти сам спостер≥гач, ≥ вони зникають у раз≥ зм≥ни њхн≥х умов, ≥нш≥ збер≥гаютьс€ нав≥ть тод≥, коли спостер≥гачев≥ в≥≠домо про €ку-небудь нев≥дпов≥дн≥сть м≥ж сприйн€тим ним образом ≥ самим розгл€нутим обТЇктом. ƒо першого типу належать, наприклад, помилки вп≥знаванн€ сл≥в або ос≥б, €кщо вони частково схож≥ на оч≥≠куван≥, а до другого Ц так зван≥ геометричн≥ ≥люз≥њ.

ѕроцесуальн≥сть сприйн€тт€. —енсорний досв≥д ≥стотно повТ€заний ≥з формами життЇд≥€льност≥ людини, €ка сприймаЇ, њњ предметно-ор≥Їнтованою активн≥стю.

” генез≥ перцептивного образу лежить зовн≥шньорухова, еферен≠тна д≥€льн≥сть спостер≥гача. ” ц≥й д≥€льност≥ структурно оформл€≠ютьс€, перев≥р€ютьс€ та уточнюютьс€ перцептивн≥ г≥потези.

–озвиток сприйн€тт€ супроводжуЇтьс€ автоматизац≥Їю специф≥≠чних ор≥Їнтуючих компонент≥в д≥€льност≥, що зумовлюЇ скороченн€ часу на вп≥знаванн€ даного класу обТЇкт≥в. ќднак, попри вдавану си≠мультанн≥сть (одномоментн≥сть) сприйн€тт€ в зр≥лому в≥ц≥, деталь≠ний м≥крогенетичний анал≥з показуЇ на€вн≥сть, хоча й у згорнут≥й фо≠рм≥, ус≥х атрибут≥в перцептивного процесу, включаючи ≥ його еферен≠тн≥ компоненти.

Ќай≥нтенсивн≥ший пер≥од розвитку сприйн€тт€, його диферен≠ц≥юванн€ точност≥ припадаЇ на ранн≥й та дит€чий в≥к, але здатн≥сть до перцептивного розвитку збер≥гаЇтьс€ впродовж усього житт€. Ќа про≠дуктивн≥сть сприйн€тт€впливають умови життЇд≥€льност≥ та р≥д про≠фес≥йних зан€ть. Ќеобх≥дн≥сть навчанн€ сприйн€ттю особливо зросла у звТ€зку з по€вою безл≥ч≥ штучних, тобто зроблених руками людини, обТЇкт≥в (будинки, машини, предмети побуту), а також образотворчих (картини, скульптури, к≥но, телебаченн€, компТютерна або голограф≥≠чна ≥м≥тац≥€) та символ≥чних (букви, знаки, граф≥ки, карти) засоб≥в в≥≠дображенн€ реальност≥.

ѕерцептивне навчанн€, так само €к ≥ ≥нше функц≥онуванн€ сис≠теми, €ка сприймаЇ, важко у€вити без участ≥ спец≥ально орган≥зованоњ активност≥ субТЇкта. ≈кспериментально показано, що п≥дтримка ч≥т≠кого ≥ легал≥зованого чуттЇвого образу вимагаЇ пост≥йних зм≥н вх≥дноњ сенсорноњ стимул€ц≥њ, €к≥ забезпечуютьс€ головним чином за рахунок моб≥льност≥ орган≥в чутт€ ≥ самого субТЇкта, €кий сприймаЇ.

ѕроцес чуттЇво-предметноњ взаЇмод≥њ ≥з середовищем може за≠ймати дом≥нуюче становище у певн≥ моменти життЇд≥€льност≥, поста≠ючи €к спец≥ал≥зована перцептивна д≥€. ќднак найчаст≥ше в≥н вклю≠чений у виконанн€ ц≥л≥сноњ п≥знавальноњ або виконавчоњ д≥€льност≥ €к джерело надходженн€ значущоњ зовн≥шньоњ ≥нформац≥њ ≥ дл€ забезпе≠ченн€ керуванн€ руховими компонентами д≥€льност≥ та њх корекц≥њ.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 453 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„еловек, которым вам суждено стать Ц это только тот человек, которым вы сами решите стать. © –альф ”олдо Ёмерсон
==> читать все изречени€...

1330 - | 1249 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.017 с.