Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ћюдина €к багатосистемне €вище




ўоб зрозум≥ти сутн≥сть особистост≥, сл≥д зТ€сувати сп≥вв≥дношенн€ цього пон€тт€ з такими, €к Ђ≥ндив≥дї, Ђлюдинаї, Ђ≥ндив≥дуальн≥стьї, ЂобТЇктї, ЂсубТЇктї та ≥н. (рис. 7.1).

Ћюдське дит€ народжуЇтьс€ на св≥т ≥з генетично закладеними в ньому потенц≥йними можливост€ми стати людиною. Ќемовл€т≥ притаманн≥ анатом≥чн≥ та ф≥з≥олог≥чн≥ властивост≥ т≥ла й мозку, €к≥ належать т≥льки людин≥. ¬они забезпечують у перспектив≥ оволод≥нн€ пр€моход≥нн€м, знар€дд€ми прац≥ та мовою, а також розвиток мисленн€, св≥домост≥, самосв≥домост≥ тощо. јле система б≥олог≥чних, генетичних, анатом≥чних, ф≥з≥олог≥чних чинник≥в передбачаЇ становленн€ людини лише в певних соц≥альних, культурно-≥сторичних умовах цив≥л≥зац≥њ. Ѕ≥олог≥чно зумовлену належн≥сть новонародженоњ дитини ≥ дорослоњ людини саме до людського роду та њњ в≥дм≥нн≥сть в≥д тварин, заф≥ксовано у пон€тт≥ Ђ≥ндив≥дї.

≤ндив≥д Цце те людське б≥олог≥чне п≥дірунт€, €ке забезпечуЇ розвиток особистост≥ в соц≥альних умовах. ‘акти з житт€ д≥тей, €к≥ змалку потрапили до тваринних (вовчих) зграй ≥ €ких не вдалос€ повернути на шл€х людського розвитку, св≥дчать, що людиною можна стати лише в соц≥альному оточенн≥, проход€чи певний посл≥довний шл€х соц≥ал≥зац≥њ ≥ндив≥да, творенн€ особистост≥. Ћюдину €к ≥ндив≥да характеризують њњ в≥к, профес≥€, статева приналежн≥сть, зовн≥шн≥сть, осв≥та, звички, захопленн€.

јле, зТ€вившись на св≥т €к ≥ндив≥д, людина набуваЇ особливих соц≥альних €костей, вона стаЇ особист≥стю. ≤ це набутт€ можливе лише в соц≥ум≥. “ому можна стверджувати, що особист≥сть Ц це соц≥альне €вище, продукт розвитку сусп≥льства, обТЇкт ≥ субТЇкт ≥сторичного процесу та сусп≥льних в≥дносин (взаЇмод≥њ з ≥ншими субТЇктами життЇд≥€льност≥ та сп≥лкуванн€).


 

Ћюдина
ќрган≥зм ‘≥зичне т≥ло —убТЇкт ќбТЇкт ≤ндив≥д ≥ндив≥дуальн≥сть ќсобист≥сть я —оц≥альна роль «овн≥шнЇ псих≥чне ¬нутр≥шнЇ псих≥чне

–ис.7.1. Ћюдина у р≥зних вим≥рах.

ѕон€тт€ Ђособист≥стьї стосуЇтьс€ в≥дпов≥дних €костей ≥ндив≥да, причому йдетьс€ про своЇр≥дн≥сть, неповторн≥сть, ун≥кальн≥сть ≥ндив≥да, тобто ≥ндив≥дуальн≥сть. ќднак пон€тт€ ≥ндив≥д, особист≥сть та ≥ндив≥дуальн≥сть не Ї тотожними: кожне з них розкриваЇ специф≥чний аспект ≥ндив≥дуального бутт€ людини.

ќсобист≥сть можна зрозум≥ти т≥льки в систем≥ ст≥йких м≥жособист≥сних звТ€зк≥в, опосередкованих зм≥стом, ц≥нност€ми, сенсом сум≥сноњ д≥€льност≥ кожного з њњ учасник≥в, тобто особист≥сть постаЇ €к реальн≥сть дл€ ≥нших.

Ћюдина €к соц≥альна та б≥олог≥чна ≥стота Ї нос≥Їм особистост≥. ѕон€тт€ людини значно ширше в≥д пон€тт€ особистост≥, бо охоплюЇ велике коло соц≥альних ≥ б≥олог≥чних ознак Ц антрополог≥чних, етнограф≥чних, нац≥ональних, культурних тощо.

Ћюдина €к особист≥сть добров≥льно набуваЇ ту чи ≥ншу соц≥альну роль, усв≥домлюЇ можлив≥ насл≥дки своњх д≥й п≥сл€ њњ виконанн€ й розум≥Ї всю повноту в≥дпов≥дальност≥ за њх результати.

јле процес виконанн€ соц≥альноњ рол≥, соц≥альний статус ≥ ранг особистост≥, њњ позиц≥€ в житт≥ ≥ на служб≥, здатн≥сть д≥€ти добров≥льно, самост≥йно та в≥дпов≥дально в≥дображаютьс€ в тих ≥ндив≥дах (њх св≥домост≥), котр≥ њњ оточують, працюють ≥з нею.

ќсобист≥сть Ц це спос≥б житт€, образ соц≥ального бутт€. ¬она може стверджувати себе ≥ на негативних нормах та ц≥нност€х, €к≥ Ї в людськ≥й культур≥. “ому особист≥сть не можна розгл€дати т≥льки з позитивним знаком. ќсобливо €скраво це ви€вл€Їтьс€ в так званих ≥сторичних особистост€х, серед €ких чимало героњв ≥ прогресивних д≥€ч≥в, але Ї ≥ чимало тиран≥в, людиноненависник≥в. ќсобист≥сть Ц це зовн≥шнЇ та внутр≥шнЇ псих≥чне.

ќсобист≥сний спос≥б бутт€ людини забезпечуЇтьс€ внасл≥док особливих своЇр≥дних утворень. ” свою чергу, ц≥ псих≥чн≥ особист≥сн≥ утворенн€ формуютьс€ т≥льки за умови виходу людини на особливий р≥вень життЇд≥€льност≥. Ћише зд≥йснюючи осмислен≥ вчинки, людина може стати особист≥стю, сформувати своЇ неповторне Ђяї, за€вити про себе, в≥др≥знити себе в≥д ≥нших ос≥б та в≥добразитис€ в них у певних розумових ≥ чуттЇвих образах.

ќсобист≥сть визначаЇтьс€ через залучен≥сть людини до конкретних сусп≥льних, нац≥ональних, культурних та ≥сторичних в≥дносин, €к≥ вимагають св≥домоњ продуктивноњ д≥€льност≥ ≥ сп≥лкуванн€. ” ф≥лософсько-психолог≥чному аспект≥ особист≥сть Ц це обТЇкт ≥ субТЇкт ≥сторичного процесу та власного житт€.¬она Ц продукт епохи, житт€ своЇњ крањни, нац≥њ, власноњ с≥мТњ, а водночас Ц очевидець та учасник сусп≥льного руху, творець власноњ ≥ загальноњ ≥стор≥њ.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 343 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќеосмысленна€ жизнь не стоит того, чтобы жить. © —ократ
==> читать все изречени€...

1229 - | 1071 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.