Методи вивчення психіки людини та тварин

Виходячи з того, що основою і джерелом психічного вооб­ражения у тварин та людей є їхня поведінка, основними мето­дами є спостереження за поведінкою в природних та лабора-торних умовах, а також експеримент.

Дуже важливою особливістю зоопсихологічного досліджен-ня є врахування біологічної адекватності умов проведения екс-перименту і застосовуваної методики, щоб результат досліджен-ня не виявився артефактом.

Про складність зоопсихологічного дослідження свідчить та-кий приклад. Майже одночасно, у 1913-1914 pp., два видатних дослідника Гесс і Фріш вивчали здатність бджіл до розрізнен-ня кольорів. Гесс випускав бджіл у темному приміщенні, де вони могли летіти до двох джерел світла різного кольору і різ-ної яскравості. Застосувавши різні сполучення, вчений виявив, що бджоли завжди летять до світлішого джерела, незалежно від довжини хвилі випромінюючого пристрою. Звідси він зро-бив висновок, що бджоли не розрізняють кольору.

Фріш, побудувавши експеримент іншим чином, дійшов про-тилежного висновку. У його дослідах бджолам пропонувалося при світлі вибирати кольорові, наприклад, жовті, підкріплю-вані сиропом, шматки паперу серед білих, чорних і сірих па-перів різних відтінків, не підкріплюваних сиропом. Бджоли безпомилково знаходили подкріплювані сиропом жовті (чи ін-ших кольорів) квадратики з паперу незалежно від яскравості і насиченості їхнього кольору. Тим самим було доведено здатність бджіл до розрізнення кольорів.

Помилка Гесса полягала в тому, що він ставив досліди в біо-логічно не адекватних для бджіл умовах — у темряві, коли не можуть проявитися ті форми поведінки, в яких розрізнення ко-льорів відіграє певну роль.

Конкретні методи зоопсихологічних експериментальних дос-ліджень відзначаються великою різноманітністю, хоча усі вони зводяться до постановки перед твариною певних завдань. Наве-демо лише кілька основних методів.

Метод “лабіринту". Тварина мае пройти до мети, що безпо-середньо нею не сприймаеться. При відхиленні від правильно­го шляху в окремих випадках може застосовуватися покаран-ня для тварини. У найпростішому виді лабіринт мае вигляд Т-подібного коридору чи трубки. У цьому випадку при повороті в один бік тварина отримуе нагороду, при повороті в інший ЇЇ позбавляють нагороди чи навіть карають. Складніші лабіринти будуються з різних комбінацій Т-подібних елементів і глухих кутів, потрапляння у які розцінюється як помилки тварини.

Метод “лабіринту" дозволяв вивчати як питания, пов'язані безпосередньо із здатністю тварин до научіння (до вироблення рухових навичок), так і питания просторової орієнтації, зокре-ма роль шкірно-м’язової та іншої форм чутливості, пам’яті, здатності до переносу рухових навичок у нові умови, до форму-вання почуттевих узагальнень тощо.

Більшість перерахованих питань вивчаються також методом “обхідного шляху". У цьому випадку тварині доводиться для досягнення “мети” обминути одну чи кілька перешкод. На від-міну від методу “лабіринту" тварина безпосередньо сприймає об'єкт (принаду), на який спрямовані її дії, вже на початку до-сладу. При цьому враховуються й оцінюються швидкість і трає-кторія пересування у пошуку обхідного шляху навколо пере-шкоди.

Диференційоване дресирування спрямоване на виявлення здат-ності піддослідної тварини до розрізнення одночасно чи послі-довно пропонованих об'єктів та їхніх ознак. Вибір твариною од­ного з попарно (чи в більшій кількості) пропонованих об'єктів винагороджується (позитивне дресирування), в інших випадках одночасно з підкріпленням правильного вибору карається не-правильний вибір (позитивно-негативне дресирування). Послі-довно зменшуючи відмінності між ознаками об'єктів (скажімо, їхні розміри), можна виявити межі розрізнення і, зрештою, от-римати дані, що характеризуют^ наприклад, особливості зору в досліджуваного виду тварин (його гостроту, кольорочутли-вість, сприймання величин і форм тощо).

Цим же методом вивчаються процеси формування навичок (зокрема, на різні сполучення подразників), особливості пам’яті тварин (шляхом перевірки збереження результатів дресируван-ня через певний проміжок часу), здатність до узагальнення. В останньому випадку, як правило, поступово збільшують від-мінність послідовно пропонованих об’єктів (фігур), виявляючи здатність тварини орієнтуватися за окремими загальними озна-ками цих об'єктів.

Варіантом диференційованого дресирування, який застосо-вується до вищих тварин, є метод “выбору на зразок". Тварині пропонується зробити вибір серед низки об’єктів, керуючись зразком, що показується їй безпосередньо експериментатором чи у спеціальному апараті. Правильний вибір підкріплюється. Цей метод застосовується переважно для вивчення сенсорної сфери тварин.

Метод “проблемної клітки" (шухляди). Перед твариною ста­виться завдання відкрити вихід із клітки, приводячи в pyx різні пристосування (важелі, педалі, засуви і т. п.), або ж, навпаки, проникнути в клітку, де знаходиться підгодівля, розкривши засуви. Іноді застосовуються і невеликі шухляди чи скриньки із засувами, відімкнення яких дає піддослідній тварині доступ до корму. При складнішій постановці експерименту всі механ-ізми і пристрої діють лише в певно визначеній послідовності, що мае засвоюватися і запам’ятовуватися твариною. Цим мето­дом досліджуються складні форми научіння і моторні елементи інтелектуальної поведінки тварин. Особливо зручно застосову-вати цей метод для вивчення тварин з розвинутими хапальни-ми кінцівками — пацюків, єнотів, мавп та ін.

Поряд із складними експериментами велику роль у зоо-психологічних дослідженнях відіграє аналіз звичайного, не підкріплюваного маніпулювання різними предметами. Такі дослі-дження дозволяють робити висновки про ефекторні здібності тварин, їхню дослідницьку діяльність, ігрову поведінку, здат-ність до аналізу і синтезу тощо.

В усіх зоопсихологічних дослідженнях широко застосовуєть-ся фото- і кінозйомка, звукозапис та інші засоби фіксації пове-дінки тварин.

ПРАКТИКУМ

Творчізаедания

1. Матеріалістична психологія спочатку пов’язувала виник-нення психіки з появою людини в процесі еволюції. Пізніше поширилися теорії, за якими психіка розглядалася як влас-тивість живої матерії. Нарешті, наявність психіки стали вважа-ти властивістю організмів, що мають нервову систему. Чи по-яснює остання теорія проблему виникнення психіки?

2. В якому зв’язку знаходяться поняття:

 

• “психіка” (А) та “відображення” (Б);

• “психіка” (А) та “свідомість” (Б);

• “відображення”(А) та “рефлекс” (Б);

• “психіка” (А) та “інстинкт” (Б).

3. Із вказаних у дужках слів вибрати ті, що знаходяться до
даного терміна в такому ж відношенні, як і слова в наведеному
нижче зразка.

• Матерія —...(природа, речовина, відображення, дія).
Зразок: мозок — психіка.

• Нервовий процес -...(рефлекс, відображення, об’єктивне,
матеріальне, психічне).

Зразок: свідомість — суб'єктивність.

• Свідомість —...(психічне, реальне, ідеальне, активне). Зразок: мозок — матеріальне.

• Психічне —...(активне, вторинне, похідне, об’єктивне). Зразок: фізичне — первинне.

4. Внесіть поняття, яких не вистачае, до наведених незавер-
шених схем:

• матерія — рух;

• життя — активність;

• тварина —?

• людина —?

Тестові заедания

1. Визначте недолік польових досліджень психіки тварин:

• об’єктивна реєстрація студентами;

• знания манер поведінки;

• можливість кінозйомки;

• поодинокі спостереження;

• точне протоколювання.

2. Недолік лабораторних досліджень психіки тварин:

• повноцінне харчування;

• достатній догляд;

• спостереження за здоров’ям;

• відсутність природних ворогів;

• умови ізоляції.

3. Чому про психічні процеси тварин судять за їхньою по-
ведінкою?

• поведінка і психіка — одне й те ж саме;

• у тварин немає мовлення;

• поведінку можна оцінити кількісно;

• вивчати поведінку легше, ніж психіку;

• тварини характеризуются елементарним рівнем психіч-ного розвитку.

4. У чому полягає прикладний аспект зоопсихологи та по-
рівняльної психології?

• у штучному розмноженні тварин для харчування людини;

• у збереженні всього розмаїття фауни;

• у пізнанні всіх закономірностей формування психіки лю-дини у філогенезі;

• у дослідженні здібностей людини;

• у виведенні декоративних порід тварин.

Заедания та запитання для самоконтролю

1. Спільне та відмінне у порівняльній психології та зоопси­хологи.

2. Визначити місце порівняльної психологи в системі наук.

3. Предмет та завдання порівняльної психології.

4. Дати характеристику методам вивчення психіки тварин і людини.

5. Сутність методу “лабіринту”.

6. Розкрити специфіку застосування методу “обхідного шляху”.

7. Дати характеристику методу “проблемної клітки”.

8. Що таке відображення?

9. Що практично дають експерименти з вивчення психіки тварин та з вивчення психіки людини?

 

Список використаної та рекомендованої літератури

1. Вопросы зоопсихологии, этологии и сравнительной психо-логии /Под ред. К. Э. Фабри. — М., 1975.

2. Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики. — М.,1981.

3. Правоторов Г. В. Зоопсихология для гуманитариев. — Новосибирск, 2001.

4. Фабри К. Э. Основы зоопсихологии. — М.,1976.

5. Чайченко Г. М. Зоопсихологія та порівняльна психоло-гія. — К.,1992.

Розділ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

ПСИХІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ ТА ТВАРИН